< 2 Самуїлова 22 >
1 І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,
And David sang this song to the LORD on the day the LORD had delivered him from the hand of all his enemies and from the hand of Saul.
2 та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!
He said: “The LORD is my rock, my fortress, and my deliverer.
3 Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!
My God is my rock, in whom I take refuge, my shield, and the horn of my salvation. My stronghold, my refuge, and my Savior, You save me from violence.
4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
I will call upon the LORD, who is worthy to be praised; so shall I be saved from my enemies.
5 Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.
For the waves of death engulfed me; the torrents of chaos overwhelmed me.
6 Тене́та шео́лу мене оточи́ли, а па́стки смерте́льні мене попере́дили! (Sheol )
The cords of Sheol entangled me; the snares of death confronted me. (Sheol )
7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.
In my distress I called upon the LORD; I cried out to my God. And from His temple He heard my voice, and my cry for help reached His ears.
8 Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!
Then the earth shook and quaked; the foundations of the heavens trembled; they were shaken because He burned with anger.
9 Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!
Smoke rose from His nostrils, and consuming fire came from His mouth; glowing coals blazed forth.
10 Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.
He parted the heavens and came down with dark clouds beneath His feet.
11 Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.
He mounted a cherub and flew; He soared on the wings of the wind.
12 А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.
He made darkness a canopy around Him, a gathering of water and thick clouds.
13 Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.
From the brightness of His presence coals of fire blazed forth.
14 Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.
The LORD thundered from heaven; the voice of the Most High resounded.
15 Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.
He shot His arrows and scattered the foes; He hurled lightning and routed them.
16 І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.
The channels of the sea appeared, and the foundations of the world were exposed at the rebuke of the LORD, at the blast of the breath of His nostrils.
17 Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
He reached down from on high and took hold of me; He drew me out of deep waters.
18 Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.
He rescued me from my powerful enemy, from foes too mighty for me.
19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.
They confronted me in my day of calamity, but the LORD was my support.
20 І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!
He brought me out into the open; He rescued me because He delighted in me.
21 Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!
The LORD has rewarded me according to my righteousness; He has repaid me according to the cleanness of my hands.
22 Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,
For I have kept the ways of the LORD and have not wickedly departed from my God.
23 бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!
For all His ordinances are before me; I have not disregarded His statutes.
24 І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.
And I have been blameless before Him and kept myself from iniquity.
25 І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.
So the LORD has repaid me according to my righteousness, according to my cleanness in His sight.
26 З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,
To the faithful You show Yourself faithful, to the blameless You show Yourself blameless;
27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
to the pure You show Yourself pure, but to the crooked You show Yourself shrewd.
28 І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.
You save an afflicted people, but Your eyes are on the haughty to bring them down.
29 Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!
For You, O LORD, are my lamp; the LORD lights up my darkness.
30 Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!
For in You I can charge an army; with my God I can scale a wall.
31 Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!
As for God, His way is perfect; the word of the LORD is flawless. He is a shield to all who take refuge in Him.
32 Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
For who is God besides the LORD? And who is the Rock except our God?
33 Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.
God is my strong fortress and He makes my way clear.
34 Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,
He makes my feet like those of a deer and stations me upon the heights.
35 Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
He trains my hands for battle; my arms can bend a bow of bronze.
36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!
You have given me Your shield of salvation, and Your gentleness exalts me.
37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
You broaden the path beneath me so that my ankles do not give way.
38 Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!
I pursued my enemies and destroyed them; I did not turn back until they were consumed.
39 Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
I devoured and crushed them so they could not rise; they have fallen under my feet.
40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
You have armed me with strength for battle; You have subdued my foes beneath me.
41 Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!
You have made my enemies retreat before me; I put an end to those who hated me.
42 Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!
They looked, but there was no one to save them— to the LORD, but He did not answer.
43 І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!
I ground them as the dust of the earth; I crushed and trampled them like mud in the streets.
44 Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!
You have delivered me from the strife of my people; You have preserved me as the head of nations; a people I had not known shall serve me.
45 Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.
Foreigners cower before me; when they hear me, they obey me.
46 В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.
Foreigners lose heart and come trembling from their strongholds.
47 Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!
The LORD lives, and blessed be my Rock! And may God, the Rock of my salvation, be exalted—
48 Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,
the God who avenges me and brings down nations beneath me,
49 що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!
who frees me from my enemies. You exalt me above my foes; You rescue me from violent men.
50 Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!
Therefore I will praise You, O LORD, among the nations; I will sing praises to Your name.
51 Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“
Great salvation He brings to His king. He shows loving devotion to His anointed, to David and his descendants forever.”