2 царів 7
1 І сказав Єлисей: „Послухайте слово Господнє: Так сказав Господь: Цього ча́су взавтра буде се́я пшеничної муки — за ше́кля, і дві сеї ячме́ню — за шекля в брамі Самарії“.
厄里叟說：「請聽上主的話：上主這樣說：明天這個時候，在撒瑪黎雅城門口，一「色阿」上等麵粉只值一「協刻耳，」兩「色阿」大麥，只值一「協刻耳。」
2 І відповів Божому чоловікові вельможа царя, що він на його руку спирався, і сказав: „Якби Господь поробив отво́ри в небі, чи сталася б ця річ?“А той відказав: „Ось ти побачиш своїми очи́ма, — та їсти звідти не бу́деш“.
那個手扶君王的侍衛回答天主的人說：「縱使上主打開天上的閘，也不會有這樣的事! 」先知說：「你必親眼看到，只是吃不上。」
3 І були при вході до брами чотири прокаже́ні чоловіки. І сказали вони один до о́дного: „Чого ми сидимо́ тут, аж поки не помремо́?
在城門口有四個癩病人，他們彼此說：「我們為什麼在這裏坐著等死呢﹖
4 Якщо ми скажемо: Увійді́мо до міста, а в місті голод, то помремо́ там; а якщо сиді́тимемо тут, то теж помремо́. Отож, ходіть, і перейді́мо до сирійського табо́ру, — якщо там позоставлять нас при житті, бу́демо жити, а якщо заб'ють нас, то помремо́“.
如果我們決意進城去，城裏也有饑荒，我們必死在那裏；如果留在這裏，我們也是一樣死；不如去投到阿蘭人營中，假如他們讓我們活著，我們就活著；假如他們要殺我們，我們就死罷。」
5 І встали вони на́двечір, щоб іти до сирійського табо́ру. І прибули́ вони до кра́ю сирійського табо́ру, аж ось — нема там ніко́го!
他們於是在黃昏時起身，往阿蘭人的營盤那裏去；及至到了阿蘭人的營盤邊時，哦! 那裏一個人也沒有了。
6 Бо Господь учинив, що сирійський та́бір почув стуко́тняву колесни́ць і їржа́ння ко́ней, та га́лас великого ві́йська. І сказали вони один до о́дного: „Ось Ізраїлів цар найняв на нас хіттейських царів та царів єгипетських, щоб пішли на нас!“
原來上主早已使阿蘭人的營盤中聽到戰車馬隊和大軍的喧囂聲，他們就彼此說：「呀! 以色列王雇用了赫特人王和慕茲黎人王來攻打我們了。」
7 І встали вони, і повтікали надвечір, і полишили свої намети, й осли свої, і та́бір, як він був, та й повтікали, спасаючи життя своє!
所以，他們在黃昏時，即起身逃走，丟下了他們的帳幕騾馬，只顧逃命，留下營盤未動。
8 І прийшли ті прокаже́ні аж до краю табо́ру, і ввійшли до одно́го намету, — і їли й пили, і повино́сили звідти срібло й золото та вбрання́, і пішли й захова́ли. І вони зно́ву ввійшли до іншого намету, і повино́сили звідти, і пішли та й схова́ли.
這些癩病人到了營盤邊，進了一個帳幕，又吃又喝，將那裏的金銀和衣服拿走，去收藏起來；然後又回來，進了另一帳幕，拿走了那裏的東西，去收藏起來。
9 І сказали вони один до о́дного: „Неслушно ми ро́бимо. Цей день — він день доброї звістки, а ми мовчимо́. Як ми бу́демо чекати аж до ранішнього сві́тла, то впаде́ на нас провина. А тепер ході́мо, і ввійді́мо й донесі́мо царевому дому!“
以後，癩病人彼此說：「我們這樣做得不對，今天原是報喜訊的日子，我們竟然不聲不響；如果等到早晨天亮，我們就有罪了。來，現在我們就去向王室報信! 」
10 І прийшли вони, і покликали міськи́х воротарі́в, та й доне́сли їм, говорячи: „Увійшли ми до сирійського табо́ру, а там нема ані люди́ни, ані лю́дського голосу, а тільки поприв'я́зувані коні та поприв'язувані осли, та намети, як вони були!“
他們於是去向把守城門的人喊叫，給他們報告說：「我們曾到過罷蘭人的營盤，那裏一個人也沒有，也沒有人聲，只有栓著的馬，栓著的驢；帳幕一點未動。」
11 І воротарі́ покликали, і доне́сли про це до самого царсько́го дому.
