< 2 царів 14 >
1 Другого року Йоаша, Йоахазового сина, Ізраїлевого царя, зацарював Амація, Йоашів син, цар Юдин.
Ын ал дойля ан ал луй Иоас, фиул луй Иоахаз, ымпэратул луй Исраел, а ынчепут сэ домняскэ Амация, фиул луй Иоас, ымпэратул луй Иуда.
2 Він був віку двадцяти й п'яти літ, коли зацарював, і царював в Єрусалимі двадцять і дев'ять років. А ім'я́ його матері Єгоаддан, з Єрусалиму.
Авя доуэзечь ши чинч де ань кынд с-а фэкут ымпэрат ши а домнит доуэзечь ши ноуэ де ань ла Иерусалим. Мама са се кема Иоадан, дин Иерусалим.
3 І робив він угодне в Господніх оча́х, тільки не так, як його батько Давид, — він робив усе, що робив його батько Йоаш.
Ел а фэкут че есте плэкут ынаинтя Домнулуй, тотушь ну ка татэл сэу Давид, чи а лукрат ын тотул кум лукрасе татэл сэу Иоас.
4 Тільки пагірки не були знищені, — народ прино́сив жертву та кадив на па́гірках.
Нумай кэ ынэлцимиле ну ле-а стрикат; попорул тот май адучя жертфе ши тэмые пе ынэлцимь.
5 І сталося, як зміцнилося царство в руці його, то він повбивав своїх слуг, що забили його батька царя.
Кынд с-а ынтэрит ымпэрэция ын мыниле луй, а ловит пе служиторий сэй каре учисесерэ пе татэл сэу, ымпэратул.
6 А синів убійників він не позабивав, як написано в Книзі Мойсеєвого Зако́ну, що наказав був Господь, говорячи: „Не будуть забиті батьки за синів, а сини не будуть забиті за батьків, а тільки кожен за гріх свій буде забитий“.
Дар н-а оморыт пе фиий учигашилор, кэч аша есте скрис ын картя леӂий луй Мойсе, унде Домнул дэ урмэтоаря порункэ: „Сэ ну се омоаре пэринций пентру копий ши сэ ну се омоаре копиий пентру пэринць, чи фиекаре сэ фие оморыт пентру пэкатул луй.”
7 Він побив Едома в Соляній долині, десять тисяч, і взяв у війні Селу, і назвав ім'я́ їй: Йоктеїл, і так вона зветься аж до цього дня.
А бэтут зече мий де едомиць ын Валя Сэрий. Ши, ын тот тимпул рэзбоюлуй, а луат Села ши а нумит-о Йоктеел, нуме пе каре л-а пэстрат пынэ ын зиуа де азь.
8 Тоді Амація послав послів до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: „Іди ж, поміряємось!“
Атунч, Амация а тримис ниште соль ла Иоас, фиул луй Иоахаз, фиул луй Иеху, ымпэратул луй Исраел, сэ-й спунэ: „Вино сэ не ведем фаца!”
9 І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: „Терен, що на Ливані, послав до кедри́ни, що на Ливані, кажучи: Дай же дочку́ свою моєму синові за жінку! Та перейшла́ польова́ звірина́, що на Ливані, і ви́топтала той те́рен.
Ши Иоас, ымпэратул луй Исраел, а тримис сэ спунэ луй Амация, ымпэратул луй Иуда: „Спинул дин Либан а тримис сэ спунэ чедрулуй дин Либан: ‘Дэ пе фийкэ-та де невастэ фиулуй меу!’ Ши фяреле сэлбатиче дин Либан ау трекут ши ау кэлкат спинул ын пичоаре.
10 Побити — побив ти Едома, і підне́сло тебе твоє серце. Пишайся собі та сиди в своїм домі! І пощо бу́деш ти дрочи́тися зо злом, бо впадеш ти та Юда з тобою?“
Ай бэтут пе едомиць ши а ынчепут сэ ци се ыналце инима. Букурэ-те май бине де слава та ши стай акасэ. Пентру че сэ стырнешть ун рэу каре ар адуче кэдеря та ши а луй Иуда?”
11 Та не послухався Амація. І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і помірялися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.
Дар Амация ну л-а аскултат. Ши Иоас, ымпэратул луй Исраел, с-а суит ши шь-ау вэзут фаца ел ши Амация, ымпэратул луй Иуда, ла Бет-Шемешул луй Иуда.
12 І був розбитий Юда Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого́.
Иуда а фост бэтут де Исраел ши а фуӂит фиекаре ын кортул сэу.
13 А Йоаш, цар Ізраїлів, схопи́в Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Ахазії, у Бет-Шемеші, і прибув до Єрусалиму, і зруйнував єрусалимський мур від Єфремової брами аж до брами нарі́жної, чотири сотні ліктів.
Иоас, ымпэратул луй Исраел, а принс ла Бет-Шемеш пе Амация, ымпэратул луй Иуда, фиул луй Иоас, фиул луй Ахазия. Апой а венит ла Иерусалим ши а фэкут о спэртурэ де патру суте де коць ын зидул Иерусалимулуй, де ла Поарта луй Ефраим пынэ ла Поарта Унгюлуй.
14 І забрав він усе золото й срібло, та ввесь по́суд, що знахо́дився в Господньому домі та в скарбни́цях дому царе́вого, та запоручників, і вернувся в Самарію.
