2 царів 24
1 За його днів прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, а Єгояки́м був йому три роки невільником, та пото́му збунтувався на нього.
ʻI hono ngaahi ʻaho ʻoʻona naʻe ʻalu hake ai ʻa Nepukanesa ko e tuʻi ʻo Papilone, pea naʻe hoko ʻa Sihoiakimi ko ʻene tamaioʻeiki ʻi he taʻu ʻe tolu: pea hili ia naʻa ne toe angatuʻu kiate ia.
2 А Господь послав на нього о́рди халде́їв, і о́рди сирійські, і о́рди моавські, та о́рди синів Аммона. І він послав їх на Юду, щоб ви́губити їх за словом Господа, що Він говорив через рабів Своїх пророків.
Pea naʻe fekau ʻe Sihova kiate ia ʻae kautau ʻoe kakai Kalitia mo e kautau ʻoe kakai Silia, mo e kautau ʻoe kakai Moape, mo e kautau ʻoe fānau ʻa ʻAmoni, pea ne fekauʻi ʻakinautolu ke tauʻi ʻa Siuta, ke fakaʻauha ia, ʻo fakatatau ki he folofola ʻa Sihova ʻaia naʻa ne folofola ai ʻi heʻene kau tamaioʻeiki ko e kau palōfita.
3 Тільки на нака́з Господа сталося це на Юду, щоб відкинути його від лиця Його за гріхи Манасії, за все, що́ він робив,
Ko e moʻoni naʻe hoko ʻae meʻa ni ki Siuta ʻi he fekau ʻa Sihova, ke hiki ʻakinautolu mei hono ʻao, koeʻuhi ko e ngaahi angahala ʻa Manase, ʻo fakatatau ki he meʻa kotoa pē naʻa ne fai;
4 а також за непови́нну кров, яку він пролив, і напо́внив Єрусалим непови́нною кров'ю; і не хотів Господь простити.
Pea koeʻuhi foki ko e toto māʻoniʻoni naʻa ne lilingi: he naʻa ne fakapito ʻa Selūsalema ʻi he toto māʻoniʻoni; ʻaia naʻe ʻikai finangalo ʻa Sihova ke fakamolemole.
5 А решта Єгояки́мових діл, та все, що́ він робив, — ото вони описані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
Pea ko e toe ʻoe ngaahi ngāue ʻa Sihoiakimi, mo ia kotoa pē naʻa ne fai ʻikai kuo tohi ia ʻi he tohi fakamatala ki he ngaahi tuʻi ʻo Siuta?
6 І спочив Єгояким зо своїми батьками, а замість нього зацарював син його Єгояхі́н.
Pea naʻe mohe ʻa Sihoiakimi mo ʻene ngaahi tamai: pea naʻe fetongi ia ʻi he pule ʻe hono foha ko Sihoiakini.
7 І більше вже не вихо́див єгипетський цар зо свого кра́ю, бо вавилонський цар забрав усе від Єгипетського потоку аж до річки Ефра́ту, усе, що належало єгипетському цареві.
Pea naʻe ʻikai toe haʻu ʻae tuʻi ʻo ʻIsipite mei hono fonua: he naʻe maʻu ʻe he tuʻi ʻo Papilone ʻaia kotoa pē naʻe ʻoe tuʻi ʻo ʻIsipite, mei he vaitafe ʻo ʻIsipite, ʻo aʻu ki he vaitafe ko ʻIufaletesi.
8 Єгояхін був віку вісімнадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я́ його матері — Нехушта, дочка́ Елнатана, з Єрусалиму.
Naʻe hongofulu ma valu taʻu ʻae motuʻa ʻo Sihoiakini ʻi heʻene kamata ʻene pule, pea naʻe pule ia ʻi Selūsalema ʻi he māhina ʻe tolu. Pea ko e hingoa ʻo ʻene faʻē ko Nehusita, ko e ʻofefine ʻo Elinatani ʻo Selūsalema.
9 І робив він зло в Господніх оча́х, усе так, як робив його батько.
Pea naʻe fai ʻe ia ʻae kovi ʻi he ʻao ʻo Sihova, ʻo hangē ko ia kotoa pē naʻe fai ʻe heʻene tamai.
10 Того ча́су прийшли до Єрусалиму раби Навуходоно́сора, царя вавилонського, і місто попало в обло́гу.
ʻI he kuonga ko ia naʻe haʻu ai ʻae kau tamaioʻeiki ʻa Nepukanesa ko e tuʻi ʻo Papilone ke tauʻi ʻa Selūsalema, pea naʻe kāpui ʻae kolo ʻaki ʻae tau.
11 І прийшов Навуходоно́сор, вавилонський цар, на місто, а його раби обляга́ли його.
