2 Самуїлова 2
1 І сталося пото́му, і запита́вся Давид Господа, говорячи: „Чи йти мені в одне з Юдиних міст?“А Господь відказав йому: „Іди!“І сказав Давид: „Куди я піду́?“А Він відказав: „У Хевро́н!“
He hnukah khaw David loh BOEIPA tea dawt tih, “Judah khopuei pakhat la ka cet aya?” a tinah. Te vaengah anih te BOEIPA loh, “Cet saw,” a tinah. Te dongah David loh, “Melam ka caeh eh?,” a tinah. Te vaengah, “Hebron la,” a tinah.
2 І ввійшов туди Давид, а також дві жі́нки його: їзреелі́тка Ахіно́ам та Авіґа́їл, коли́шня жінка кармеля́нииа Нава́ла.
Te dongah DavidTe a yuu rhoi, Jezreel nu Ahinoam, Karmel Nabal yurho Abigal neh a caeh puei.
3 І людей своїх, що були з ним, привів Давид кожного та дім його, і вони осі́лися по хевро́нських міста́х.
Amah taengkah a hlang rhoek khaw David loh a cako neh rhipa caeh puei tih Hebron khopuei rhoek ah kho a sakuh.
4 І посхо́дилися Юдині му́жі, і пома́зали там Давида царем над Юдиним домом. А Давидові розповіли́, кажучи: „Люди ґілеа́дського Яве́шу похова́ли Саула“.
Te vaengah Judah hlang rhoek te ha pawk uh tih David te Judah imkhui kah manghai la pahoia koelhuh. Te phoeiah Jabesh Gilead hlang rhoek loh Saula up uhTe thui ham David taengla puenuh.
5 І послав Давид людей до ґілеа́дського Яве́шу, і сказав до них: „Благослове́нні ви для Господа, що зробили цю милість із своїм паном, із Саулом, та похова́ли його́!
Jabesh hlang rhoek taengla David loh puencawna hlah tih,” Sitlohnah he na boei rhoek taeng neh Saul taengah khaw na saii uh tih anih na up uh dongah BOEIPA rhang neh na yoethenuh.
6 А тепер нехай Господь зро́бить вам милість та правду, і я теж зроблю́ вам те добро за те, що ви зроби́ли цю річ.
BOEIPA loh nangmih ham sitlohnah neh uepomnah han saii saeh. Hekah hno na saii uh dogah kai long khaw nangmih taengah hnothen he ka saii van bitni.
7 А тепер нехай зміцня́ться ваші руки, і бу́дьте мужні, бо помер пан ваш Саул, а також Юдин дім пома́зав мене царем над собою“.
Te dongah na kutTe thahuel lamtah hlang tatthai la om laeh. Na boei SaulTe duek cakhaw Judah imkhui ah manghai la kai khaw ng'koelh ta,” a tinah.
8 А Авне́р, Не́рів син, провідни́к Саулового війська, узяв Іш-Бо́шета, Саулового сина, та й привів його до Маханаїму.
Tedae Saul taengkah caempuei mangpa Ner capa Abner loh Saul capa Ishboshetha loh tih Mahanaima paan puei.
9 І він настанови́в його царем над Ґілеадом, і над Ашуре́янином, і над Їзрее́лем, і над Єфремом, і над Веніямином, і над усім Ізраїлем.
AnihTe Gilead, Ashuri, Jezreel, Ephraim, Benjamin neh Israel boeih soaha manghai sak.
10 Іш-Бо́шет, Саулів син, був віку сорока́ літ, коли зацарюва́в над Ізраїлем, і царюва́в два роки, — тільки дім Юди був за Давидом.
Saul capa IshboshethTe kum sawmli a lo ca vaengah IsraelTe a manghai thil tih kum nit manghai. Tedae Judah imkhui tah David hnukah banguh.
11 А число днів, що Давид був царем у Хевро́ні над Юдиним домом, — сім літ і шість місяців.
A khohnin he a tarhing la om. Manghai David he Hebron kah Judah imkhui ah kum rhih neh hla rhuk om.
