2 Петра 1
1 Симеон Петро, раб та апо́стол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноці́нну віру в праведності Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа:
Simon Peter, a slave and apostle of Jesus Christ, to those who have obtained an equally precious faith with us in the righteousness of our God and Saviour Jesus Christ.
2 благодать вам та мир нехай примно́житься в пізна́нні Бога й Ісуса, Господа нашого!
Grace and peace be multiplied to you by the God and Father of Jesus our Lord.
3 Усе, що потрібне для життя та побожности, подала́ нам Його Божа сила пізна́нням Того, Хто покликав нас славою та чесно́тою.
For his power divine has granted to us everything needful for life and godliness, through the knowledge of him who called us by his own glory and virtue.
4 Через них даро́вані нам цінні та великі обі́тниці, щоб ними ви стали уча́сниками Божої Істо́ти, утікаючи від пожадливого світового тління.
By these he has granted his promises to us, precious and splendid; so that through them you may become partners of the divine nature, now that you have escaped the corruption that is in the world through lust.
5 Тому́ докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесно́ту, а в чесно́ті — пізна́ння,
For this very reason do your best to add to your faith manliness, and to manliness knowledge,
6 а в пізнанні — стри́мання, а в стри́манні — терпеливість, а в терпеливості — благоче́стя,
and to knowledge self-control, and to self-control stedfastness, and to stedfastness piety,
7 а в благочесті — брате́рство, а в братерстві — любов.
and to piety brotherly love, and to brotherly love, love itself.
8 Бо коли це в вас є та примно́жується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізна́ння Господа нашого Ісуса Христа.
For if these virtues are yours in abounding measure, they render you not idle nor unfruitful, until you come into the full knowledge of our Lord Jesus Christ.
9 А хто цього не має, той сліпий, короткозо́рий, він забув про очи́щення з своїх давніх гріхів.
For the man who lacks these virtues is blind, short-sighted, forgetful of his cleansing from his old sins.
10 Тому́, браття, тим більше дба́йте чинити міцни́м своє покли́кання та ви́брання, бо, ро́блячи так, ви ніко́ли не спіткне́тесь.
So, brothers, take diligent care to make your calling and election sure; for if you do this, you will never stumble.
11 Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. (aiōnios g166)
For so the entrance into the eternal kingdom of our Lord and Saviour Jesus Christ will be richly supplied to you. (aiōnios g166)
12 Тому то ніко́ли я не зане́дбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впе́внені в тепе́рішній правді.
I shall therefore be always ready to remind you of all this, even though you know it, and are firmly founded in the truth which is with you.
13 Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спону́кувати вас нага́дуванням,
So I think it right, as long as I am in this "tent," to rouse you by way of reminding you,
14 знаючи, що я незаба́ром повинен покинути оселю свою, як і Госпо́дь наш Ісус Христос об'явив мені.
since I know that the time for me to strike tent comes swiftly on, even as our Lord Jesus Christ pointed out to me.
15 А я пильнуватиму, щоб ви й по моє́му відхо́ді за́вжди мали це в пам'яті.
So I will do my best to enable you, even after my departure, continually to call these things to mind.
16 Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байка́ми, але бувши самови́дцями Його ве́личі.
For we were not following cunningly devised fables, when we told you of the power and presence of our Lord Jesus Christ, but we had been eye-witnesses of his Majesty.
17 Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав!“
For he did receive honor and glory from God the Father, when there was borne such a voice to him from the Majestic Glory, This is my Son, my Beloved, in whom I delight;
18 І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі.
and this voice we ourselves heard, borne to us out of heaven, when we were with him on the holy hill.
19 І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвидня́тися, і світова́ зірни́ця засяє у ваших серцях,
And so we possess the word of prophecy made yet more sure. Unto this you do well to give heed as to a lamp shining in a dark place, till the day dawns and the morning star rises in your hearts.
20 бо ви знаєте перше про те, що жодне проро́цтво в Писа́нні від власного ви́яснення не залежить.
But first be assured of this - that no prophecy of Scripture is of private interpretation.
21 Бо проро́цтва ніко́ли не було з волі лю́дської, а звіщали його святі Божі му́жі, прова́джені Духом Святим.
For no prophecy was ever brought by the will of man; but moved by the Holy Spirit, men spoke for God.
