2 царів 25
1 І сталося дев'ятого року його царюва́ння, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, він та все ві́йсько його, на Єрусалим, і розта́борився проти нього, і побудува́ли проти нього вала навко́ло.
Ын ал ноуэля ан ал домнией луй Зедекия, ын а зечя зи а луний а зечя, Небукаднецар, ымпэратул Бабилонулуй, а венит ку тоатэ оштиря луй ымпотрива Иерусалимулуй; а тэбэрыт ынаинтя луй ши а ридикат ынтэритурь де жур ымпрежур.
2 І було́ місто в обло́зі аж до одинадцятого року царя Седекії.
Четатя а фост ымпресуратэ пынэ ла ал унспрезечеля ан ал ымпэратулуй Зедекия.
3 Дев'ятого дня місяця настав сильний голод у місті, і не було хліба для народу кра́ю.
Ын зиуа а ноуа а луний а патра, ера маре фоамете ын четате ши ну ера пыне пентру попорул цэрий.
4 І пробитий був пролі́м у му́рі міста, і всі вояки́ повтікали вночі дорогою брами між двома му́рами, що при царсько́му садку́, бо халдеї були при місті навколо. А цар утік дорогою в степ.
Атунч с-а фэкут о спэртурэ ын четате, ши тоць оамений де рэзбой ау фуӂит ноаптя пе друмул порций динтре челе доуэ зидурь де лынгэ грэдина ымпэратулуй, пе кынд халдеений ынконжурау четатя. Фугарий ау апукат пе друмул каре дуче ын кымпие.
5 А халдейське ві́йсько погналося за царем, та й догнали його в єрихо́нських степа́х, а все його ві́йсько розпоро́шилося від нього.
Дар оштиря халдеенилор а урмэрит пе ымпэрат ши л-а ажунс ын кымпииле Иерихонулуй ши тоатэ оштиря луй с-а рисипит де ла ел.
6 І схопи́ли царя, і відвели́ його до вавилонського царя до Рівли, і там його той засудив.
Ау принс пе ымпэрат ши л-ау суит ла ымпэратул Бабилонулуй, ла Рибла, ши с-а ростит о хотэрыре ымпотрива луй.
7 А синів Седекії зарізали на його оча́х, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома́ мідяни́ми кайданами, та й відвів його до Вавило́ну...
Фиий луй Зедекия ау фост ынжунгияць ын фаца луй, апой луй Зедекия й-ау скос окий, л-ау легат ку ланцурь де арамэ ши л-ау дус ла Бабилон.
8 А п'ятого місяця, сьомого дня місяця, — це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоно́сора, вавилонського царя, — прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, слуга вавилонського царя.
Ын зиуа а шаптя а луний а чинчя – ера ын анул ал ноуэспрезечеля ал домнией луй Небукаднецар, ымпэратул Бабилонулуй –, а венит Небузарадан, кэпетения стрэжерилор, служиторул ымпэратулуй Бабилонулуй, ши а интрат ын Иерусалим.
9 І він спалив дім Господній та дім царе́вий, і всі доми́ в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем.
А арс Каса Домнулуй, каса ымпэратулуй ши тоате каселе Иерусалимулуй; а пус фок тутурор каселор каре авяу врео ынсемнэтате оарекаре.
10 І мури навколо Єрусалиму порозбива́ло все халдейське ві́йсько, що було з начальником царсько́ї сторожі.
Тоатэ оштиря халдеенилор каре ера ку кэпетения стрэжерилор а дэрымат зидуриле димпрежурул Иерусалимулуй.
11 А решту народу, що позостався в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту про́стого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі.
Небузарадан, кэпетения стрэжерилор, а луат робь пе чей че май рэмэсесерэ ын четате дин попор, пе чей че фуӂисерэ ла ымпэратул Бабилонулуй ши пе чялалтэ мулциме.
12 А з бідноти́ Кра́ю начальник царсько́ї сторо́жі позоставив декого за винярі́в та за рільникі́в.
Ынсэ кэпетения стрэжерилор а лэсат ка виерь ши лукрэторь де пэмынт кыцьва дин чей май сэрачь дин царэ.
13 А мідяні́ стовпи́, що в Господньому домі, і підста́ви, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і відне́сли їхню мідь до Вави лону.
Халдеений ау сфэрымат стылпий де арамэ дин Каса Домнулуй, темелииле, маря де арамэ каре ера ын Каса Домнулуй ши ау дус арама ын Бабилон.
14 І го́рнята, і лопа́тки, і ножі, і ложки, і ввесь мідяний по́суд, що вживається при службі, позабира́ли.
Ау луат ченушареле, лопециле, мукэриле, чештиле ши тоате унелтеле де арамэ ку каре се фэчя служба.
15 І кади́льниці, і ча́ші, усе, що було золоте — забрав золото, а що було́ срібне — срібло взяв начальник царсько́ї сторожі.
Кэпетения стрэжерилор а май луат ши тигэиле пентру кэрбунь ши лигенеле, тот че ера де аур ши тот че ера де арӂинт.
16 Два стовпи́, одне море та ті підстави, що Соломон поробив був для Господнього дому, — не було й ваги для всіх цих рече́й!
Чей дой стылпь, маря ши темелииле пе каре ле фэкусе Соломон пентру Каса Домнулуй, тоате унелтеле ачестя де арамэ авяу о греутате некуноскутэ.
