2 царів 17
1 Дванадцятого року Ахаза, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Осі́я, син Елин, на дев'ять років.
Ын ал дойспрезечеля ан ал луй Ахаз, ымпэратул луй Иуда, а ынчепут сэ домняскэ песте Исраел, ла Самария, Осея, фиул луй Ела. А домнит ноуэ ань.
2 І робив він зле в Господніх оча́х, тільки не так, як ті Ізраїлеві царі, що були перед ним.
Ел а фэкут че есте рэу ынаинтя Домнулуй, тотушь ну ка ымпэраций луй Исраел динаинтя луй.
3 На нього вийшов Салманасар, цар асирійський, і Осі́я став йому за раба́, і давав йому дани́ну.
Салманасар, ымпэратул Асирией, с-а суит ымпотрива луй; ши Осея и с-а супус ши й-а плэтит ун бир.
4 Та асирійський цар знайшов в Осі́ї змову, що він посилав послів до Со, єгипетського царя, та не прино́сив асирійському цареві данини, як рік-у-рік те робив був. І замкнув його асирійський цар, і зв'язав його в в'язни́чому домі.
Дар ымпэратул Асирией а дескоперит о унелтире ла Осея, кэч тримисесе соль луй Со, ымпэратул Еӂиптулуй, ши ну май плэтя пе фиекаре ан бирул ымпэратулуй Асирией. Ымпэратул Асирией л-а ынкис ши л-а пус ын ланцурь ынтр-о темницэ.
5 І вийшов асирійський цар на ввесь Край, і прийшов до Самарії, й обляга́в її три роки.
Ши ымпэратул Асирией а стрэбэтут тоатэ цара ши с-а суит ымпотрива Самарией, пе каре а ымпресурат-о тимп де трей ань.
6 Дев'ятого року Осі́ї асирійський цар здобув Самарію, та й вигнав Ізраїля до Асирії, і осадив їх у Халаху, і в Хаворі над річкою Ґозан, і в містах Мідії.
Ын ал ноуэля ан ал луй Осея, ымпэратул Асирией а луат Самария ши а дус пе Исраел ын робие ын Асирия, л-а пус сэ локуяскэ ла Халах ши ла Хабор, лынгэ рыул Гозан ши ын четэциле мезилор.
7 І сталося, коли Ізраїлеві сини грішили проти Господа, Бога свого, що ви́провадив їх з єгипетського кра́ю з руки фараона, єгипетського царя, і боя́лися інших богів,
Лукрул ачеста с-а ынтымплат пентру кэ копиий луй Исраел ау пэкэтуит ымпотрива Домнулуй Думнезеулуй лор, каре-й скосесе дин цара Еӂиптулуй, де суб мына луй Фараон, ымпэратул Еӂиптулуй, ши пентру кэ с-ау ынкинат ла алць думнезей.
8 і ходили уставами тих народів, що Госпо́дь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами, та Ізраїлевих царів, які вони встановили,
Ау урмат обичеюриле нямурилор пе каре Домнул ле изгонисе динаинтя копиилор луй Исраел ши обичеюриле рындуите де ымпэраций луй Исраел.
9 а Ізраїлеві сини вимишляли на Господа, Бога свого, слова́, що не були слушні, і будували собі па́гірки по всіх своїх містах, від вартово́ї башти аж до тверди́нного міста,
Копиий луй Исраел ау фэкут пе аскунс ымпотрива Домнулуй Думнезеулуй лор лукрурь каре ну сунт буне. Шь-ау зидит ынэлцимь ын тоате четэциле лор, де ла турнуриле стрэжерилор пынэ ла четэциле ынтэрите.
10 і ставили собі стовпи для богів та Астарти на кожному високому взгі́р'ї та під усяким зеленим деревом,
Шь-ау ридикат стылпь идолешть ши астартее пе орьче дял ши суб орьче копак верде.
11 і кадили там на всіх па́гірках, як ті люди, що Господь повиганяв перед ними, і робили злі речі, щоб гніви́ти Господа,
Ши аколо ау арс тэмые пе тоате ынэлцимиле, ка ши нямуриле пе каре ле изгонисе Домнул динаинтя лор, ши ау фэкут лукрурь реле, прин каре ау мыният пе Домнул.
