< 2 царів 20 >

1 Тими днями смертельно захворі́в був Єзекія. І прийшов до нього Іса́я, Амо́сів син, пророк, і сказав до нього: „Так сказав Господь: Заряди своїм домом, бо ти вмреш, а не ви́дужаєш“.
Xu künlǝrdǝ Ⱨǝzǝkiya ǝjǝl kǝltürgüqi bir kesǝlgǝ muptila boldi. Amozning oƣli Yǝxaya pǝyƣǝmbǝr uning ⱪexiƣa berip, uningƣa: — «Pǝrwǝrdigar mundaⱪ dǝydu: — — Ɵyüng toƣruluⱪ wǝsiyǝt ⱪilƣin; qünki ǝjǝl kǝldi, yaximaysǝn» — dedi.
2 А той відвернув обличчя своє до стіни, і помолився до Господа, говорячи:
[Ⱨǝzǝkiya] bolsa yüzini tam tǝrǝpkǝ ⱪilip Pǝrwǝrdigarƣa dua ⱪilip: —
3 „О, Господи, згадай же, що я ходив перед лицем Твоїм правдою та ці́лим серцем, і робив я добре в оча́х Твоїх“. І заплакав Єзекія ревним плаче́м.
I Pǝrwǝrdigar, Sening aldingda mening ⱨǝⱪiⱪǝt wǝ pak dil bilǝn mengip yürgǝnlikimni, nǝziring aldingda durus bolƣan ixlarni ⱪilƣanliⱪimni ǝslǝp ⱪoyƣaysǝn, — dedi. Wǝ Ⱨǝzǝkiya yiƣlap eⱪip kǝtti.
4 І сталося, Ісая не вийшов ще з сере́дини міста, а до нього було Господнє слово, говорячи:
Yǝxaya qiⱪip ordidiki ottura ⱨoyliƣa yǝtmǝstǝ, Pǝrwǝrdigarning sɵzi uningƣa yetip mundaⱪ deyildi: —
5 „Вернися, і скажеш до Єзекії, володаря Мого народу: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу́ твою! Ось Я вилікую тебе, — третього дня зі́йдеш ти до Господнього дому!
Yenip berip hǝlⱪimning baxlamqisi Ⱨǝzǝkiyaƣa mundaⱪ degin: — «Pǝrwǝrdigar, atang Dawutning Hudasi mundaⱪ dǝydu: — «Duayingni anglidim, kɵz yaxliringni kɵrdüm; mana, Mǝn seni saⱪaytimǝn. Üqinqi künidǝ Pǝrwǝrdigarning ɵyigǝ qiⱪisǝn.
6 І до днів твоїх Я дода́м п'ятнадцять літ, і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню́ це місто ради Себе та ради раба Свого Давида“.
Künliringgǝ Mǝn yǝnǝ on bǝx yil ⱪoximǝn; xuning bilǝn Mǝn seni wǝ bu xǝⱨǝrni Asuriyǝ padixaⱨining ⱪolidin ⱪutⱪuzimǝn; Ɵzüm üqün wǝ ⱪulum Dawut üqün Mǝn bu xǝⱨǝrni ǝtrapidiki sepildǝk ⱪoƣdaymǝn.
7 А Ісая сказав: „Візьміть грудку фіґ“. І взяли́ й поклали на того гнояка́, — і він ви́дужав...
(Yǝxaya bolsa: — «Ənjür poxkili tǝyyarlanglar, dedi. Ular uni elip kelip, yarisiƣa qapliwidi, u saⱪaydi.
8 І сказав Єзекія до Ісаї: „Який знак, що Господь мене ви́лікує, і що я третього дня зійду́ до Господнього дому?“
Ⱨǝzǝkiya Yǝxayadin: Pǝrwǝrdigar meni saⱪaytip, üqinqi küni uning ɵyigǝ qiⱪidiƣanliⱪimni ispatlaydiƣanƣa ⱪandaⱪ bexarǝtlik alamǝt bolidu? — dǝp soriƣanidi.
9 І сказав Ісая: „Ось тобі знак той від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив: Чого хочеш, — щоб пішла тінь уперед на десять ступені́в, чи щоб верну́лася на десять ступені́в?“
Yǝxaya: — Pǝrwǝrdigarning Ɵzi eytⱪan ixini jǝzmǝn ⱪilidiƣanliⱪini sanga ispatlax üqün Pǝrwǝrdigardin xundaⱪ bexarǝtlik alamǝt boliduki, sǝn ⱪuyaxning pǝlǝmpǝy üstigǝ qüxkǝn sayisining on basⱪuq aldiƣa mengixi yaki on basⱪuq kǝynigǝ yenixini halamsǝn? — dedi.
10 І сказав Єзекія: „Легко тіні похили́тися вперед на десять ступені́в; ні, — а нехай тінь ве́рнеться назад на десять ступені́в!“
Ⱨǝzǝkiya: Ⱪuyax sayisining on basⱪuq aldiƣa mengixi asan; sayǝ on baxⱪuq kǝynigǝ yansun, degǝnidi.
11 І кли́кнув пророк Ісая до Господа, і Він заверну́в тінь на ступеня́х, де вона спускалася на ступені́ Ахазові, на десять ступені́в...
Xuning bilǝn Yǝxaya pǝyƣǝmbǝr Pǝrwǝrdigarƣa nida ⱪildi wǝ U ⱪuyaxning Aⱨaz padixaⱨ ⱪurƣan pǝlǝmpǝy basⱪuqiliri üstigǝ qüxkǝn sayisini yandurup, on basⱪuq kǝynigǝ mangdurdi).
