2 Самуїлова 19
1 А Йоаву донесено: „Ось цар плаче, і зачав жало́бу по Авесаломові“.
有人報告約阿布說：「看，君王在痛哭哀悼阿貝沙隆。」
2 І того дня ця перемо́га обернулася на жало́бу для всього народу, бо того дня народ почув, що казали: „Засмутився цар за своїм сином!“
那天的勝利為全軍竟變成了悲哀，因為他們那天聽說君王為自己的兒子悲傷。
3 І прокрада́вся народ того дня, щоб увійти до міста, як прокрадається народ, засоро́млений своєю втечею з бо́ю.
因此，那天軍人暗暗地進了城，好像由戰埸上受辱回來的軍隊。
4 А цар закрив своє обличчя. І голосив цар сильним голосом: „Сину мій, Авесаломе! Авесаломе, сину мій! Сину мій!“
此時君王正在掩面大聲哀哭說：「我兒阿貝沙隆! 我兒阿貝沙隆! 我兒! 」
5 І прийшов Йоав до дому царя, та й сказав: „Сьогодні ти засоро́мив обличчя всіх своїх рабів, які сьогодні врятували життя твоє, і життя синів твоїх та дочо́к твоїх, і життя жінок твоїх, і життя наложниць твоїх,
約阿布進去對君王說：「你今天大傷你僕人們的臉面，他們救了你的性命，你兒女的性命，你妻妾的性命；
6 через те, що ти любиш тих, хто тебе нена́видить, і нена́видиш тих, хто тебе любить, бож сьогодні ти виявив, що нема в тебе вожді́в ані слуг. Бо сьогодні я знаю, що коли б Авесало́м був живий, а ми всі сьогодні були мертві, то тоді це було б любе в оча́х твоїх...
然而恨你的，你反而愛他；愛你的，你反恨他。今天你已明確表示：王侯和臣民為你不算什麼。也明明看出：阿貝沙隆今天若能活著，我們我們都死了，你才安心呢!
7 А тепер устань, і говори до серця свої́х рабів. Бо присяга́ю Господом, якщо ти не ви́йдеш, то цієї ночі ніхто не буде ночува́ти з тобою, і це буде тобі гірше за всяке зло, що прихо́дило на тебе від молодости твоєї аж дотепер!“
現今你快起來，出去，說幾句使你僕人們安心的話吧! 我指著上主起誓，如果你不出去，今夜再沒有一個人同你一起了。這禍患於你要超過你從小到大所遭遇的一切禍患」。
8 І цар устав та й засів у брамі, а всьому наро́дові доне́сли, говорячи: „Ось цар сидить у брамі!“І посхо́дився ввесь народ перед царське́ обличчя, а Ізраїль повтікав кожен до своїх наметів.
君王就起來，坐在大門口。遂有人向軍民傳報說：「君王已坐在門口! 」軍人都聚齊，來到君王前。以色列各自逃回自己的營幕。
9 І спереча́вся ввесь народ по всіх Ізраїлевих племе́нах, говорячи: „Цар урятував нас від руки всіх наших ворогів, він же врятував нас із руки филисти́млян, а тепер утік із кра́ю перед Авесаломом.
那時，以色列各支派的民眾紛紛議論說：「君王從仇人手中拯救了我們，現在，他竟為阿貝沙隆離開了本國。
10 А Авесало́м, якого ми пома́зали були́ над собою, помер на війні. А тепер чого ви зволікаєте щоб вернути царя?“
我們給阿貝沙隆曾傅過油為管理我們，他已經戰死。現今你們等什麼，遇不把君王接回來﹖」
11 І цар Давид послав до священиків, до Садока та до Евіятара, говорячи: „Говоріть так до Юдиних старши́х: Чого ви бу́дете останніми, щоб вернути царя до його дому? А слово всього Ізраїля прийшло вже до царя, до його дому.
全以色列這提議傳到君王那裏。達味遂派人對司祭匝多克和厄貝雅塔爾說：「你們應向猶大長老說：為什麼你們等到最後才去迎接君王回宮呢﹖
12 Ви бра́ття мої, ви кість моя та тіло моє! І чого ви бу́дете останніми, щоб вернути царя?
你們是我的兄弟，我的骨肉，為什麼你們等到最後才去迎接君王呢﹖
13 А Амасі́ скажете: Чи ж ти не кість моя та не тіло моє? Нехай так зробить мені Бог, і нехай ще додасть, якщо ти не бу́деш у мене вожде́м ві́йська по всі дні замість Йоава“.
你們要向阿瑪撒說：你不是我的骨肉嗎﹖若我不叫你一生代替約阿布作元帥，願天主這樣罰我，且更加倍地罰我! 」
14 І прихилив він серце всіх Юдиних мужів, як одно́го чоловіка. І послали вони до царя: „Вернися ти та всі твої слу́ги!“
那時，全猶大人都同心合意，一致派使者到君王說：「請你和你的臣僕回來吧!