12 і служили бовва́нам, про яких Господь говорив їм: „Не бу́дете робити цієї речі“,
Ау служит идолилор, деспре каре Домнул ле зисесе: „Сэ ну фачець лукрул ачеста!”
13 то Господь засві́дчив в Ізраїлі та в Юді через усіх Своїх пророків та всіх прозорли́вців, говорячи: „Верніться з ваших злих доріг, і додержуйте Моїх заповідей, уставів Моїх, згідно зо всім Зако́ном, якого Я наказав був вашим батькам, і якого послав до вас через Моїх рабів пророків“.
Домнул а ынштиинцат пе Исраел ши Иуда прин тоць пророчий Луй, прин тоць вэзэторий, ши ле-а зис: „Ынтоарчеци-вэ де ла кэиле воастре челе реле ши пэзиць порунчиле ши рындуелиле Меле, урмынд ын тотул леӂя пе каре ам дат-о пэринцилор воштри ши пе каре в-ам тримис-о прин робий Мей, пророчий.”
14 Та не слухали вони, і робили твердо́ю свою шию, як шия їхніх батькі́в, що не вірили в Господа, Бога свого.
Дар ей н-ау аскултат, шь-ау ынцепенит грумазул, ка ши пэринций лор, каре ну крезусерэ ын Домнул Думнезеул лор.
15 І не́хтували вони постанови Його, і заповіта Його, що склав з їхніми батька́ми, і свідо́цтва Його, що засві́дчив на них, і пішли за гидо́тою й марно́тами, та за наро́дами, що були навколо них, про яких Господь наказав був їм не робити, як вони.
Н-ау врут сэ штие де леӂиле Луй, де легэмынтул пе каре-л фэкусе ку пэринций лор ши де ынштиинцэриле пе каре ли ле дэдусе. С-ау луат дупэ лукрурь де нимик – ши ей ыншишь н-ау фост декыт нимик – ши дупэ нямуриле ын мижлокул кэрора трэяу, мэкар кэ Домнул ле порунчисе сэ ну се я дупэ еле.
16 І полишили вони всі заповіді Господа, Бога свого, і зробили собі литого бовва́на, двох телят, і зробили Астарту, і вклонялися всьому небесному ві́йськові та служили Ваалові.
Ау пэрэсит тоате порунчиле Домнулуй Думнезеулуй лор, шь-ау фэкут вицей турнаць, ау фэкут идоль де-ай Астартеей, с-ау ынкинат ынаинтя ынтреӂий оштирь а черурилор ши ау служит луй Баал.
17 І вони перево́дили через огонь своїх синів та дочо́к своїх, і чарува́ли ча́рами, і ворожили, і віддавалися робити зло в Господніх оча́х, щоб гнівити Його.
Ау трекут прин фок пе фиий ши фийчеле лор, с-ау дедат ла гичире ши врэжиторий ши с-ау вындут ка сэ факэ че есте рэу ынаинтя Домнулуй, мыниинду-Л.
18 І сильно розгнівався Господь на Ізраїля, і відкинув їх від Свого лиця, — не позостало ніко́го, тільки саме Юдине пле́м'я.
Де ачея Домнул С-а мыният фоарте таре ымпотрива луй Исраел ши й-а ындепэртат де ла Фаца Луй. Н-а рэмас декыт семинция луй Иуда,
19 Та й Юда не додержував заповідей Господа, Бога свого, — і ходили вони Ізраїлевими постановами, які вони встанови́ли.
ши кяр Иуда ну пэзисе порунчиле Домнулуй Думнезеулуй луй, чи се луасе дупэ обичеюриле рындуите де Исраел.
20 І відвернувся Господь від усього Ізраїлевого насіння, і впокоря́в їх, і давав їх у руку грабі́жників, аж поки не кинув їх від лиця Свого,
Домнул а лепэдат тот нямул луй Исраел; й-а смерит, й-а дат ын мыниле жефуиторилор ши а сфыршит прин а-й изгони динаинтя Фецей Луй.
