< 2 царів 22 >

1 Йосі́я був віку восьми літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі тридцять і один рік. А ім'я́ його матері Єдида, дочка́ Адаї з Боцкату.
Yosiya padixaⱨ bolƣanda sǝkkiz yaxta bolup, Yerusalemda ottuz bir yil sǝltǝnǝt ⱪildi. Uning anisining ismi Yǝdidaⱨ idi; u Bozkatliⱪ Adayaning ⱪizi idi.
2 І робив він угодне в Господніх оча́х, і ходив усією дорогою свого батька Давида, і не вступався ані праворуч, ані ліворуч.
Yosiya Pǝrwǝrdigarning nǝziridǝ durus bolƣanni ⱪilip, ⱨǝr ixta atisi Dawutning barliⱪ yolida yürüp, nǝ ongƣa nǝ solƣa qǝtnǝp kǝtmidi.
3 І сталося вісімнадцятого року царя Йосії, послав цар Шафана, сина Ацалії, Мешулламового сина, писаря, до Господнього дому, говорячи:
Padixaⱨ Yosiya sǝltǝnitining on sǝkkizinqi yilida, padixaⱨ Mǝxullamning nǝwrisi, Azaliyaning oƣli katip Xafanni Pǝrwǝrdigarning ɵyigǝ ǝwǝtip:
4 „Піди до Хілкійї, первосвященика, і нехай перелі́чить те срібло, що зне́сене до Господнього дому, що зібрали від народу сторожі́ поро́га.
«Bax kaⱨin Ⱨilⱪiyaning ⱪexiƣa qiⱪip xuni buyruƣinki, u Pǝrwǝrdigarning ɵyigǝ elip kelingǝn, dǝrwaziwǝnlǝr hǝlⱪtin yiƣⱪan pulni sanisun.
5 І нехай дадуть його на руку викона́вцям роботи, поставленим у Господньому домі, а ті нехай дадуть його тим, хто працює в Господньому домі, щоб направляти ушко́дження хра́му, —
Andin ular Pǝrwǝrdigarning ɵyini ongxaydiƣan ixlarni nazarǝt ⱪilƣuqi ixqilarƣa tapxurup bǝrsun. Bular ⱨǝm Pǝrwǝrdigarning ɵyidiki buzulƣan yǝrlǝrni ongxaxⱪa ɵydǝ ixligüqilǝrgǝ, yǝni yaƣaqqilar, tamqilar wǝ taxtiraxlarƣa bǝrsun. Ular muxu pul bilǝn ɵyni ongxaxⱪa lazim bolƣan yaƣaq bilǝn oyulƣan taxlarni setiwalsun, degin» — dedi.
6 тесляра́м, і будівни́чим, і муляра́м, щоб купувати дерево та те́сане каміння на направу хра́му.
7 Тільки нехай не облічуються з ними про те срібло, що да́не на їхню руку, бо чесно вони роблять“.
Lekin ularning ⱪoliƣa tapxurulƣan pulning ⱨesabi ⱪilinmidi. Qünki ular insap bilǝn ix ⱪilatti.
8 І сказав Хілкійя, первосвященик, до писаря Шафана: „Я знайшов у Господньому домі Книгу Зако́ну!“І дав Хілкійя ту Книгу Шафанові, і той перечитав її.
Bax kaⱨin Ⱨilⱪiya katip Xafanƣa: — Mǝn Pǝrwǝrdigarning ɵyidǝ bir Tǝwrat kitabini taptim, dedi. Xuni eytip Ⱨilⱪiya kitabni Xafanƣa bǝrdi. U uni oⱪudi.
9 І ввійшов писар Шафан до царя, і приніс цареві вістку, і сказав: „Раби твої ви́сипали те срібло, що зна́йдене в домі, і дали́ його на руку виконавцям робо́ти, поставленим у Господньому домі“.
Andin keyin katip Xafan padixaⱨning ⱪexiƣa berip padixaⱨⱪa hǝwǝr berip: — Hizmǝtkarliri ibadǝthanidiki pulni yiƣip Pǝrwǝrdigarning ɵyini ongxaydiƣan ix bexilirining ⱪolliriƣa tapxurup bǝrdi, dedi.
10 І доніс писар Шафан цареві, говорячи: „Священик Хілкійя дав мені книгу“. І Шафан перечитав її перед царем.
Andin katip Xafan padixaⱨⱪa: Ⱨilⱪiya manga bir kitabni bǝrdi, dedi. Andin Xafan padixaⱨⱪa uni oⱪup bǝrdi.
11 І сталося, як цар почув слова Книги Зако́ну, то роздер свої шати...
Wǝ xundaⱪ boldiki, padixaⱨ Tǝwrat kitabining sɵzlirini angliƣanda, ɵz kiyimlirini yirtti.
12 І наказав цар священикові Хілкійї, і Ахікамові, Шафановому синові, і Ахборові, Міхаїному синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царе́вому слузі, говорячи:
Padixaⱨ Ⱨilⱪiya kaⱨin bilǝn Xafanning oƣli Aⱨikamƣa, Mikayaning oƣli Akbor bilǝn Xafan katipⱪa wǝ padixaⱨning hizmǝtkari Asayaƣa buyrup: —
13 „Ідіть, зверніться до Господа про мене й про народ, та про всього Юду, про слова цієї зна́йденої книги. Великий бо гнів Господній, що запалився на нас за те, що батьки наші не слухалися слів цієї книги, щоб робити все, що написано про нас“.