17 Вісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна ма́ковиця, а високість ма́ковиці — три лікті, та мере́жка, і грана́тові яблука на ма́ковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа́ з мере́жкою — так само.
Ынэлцимя унуй стылп ера де оптспрезече коць ши дясупра авя ун копериш де арамэ, а кэруй ынэлциме ера де трей коць; ымпрежурул коперишулуй ера о ымплетитурэ ын кип де реця ши родий, тоате де арамэ; тот аша авя ши ал дойля стылп ку ымплетитура ын кип де реця.
18 І начальник царсько́ї сторожі взяв Сераю, первосвященика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів поро́га.
Кэпетения стрэжерилор а луат пе мареле преот Серая, пе Цефания, ал дойля преот, ши пе чей трей пэзиторь ай прагулуй.
19 А з міста взяв він одного є́внуха, що був начальником над військо́вими, та п'ять чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були зна́йдені в місті, і писаря, зверхника військо́вих відділів, що записував народ краю до військо́вих відділів, і шістдеся́т чоловіка з народу кра́ю, що знахо́дилися в місті.
Ши дин четате а луат ун дрегэтор каре авя суб порунка луй пе оамений де рэзбой, чинч оамень каре фэчяу парте дин сфетничий ымпэратулуй ши каре ау фост гэсиць ын четате, пе логофэтул кэпетенией оштирий, ынсэрчинат сэ скрие ла оасте пе попорул цэрий, ши шайзечь де оамень дин попорул цэрий, каре се афлау ын четате.
20 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, і відвів їх до вавилонсього царя, до Рівли.
Небузарадан, кэпетения стрэжерилор, й-а луат ши й-а дус ла ымпэратул Бабилонулуй, ла Рибла.
21 І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рівлі, у гаматовому кра́ї. І пішов Юда на вигна́ння з своєї землі.
Ымпэратул Бабилонулуй й-а ловит ши й-а оморыт ла Рибла, ын цара Хаматулуй. Астфел а фост дус ын робие Иуда, департе де цара луй.
22 А народ, що позостався в Юдиному кра́ї, якого позоставив Навуходоно́сор, вавилонський цар, то настанови́в над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина.
Ши Небукаднецар, ымпэратул Бабилонулуй, а пус пе попорул каре май рэмэсесе ши пе каре-л лэсасе ын цара луй Иуда суб порунка луй Гедалия, фиул луй Ахикам, фиул луй Шафан.
23 І почули всі військо́ві зверхники, вони та люди, що вавилонський цар настанови́в Ґедалію, то поприхо́дили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди.
Кынд ау аузит тоате кэпетенииле оштилор, ей ши оамений лор, кэ ымпэратул Бабилонулуй а пус дрегэтор пе Гедалия, с-ау дус ла Гедалия, ла Мицпа, ши ануме: Исмаел, фиул луй Нетания, Иоханан, фиул луй Кареах, Серая, фиул луй Танхумет, дин Нетофа, ши Иаазания, фиул маакатитулуй, ей ши оамений лор.
24 І присягну́в Ґедалія їм та їхнім лю́дям, і сказав їм: „Не бійтеся бути підда́ними халдейцям, осядьте в Кра́ї та служіть вавилонському цареві, — і буде вам добре!“
Гедалия ле-а журат, лор ши оаменилор лор, ши ле-а зис: „Сэ ну вэ темець де нимик дин партя служиторилор халдеенилор; рэмынець ын царэ, служиць ымпэратулуй Бабилонулуй ши о вець дуче бине.”
25 І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царсько́го насіння, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, — і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі.
Дар, ын луна а шаптя, Исмаел, фиул луй Нетания, фиул луй Елишама, дин нямул ымпэрэтеск, а венит, ынсоцит де зече оамень, ши ау ловит де моарте пе Гедалия, ка ши пе иудеий ши халдеений каре ерау ку ел ла Мицпа.
26 І знявся ввесь наро́д, від мало́го й аж до великого, та зверхники військ, і пішов до Єгипту, бо боявся халдеїв.
Атунч, тот попорул, де ла чел май мик пынэ ла чел май маре, ши кэпетенииле оштилор с-ау скулат ши ау плекат ын Еӂипт, пентру кэ ле ера фрикэ де халдеень.
27 І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого запарюва́ння, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'я́знення.
Ын ал трейзечь ши шаптеля ан ал робией луй Иоиакин, ымпэратул луй Иуда, ын а доуэзечь ши шаптя зи а луний а доуэспрезечя, Евил-Меродак, ымпэратул Бабилонулуй, ын чел динтый ан ал домнией луй, а ынэлцат капул луй Иоиакин, ымпэратул луй Иуда, ши л-а скос дин темницэ,
28 І він говорив із ним ласка́во, і поставив тро́на його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.
й-а ворбит ку бунэтате ши а пус скаунул луй де домние май пресус де скаунул де домние ал ымпэрацилор каре ерау ку ел ла Бабилон.
29 І змінив в'язни́чну одежу його, і він за́вжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.
Й-а скимбат хайнеле де темницэ ши Иоиакин а мынкат тотдяуна ла маса луй, ын тот тимпул веций луй.
30 А ї́жа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоденно, по всі дні його життя.
Ымпэратул с-а ынгрижит некурмат де храна де тоате зилеле, ын тот тимпул веций луй.