15 І вернувся цар, і прийшов аж до Йорда́ну, а Юда прийшов до Ґілґалу назу́стріч царе́ві, щоб перепрова́дити царя через Йордан.
君王動身回來了，到了約旦河。這時迎接君王的猶大人來到了基耳加耳，協助君王渡約旦河。
16 А Шім'ї, Ґерин син, Веніяминівець, що з Бахуріму, поспішив і зійшов з Юдиними мужами на зу́стріч царя Давида.
那時，巴胡陵的本雅明人革辣的兒子史米，也趕快來同那些猶大人歡迎達味君王。
17 І з ним було тисяча чоловіка з Веніямина, та Ціва, слуга Саулового дому, і п'ятнадцятеро синів його та двадцятеро його рабів із ним. І вони перейшли Йордан перед царем.
同他來的，還有一千本雅明人。撒烏耳的家僕，漆巴和他十五個兒子同二十個僕人，也來到約旦河歡迎君王﹖
18 І перейшов поро́н, щоб перепрова́дити царськи́й дім та зробити, що було добре в оча́х його. А Шім'ї, Ґерин син, упав перед царем, як той перехо́див Йордан,
他們都到渡口那邊，協助君王的家族過河。聽君王的調動；君王快要過約旦河時，革辣的兒子史米就俯伏在君王前，
19 та й цареві сказав: „Нехай пан не порахує мені пере́ступу, і не пам'ятай, що раб твій провинився був того дня, коли мій пан цар вийшов був з Єрусалиму, — щоб цар не поклав це до серця свого!
向他說：「我主；，請不要歸罪於我，求你不要懷念大王出離耶路撒冷時，你僕人所犯的罪；願大王不要把這事放在心上!
20 Бо раб твій знає, що згрішив він, і ось я прийшов сьогодні з усього Йо́сипового дому перший, щоб вийти зустрі́ти мого пана царя“.
因為你的僕人自知犯了罪。看，如今我是若瑟全家族中，首先來歡迎我主大王的」。
21 А Авіша́й, син Церуїн, відповів та й сказав: „Чи ж не буде забитий Шім'ї за те, що проклинав Господнього пома́занця?“
責雅的兒子阿瑟立即發言說：「史米辱罵了上主的受傅者，難道為了他這番話就不該死嗎﹖」
22 А Давид відказав: „Що́ вам до мене, сини Церуїні, що ви сьогодні стаєте мені за сатану́? Чи сьогодні буде забитий хто в Ізраїлі? Хіба ж я не знаю, що сьогодні я цар над Ізраїлем?“
達味卻答說：「責魯雅的兒子們，我與你們有什麼關係﹖竟使你們今天與我作對! 今天還可以將一個以色列人處死嗎﹖難道不知道，我今天又作了以色列的君王﹖」
23 А до Шім'ї цар сказав: „Не помреш!“І заприсягну́в йому цар.
然後君王向史米說：「伓不會死! 」君王遂向起了誓。
24 І зійшов спітка́ти царя й Мефіво́шет, онук Саулів. А він не оправля́в ніг своїх і не оправляв вуса свого, і не оправляв своєї одежі від дня, як цар вийшов, аж до дня, коли він вернувся з миром.
撒烏耳的孫子默黎巴耳也下來歡迎君王；他自從君王出走的那日起，直到平安回來的這一天，沒有洗腳，沒有修鬚，也沒有人換洗自己的衣服。
25 І сталося, коли прийшов він до Єрусалиму зустріти царя, то сказав йому цар: „Чому́ ти не пішов зо мною, Мефіво́шете?“
他由耶路撒冷來君王時，君王問他說：「默黎巴耳! 你為什麼不同我一起出走呢﹖」
26 А той відказав: „Пане мій ца́рю, — раб мій обмани́в мене! Бо я, раб твій, сказав: осідлаю собі осла, і сяду на нього, та й поїду з царем, бо раб твій кульга́вий.
他答說：「我主大王! 我的僕人哄騙了我，你僕人曾向他說：給我備一匹驢，我好騎著跟王一齊走，因為你僕腳跛。
27 Та він очерни́в раба твого перед паном моїм царем. А мій пан цар, — немов Божий Ангол, тому зроби, що́ добре в оча́х твоїх!
他又在我主大王前誹謗了你的僕人；但我主大王像天主的天使，你看怎樣好，就怎樣作吧!
28 Бож хіба ввесь дім батька мого не був вартий смерти перед моїм паном царем? Та ти вмістив раба свого серед їдців свого сто́лу. І яке ж я маю право ска́ржитися перед царем?“
因為我父全家對於我主大王，都是該死的人，你反而使你的僕人與你同桌共，食我那裏還有名分來向大王訴苦﹖」
29 І сказав йому цар: „По́що ти говориш іще оці свої слова? Я сказав: ти та Ціва поді́лите поле“.