21 бо Ізраїль розірвав з Давидовим домом, і вони зробили царем Єровоама, Неватового сина, а Єровоам відвернув Ізраїля від Господа, і вводив їх у великий гріх.
Кэч Исраел се дезлиписе де каса луй Давид ши фэкусе ымпэрат пе Иеробоам, фиул луй Небат, каре-л абэтусе де ла Домнул ши фэкусе пе Исраел сэ сэвыршяскэ ун маре пэкат.
22 І ходили Ізраїлеві сини в усіх Єровоамових гріхах, які він робив, не відсту́палися з того,
Копиий луй Исраел се дэдусерэ ла тоате пэкателе пе каре ле фэкусе Иеробоам; ну с-ау абэтут де ла еле
23 аж поки Господь не відкинув Ізраїля від лиця Свого, як говорив був через усіх Своїх рабів пророків. І пішов Ізраїль на вигна́ння з своєї землі до Асирії, і він там аж до цього дня.
пынэ че Домнул а изгонит пе Исраел динаинтя Луй, кум вестисе прин тоць служиторий Сэй пророчь. Ши Исраел а фост дус ын робие департе де цара луй, ын Асирия, унде а рэмас пынэ ын зиуа де азь.
24 І спрова́див асирійський цар людей з Вавилону, і з Кути, і з Авви, і з Гамоту, і з Сефарваїму, й осели́в по містах Самарії замість Ізраїлевих синів. І посіли вони Самарію, й осілися по містах її.
Ымпэратул Асирией а адус оамень дин Бабилон, дин Кута, дин Ава, дин Хамат ши дин Сефарваим ши й-а ашезат ын четэциле Самарией ын локул копиилор луй Исраел. Ау пус стэпынире пе Самария ши ау локуит ын четэциле ей.
25 І сталося, на поча́тку пробува́ння їх там не боялися вони Господа, — і Господь послав на них левів, і вони нищили їх.
Кынд ау ынчепут сэ локуяскэ аич, ну се темяу де Домнул, ши Домнул а тримис ымпотрива лор ниште лей, каре-й оморау.
26 І сказали вони до асирійського царя, говорячи: „Ті люди, яких ти вигнав та осели́в по містах Самарії, не знають прав Бога цього Кра́ю, і Він послав на них оцих левів, і ось вони нищать їх, бо вони не знають права Бога цього Кра́ю“.
Атунч ау спус ымпэратулуй Асирией: „Нямуриле пе каре ле-ай стрэмутат ши ле-ай ашезат ын четэциле Самарией ну куноск фелул ын каре сэ служяскэ Думнезеулуй цэрий, ши Ел а тримис ымпотрива лор ниште лей каре ле омоарэ, пентру кэ ну куноск фелул ын каре требуе сэ служяскэ Думнезеулуй цэрий.”
27 І наказав асирійський цар, говорячи: „Відведіть туди одно́го зо священиків, яких вигнали звідти, і пі́дуть, і осядуть там, і він навчатиме їх пра́ва Бога цього кра́ю“.
Ымпэратул Асирией а дат урмэтоаря порункэ: „Тримитець пе унул дин преоций пе каре й-аць луат де аколо ын робие; сэ плече сэ се ашезе аколо ши сэ ле ынвеце фелул ын каре сэ служяскэ Думнезеулуй цэрий.”
28 І прибув один із священиків, яких вигнали з Самарії, й осівся в Бет-Елі, і він навчав їх, як мають боятися Господа.
Унул дин преоций каре фусесерэ луаць робь дин Самария а венит де с-а ашезат ла Бетел ши ле-а ынвэцат кум сэ се тямэ де Домнул.
29 Та крім того кожен народ робив свого бога, і ставили їх у па́гірковому місці, що робили попередні самаряни, кожен народ по своїх містах, де вони сиділи.
Дар нямуриле шь-ау фэкут, фиекаре, думнезеий лор ын четэциле пе каре ле локуяу ши й-ау ашезат ын темплеле идолешть дин ынэлцимиле зидите де самаритень.