Berip mǝn üqün wǝ hǝlⱪ üqün, yǝni pütkül Yǝⱨudadikilǝr üqün bu tepilƣan kitabning sɵzliri toƣrisida Pǝrwǝrdigardin yol soranglar. Qünki ata-bowilirimiz bu kitabning sɵzlirigǝ, uningdiki bizlǝrgǝ pütülgǝnlirigǝ ǝmǝl ⱪilixⱪa ⱪulaⱪ salmiƣanliⱪi tüpǝylidin Pǝrwǝrdigarning bizgǝ ⱪozƣalƣan ƣǝzipi intayin dǝⱨxǝtlik, dedi.
14 І пішов священик Хілкійя, і Ахікам, і Ахбор, і Шафан, і Асая до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Тікви, сина Хархасового, сто́рожа шат, — вона сиділа в Єрусалимі, на Ново́му Місті, — і говорили до неї.
Xuning bilǝn Ⱨilⱪiya kaⱨin, Aⱨikam, Akbor, Xafan wǝ Asayalar Harhasning nǝwrisi, Tikwaⱨning oƣli kiyim-keqǝk begi Xallumning ayali ayal pǝyƣǝmbǝr Ⱨuldaⱨning ⱪexiƣa berip, uning bilǝn sɵzlǝxti. U Yerusalem xǝⱨirining ikkinqi mǝⱨǝllisidǝ olturatti.
15 А вона сказала до них: „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене:
U ularƣa mundaⱪ dedi: — Israilning Hudasi Pǝrwǝrdigar mundaⱪ dǝydu: — «Silǝrni ǝwǝtkǝn kixigǝ mundaⱪ dǝnglar: —
16 Так говорить Господь: Ось Я наведу́ лихо на оце місце та на ме́шканців його, усі слова́ тієї книги, що читав Юдин цар,
Pǝrwǝrdigar mundaⱪ dǝydu: — Mana Mǝn Yǝⱨudaning padixaⱨi oⱪuƣan kitabning ⱨǝmmǝ sɵzlirini ǝmǝlgǝ axurup, bu jayƣa wǝ bu yǝrdǝ turƣuqilarƣa balayi’apǝt qüxürimǝn.
17 за те, що вони покинули Мене, і кадили іншим богам, щоб гніви́ти Мене всім ді́лом своїх рук. І розпали́вся Мій гнів на це місце, — і він не погасне!
Qünki ular Meni taxlap, baxⱪa ilaⱨlarƣa huxbuy yeⱪip, ⱪollirining ⱨǝmmǝ ixliri bilǝn Mening aqqiⱪimni kǝltürdi. Uning üqün Mening ⱪǝⱨrim bu yǝrgǝ ⱪarap yandi ⱨǝm ɵqürülmǝydu.
18 А Юдиному цареві, що послав вас звернутися до Господа, скажете йому так: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, — ті слова́, які ти чув:
Lekin silǝrni Pǝrwǝrdigardin yol soriƣili ǝwǝtkǝn Yǝⱨudaning padixaⱨiƣa bolsa xundaⱪ dǝnglar: Sǝn angliƣan sɵzlǝr toƣrisida Israilning Hudasi Pǝrwǝrdigar xundaⱪ dǝydu: —
19 За те, що зм'я́кло твоє серце, і ти впокори́вся перед Господнім лицем, коли почув, що́ Я говорив про це місце та про ме́шканців його, що вони стануть спусто́шенням та прокля́ттям, і що ти роздер шати свої та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, — говорить Господь.
Qünki kɵnglüng yumxaⱪ bolup, muxu jay wǝ uningda turƣuqilarning wǝyranǝ wǝ lǝnǝtkǝ aylandurulidiƣanliⱪi toƣrisida ularni ǝyiblǝp eytⱪan sɵzlirimni angliƣiningda, Pǝrwǝrdigarning aldida ɵzüngni tɵwǝn ⱪilip, kiyimliringni yirtip, Mening aldimda yiƣliƣining üqün, Mǝnmu duayingni anglidim, dǝydu Pǝrwǝrdigar.
20 Тому́ то Я прилучу́ тебе до батьків твоїх, і ти будеш прилу́чений до гробів своїх у мирі, і очі твої не побачать усього того лиха, що Я наво́джу на оце місце“. І вони прине́сли цю вістку цареві.
Buning üqün seni ata-bowiliring bilǝn yiƣilixⱪa, ɵz ⱪǝbrǝnggǝ aman-hatirjǝmlik iqidǝ berixⱪa nesip ⱪilimǝn; sening kɵzliring Mǝn bu jay üstigǝ qüxüridiƣan barliⱪ külpǝtlǝrni kɵrmǝydu». Ular yenip berip, bu hǝwǝrni padixaⱨⱪa yǝtküzdi.

< 2 царів 22 >