2 царів 17
1 Дванадцятого року Ахаза, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Осі́я, син Елин, на дев'ять років.
В лето второенадесять Ахаза царя Иудина, царствова Осиа сын Илы в Самарии над Израилем девять лет,
2 І робив він зле в Господніх оча́х, тільки не так, як ті Ізраїлеві царі, що були перед ним.
и сотвори лукавое пред очима Господнима, обаче не якоже царие Израилевы, иже беша прежде его.
3 На нього вийшов Салманасар, цар асирійський, і Осі́я став йому за раба́, і давав йому дани́ну.
И взыде нань Саламанассар царь Ассирийск. И бысть ему Осиа раб и даваше ему дань.
4 Та асирійський цар знайшов в Осі́ї змову, що він посилав послів до Со, єгипетського царя, та не прино́сив асирійському цареві данини, як рік-у-рік те робив був. І замкнув його асирійський цар, і зв'язав його в в'язни́чому домі.
И обрете царь Ассирийск во Осии неправду, занеже посла послы к Сигору царю Египетску и не принесе дани царю Ассирийску лета того. И осади его царь Ассирийский и связа его в храмине темничней.
5 І вийшов асирійський цар на ввесь Край, і прийшов до Самарії, й обляга́в її три роки.
И прииде царь Ассирийск во всю землю (его), и взыде в Самарию, и воева ю три лета.
6 Дев'ятого року Осі́ї асирійський цар здобув Самарію, та й вигнав Ізраїля до Асирії, і осадив їх у Халаху, і в Хаворі над річкою Ґозан, і в містах Мідії.
В лето девятое Осии взя царь Ассирийский Самарию, и заведе Израилтян во Ассирию, и посели их на Алаи и на Аворе, реках Гозанских, и в пределех Мидских.
7 І сталося, коли Ізраїлеві сини грішили проти Господа, Бога свого, що ви́провадив їх з єгипетського кра́ю з руки фараона, єгипетського царя, і боя́лися інших богів,
И (сие) бысть, яко согрешиша сынове Израилевы Господу Богу своему изведшему их из земли Египетския, из под руки фараона царя Египетска, и убояшася богов инех,
8 і ходили уставами тих народів, що Госпо́дь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами, та Ізраїлевих царів, які вони встановили,
и ходиша по преданием языков, ихже истреби Господь от лица сынов Израилевых, и царие Израилевы елицы сотвориша,
9 а Ізраїлеві сини вимишляли на Господа, Бога свого, слова́, що не були слушні, і будували собі па́гірки по всіх своїх містах, від вартово́ї башти аж до тверди́нного міста,
и елицы сокрыша сынове Израилевы словеса, не тако на Господа Бога своего: и создаша себе высокая во всех градех своих, от столпа стрегущих даже до града тверда,
10 і ставили собі стовпи для богів та Астарти на кожному високому взгі́р'ї та під усяким зеленим деревом,
и поставиша себе кумиры и Дубравы на всяцем холме высоце и под всяким древом чащным,
11 і кадили там на всіх па́гірках, як ті люди, що Господь повиганяв перед ними, і робили злі речі, щоб гніви́ти Господа,
и кадяху тамо на всех высоких, якоже языцы, яже удали Господь от лица их, и сотвориша общники, и начаша яве прогневляти Господа,
12 і служили бовва́нам, про яких Господь говорив їм: „Не бу́дете робити цієї речі“,
и послужиша идолом, о нихже рече им Господь: не сотворите глагола сего Господеви.
13 то Господь засві́дчив в Ізраїлі та в Юді через усіх Своїх пророків та всіх прозорли́вців, говорячи: „Верніться з ваших злих доріг, і додержуйте Моїх заповідей, уставів Моїх, згідно зо всім Зако́ном, якого Я наказав був вашим батькам, і якого послав до вас через Моїх рабів пророків“.
И засвидетелствова Господь во Израили и во Иуде, и руками всех пророк Своих всякаго прозорливаго, глаголя: обратитеся от путий ваших лукавых, и сохраните заповеди Моя и оправдания Моя, и весь закон, егоже заповедах отцем вашым, елика послах им руками раб Моих пророков.
14 Та не слухали вони, і робили твердо́ю свою шию, як шия їхніх батькі́в, що не вірили в Господа, Бога свого.
И не послушаша, и ожесточиша выю свою паче выи отец своих, иже не вероваша Господу Богу своему:
15 І не́хтували вони постанови Його, і заповіта Його, що склав з їхніми батька́ми, і свідо́цтва Його, що засві́дчив на них, і пішли за гидо́тою й марно́тами, та за наро́дами, що були навколо них, про яких Господь наказав був їм не робити, як вони.
