2 Самуїлова 11
1 І сталося по ро́ку, у час ви́ходу царів на війну, то послав Давид Йоава й своїх слуг із ним, та всього Ізраїля, і вони ви́губили аммоні́тян й облягли Раббу́. А Давид сидів в Єрусалимі.
Saning boeng moe, siangpahrangnawk misatukhaih tue phak naah, David mah Joab to siangpahrang ih tamnanawk, Israel kaminawk boih hoi nawnto misatuk naah patoeh, nihcae mah Ammon kaminawk to hum o moe, Rabbah vangpui to ven o. Toe David loe Jerusalem vangpui ah oh.
2 І сталося надвечір, і встав Давид із ло́жа свого, і прохо́джувався на даху́ царсько́го дому. І побачив він із да́ху жінку, що купалася. А та жінка була дуже вродли́ва.
Khawnbang duem ah David loe a iihhaih ahmuen hoiah angthawk moe, a ohhaih siangpahrang imphu ah amkaeh; to naah tui kamthluh nongpata maeto a hnuk. To nongpata loe paroeai kranghoih.
3 І послав Давид, і запитався про ту жінку. А посланий сказав: „Таж то Вірсаві́я, Еліямова дочка, жінка хітте́янина Урі́ї!“
David mah to nongpata loe mi maw, tiah panoek hanah, kami patoeh moe, duengsak; to naah to kami mah, Anih loe Hit kami Uriah ih zu, Eliam canu Bethsheba na ai maw? tiah a naa.
4 I послав Давид посланців, і взяв її. І вона прийшла до нього, і він поклався з нею. А вона очистилася з нечи́стости своєї, і вернулася до свого дому.
To naah David mah laicaehnawk to patoeh moe, laksak; nongpata to anih khaeah angzoh naah, anih to a iih haih; nongpata loe kaciim ai hmuen pasaeh pacoengah, angmah im ah amlaem let.
5 І завагітні́ла та жінка. І послала вона, і доне́сла Давидові й сказала: „Я завагітні́ла!“
Nongpata loe zokpomh; zokpomh boeh, tiah David khaeah thuih pae o.
6 А Давид послав до Йоава: „Пошли мені хітте́янина Урі́ю“. І Йоав послав Урі́ю до Давида.
To pongah David mah Joab khaeah, Hit kami Uriah to na patoeh ah, tiah a naa. To pongah anih mah Uriah to patoeh.
7 І прийшов Урі́я до нього, а Давид запитався про стан Йоава, і про стан народу, і про стан війни́.
Uriah anih khaeah phak naah, siangpahrang mah Joab ih akawng, misatuh kaminawk ih akawng hoi misatukhaih kawng to dueng.
8 І сказав Давид до Урії: „Іди до свого дому та обмий свої но́ги“. І вийшов Урі́я з царсько́го дому, а за ним поне́сли гости́нця царсько́го.
David mah Uriah khaeah, Na im ah caeh tathuk loe, na khok to amsae ah, tiah a naa. Uriah loe siangpahrang im hoiah tacawt, anih caeh pacoengah siangpahrang mah caaknaeknawk pat pae.
9 Та Урія спав при вході до царсько́го дому з усіма слу́гами пана свого́, а до свого дому не пішов.
Toe Uriah loe angmah angraeng ih tamnanawk hoi nawnto siangpahrang thok taengah iih; angmah im ah caeh tathuk ai.
10 І доне́сли Давидові, говорячи: „Урі́я не пішов до дому свого́“. І сказав Давид до Урії: „Чи ж не з дороги ти прихо́диш? Чому́ ти не пішов до свого дому?“
Uriah loe angmah im ah caeh tathuk ai, tiah David khaeah thuih pae o naah, anih mah Uriah khaeah, Kholong caehhaih ahmuen hoiah nang zoh na ai maw? Tipongah nangmah im ah na caeh ai loe? tiah a naa.
11 І сказав Урія до Давида: „Ковчег і Ізраїль та Юда сидять у шатра́х, а пан мій Йоав та раби мого пана табору́ють на голому полі. А я піду́ до свого дому, щоб їсти й пити та лежати зо своєю жінкою? Клянуся життям твоїм та життям душі твоєї, що не зроблю я такої речі!“
Uriah mah David khaeah, Sithaw thingkhong, Israel kaminawk hoi Judah kaminawk loe kahni imthung ah oh o; ka angraeng Joab hoi ka angraeng ih tamnanawk doeh taw ah ni atai o; kawbangmaw ka naekcaak moe, ka zu khaeah iih hanah im ah kam laem thai tih? Nang na hing moe, na pakhra hing baktih toengah, hae baktih hmuen hae ka sah mak ai, tiah a naa.
12 І сказав Давид до Урії: „Позоста́нься тут і сьогодні, а взавтра я відпущу́ тебе“. І позостава́вся Урія в Єрусалимі того дня та дня другого.
To naah David mah Uriah khaeah, Vaihni loe cam raeh, khawnbangah kang patoeh let han, tiah a naa. To pongah Uriah loe, to na ni hoi akhawnbang khoek to Jerusalem vangpui ah oh.
13 I покликав його Давид, і той їв та пив перед ним, а він підпоїв його. І вийшов він увечорі, щоб покла́стися на ло́жі своїм ра́зом зо слу́гами пана свого, а до дому свого не пішов.
