2 Самуїлова 22
1 І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,
And Dauid spake the woordes of this song vnto the Lord, what time the Lord had deliuered him out of the handes of all his enemies, and out of the hand of Saul.
2 та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!
And he sayd, The Lord is my rocke and my fortresse, and he that deliuereth mee.
3 Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!
God is my strength, in him will I trust: my shielde, and the horne of my saluation, my hie tower and my refuge: my Sauiour, thou hast saued me from violence.
4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
I will call on the Lord, who is worthy to be praysed: so shall I be safe from mine enemies.
5 Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.
For the pangs of death haue compassed me: the floods of vngodlinesse haue made mee afrayd.
The sorowes of the graue compassed mee about: the snares of death ouertooke mee. (Sheol h7585)
7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.
But in my tribulation did I call vpon the Lord, and crie to my God, and he did heare my voyce out of his temple, and my crie did enter into his eares.
8 Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!
Then the earth trembled and quaked: the foundations of the heauens mooued and shooke, because he was angrie.
9 Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!
Smoke went out at his nostrels, and consuming fire out of his mouth: coles were kindled thereat.
10 Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.
He bowed the heauens also, and came downe, and darkenes was vnder his feete.
11 Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.
And he rode vpon Cherub and did flie, and hee was seene vpon the winges of the winde.
12 А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.
And hee made darkenesse a Tabernacle round about him, euen the gatherings of waters, and the cloudes of the ayre.
13 Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.
At the brightnesse of his presence the coles of fire were kindled.
14 Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.
The Lord thundred from heauen, and the most hie gaue his voyce.
15 Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.
He shot arrowes also, and scattered them: to wit, lightning, and destroyed them.
16 І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.
The chanels also of the sea appeared, euen the foundations of the worlde were discouered by the rebuking of the Lord, and at the blast of the breath of his nostrels.
17 Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
He sent from aboue, and tooke me: hee drewe me out of many waters.
18 Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.
He deliuered me from my strong enemie, and from them that hated me: for they were too strong for me.
19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.
They preuented me in the day of my calamitie, but the Lord was my stay,
20 І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!
And brought me foorth into a large place: he deliuered me, because he fauoured me.
21 Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!
The Lord rewarded me according to my righteousnesse: according to the purenesse of mine handes he recompensed me.
22 Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,
For I kept the wayes of the Lord, and did not wickedly against my God.
23 бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!
For all his lawes were before me, and his statutes: I did not depart therefrom.
24 І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.
I was vpright also towarde him, and haue kept me from my wickednesse.
25 І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.
Therefore the Lord did reward me according to my righteousnesse, according to my purenesse before his eyes.
26 З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,
With the godly thou wilt shewe thy selfe godly: with the vpright man thou wilt shew thy selfe vpright.
27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
With the pure thou wilt shewe thy selfe pure, and with the frowarde thou wilt shew thy selfe frowarde.
28 І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.
Thus thou wilt saue the poore people: but thine eyes are vpon the hautie to humble them.
29 Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!
Surely thou art my light, O Lord: and the Lord will lighten my darkenes.
30 Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!
For by thee haue I broken through an hoste, and by my God haue I leaped ouer a wall.
31 Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!
The way of God is vncorrupt: the word of the Lord is tryed in the fire: he is a shield to all that trust in him.
32 Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
For who is God besides the Lord? and who is mightie, saue our God?
33 Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.
God is my strength in battel, and maketh my way vpright.
34 Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,
He maketh my feete like hindes feete, and hath set me vpon mine hie places.
35 Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
He teacheth mine handes to fight, so that a bowe of brasse is broken with mine armes.
36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!
Thou hast also giuen me the shield of thy saluation, and thy louing kindnesse hath caused me to increase.
37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
Thou hast inlarged my steppes vnder me, and mine heeles haue not slid.
38 Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!
I haue pursued mine enemies and destroyed them, and haue not turned againe vntill I had consumed them.
39 Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
Yea, I haue consumed them and thrust them through, and they shall not arise, but shall fall vnder my feete.
40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
For thou hast girded me with power to battell, and them that arose against me, hast thou subdued vnder me.
41 Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!
And thou hast giuen me the neckes of mine enemies, that I might destroy them that hate me.
42 Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!
They looked about, but there was none to saue them, euen vnto the Lord, but he answered them not.
43 І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!
Then did I beate them as small as the dust of the earth: I did treade them flat as the clay of the streete, and did spread them abroad.
44 Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!
Thou hast also deliuered me from the contentions of my people: thou hast preserued me to be the head ouer nations: the people which I knewe not, doe serue me.
45 Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.
Strangers shalbe in subiection to me: assoone as they heare, they shall obey me.
46 В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.
Strangers shall shrinke away, and feare in their priuie chambers.
47 Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!
Let the Lord liue, and blessed be my strength: and God, euen the force of my saluation be exalted.
48 Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,
It is God that giueth me power to reuenge me, and subdue the people vnder me,
49 що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!
And rescueth me from mine enemies: (thou also hast lift me vp from them that rose against me, thou hast deliuered me from the cruell man.
50 Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!
Therefore I will praise thee, O Lord amog the nations, and will sing vnto thy Name)
51 Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“
He is the tower of saluation for his King, and sheweth mercie to his anointed, euen to Dauid, and to his seede for euer.