君王對他說：「你何必再說﹖我已決定，你該與巴平分產業」。
30 І сказав Мефіво́шет до царя: „Нехай він ві́зьме навіть усе по тому, коли мій пан, цар прийшов із миром до дому свого́!“
默黎巴耳回答君王說：「我主大王既然平安回朝，讓他全佔有吧! 」
31 А ґілеа́дянин Барзіллай зійшов з Роґеліму, і перейшов з царем Йордан, щоб прове́сти його за Йордан.
基肋阿得人巴爾齊從洛格林下來，陪伴君王過了約旦河，在約旦河岸與他辭別。
32 А Барзілла́й був дуже стари́й, віку восьмидесяти́ літ. І він годував царя, як той сидів був у Маханаїмі, бо він був дуже заможна люди́на.
巴爾齊來年紀很老，已八十歲。君王住在瑪哈納殷時，他供給了君王的吃用，他原很富有。
33 І сказав цар до Барзіллая: „Перейди зо мною, і я буду годувати тебе при собі в Єрусалимі“.
君王向巴爾齊來說：「你同我一起去吧! 我願在耶路撒冷供養你的老年」。
34 І сказав Барзіллай до царя: „Скільки ще ча́су життя мого, що я піду́ з царем до Єрусалиму?
巴爾齊來回答君王說：「既使我同大王上耶路撒冷去，我還能活幾年﹖
35 Я сьогодні віку восьмидесяти́ літ. Чи можу я розпізнавати між добрим та злим? Чи розкуштує твій раб, що́ буду їсти та що́ буду пити? Чи послухаю я ще голосу співакі́в та співа́чок? І по́що буде ще раб твій тягарем для свого пана царя?
我現年已八十，還能分辨美醜麼﹖你的僕人還能嚐出吃喝的味道來麼﹖還能細聽伶女和歌女的樂聲麼﹖你的為什麼還要拖累我主大王﹖
36 Трохи пере́йде твій раб із царем за Йордан. І чого́ цар висві́дчує мені оце?
你的僕人陪著大王過約旦河，只是一點小意思，為什麼大王要給我一個這樣的報答﹖
37 Нехай раб твій ве́рнеться, і нехай помре у своєму місті при гробі батька свого та своєї матері. А ось раб твій, син мій Кімган пере́йде з паном моїм, із царем, а ти зроби йому, що́ добре в оча́х твоїх“.
請讓你的僕人回去，叫我死在靠近我父母墳墓的故鄉! 看，你的僕人基默罕在這裏，他可跟我主大王同去，你看著怎樣好，就怎樣對待他吧! 」
38 І сказав цар: „Кімга́н пере́йде зо мною, а я зроблю́ йому, що́ миле в оча́х твоїх. І все, що́ вибереш у мене, я зроблю́ тобі!“
達味答說：「那麼，讓默基罕跟我去好了，你看著怎樣好，我就怎樣待他；凡你向我所所要求的，我必為你做到」。
39 І ввесь народ перейшов Йордан, перейшов і цар. І цар поцілував Барзілла́я, та й поблагословив його, і той вернувся на своє місце.
眾人都過了約旦河，君王也過去了；然後與巴爾齊來親吻，祝福道別。巴爾齊來遂回了本鄉。
40 І перейшов цар до Ґілґалу, а з ним перейшов Кімган та ввесь Юдин народ, і вони перепрова́дили царя, а також перейшла́ половина Ізраїлевого наро́ду.
君王繼續向基耳加耳前行，基默罕跟他同來。猶大全民眾和一半以色列人陪著君王前行。
41 Аж ось усі ізра́їльтяни прийшли до царя. І сказали вони цареві: „Чому вкрали тебе наші браття, люди Юдині, і перепрова́дили царя та його дім через Йордан, та всіх Давидових людей з ним?
眾以色列人來到君王前，向君王說：「為什麼我們的兄弟猶大人將君王劫了去，領君王和君王的眷屬過了約旦河。所有屬達味的人不都是他的百姓嗎﹖」
42 І відповіли́ всі Юдині люди Ізраїлеві: „Бо близьки́й цар до нас! І чого то запали́вся тобі гнів на цю річ? Чи справді з'їли ми що в царя? Чи теж справді він роздав нам які дару́нки?“
猶大人回答以色列人說：「因為君王是我們的親族，你們為什麼因此憤怒﹖我們豈是吃過君王的飯，或是領過他的俸祿﹖」
43 І відповіли́ ізра́їльтяни юдеям та й сказали: „Нас десять частин у царя, а також і в Давида ми ліпші від вас. Чому ж ви злегковажили нас? Хіба ж не нам було перше слово, щоб вернути царя?“Але слово юдеїв було гостріше від слова ізра́їльтян.
以色列人回答猶大人說：「我們對君王有十倍權利，那麼，我們對達味的名分也多過你們，你們為什麼輕視我們﹖不是我們首先提議，要迎回我們的君王嗎﹖」然後猶大的答覆比以色列人所說的話，更為激烈。