David mah anih to kawk pongah, anih loe David hmaa ah buhcaak; David mah anih to mu paqui khoek to naeksak; toe duembangah loe angmah angraeng ih tamnanawk hoi nawnto iih hanah a caeh; angmah im ah caeh ai.
14 І сталося ра́нком, і написав Давид листа до Йоава, і послав через Урі́ю.
Khawnbangah loe David mah Joab khaeah ca tarik moe, Uriah hnukah pat pae.
15 А в листі тому́ він написав так: „Поставте Урію напе́реді найтяжчого бо́ю, і відступі́те від нього, щоб він був уда́рений, і помер“.
To ih ca pongah, Misa pop koekhaih ahmuen ah Uriah to patoeh ah, misa mah anih to hum moe, paduek hanah, anih to hnukbang amlaem taak ah, tiah a naa.
16 І сталося, коли Йоав обло́жував місто, то поставив Урію на те місце, про яке знав, що там хоробрі мужі.
To pongah Joab mah vangpui to tuk naah, misa pop koek, tiah a poek ih ahmuen ah Uriah to patoeh.
17 І вийшли люди того міста, і воювали з Йоавом, — і впали дехто з наро́ду, із Давидових слуг, і повмирали, також хітте́янин Урі́я.
Vangpui ih kaminawk angzoh o moe, Joab to tuk o naah, thoemto David ih kaminawk to duek o; Hit kami Uriah doeh to ah duek toeng.
18 І послав Йоав, і доніс Давидові про всі справи того бо́ю.
To pacoengah Joab mah David khaeah, misatukhaih kawng kakoep ah thuih pae hanah, kami to patoeh.
19 І наказав він послові, говорячи: „Як покінчи́ш ти оповіда́ти цареві про всі справи того бо́ю,
Joab mah laicaeh ah patoeh ih kami khaeah, Misatukhaih kawng boih siangpahrang khaeah na thuih pae naah,
20 і буде, якщо ти розгніваєш царя, і він скаже тобі: „Чого ви так близько підійшли до міста воювати? Чи ви не знали, що бу́дуть кидати на вас з-над муру?
siangpahrang palungphui moe, Tipongah vangpui kanghnai ah na caeh o loe? Sipae nui hoiah na kaat o tih, tiah na panoek o ai maw?
21 Хто забив був Авімелеха, Єруббешетового сина? Чи не жінка ки́нула на нього горі́шнього ка́меня від жо́рен з муру, і він помер у Тевеці? Чого ви близько підійшли до муру?“То ти скажеш: Помер також хітте́янин Урі́я“.
Jerubbeseth capa Abimelek loe mi mah maw hum? Anih to Thebez vangpui ah nongpata maeto mah tapang nui hoiah caangkaehhaih thlung palet thuih moe, a duek na ai maw? Tipongah sipae hoi kanghnai ah na caeh o loe, tiah lokdueng nahaeloe, anih khaeah, Hit kami na tamna Uriah loe duek boeh, tiah thui paeh, tiah a naa.
22 І пішов посол і прийшов, і доніс Давидові все, що послав був Йоав.
Joab mah thuih pae ih baktih toengah, to laicaeh mah siangpahrang khaeah thuih pae.
23 І сказав посол Давидові: „Вони стали сильніші за нас, і вийшли проти нас на поле, та ми були переможцями над ними аж до входу в бра́му.
Laicaeh mah David khaeah, Kaminawk mah kaicae ang pazawk o, kaicae tuk hanah taw khoek to angzoh o; toe nihcae to vangpui sipae khoek to ka patom o.
24 А стрільці́ стріляли на твоїх рабів з муру, і померли дехто з царе́вих рабів, а також помер твій раб хітте́янин Урі́я“.
To naah nihcae mah sipae nui hoiah na tamnanawk to palaa hoiah kah o pongah, thoemto siangpahrang ih tamnanawk loe duek o boeh; na tamna Hit kami Uriah doeh to ah duek toeng, tiah a naa.
25 І сказав Давид до посла́: „Так скажеш до Йоава: Нехай не буде злою в оча́х твоїх ця річ, бо меч пожирає то цьо́го, то то́го. Підсиль війну свою проти міста, та й розвали його! І підбадьо́р його, Йоава! “
David mah to ih laicaeh khaeah, Joab khaeah hae tiah thuih pae hanah lokpat; hae hmuen pongah poeknawm ai ah om hmah; sumsen mah kami maeto hum baktih toengah, kalah maeto doeh a hum. Misatuk thacaksak loe, vangpui to phrae paeh, tiah a naa. Hae tiah Joab thapaekhaih lok to thui pae ah, tiah a naa.
26 І прочула Урі́єва жінка, що помер її чоловік Урі́я, і голоси́ла за своїм чоловіком.
Uriah zu mah a sava duek ving boeh, tiah thaih naah palungset.
27 А як минула жало́ба, то Давид послав, і забрав її до свого дому, і вона стала йому за жінку, і породи́ла йому сина. Та в Господніх оча́х була злою та річ, що оце зробив був Давид.
Palungset dip pacoengah, David mah nongpata to angmah im ah kawk hanah kami to patoeh; to tiah nongpata loe anih ih zu ah oh moe, anih han capa maeto sak pae. Toe David mah sak ih hmuen nuiah Angraeng anghoe ai.
