2 Петра 2
1 А між людом були́ й неправдиві пророки, як і бу́дуть між вас учителі неправдиві, що впрова́дять згубні єресі, відречу́ться від Влади́ки, що викупив їх, і стягнуть на себе самі скору погибіль.
False prophets came to the people, and false teachers will also come to you. They will secretly bring with them destructive heresies, and they will deny the master who bought them. They are bringing quick destruction upon themselves.
2 І багато-хто пі́дуть за пожадливістю їхньою, а через них доро́га правдива знева́житься.
Many will follow their sensuality, and through them the way of truth will be blasphemed.
3 І в заже́рливості вони бу́дуть ловити вас словами обле́сними. Суд на них відда́вна не ба́риться, а їхня загибіль не дрімає!
In their greed they will exploit you with deceptive words. For a long time their condemnation has not been idle, and their destruction is not asleep.
4 Бо як Бог анголі́в, що згрішили, не помилував був, а в кайда́нах те́мряви вкинув до а́ду, і передав зберігати на суд; (Tartaroō g5020)
For God did not spare the angels who sinned. Instead he handed them down to Tartarus to be kept in chains of lower darkness until the judgment. (Tartaroō g5020)
5 і Він не помилував першого світу, а зберіг само во́сьмого Но́я, проповідника праведности, і навів пото́п на світ безбожних;
Also, he did not spare the ancient world. Instead, he preserved Noah, who was a herald of righteousness, along with seven others, when he brought a flood on the world of the ungodly.
6 і міста́ Содо́м і Гомо́рру спопели́в, засудивши на зни́щення, і дав при́клада для майбутніх безбожників,
God also reduced the cities of Sodom and Gomorrah to ashes and condemned them to destruction, as an example of what is to happen to the ungodly.
7 а врятував праведного Ло́та, змученого поводженням розпусних людей, —
But as for the righteous Lot, he was oppressed by the sensual behavior of lawless people.
8 бо цей праведник, живши між ними, день-у-день мучив свою праведну душу, ба́чачи й чуючи вчинки безбожні, —
So that righteous man, who was living among them day after day, was tormented in his righteous soul because of what he saw and heard.
9 то вміє Господь рятувати побожних від спокуси, а неправедних берегти на день суду для кари,
The Lord knows how to rescue godly men out of trials, and how to hold unrighteous men for punishment at the day of judgment.
10 а надто тих, хто ходить за нечистими пожадли́востями тіла та погорджує вла́дою; зухвалі свавільці, що не бояться зневажати слави,
This is especially true for those who continue in the corrupt desires of the flesh and who despise authority. Bold and self-willed, they are not afraid to blaspheme the glorious ones.
11 хоч анголи́, бувши міццю та силою більші за них, не несуть до Господа знева́жливого суду на них.
Angels have greater strength and power, but they do not bring insulting judgments against them to the Lord.
12 Вони, немов звірина́ нерозумна, зроджена природою на зло́влення та загибіль, зневажають те, чого не розуміють, і в тлінні своїм будуть знищені,
But these unreasoning animals are naturally made for capture and destruction. They do not know what they insult. They will be destroyed.
13 і при́ймуть запла́ту за лихі вчинки. Вони повсякденну розпусту вважають за ро́зкіш; самі бруд та неслава, вони насолоджуються своїми оманами, бенкету́ючи з вами.
They will receive the reward of their wrongdoing. They think that luxury during the day is a pleasure. They are stains and blemishes. They enjoy their deceitful actions while they are feasting with you.
14 Їхні очі напо́внені пере́любом та гріхом безупинним; вони зва́блюють душі незмі́цнені; вони, діти прокляття, мають серце, привче́не до заже́рливости.
They have eyes full of adultery, they are never satisfied with sin. They entice unstable souls into wrongdoing, and they have their hearts trained in covetousness. They are cursed children!
15 Вони покинули про́сту дорогу та й заблудили, і пішли слідо́м за Валаа́мом Бео́ровим, що полюбив нагороду несправедливости,
They have abandoned the right way and have wandered off to follow the way of Balaam son of Beor, who loved to receive payment for unrighteousness.
16 але був докорений у своїм беззако́нні: німа під'яре́мна ослиця проговорила лю́дським голосом, та й бе́зум пророка спинила.
But he obtained a rebuke for his own transgression—a mute donkey speaking in a human voice stopped the prophet's insanity.
17 Вони — джере́ла безводні, хмари, бурею гнані; для них пригото́ваний мо́рок те́мряви!
These men are springs without water and mists driven by a storm. The gloom of thick darkness is reserved for them.
18 Бо, висло́влюючи марне́ базі́кання, вони зваблюють пожадливістю ті́ла й розпустою тих, хто ледве втік від тих, хто живе в розпусті.
They speak with vain arrogance. They entice people through the lusts of the flesh. They entice people who try to escape from those who live in error.
19 Вони волю обіцюють їм, самі бувши рабами тління. Бо хто ким переможений, той тому й раб.
They promise freedom to them, but they themselves are slaves of corruption. For a man is a slave to whatever overcomes him.
20 Бо коли хто втече від нечистости світу через пізна́ння Господа й Спасителя Ісуса Христа, а пото́му знов заплутуються ними та перемагаються, — то останнє буває для них гірше першого.
If they have escaped the corruption of the world through the knowledge of the Lord and Savior Jesus Christ and are again entangled in them and overcome, the last state has become worse for them than the first.
21 Бо краще було б не пізнати їм дороги праведности, аніж, пізнавши, вернутись назад від пере́даної їм святої заповіді!
It would have been better for them not to know the way of righteousness than to know it and turn away from the holy commandment delivered to them.
22 Бо їм трапилося за правдивою при́казкою: „Вертається пес до своєї блюво́тини“, та: „Помита свиня йде валятися в калюжу“.
This proverb is true for them: “A dog returns to its own vomit, and a washed pig returns to the mud.”