Pea naʻe haʻu ʻa Nepukanesa ko e tuʻi ʻo Papilone ke tauʻi ʻae kolo, pea naʻe kāpui ia ʻe heʻene kau tamaioʻeiki,
12 І вийшов Єгояхін, цар Юдин, до вавилонського царя, він та мати його, і слуги його, і князі́ його, і є́внухи його, — і вавилонський цар узяв його восьмого року свого царюва́ння.
Pea naʻe ʻalu kituʻa ʻa Sihoiakini ko e tuʻi ʻo Siuta ki he tuʻi ʻo Papilone, ʻaia mo ʻene faʻē, mo ʻene kau tamaioʻeiki, mo ʻene houʻeiki, mo ʻene kau matāpule: pea naʻe puke ia ʻe he tuʻi ʻo Papilone ʻi hono valu taʻu ʻo ʻene pule.
13 І позабирав він звідти всі скарби́ Господнього дому та скарби́ дому царе́вого, і повідру́бував всі золоті речі, які поробив був Соломо́н, цар Ізраїлів, у Господньому храмі, як говорив Господь.
Pea naʻa ne fetuku mei ai ʻae ngaahi koloa kotoa pē ʻoe fale ʻo Sihova, mo e ngaahi koloa mei he fale ʻoe tuʻi, pea naʻa ne tuʻutuʻu ke iiki ʻae ngaahi ipu koula ʻaia naʻe ngaohi ʻe Solomone ko e tuʻi ʻo ʻIsileli ʻi he faletapu ʻo Sihova, ʻo hangē ko e folofola ʻa Sihova.
14 І повиво́див він увесь Єрусалим, і всіх князі́в, і всіх ли́царів військо́вих, — десять тисяч пішло до неволі, — і всіх те́слів та ковалі́в. Не позоставив нікого, окрім нужде́нного народу Краю...
Pea naʻa ne fetuku ʻo ʻave ʻae kakai Selūsalema kotoa pē mo e ngaahi houʻeiki kotoa pē, mo e kau tangata toʻa kotoa pē, ʻio, ko e pōpula ʻe tokotaha mano, mo e kau tangata tufunga mo e kau tufunga ukamea: naʻe ʻikai toe ha [kakai], ka ko e kakai masiva ʻaupito ʻoe fonua.
15 І він вивів до Вавилону Єгояхіна та царе́ву матір, і царськи́х жіно́к, і його є́внухів, і видатних у кра́ї, — усіх ви́провадив у неволю з Єрусалиму до Вавило́ну.
Pea naʻa ne ʻave ʻa Sihoiakini ki Papilone, mo e faʻē ʻae tuʻi, mo e ngaahi uaifi ʻoe tuʻi, mo ʻene kau matāpule, mo e kau mālohi ʻoe fonua, naʻa ne fetuku pōpula ʻakinautolu mei Selūsalema ki Papilone.
16 І всіх військо́вих, сім тисяч, і теслів та ковалів тисячу, усіх ли́царів, що займалися війною, — вивів їх вавилонський цар у неволю до Вавилону.
Pea ko e kau tangata toʻa kotoa pē, ʻio, ʻae toko fitu afe, mo e kau tufunga kehekehe, mo e kau tuki ukamea, ko e toko taha afe, ʻakinautolu kotoa pē naʻe mālohi mo poto ʻi he tau, naʻe fetuku pōpula ʻakinautolu ʻe he tuʻi ʻo Papilone ki Papilone.
17 А царем настанови́в вавилонський цар Маттанію, дядька Єгояхіна, замість нього, і переміни́в ім'я́ його на Седекі́ю.
Pea naʻe fakanofo ʻe he tuʻi ʻo Papilone ʻa Matania ko e tokoua ʻo ʻene tamai ke tuʻi ia ko hono fetongi, pea naʻa ne liliu hono hingoa ko Setikia.
18 Седекі́я був віку двадцяти й одно́го року, коли він зацарював, і він царював в Єрусалимі одинадцять років. А ім'я́ його матері — Хамуталь, дочка́ Єремії з Лівни.
Naʻe uofulu ma taha ʻae taʻu ʻae motuʻa ʻo Setikia ʻi heʻene kamata ʻene pule, pea naʻe pule ia ʻi he taʻu ʻe hongofulu ma taha ʻi Selūsalema. Pea ko e hingoa ʻo ʻene faʻē ko Hamutali, ko e ʻofefine ia ʻo Selemaia ʻo Lipina.
19 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.
Pea naʻe fai kovi ʻe ia ʻi he ʻao ʻo Sihova, ʻo hangē ko ia kotoa pē naʻe fai ʻe Sihoiakimi.
20 Бо за Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, і Він відкинув їх від Свого лиця. І Седекія збунтувався проти вавилонського царя.
He ko e meʻa ʻi he houhau ʻa Sihova naʻe hoko eni ki Selūsalema mo Siuta, pea koeʻuhi ke ne liʻaki ʻakinautolu mei hono ʻao, naʻe fai ʻae angatuʻu ʻa Setikia ki he tuʻi ʻo Papilone.