и отвергоша завет Его и оправдания, яже завеща отцем их и свидений Его, елика засвидетелствова им, не сохраниша, и идоша вслед суетных и осуетишася, и вслед языков сущих окрест их, о нихже заповеда Господь их, еже не сотворити по сему:
16 І полишили вони всі заповіді Господа, Бога свого, і зробили собі литого бовва́на, двох телят, і зробили Астарту, і вклонялися всьому небесному ві́йськові та служили Ваалові.
и оставиша заповеди Господа Бога своего и сотвориша себе две юницы слиты, и сотвориша дубравы, и поклонишася всей силе небесней и послужиша Ваалу:
17 І вони перево́дили через огонь своїх синів та дочо́к своїх, і чарува́ли ча́рами, і ворожили, і віддавалися робити зло в Господніх оча́х, щоб гнівити Його.
и превождаху сыны своя и дщери своя чрез огнь, и волхвоваху волхвованием и вражаху: и продашася, еже творити лукавое пред очима Господнима, еже прогневати Его.
18 І сильно розгнівався Господь на Ізраїля, і відкинув їх від Свого лиця, — не позостало ніко́го, тільки саме Юдине пле́м'я.
И разгневася Господь на Израиля зело и отрину их от лица Своего, и не остася, токмо едино колено Иудино.
19 Та й Юда не додержував заповідей Господа, Бога свого, — і ходили вони Ізраїлевими постановами, які вони встанови́ли.
И Иуда такожде не сохрани заповедий Господа Бога своего: и хождаху по оправданием Израилевым, яже сотвориша, и отвергошася Господа.
20 І відвернувся Господь від усього Ізраїлевого насіння, і впокоря́в їх, і давав їх у руку грабі́жників, аж поки не кинув їх від лиця Свого,
И разгневася Господь на все семя Израилево и поколеба я, и даде я в руки расхищающым я дондеже отверже я от лица Своего.
21 бо Ізраїль розірвав з Давидовим домом, і вони зробили царем Єровоама, Неватового сина, а Єровоам відвернув Ізраїля від Господа, і вводив їх у великий гріх.
Яко отторжеся Израиль от дому Давидова, и поставиша себе царя Иеровоама сына Наватова: и отрину Иеровоам Израиля от Господа и введе их во грех великий.
22 І ходили Ізраїлеві сини в усіх Єровоамових гріхах, які він робив, не відсту́палися з того,
И хождаху сынове Израилевы по всему греху Иеровоамлю, егоже сотвори: не отступиша от него,
23 аж поки Господь не відкинув Ізраїля від лиця Свого, як говорив був через усіх Своїх рабів пророків. І пішов Ізраїль на вигна́ння з своєї землі до Асирії, і він там аж до цього дня.
дондеже отверже Господь Израиля от лица Своего, якоже глагола Господь рукою всех раб Своих пророков. И преселен бысть Израиль от земли своея во Ассирианы, даже до дне сего.
24 І спрова́див асирійський цар людей з Вавилону, і з Кути, і з Авви, і з Гамоту, і з Сефарваїму, й осели́в по містах Самарії замість Ізраїлевих синів. І посіли вони Самарію, й осілися по містах її.
И приведе царь Ассирийский из Вавилона иже от Хуфы и от Аиа, и от Емафа и Сепфаруима, и вселени быша во градех Самарийских вместо сынов Израилевых, и наследиша Самарию и вселишася во градех ея.
25 І сталося, на поча́тку пробува́ння їх там не боялися вони Господа, — і Господь послав на них левів, і вони нищили їх.
И бысть в начале седения их, не убояшася Господа, и пусти на ня Господь львы, и бяху убивающе я.
26 І сказали вони до асирійського царя, говорячи: „Ті люди, яких ти вигнав та осели́в по містах Самарії, не знають прав Бога цього Кра́ю, і Він послав на них оцих левів, і ось вони нищать їх, бо вони не знають права Бога цього Кра́ю“.
И реша царю Ассирийску, глаголюще: языки, ихже превел и пресадил еси во градех Самарийских, не разумеша суда Бога земли, и посла Господь на них львы, и се, суть убивающе их, яко не разумеша суда Бога земли.
27 І наказав асирійський цар, говорячи: „Відведіть туди одно́го зо священиків, яких вигнали звідти, і пі́дуть, і осядуть там, і він навчатиме їх пра́ва Бога цього кра́ю“.
