2 Самуїлова 22
1 І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,
David adressa à Yahvé les paroles de ce cantique, le jour où Yahvé le délivra de la main de tous ses ennemis et de la main de Saül,
2 та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!
et il dit: « Yahvé est mon rocher, ma forteresse, et mon libérateur, même le mien;
3 Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!
Dieu est mon rocher, en qui je trouve refuge; mon bouclier, et la corne de mon salut, ma haute tour et mon refuge. Mon sauveur, tu me sauves de la violence.
4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
J'invoque Yahvé, qui est digne d'être loué; Ainsi je serai sauvé de mes ennemis.
5 Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.
Car les vagues de la mort m'ont entouré. Les flots de l'impiété m'ont fait peur.
Les cordes du séjour des morts m'entouraient. Les pièges de la mort m'ont attrapé. (Sheol h7585)
7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.
Dans ma détresse, j'ai invoqué Yahvé. Oui, j'ai appelé mon Dieu. Il a entendu ma voix hors de sa tempe. Mon cri est parvenu à ses oreilles.
8 Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!
Alors la terre trembla et s'ébranla. Les fondations du ciel ont tremblé et ont été ébranlées, parce qu'il était en colère.
9 Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!
De la fumée sortait de ses narines. Un feu dévorant est sorti de sa bouche. Des charbons ont été allumés par elle.
10 Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.
Il a aussi incliné les cieux, et il est descendu. Une obscurité épaisse était sous ses pieds.
11 Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.
Il était monté sur un chérubin, et il volait. Oui, il a été vu sur les ailes du vent.
12 А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.
Il a fait des ténèbres un abri autour de lui, le rassemblement des eaux, et les nuages épais des cieux.
13 Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.
A la clarté devant lui, des charbons ardents ont été allumés.
14 Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.
Yahvé tonna du ciel. Le Très-Haut a fait entendre sa voix.
15 Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.
Il envoya des flèches et les dispersa, des éclairs et les a rendus confus.
16 І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.
Alors les canaux de la mer apparurent. Les fondations du monde ont été mises à nu par la réprimande de Yahvé, au souffle de ses narines.
17 Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
Il a envoyé d'en haut et il m'a pris. Il m'a tiré de nombreuses eaux.
18 Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.
Il m'a délivré de mon ennemi puissant, de ceux qui me haïssaient, car ils étaient trop puissants pour moi.
19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.
Ils sont venus sur moi au jour de ma calamité, mais Yahvé était mon soutien.
20 І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!
Il m'a aussi fait sortir dans un grand lieu. Il m'a délivré, car il s'est réjoui de moi.
21 Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!
L'Éternel m'a récompensé selon ma justice. Il m'a récompensé selon la propreté de mes mains.
22 Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,
Car j'ai gardé les voies de l'Éternel, et je ne me suis pas éloigné de mon Dieu par méchanceté.
23 бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!
Car toutes ses ordonnances étaient devant moi. Quant à ses statuts, je ne m'en suis pas écarté.
24 І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.
J'étais aussi parfait envers lui. Je me suis gardé de mon iniquité.
25 І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.
C'est pourquoi Yahvé m'a récompensé selon ma justice, Selon ma propreté dans sa vue.
26 З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,
Avec les miséricordieux, tu te montreras miséricordieux. Avec l'homme parfait, vous vous montrerez parfaite.
27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
Avec les purs, tu te montreras pur. Avec les tordus, vous vous montrerez astucieux.
28 І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.
Tu sauveras le peuple affligé, mais tes yeux sont sur les arrogants, pour les faire tomber.
29 Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!
Car tu es ma lampe, Yahvé. Yahvé va éclairer mes ténèbres.
30 Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!
Car par toi, je cours contre une troupe. Par mon Dieu, je saute par-dessus un mur.
31 Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!
Quant à Dieu, sa voie est parfaite. La parole de Yahvé est mise à l'épreuve. Il est un bouclier pour tous ceux qui se réfugient en lui.
32 Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
Car qui est Dieu, en dehors de Yahvé? Qui est un rocher, à part notre Dieu?
33 Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.
Dieu est ma forte forteresse. Il rend mon chemin parfait.
34 Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,
Il rend ses pieds semblables à ceux des biches, et me place sur mes hauts lieux.
35 Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
Il apprend à mes mains à combattre, pour que mes bras fassent un arc de bronze.
36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!
Tu m'as aussi donné le bouclier de ton salut. Votre gentillesse m'a rendu grand.
37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
Tu as élargi mes pas sous moi. Mes pieds n'ont pas glissé.
38 Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!
J'ai poursuivi mes ennemis et je les ai détruits. Je ne me suis pas retourné jusqu'à ce qu'ils soient consommés.
39 Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
Je les ai consumés, et les a transpercés, pour qu'ils ne puissent pas surgir. Oui, ils sont tombés sous mes pieds.
40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
Car tu m'as armé de force pour le combat. Tu as soumis à moi ceux qui s'élevaient contre moi.
41 Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!
Tu as aussi fait en sorte que mes ennemis me tournent le dos, afin d'exterminer ceux qui me haïssent.
42 Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!
Ils regardèrent, mais il n'y avait personne à sauver; même à Yahvé, mais il ne leur a pas répondu.
43 І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!
Puis je les ai battus comme de la poussière de la terre. Je les ai écrasés comme la boue des rues, et je les ai répandus.
44 Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!
C'est toi aussi qui m'as délivré de l'oppression de mon peuple. Tu m'as gardé pour être le chef des nations. Un peuple que je n'ai pas connu me servira.
45 Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.
Les étrangers se soumettront à moi. Dès qu'ils entendront parler de moi, ils m'obéiront.
46 В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.
Les étrangers disparaîtront, et sortiront en tremblant de leurs lieux clos.
47 Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!
Yahvé est vivant! Béni soit mon rocher! Exalté soit Dieu, le rocher de mon salut,
48 Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,
même le Dieu qui exécute la vengeance pour moi, qui fait tomber les peuples sous mes ordres,
49 що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!
qui m'emmène loin de mes ennemis. Oui, tu me soulèves au-dessus de ceux qui s'élèvent contre moi. Tu me délivres de l'homme violent.
50 Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!
C'est pourquoi je te louerai, Yahvé, parmi les nations, et chanteront les louanges de ton nom.
51 Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“
Il accorde une grande délivrance à son roi, et fait preuve de bonté envers ses oints, à David et à sa descendance, pour toujours. »