А луат тот аурул ши арӂинтул ши тоате васеле каре се афлау ын Каса Домнулуй ши ын вистиерииле касей ымпэратулуй; а луат ши остатичь ши с-а ынторс ын Самария.
15 А решта діл Йоаша, що зробив він, та лица́рськість його, і як воював з Амацією, Юдиним царем, — ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
Челелалте фапте але луй Иоас, че а фэкут ел, испрэвиле луй ши рэзбоюл пе каре л-а авут ку Амация, ымпэратул луй Иуда, ну сунт скрисе оаре ын Картя Кроничилор ымпэрацилор луй Исраел?
16 I спочив Йоаш зо своїми батьками, і був похований у Самарії з Ізраїлевими царями, а замість нього зацарював син його Єровоа́м.
Иоас а адормит ку пэринций сэй ши а фост ынгропат ла Самария, ку ымпэраций луй Исраел. Ши ын локул луй а домнит фиул сэу Иеробоам.
17 І жив Амація, Йоашів сии, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.
Амация, фиул луй Иоас, ымпэратул луй Иуда, а трэит чинчспрезече ань дупэ моартя луй Иоас, фиул луй Иоахаз, ымпэратул луй Исраел.
18 А решта діл Амації, — ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
Челелалте фапте але луй Амация ну сунт скрисе оаре ын Картя Кроничилор ымпэрацилор луй Иуда?
19 І вчинили на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, — і вбили його там.
Ымпотрива луй с-а фэкут о унелтире ла Иерусалим. Ел а фуӂит ла Лакис, дар л-ау урмэрит ши ла Лакис, унде л-ау оморыт.
20 І пове́зли його на ко́нях, і він був похований з батька́ми своїми в Давидовому Місті.
Л-ау дус пе кай ши а фост ынгропат ла Иерусалим ку пэринций сэй, ын четатя луй Давид.
21 І взяв ввесь Юдин наро́д Азарію, — а він був віку шістнадцяти літ, — і настановили його царем замість батька його Амації.
Ши тот попорул луй Иуда а луат пе Азария, ын вырстэ де шайспрезече ань, ши л-а пус ымпэрат ын локул татэлуй сэу, Амация.
22 Він збудував Елат, і вернув його Юді, як цар спочив зо своїми батьками.
Азария а зидит ярэшь Елатул ши л-а адус дин ноу суб стэпыниря луй Иуда, дупэ че а адормит ымпэратул ку пэринций сэй.
23 П'ятнадцятого року Амації, сина Йоаша, Юдиного царя, зацарював Єровоа́м, син Йоаша, Ізраїлевого царя, у Самарії, на сорок і один рік.
Ын ал чинчспрезечеля ан ал луй Амация, фиул луй Иоас, ымпэратул луй Иуда, а ынчепут сэ домняскэ ла Самария Иеробоам, фиул луй Иоас, ымпэратул луй Исраел. А домнит патрузечь ши уну де ань.
24 І робив він зло в Господніх оча́х, не відступався від усіх гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.
Ел а фэкут че есте рэу ынаинтя Домнулуй; ну с-а абэтут де ла ничунул дин пэкателе луй Иеробоам, фиул луй Небат, каре фэкусе пе Исраел сэ пэкэтуяскэ.
25 Він вернув Ізраїлеву границю відти, де йдеться до Гамату, аж до степово́го моря, за словом Господа, Бога Ізраїля, що говорив через раба Свого Йону, сина пророка Амміттая, що з Ґат-Гахеферу,
А луат ынапой хотареле луй Исраел, де ла интраря Хаматулуй пынэ ла маря кымпией, дупэ кувынтул пе каре-л ростисе Домнул Думнезеул луй Исраел прин робул Сэу Иона, пророкул, фиул луй Амитай, дин Гат-Хефер.
26 бо Господь побачив Ізраїлеву біду, дуже гірку́, і не було вже невільного та вільного, і не було помічника́ Ізраїлеві.
Кэч Домнул а вэзут кэ неказул луй Исраел ажунсесе пря маре, а вэзут ши стрымтораря ын каре се афлау ши робий, ши оамений слобозь, фэрэ сэ фие чинева каре сэ винэ ын ажуторул луй Исраел.
27 Та не говорив Госпо́дь знищити Ізраїлеве ім'я́ з-під неба, і споміг їх рукою Єровоама, Йоашового сина.
Домнул ну хотэрысе сэ штяргэ нумеле луй Исраел де суб черурь ши й-а избэвит прин Иеробоам, фиул луй Иоас.
28 А решта діл Єровоама та лица́рськість його, як воював, і як вернув Юді Дамаск та Хамат в Ізраїлі, — ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
Челелалте фапте але луй Иеробоам, тот че а фэкут ел, испрэвиле луй ла рэзбой ши кум а адус ярэшь суб стэпыниря луй Исраел Дамаскул ши Хаматул, каре фусесерэ але луй Иуда, ну сунт скрисе оаре тоате ачестя ын Картя Кроничилор ымпэрацилор луй Исраел?
29 І спочив Єровоам із батька́ми своїми та з Ізраїлевими царями, а замість нього зацарював син його Захарій.
Иеробоам а адормит ку пэринций сэй, ку ымпэраций луй Исраел. Ши, ын локул луй, а домнит фиул сэу Захария.