2 Самуїлова 21
1 І був голод за днів Давида три роки, рік за роком. І шукав Давид Господнього лиця, а Господь сказав: „Кров на Саула та на його дім за те, що повбива́в він ґів'оні́тян“.
Hili ia naʻe ai ʻae honge ʻi he taʻu ʻe tolu ʻi he ngaahi ʻaho ʻo Tevita ʻi he ngaahi taʻu tukufakaholo; pea naʻe fakafehuʻi ʻe Tevita kia Sihova. Pea naʻe pehē mai ʻe Sihova, “Ko e meʻa ʻeni ʻia Saula, pea koeʻuhi ko hono fale kuo pani toto, he naʻa ne tāmateʻi ʻae kakai Kipione.”
2 І покликав цар ґів'оні́тян та й сказав їм про це. А ґів'оні́тяни, — вони не з Ізра́їлевих синів, а з останку аморе́янина, а Ізраїлеві сини були присягну́ли їм. Та Саул шукав, щоб повбивати їх через свою горливість для синів Ізраїля та Юди.
Pea naʻe ui ʻe he tuʻi ki he kakai Kipione, ʻo ne pehē kiate kinautolu: (ka ko eni naʻe ʻikai ʻoe fānau ʻa ʻIsileli ʻae kakai Kipione, ka ko e toenga ʻoe kau ʻAmoli; pea kuo fefuakavaʻaki mo kinautolu ʻae fānau ʻa ʻIsileli: pea naʻe kumi ʻe Saula ke tāmateʻi kinautolu ko e meʻa ʻi heʻene fai velenga ki he fānau ʻa ʻIsileli mo Siuta.)
3 І сказав Давид до ґів'оні́тян: „Що́ я зроблю́ вам і чим надолу́жу, щоб ви поблагослови́ли Господню спа́дщину?“
Ko ia naʻe pehē ai ʻe Tevita ki he kau Kipione, “Ko e hā te u fai maʻamoutolu? Pea te u fai ʻaki ʻae hā ʻae fakalelei, koeʻuhi ke mou tāpuakiʻi ʻae tofiʻa ʻo Sihova?”
4 І сказали йому ґів'оні́тяни: „Не треба нам ані срібла, ані золота від Саула та від дому його, і не треба нам забивати чоловіка в Ізраїлі“. А він сказав: „Що́ ви скажете, зроблю́ вам“.
Pea naʻe pehē ʻe he kakai Kipione kiate ia, “ʻE ʻikai te mau maʻu ha siliva pe ha koula meia Saula pe mei hono fale; pea ʻe ʻikai te ke tāmateʻi ha tangata ʻi ʻIsileli koeʻuhi ko kimautolu.” Pea naʻe talaange ʻe ia, “Ko e meʻa te mou lea ki ai, ko ia pe te u fai maʻamoutolu.”
5 І сказали вони до царя: „Чоловік той, що вигубив нас, і що замишляв на нас, щоб нас ви́нищити, щоб ми не стали в усій Ізраїлевій границі, —
Pea naʻa nau pehēange ki he tuʻi, “ʻIlonga ʻae tangata ʻaia naʻe keina kimautolu, pea naʻa ne fakakaukau ke tuʻusi mo fakaʻauha kimautolu ke ʻoua naʻa mau kei nofo ʻi ha potu fonua ʻo ʻIsileli,
6 нехай буде нам да́но семеро мужа з синів його, і ми повішаємо їх для Господа в Ґів'аті Саула, Господнього вибра́нця“. А цар сказав: „Я дам“.
Tuku ke ʻomi kiate kimautolu ʻae kau tangata ʻe toko fitu mei hono ngaahi foha ʻoʻona, pea te mau tautau kinautolu kia Sihova ʻi Kipea ʻo Saula, ʻaia naʻe fili ʻe Sihova.” Pea naʻe pehē ʻe he tuʻi, “Te u ʻatu [ʻakinautolu].”
7 Та змилосе́рдився цар над Мефівошетом, сином Йоната́на, Саулового сина, через Господню прися́гу, що була поміж ними, — між Давидом та між Йонатаиом, Сауловим сином.
Ka naʻe fakahaofi ʻe he tuʻi ʻa Mifiposeti, ko e foha ʻo Sonatane ko e foha ʻo Saula, koeʻuhi ko e fuakava ʻia Sihova naʻe ʻiate kinaua ʻaia naʻe fefaiʻaki ʻe Tevita mo Sonatane ko e foha ʻo Saula.