12 І вийшов Авне́р, Нерів син, та слу́ги Іш-Бо́шета, Саулового сина, з Маханаїму до Ґів'ону.
Ner capa Abner loh Saul capa Ishbosheth kah sal rhoekTe Mahanaim lamloh Gibeon laa khuen.
13 А Йоа́в, син Церуї, та Давидові слу́ги вийшли й зустрі́ли їх ра́зом при ґів'онському ста́ві. І засіли вони — ті з того бо́ку ставу, а ті з цього боку ста́ву.
Zeruiah capa Joab neh David kah sal rhoek khaw hlah uh tih amih neh Gibeon tuibuem ah tun humuh. Te vaengah pakhat rhoekTe tuibuem khat ben ah, khat ben rhoek khaw tuibuem khat ben ah ngoluh.
14 І сказав Авне́р до Йоава: „Нехай встануть ці юнаки́, і поба́вляться перед нами!“І сказав Йоа́в: „Нехай встануть“.
Abner loh Joab taengah, “Camoe rhoek he thoo uh saeh lamtah mamih mikhmuh ah nae uh saeh,” a ti nah hatah, Joab loh, “Thoo uh mai saeh,” a tinah.
15 І встали, і перейшли́ в числі дванадцяти́ для Веніямина та для Іш-Бошета, Саулового сина, та дванадцять із Давидових слуг.
Te dongah Benjamin ham neh Saul capa Ishbosheth ham te hlang hlai nit, David sal lamkah hlai nita tarhing la thoo uh tih cetuh.
16 І схопи́ли один о́дного за го́лову, та й всадили свого меча́ до бо́ку один о́дного, — і попадали ра́зом. І назвали ім'я тому місцю: Хелкат-Гаццурім, що в Ґів'о́ні.
Te vaengah pakhat loh a hui lu tea kop, a hui long khaw a cunghang te a vae ah a kaelh van dongah darhek cungkuuh. Te dongah tekaha hmuen Gibeon ah aka om te Helkathhazzurim laa khue.
17 І зня́вся того дня дуже жорсто́кий бій, і був побитий Авне́р та Ізраїлеві люди Давидовими слу́гами.
Tekah khohnin ah caemtloek khaw kalthalh la muep om coeng tih Abner neh Israel hlang rhoek tah David sal rhoek kah mikhmuh ah yawk.
18 І були там три сини Церуї: Йоав, і Авішай, і Асаїл. А Асаїл був легки́й в нога́х своїх, як польова́ та газе́ля.
Te vaengah Zeruiah ca rhoek Joab, Abishai neh Asahel pathum om uh tih Asahel tah kohong kirhang bangla a kap yanghoep.
19 І гнався Асаїл за Авнером, і не збочував, ані право́руч, ані ліво́руч із погоні за Авнером.
Asahel loh Abner hnuk te a hloem tih Abner hnuk lamkah banvoei, bantang la caeh ham khaw phael tlaih pawh.
20 І оберну́вся Авне́р позад себе й сказав: „Чи це ти, Асаїле?“А той відказав: „Я“.
AbnerTe a hnuk la mael tih, “Asahel te nang a,” a ti nah hatah, “Kai ni ue,” a tinah.
21 І сказав йому Авне́р: „Збоч собі на правицю свою чи на лівицю свою, і схопи́ собі одно́го із слуг, і візьми́ собі збро́ю його́“. Та не хотів Асаїл спини́ти пого́ні за ним.
Te dongah anih te Abner loh, “Nang te banvoei la bantang la mael lamtah camoe rhoek khuikah pakhatTe namah ham tu laeh. A pumoep te khaw namah ham lo,” a tinah. Tedae anih hnuk lamkaha nong ham tah Asahel loh huem pawh.
22 А Авнер знов говорив до Асаїла: „Спини́ся в гонитві за мною! На́що я вб'ю тебе́? І як зведу́ я обличчя своє́ до брата твого́ Йоа́ва?“
Abner loh koepa rhaep tih Asahel te, “Nang te kai hnuk lamloh nong, balae tih nangTe lai la kan ngawn eh? Na manuca Joab taengah ka mik metlam ka dai eh?,” a tinah.