30 А вавилоняни зробили Суккот-Бенота, а кутяни зробили Нереґала, а гаматяни зробили Ашіму,
Оамений дин Бабилон ау фэкут пе Сукот-Бенот, оамений дин Кут ау фэкут пе Нергал, чей дин Хамат ау фэкут пе Ашима,
31 а авв'яни зробили Нівхаза та Тартака, а ме́шканці Сефарваїму палили синів своїх ув огні Адраммелехові й Анаммелехові, сефарваїмським богам.
чей дин Ава ау фэкут пе Нибхаз ши Тартак, чей дин Сефарваим ышь ардяу копиий ын фок ын чинстя луй Адрамелек ши Анамелек, думнезеий дин Сефарваим.
32 І при тому вони боялися Господа, і настанови́ли собі з-серед себе священиків па́гірків, і вони прино́сили їм жертви в пагірковому місці.
Тотодатэ се ынкинау ши Домнулуй ши шь-ау фэкут преоць ай ынэлцимилор, луаць дин тот попорул: преоций ачештя адучяу пентру ей жертфе ын темплеле дин ынэлцимь.
33 Вони боялися Господа, і богам своїм служили за правом тих народів, звідки повиганя́ли їх.
Астфел се ынкинау Домнулуй, дар служяу ын ачелашь тимп ши думнезеилор лор, дупэ обичеюл нямурилор де унде фусесерэ мутаць.
34 Аж до цього дня вони роблять за колишнім правом, — вони не бояться Господа, і не роблять за уставами своїми та за правом своїм, ані за Зако́ном, ані за заповіддю, як наказав був Господь синам Якова, якому дав ім'я́ Ізраїля.
Пынэ ын зиуа де астэзь ышь урмязэ ей обичеюриле де ла ынчепут: ну се ынкинэ Домнулуй ши ну се цин нич де леӂиле ши рындуелиле лор, нич де леӂиле ши порунчиле дате де Домнул копиилор луй Иаков, кэруя й-а пус нумеле Исраел.
35 І склав Господь із ними заповіта, і наказав їм, говорячи: „Не будете боятися інших богів, і не будете вклонятися їм, і не будете служити їм, і не будете прино́сити жертов їм,
Домнул фэкусе легэмынт ку ей ши ле дэдусе порунка ачаста: „Сэ ну вэ темець де алць думнезей; сэ ну вэ ынкинаць ынаинтя лор, сэ ну ле служиць ши сэ ну ле адучець жертфе.
36 а тільки Господа, що вивів вас із єгипетського кра́ю великою силою та ви́тягненим раме́ном, Його будете боятися, і Йому будете вклонятися, і Йому будете прино́сити жертви.
Чи сэ вэ темець де Домнул, каре в-а скос дин цара Еӂиптулуй ку о маре путере ши ку брацул ынтинс; ынаинтя Луй сэ вэ ынкинаць ши Луй сэ-Й адучець жертфе.
37 І устави, і права́, і Зако́на, і заповідь, які написав вам, бу́дете доде́ржувати, щоб вико́нувати по всі дні, а богів інших не будете боятися.
Сэ пэзиць ши сэ ымплиниць тотдяуна ынвэцэтуриле, рындуелиле, леӂя ши порунчиле пе каре ви ле-а скрис Ел ши сэ ну вэ темець де алць думнезей.
38 А заповіта, що Я склав із вами, не забудете, і не будете боятися інших богів,
Сэ ну уйтаць легэмынтул пе каре л-ам фэкут ку вой ши сэ ну вэ темець де алць думнезей.
39 а тільки Господа, Бога вашого, будете боятися, і Він вирятує вас із руки всіх ваших ворогів“.
Чи сэ вэ темець де Домнул Думнезеул востру, ши Ел вэ ва избэви дин мына тутурор врэжмашилор воштри.”
40 Та не послухали вони, бо все робили за своїм попереднім зви́чаєм.
Ей н-ау аскултат ши ау урмат обичеюриле лор де ла ынчепут.
41 І ті народи все боялися Господа, але служили бовва́нам своїм. Так само сини їхні та сини їхніх синів, — як робили батьки їхні, так роблять вони аж до цього дня.
Нямуриле ачестя се темяу де Домнул ши служяу ши кипурилор лор чоплите, ши копиий лор ши копиий копиилор лор фак пынэ ын зиуа де азь че ау фэкут пэринций лор.