8 І взяв цар двох синів Ріцпи, дочки́ Айї, яких вона породила Саулові, Армонія та Мефівошета, і п'ятьох синів Мелхоли, Саулової дочки́, що вона породила Адріїлові, синові мехолатянина Барзіллая,
Ka naʻe ʻave ʻe he tuʻi ʻae ongo tama ʻa Lisipa ko e taʻahine ʻa ʻAia, ʻaia naʻa ne fānau kia Saula, ko ʻAlamoni pea mo Mifiposeti; pea mo e tama ʻe toko nima ʻo Mikale ko e ʻofefine ʻo Saula, ʻaia naʻa ne fanauʻi kia ʻAtilili ko e foha ʻo Pasilai ko e tangata Mihola:
9 та й дав їх у руку ґів'оні́тян, — і вони повішали їх на горі перед Господнім лицем. І впали семеро ра́зом, а були вони побиті в перших днях жнив, коли поча́ток жнив ячме́ню.
Pea naʻa ne tukuange kinautolu ki he nima ʻoe kakai Kipione, pea naʻa nau tautau ʻakinautolu ʻi he moʻunga ʻi he ʻao ʻo Sihova: pea naʻe tō hifo fakataha ʻakinautolu ʻe toko fitu, pea naʻe tāmateʻi kinautolu ʻi he ngaahi ʻaho ʻoe ututaʻu, ʻi he ngaahi ʻuluaki ʻaho, ʻi he kamataʻanga ʻoe utu ʻae paʻale.
10 А Ріцпа, дочка Айїна, взяла́ вере́тище, і простягла́ його собі на скелі, і була там від поча́тку жнив аж поки не зійшли́ на них во́ди з неба, і не дала́ вона спочити на них пта́ству небесному вдень, а польові́й звірині́ вночі.
Pea naʻe toʻo ʻae tauangaʻa ʻe Lisipa ko e taʻahine ʻo ʻAia, mo ne folofolahi ia maʻana ʻi he funga maka, talu mei he kamataʻanga ʻoe ututaʻu ʻo aʻu ki heʻene tō hifo ʻae vai ki ai mei he langi, pea naʻe ʻikai te ne tuku ʻae fanga manupuna ʻoe ʻatā ke tuʻu ki ai ʻi he ʻaho, pe ko e fanga manu ʻoe fonua ʻi he pō.
11 І було доне́сено Давидові, що́ зробила Ріцпа, Айїна дочка́, Саулова нало́жниця.
Pea naʻe tala kia Tevita ʻae meʻa naʻe fai ʻe Lisipa koe taʻahine ʻo ʻAia koe sinifu ʻo Saula.
12 А Давид пішов, і взяв кості Саула та кості сина його Йоната́на від госпо́дарів ґілеадського Явешу, що ви́крали були їх із майда́ну Бет-Шану що їх повісили там филисти́мляни того дня, коли филисти́мляни побили Саула в Ґілбоа.
Pea naʻe ʻalu ʻa Tevita ʻo ne ʻomi ʻae ngaahi hui ʻo Saula, pea mo e ngaahi hui ʻo Sonatane ko hono foha, mei he kakai ʻo Sepesi-Kiliati, ʻakinautolu naʻe ʻave fakafufū ia mei he hala ʻi Pete-Sani, ʻaia naʻe tautau ia ʻi ai ʻe he kakai Filisitia, hili ʻae tāmateʻi ʻa Saula ʻe he kau Filisitia ʻi Kilipoa:
13 І виніс він звідти кості Саула та кості сина його Йонатана, і зібрали кості пові́шаних.
Pea naʻa ne ʻomi mei ai ʻae ngaahi hui ʻo Saula, mo e ngaahi hui ʻo Sonatane ko hono foha; pea naʻa nau tānaki ʻae ngaahi hui ʻonautolu naʻe tautau.
14 І поховали кості Саула та сина його Йонатана в Веніяминовому кра́ї, в Целі, в гробі батька його Кіша. І зробили все, що наказав був цар, — і пото́му Бог був убла́ганий Кра́єм.
Pea naʻa nau tanu ʻae ngaahi hui ʻo Saula mo Sonatane ko hono foha ʻi he fonua ʻo Penisimani ʻi Sela, ki he faʻitoka ʻo Kisi ko ʻene tamai: pea naʻa nau fai ʻae meʻa kotoa pē ʻaia naʻe fekauʻi ʻe he tuʻi. Pea hili ia naʻe ongongofua ʻae ʻOtua[ki he kole ]koeʻuhi ko e fonua.