把守城門的人就高聲喊叫，向王室傳報消息。
12 І встав цар уночі й сказав своїм слу́гам: „Розкажу́ я вам, що́ нам зробили сирійці. Вони знають, що ми голодні, і повихо́дили з табо́ру, щоб схова́тися на полі, говорячи: „Коли ті повихо́дять із міста, то ми схо́пимо їх живих, та й уві́йдемо до міста!“
君王夜間起來，對自己的臣僕說：「現在讓我給你們解釋，阿蘭人對我們所做得事：他們知道我們鬧饑荒，所以離開營盤，埋伏在田間，心想：以色列人必由城裏出來，那時，我們可將他們活活捉住，然後開進城去。」
13 І відповів один із його слуг і сказав: „Нехай ві́зьмуть п'я́теро позосталих ко́ней, що лишилися в ньому, у місті. Ось вони, — (із усього війська Ізраїлевого тільки й лишилися, із усього війська Ізраїля, що згинуло), — і пошле́мо, і побачимо“.
有個臣僕回答說：「請叫人從這裏所剩下的馬中，牽出五匹來，無論怎樣，同別的一樣要死，倒不如派人去看看。
14 І взяли́ вони дві колесни́ці з кі́ньми, і цар послав їх услід за сирійським табо́ром, говорячи: „Ідіть і подивіться“.
他們於是推出兩輛戰車，五匹馬，君王就派他們去追趕阿蘭軍隊說：「你們去看看! 」
15 І пішли вони за ними аж до Йорда́ну, аж ось уся дорога повна вбрання́ та рече́й, що поки́дали сирійці, як поспішали! І верну́лися ці посли, і доне́сли цареві.
那些人追蹤阿蘭人，直到約旦河，見路上滿是阿蘭人在倉卒逃走中，丟下的衣服和裝備；使者們便回來報告了君王。
16 І вийшов наро́д, і розграбува́ли сирійський та́бір. І ко́штувала се́я пшеничної муки по шеклю, і дві сеї ячме́ню по шеклю за словом Господнім!
人民便出來搶掠了阿蘭人的營盤。於是一「色阿」上等麵粉，只值一「協刻耳，」兩「色阿」大麥，只值一「協刻耳，」正應驗了上主所說的話。
17 І цар призна́чив того вельможу, що на його руку він опирався, доглядати над брамою. Та затопта́в його наро́д у брамі, і він помер, як казав був Божий чоловік, який говорив, коли прихо́див до нього цар.
君王派定那手扶自己的侍衛，把守城門；但人民在城門口把他踏死了，應驗了天主的人，在君王下來見他時，所說的話。
18 І сталося, коли Божий чоловік говорив до царя, кажучи: „Дві сеї ячменю по шеклю, і сея пшеничної муки́ по шеклю буде того ча́су взавтра в брамі Самарії,
原來，天主的人對君王說過：「明天這個時候，在撒瑪黎雅城門口一『色阿』上等麵粉，只值一『協刻耳。』兩『色阿』大麥，只值一『協刻耳。』」
19 то цей вельможа відповів Божому чоловікові й сказав: „Якби Господь поробив отво́ри в небі, чи сталася б ця річ?“А той відказав: „Ось ти побачиш своїми очи́ма, — та їсти звідти не бу́деш“.
那侍衛曾回答天主的人說：「縱然上主打開天上的閘，也不會有這樣的事! 」先知回答說：「你必親眼看到，只是吃不上。」
20 І сталося йому так, і затоптав його наро́д у брамі, і він помер.
這事果然發生在他身上了：人民在城門口把他踏死了。