И заповеда царь Ассирийский глаголя: отведите тамо единаго жерца от плененых, да идут и да вселятся тамо, и да просветит их судом Бога земли.
28 І прибув один із священиків, яких вигнали з Самарії, й осівся в Бет-Елі, і він навчав їх, як мають боятися Господа.
И отведоша единаго от жерцев ихже взяша от Самарии, и седе в Вефили, и бе просвещая жрец их, яко да убоятся Господа.
29 Та крім того кожен народ робив свого бога, і ставили їх у па́гірковому місці, що робили попередні самаряни, кожен народ по своїх містах, де вони сиділи.
И беша творяще кийждо язык боги своя: и поставиша я во храмех на высоких, ихже сотвориша Самаряне, кийждо язык во градех своих, в нихже живяху.
30 А вавилоняни зробили Суккот-Бенота, а кутяни зробили Нереґала, а гаматяни зробили Ашіму,
И мужие Вавилонстии сотвориша Сокхоф Вениф, и мужие Хуфовы сотвориша Гигель, и мужие Емафовы сотвориша Асимаф,
31 а авв'яни зробили Нівхаза та Тартака, а ме́шканці Сефарваїму палили синів своїх ув огні Адраммелехові й Анаммелехові, сефарваїмським богам.
и Евее сотвориша Авлазер и Фарфак и Сепфаруим, егда сожигаху сыны своя огнем Андрамелеху и Анемелеху, богом Сепфаруимским.
32 І при тому вони боялися Господа, і настанови́ли собі з-серед себе священиків па́гірків, і вони прино́сили їм жертви в пагірковому місці.
И бяху боящеся Господа: и вселиша мерзости своя во храмех на высоких, ихже сотвориша в Самарии, кийждо язык во граде, в немже живяху.
33 Вони боялися Господа, і богам своїм служили за правом тих народів, звідки повиганя́ли їх.
И беша боящеся Господа и сотвориша себе жерцы в высоких, и сотвориша себе в храмине высоких и Господа бояхуся, и идолом своим служаху по обычаю языков отюнудуже преселиша их.
34 Аж до цього дня вони роблять за колишнім правом, — вони не бояться Господа, і не роблять за уставами своїми та за правом своїм, ані за Зако́ном, ані за заповіддю, як наказав був Господь синам Якова, якому дав ім'я́ Ізраїля.
Даже до дне сего тии творяху по обычаю их: не бояхуся Господа, и не творяху по оправданием их, и по суду их, и по закону, и по заповеди, юже заповеда Господь сыном Иаковлим, идеже и нарече имя ему Израиль.
35 І склав Господь із ними заповіта, і наказав їм, говорячи: „Не будете боятися інших богів, і не будете вклонятися їм, і не будете служити їм, і не будете прино́сити жертов їм,
И положи Господь с ними завет и заповеда им, глаголя: не убойтеся богов иных и не поклонитеся им, и не послужите им и не пожрите им:
36 а тільки Господа, що вивів вас із єгипетського кра́ю великою силою та ви́тягненим раме́ном, Його будете боятися, і Йому будете вклонятися, і Йому будете прино́сити жертви.
но токмо Господеви, иже изведе вы из земли Египта крепостию великою и мышцею высокою: Того убойтеся, и Тому поклонитеся, и Тому пожрите:
37 І устави, і права́, і Зако́на, і заповідь, які написав вам, бу́дете доде́ржувати, щоб вико́нувати по всі дні, а богів інших не будете боятися.
и оправдания Его, и суды Его, и закон Его, и заповеди, яже написа вам творити, храните во вся дни, и не убойтеся богов иных:
38 А заповіта, що Я склав із вами, не забудете, і не будете боятися інших богів,
и завета, егоже завеща с вами, не забывайте: и не убойтеся богов иных,
39 а тільки Господа, Бога вашого, будете боятися, і Він вирятує вас із руки всіх ваших ворогів“.
но токмо Господа и вашего убойтеся, и Той измет вы от всех враг ваших.
40 Та не послухали вони, бо все робили за своїм попереднім зви́чаєм.
И не послушаша сего, но по обычаем своим преждним твориша.
41 І ті народи все боялися Господа, але служили бовва́нам своїм. Так само сини їхні та сини їхніх синів, — як робили батьки їхні, так роблять вони аж до цього дня.
И бяху языцы сии боящеся Господа, и изваянным своим служаще: такожде и сынове их и сынове сынов их, якоже сотвориша отцы их, тако творят и до сего дне.