15 І була ще війна филисти́млян з Ізраїлем. І зійшов Давид та з ним слуги його, і воювали з филисти́млянами. І змучився Давид.
Ka ko eni foki naʻe toe fai ʻae tau ki ʻIsileli ʻe he kakai Filisitia; pea naʻe ʻalu hifo ʻa Tevita, pea mo ʻene kau tamaioʻeiki mo ia, [ʻonau ]tauʻi ʻae kakai Filisitia, pea naʻe fakaʻaʻau ke vaivai ʻa Tevita.
16 І був Ішбі в Нові, що з наща́дків Рафи, а вага його списа́ три сотні шеклів міді, і опере́заний він був ново́ю зброєю. І він сказав, щоб забити Давида.
Pea ko Isipo-Pinopi, ko e tokotaha ʻi he fānau ʻa Lafa, ʻaia naʻe tatau ʻae mamafa ʻo hono mui tao mo e [sikeli ]palasa ʻe tolungeau, kuo ʻai ʻe ia ha mahafu foʻou, pea naʻa ne ʻamanaki ke tāmateʻi ʻa Tevita.
17 Та поміг йому Авіша́й, син Церуїн, — і він ударив филисти́млянина, та й забив його. Тоді Давидові люди присягли́ йому, говорячи: „Ти не ви́йдеш уже з нами на війну, — і не пога́сиш Ізраїлевого світильника!“
Ka naʻe tokoni kiate ia ʻe ʻApisai ko e tama ʻo Seluia, ʻo ne taaʻi ʻae tangata Filisitia, ʻo ne tāmateʻi ia. Pea naʻe toki fuakava ʻae kau tangata ʻo Tevita kiate ia, ʻo pehē, “ʻE ʻikai siʻi te ke toe ʻalu atu mo kimautolu ki he tau, telia naʻa ke fuʻifuʻi ʻae maama ʻo ʻIsileli.”
18 І сталося по́тім, і була́ ще війна в Нові з филисти́млянами. Тоді хушанин Сіббехай побив Сафа, шо з наща́дків Рафи.
Pea hili foki eni naʻe hoko ʻo pehē, naʻe toe fai ʻae tau mo e kakai Filisitia ʻi Kopo: pea naʻe tāmateʻi ʻa Safi ʻaia naʻe ʻoe fānau ʻa Lafa ʻe Sipikei ko e tangata Husati.
19 І була́ ще війна в Нові з филисти́млянами, і віфлеємець Елханан, син Яаре, побив ґатянина Ґоліята, — а держа́к списа́ його був, як тка́цький вал.
Pea naʻe toe ai mo e tau ʻi Kopo ki he kakai Filisitia, ʻaia naʻe tāmateʻi ai ʻe Elihanani ko e foha ʻo Saele-Olikimi, ko e tangata Petelihema, ʻae tehina ʻo Koloaʻia ko e tangata Kati ʻaia naʻe tatau ʻae kau ʻo hono tao mo e ʻakau ʻoe tangata lalanga.
20 І була ще війна в Ґаті. А там чоловік великого зросту, що мав на руках та на нога́х по шість пальців, числом двадцять і чотири. Також і він був наро́джений тому Рафі.
Pea naʻe toe fai mo e tau ʻe taha ʻi Kati, ʻaia naʻe ʻi ai ha tangata naʻe sino lōloa, ʻaia naʻe maʻu ʻae louhiʻi nima ʻe ono ʻi hono nima fakatouʻosi, pea ʻi hono vaʻe fakatouʻosi ʻae louhiʻi vaʻe ʻe ono, ko hono lau fakataha ko e uofulu ma fā; pea naʻe fanauʻi foki ia kia Lafa.
21 І зневажав він Ізраїля, — та вбив його Йонатан, син Шім'ї, Давидового брата!
Pea ʻi heʻene manuki ki ʻIsileli naʻe tāmateʻi ia ʻe Sonatane ko e foha ʻo Simia ko e tokoua ʻo Tevita.
22 Четверо тих були наро́джені тому Рафі в Ґаті, — і попа́дали вони від руки Давида та від руки його слуг.
Naʻe fanauʻi ʻae toko fā ni ki he fuʻu tangata lahi ʻi Kati, pea naʻa nau tō ki lalo ʻi he nima ʻo Tevita, pea mo e nima ʻo ʻene kau tamaioʻeiki.
