2 Самуїлова 22
1 І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,
David sang the words of this song to the Lord on the day when the Lord saved him from all his enemies, and from Saul.
2 та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!
He sang: “The Lord is my rock, my fortress, and my Savior.
3 Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!
He is my God, my rock who protects me. He shields me from harm, his power saves me, he keeps me safe. He is my protector; he is my savior; he saves me from violence.
4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
I call for help from the Lord, who should be praised, and he saves me from those who hate me.
5 Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.
The waves of death swept over me; surging waters of destruction flooded over me;
The grave wound its ropes around me; death set snares for me. (Sheol h7585)
7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.
In my despair I called on the Lord; I called out to my God. He heard my voice from his Temple; my cry for help reached his ears.
8 Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!
The earth shook to and fro; the foundations of the heavens trembled, shaking because of his anger.
9 Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!
Smoke came out of his nostrils, and fire from his mouth, burning coals that blazed before him.
10 Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.
He pushed aside the heavens and came down, with dark clouds beneath his feet.
11 Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.
Riding on a heavenly being he flew, swooping on the wings of the wind.
12 А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.
He hid himself in darkness, covering himself with black rainclouds.
13 Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.
Burning coals blazed out of his brightness.
14 Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.
The Lord thundered from heaven; the voice of the Most High resounded.
15 Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.
He fired his arrows, scattering his enemies, he routed them with his lightning bolts.
16 І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.
The Lord roared, and by the wind from the breath of his nostrils the valleys of the sea could be seen and the foundations of the earth were uncovered.
17 Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
He reached down his hand from above and grabbed hold of me. He dragged me out of the deep water.
18 Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.
He rescued me from my powerful enemies, from those who hated me and who were much stronger than me.
19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.
They came at me at my worst possible moment, but the Lord supported me.
20 І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!
He set me free, he rescued me because he's happy with me.
21 Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!
The Lord rewarded me because I do what's right; he repaid me because I am innocent.
22 Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,
For I have followed the Lord's ways; I have not sinned by turning away from my God.
23 бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!
I have kept all his laws in mind; I have not ignored his commandments.
24 І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.
I am blameless in his sight; I keep myself from sinning.
25 І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.
The Lord rewarded me for doing what's right. I am innocent in his sight.
26 З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,
You show trust to those who are trusting; you show integrity to those with integrity,
27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
You show yourself pure to those who are pure, but you show yourself astute to those who are crafty.
28 І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.
You save the humble, but your eyes watch the proud to bring them down.
29 Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!
You, Lord, are my lamp. The Lord lights up my darkness.
30 Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!
With you, I can charge down a troop of soldiers; with you, my God, I can climb a fortress wall.
31 Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!
God's way is absolutely right. What the Lord says is trustworthy. He is a shield to all who come to him for protection.
32 Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
For who is God except the Lord? Who is a Rock, except our God?
33 Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.
God makes me strong and keeps me safe.
34 Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,
He makes me surefooted like the deer, able to walk the heights in safety.
35 Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
He teaches me how to fight in battle; he gives me the strength to draw a bronze bow.
36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!
You protect me with the shield of your salvation; your help has made me great.
37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
You gave me room to walk, and prevented my feet from slipping.
38 Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!
I chased my enemies, and caught up with them. I did not turn around until I had destroyed them.
39 Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
I struck them down—they couldn't get up. They fell at my feet.
40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
You made me strong for the battle; you made those who rose up against me kneel low before me.
41 Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!
You made my enemies run away; I destroyed all my enemies.
42 Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!
They cried out for help, but no one came to rescue them. They even called out to the Lord, but he did not answer them.
43 І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!
I ground them into dust, like the dust of the earth. I crushed them and threw them out like mud in the street.
44 Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!
You rescued me from rebellious people; you have kept me as ruler over nations—people I didn't know now serve me.
45 Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.
Foreigners cower before me; as soon as they hear of me, they obey.
46 В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.
They lose heart, and come trembling in surrender from their strongholds.
47 Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!
The Lord lives! Blessed be my Rock! May the God who saves me be praised!
48 Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,
God avenges me, he puts peoples under me,
49 що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!
He frees me from those who hate me. You keep me safe from those who rebel against me, you save me from violent men.
50 Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!
That's why I will praise you among the nations, Lord; I will sing praises about who you are.
51 Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“
You have saved the king so often, showing your trustworthy love to David, your anointed, and to his descendants forever.”