12 Того ча́су послав Беродах-Бал'адан, син Бал'аданів, вавилонський цар, листа́ та дару́нка до Єзекії, бо прочув був, що Єзекія захворі́в.
Xu pǝyttǝ Baladanning oƣli Babil padixaⱨi Merodaⱪ-Baladan, Ⱨǝzǝkiyani kesǝl bolup yetip ⱪaptu, dǝp anglap, hǝtlǝr ⱨǝdiyǝ bilǝn ǝwǝtti.
13 І вислухав їх Єзекія, і показав їм усю скарбни́цю свою, — і срібло, і золото, і па́хощі, і добру оливу, і всю зброївню свою, і все, що знахо́дилося в його скарбницях. Не було речі, якої не показав би їм Єзекія в домі своїм та в усім володі́нні своїм.
Ⱨǝzǝkiya bolsa ǝlqilǝrning gepini tingxap, ularƣa barliⱪ hǝzinǝ-ambarlirini, kümüxni, altunni, dora-dǝrmanlarni, sǝrhil maylarni, sawut-ⱪorallar ambiridiki ⱨǝmmini wǝ bayliⱪlirining barliⱪini kɵrsǝtti; ordisi wǝ pütkül padixaⱨliⱪi iqidiki nǝrsilǝrdin Ⱨǝzǝkiya ularƣa kɵrsǝtmigǝn birimu ⱪalmidi.
14 І прийшов пророк Іса́я до царя Єзекії та й сказав до нього: „Що́ говорили ці люди? І звідки вони прийшли до тебе?“А Єзекія сказав: „Вони прийшли з далекого кра́ю, з Вавилону“.
Andin Yǝxaya pǝyƣǝmbǝr Ⱨǝzǝkiyaning aldiƣa berip, uningdin: — «Muxu kixilǝr nemǝ dedi? Ular seni yoⱪlaxⱪa nǝdin kǝlgǝn?» — dǝp soridi. Ⱨǝzǝkiya: — «Ular yiraⱪ bir yurttin, yǝni Babildin kǝlgǝn» dedi.
15 І той сказав: „Що́ вони бачили в домі твоїм?“І Єзекія сказав: „Усе, що в домі моїм, вони бачили, — не було речі, якої не показав би я їм у скарбни́цях своїх“,
Yǝxaya yǝnǝ: — «Ular ordangda nemini kɵrdi?» dǝp soridi. Ⱨǝzǝkiya: — «Ordamda bar nǝrsilǝrni ular kɵrdi; bayliⱪlirimning arisidin mǝn ularƣa kɵrsǝtmigǝn birimu ⱪalmidi» — dedi.
16 I сказав Ісая до Єзекії: „Послухай Господнього слова:
Yǝxaya Ⱨǝzǝkiyaƣa: Pǝrwǝrdigarning sɵzini anglap ⱪoyƣin: —
17 Ось прихо́дять дні, і все, що́ в домі твоєму, і що були зібрали батьки твої аж до цього дня, буде ви́несене до Вавилону. Нічого не позоста́неться, говорить Господь!
— Mana xundaⱪ künlǝr keliduki, ordangda bar nǝrsilǝr wǝ bügüngǝ ⱪǝdǝr ata-bowiliring toplap, saⱪlap ⱪoyƣan ⱨǝmmǝ Babilƣa elip ketilidu; ⱨeqnǝrsǝ ⱪalmaydu — dǝydu Pǝrwǝrdigar.
18 А з синів твоїх, що вийдуть із тебе, яких ти поро́диш, де́кого заберуть, — і вони будуть є́внухами в палатах вавилонського царя!“
— Ⱨǝmdǝ Babilliⱪlar oƣulliringni, yǝni ɵzüngdin bolƣan ǝwladliringni elip ketidu; xuning bilǝn ular Babil padixaⱨining ordisida aƣwat bolidu.
19 І сказав Єзекія до Ісаї: „Добре Господнє слово, яке ти сказав!“І подумав собі: „Так, мир та безпека буде за моїх днів!“
Ⱨǝzǝkiya ǝmdi ɵz-ɵzigǝ «Ɵz künlirimdǝ bolsa aman-tinqliⱪ, Hudaning ⱨǝⱪiⱪǝt-wapaliⱪi bolmamdu?», dǝp Yǝxayaƣa: — «Siz eytⱪan Pǝrwǝrdigarning muxu sɵzi yahxi ikǝn» — dedi.
20 А решта діл Єзекії та вся лица́рськість його, і як він зробив ста́ва та водотя́га, і впровадив воду до міста, — ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
Ⱨǝzǝkiyaning baxⱪa ǝmǝlliri, jümlidin uning sǝltǝnitining ⱪudriti, uning ⱪandaⱪ ⱪilip xǝⱨǝrgǝ su tǝminlǝx üqün kɵl, xundaⱪla su apiridiƣan nor yasiƣanliⱪi «Yǝⱨuda padixaⱨlirining tarih-tǝzkiriliri» degǝn kitabta pütülgǝn ǝmǝsmidi?
21 І спочив Єзекія зо своїми батьками, а замість нього зацарював син його Манасі́я.
Ⱨǝzǝkiya ata-bowilirining arisida uhlidi; oƣli Manassǝⱨ ornida padixaⱨ boldi.

< 2 царів 20 >