23 А той відмо́вився спини́тися. І вдарив його Авнер заднім кінце́м списа в живіт, — і спис вийшов ізза́ду його! І впав він там, і помер на місці. І сталося, — кожен, хто прихо́див до того місця, де впав Асаїл та помер, то спинявся.
Tedae nong ham te a aal coeng dongah anihTe Abner loh a hnuk longah caai neha bung aha thun. Te vaengah caai a nam la pawlh tih pahoia cungku dongah amah ah duek. Te dongah Asahel cungku tiha duek nah hmuen la aka pawk boeih tah sut paiuh.
24 І гналися Йоав та Авішай за Авнером. І сонце зайшло, а вони прийшли до згір'я Амма, що навпроти Ґіаху, на дорозі до Ґів'о́нської пустині.
Tedae Abner hnuk aka hloem Joab neh Abishai tah khomika tlak daengah Gibeon khosoek longpuei, Giyak imdan kah Ammah som la pawkrhoi.
25 І зібралися Веніями́нові сини при Авнері, і склали один відділ, та й спини́лися на верхі́в'ї одно́го взгір'я.
Abner hnukkah Benjamin koca rhoek khaw coi uh thae tih rhoi at la omuh. Te phoeiah amihTe som lu pakhat soah paiuh.
26 І кликнув Авнер до Йоава й сказав: „Чи за́вжди меч буде жерти? Чи ти не знаєш, що гірко́та бу́де наоста́нку? І аж доки ти не скажеш наро́дові спини́тися в гонитві за своїми брата́ми?“
Te vaengah Joab te Abner loh a khue tih, “Cunghang te a yoeyah la ca ne, hmailong ah hnorhih la a om ham te na ming moenih a? A manuca rhoek hnuk lamkah balkhong hamTe pilnam taengah me hil nim na thui pawt ve,” a tinah.
27 А Йоав відказав: „ Як живий Бог, — коли б ти не сказав був іншого, то ще від ра́нку наро́д був би перестав гнатися за братом своїм“.
Te dongah Joab loh, “Pathen kah hingnah vanbangla, mincang duela na thui ngawn pawt koinih, pilnam loh a manuca hnuk te khika phatawt ni,” a tinah.
28 І засурми́в Йоав у сурму́, і спини́вся ввесь наро́д, і не гналися вже за Ізраїлем, і більше вже не воюва́ли.
Joab loh tukia ueng vaengah pilnam loh boeih paiuh. Te daengah Israel hnukTe hloem voel pawt tih, vathoh ham khaw khoep voel pawh.
29 А Авне́р та люди його йшли сте́пом усю ту ніч, і перейшли Йорда́н, і пройшли ввесь Бітро́н, і прийшли до Махана́їму.
Abner neh a hlang rhoek tah khoyin khing Arabah longah khonguh. Jordana poeng uh phoeiah, Bithron pum te a lan uh tih Mahanaim la pawkuh.
30 І Йоав вернувся з погоні за Авнером, і зібрав увесь наро́д, і забра́кло з Давидових слуг дев'ятнадцяти́ чоловіка та Асаїла.
Joab loh Abner hnuk tea mael tak tih pilnam pum tea coi. Te vaengah David kah hlang sal hlai ko neh AsahelTe hma.
31 А Давидові слу́ги побили з Веніямина та з людей Авнера, — три сотні й шістдеся́т чоловіка, що померли.
Tedae David kah sal rhoek loh Benjamin neh Abner kah hlang rhoek te a ngawn uh tih hlang ya thum sawmrhuk duek.
32 І ви́несли Асаїла, і поховали його в гро́бі батька його́, що в Віфлеємі. І йшли ці́лу ніч Йоав та люди його, а розсвіло́ їм у Хевро́ні.
Asahel tea khuen uh tih Bethlehem kah a napa phuel aha upuh. Joab neh a hlang rhoek khaw khoyin puet cet uh tih Hebron ah khothaiuh.
