2 царів 12
1 Сьомого року Єгу зацарював Єгоаш, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Ців'я, з Беер-Шеви.
I det sjuande styringsåret åt Jehu vart Joas konge, og fyrti år rådde han i Jerusalem. Mor hans heitte Sibja, frå Be’erseba.
2 І робив Єгоаш угодне в Господніх оча́х по всі дні, коли вказував йому священик Єгояда.
Joas gjorde alle sine dagar det som rett var for Herren, med di presten Jojada rettleidde honom.
3 Тільки па́гірки не були понищені, — народ ще прино́сив жертви та кадив на па́гірках.
Berre vart offerhaugarne haldne ved lag; folket heldt ved å ofra slagtoffer og røykoffer på haugarne.
4 І сказав Єгоаш до священика: „Усе посвячене срібло, що буде вне́сене до Господнього дому, срібло перелічених людей, срібло за душі за вартістю їх, усе срібло, скільки люди́ні спаде́ на серце прине́сти до Господнього дому,
Joas gav prestarne det bodet: «Alle pengarne som kjem til Herrens hus i heilage gåvor, ålgjengd mynt, og i løysepengar for einkvan, sameleis alle pengar som einkvan sjølvminnt gjev åt Herrens hus,
5 ві́зьмуть собі священики, кожен від знайо́мого свого, і вони зро́блять напра́ву Господнього дому в усьому, що буде зна́йдене там на напра́ву.
dei skal prestarne taka imot, kvar av sine kjenningar, og nytta det til å setja i stand det som er forfalle i huset, all stad det finn ein brest.»
6 І сталося двадцятого й третього року царя Єгоаша, священики не напра́вили ушкодження храму.
Men i tri og tjugande styringsåret åt kong Joas hadde ikkje prestarne endå bøtt bresterne i huset.
7 І покликав цар Єгоаш священика Єгояду й священиків, та й сказав їм: „Чому ви не направля́єте ушкодження храму? А тепер не беріть срібла від ваших знайо́мих, а на напра́ву ушкодження храму віддасте́ його“.
Kong Joas kalla då til seg presten Jojada og dei andre prestarne: «Kvifor hev de ikkje bøtt bresterne i Herrens hus?» spurde han; «heretter fær ikkje de taka imot pengar av kjenningarne dykkar; de skal lata deim frå dykk, til å bøta på huset.»
8 І погоди́лися священики не брати срібла від народу, і не направля́ти ушкодження храму.
Prestarne gjekk med på det, at dei skulde ikkje taka imot pengar av folket, og ikkje hava noko med å bøta huset.
9 І взяв священик Єгояда одну скриньку, і продовба́в дірку на віку її, і поставив її при же́ртівнику право́руч, як входити до Господнього дому. І давали туди священики, що стерегли́ порога, усе срібло, що прино́силося до Господнього дому.
Presten Jojada tok ei kista, bora hol i loket og sette henne jamsides altaret på høgre sida av inngangen til Herrens hus. Og der lagde då prestarne som heldt vakt på dørstokken, alle pengar folk hadde med seg til Herrens hus.
10 І бувало, як вони бачили, що намно́жилося те срібло в скрині, то прихо́див царськи́й писар та великий священик, і вони в'язали в мішки та рахували срібло, знайдене в Господньому домі.
So snart dei såg at det var nøgdi av pengar i kista, gjekk kongens skrivar og øvstepresten dit upp, og knytte i hop alle pengarne som fanst i Herrens hus, talde deim
11 I давали те перелічене срібло на руки робітника́м праці, поставленим до Господнього дому, а вони давали його те́слям та будівни́чим, що робили в Господньому домі.
og vog deim, og flidde deim åt tilsynsmennerne for arbeidarane ved Herrens hus; dei reidde deim ut til timbremennerne og bygningsmeistrarne som arbeidde på Herrens hus,
12 І муляра́м, і каменяра́м, і на за́куп де́рева та те́саного каменя, та на направу ушко́дження Господнього дому, та на все, що йшло на храм для направи.
og til murarane og steinhoggarane, like eins til innkjøp av trevyrke og hoggen stein, til å bøta brester i Herrens hus; stutt sagt: til alle utlogor ved hus-bøtingi.
13 Тільки не робилися для Господнього дому срібні чаші, ножиці, кропи́льниці, су́рми, усяка річ золота та річ срібна з того срібла, що прино́силося до Господнього дому,
Derimot laga dei ikkje sylvfat til Herrens hus for dei pengarne som kom inn i huset, ikkje heller ljosesaksar, skålar eller trompetar av sylv, eller onnor tempelgogn av gull eller sylv;
14 бо його давали робітника́м праці та направляли ним дім Господній.
nei, alt vart gjeve til arbeidarane, og dei nytta det til å bøta Herrens hus.
15 І не облічували тих людей, яким давали те срібло до їхніх рук, щоб вони давали робітника́м праці, бо ті робили чесно.
Dei kravde ingen rekneskap av deim som tok imot pengarne og gav deim til arbeidarane; dei fekk gjera det på tru og æra.
16 Срібло ж жертви за провину та жертов за гріх не вно́силося до Господнього дому, — воно було для священиків.
Men pengar som kom inn for skuldoffer og syndoffer, vart ikkje lagde i Herrens hus; dei gjekk til prestarne.
17 Вийшов тоді Газаїл, сирійський цар, та й воював з Ґатом, — і здобув його. І намірився Газаїл іти на Єрусалим.
Den tid drog syrarkongen Hazael upp og hertok Gat. Hazael etla seg jamvel til ei ferd mot Jerusalem.
18 І взяв Єгоаш, Юдин цар, усі святі речі, що присвятили були Йосафа́т, і Єгорам, і Ахазія, батьки́ його, царі Юдині, та святі речі свої, і все золото, що знайшлося в скарбни́цях Господнього дому та дому царсько́го, та й послав Газаїлові, цареві сирійському, — і той відійшов від Єрусалиму...
Joas, Juda-kongen, tok då alle dei heilage gåvorne som Juda-kongarne Josafat, Joram og Ahazja, federne hans, hadde helga åt Herren, og sine eigne heilage gåvor, og alt gullet som fanst i skattkammeret i Herrens hus, og sende det til syrarkongen Hazael. Og då drog han burt frå Jerusalem.
19 А решта діл Йоаша, і все, що́ він зробив, — он вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
Det som elles er å fortelja um Joas og alt det han gjorde, det er uppskrive i krønikeboki åt Juda-kongarne.
20 І встали його слуги, і вчинили змову, та й забили Йоаша в Бет-Мілло, де йдеться до Сілли.
Hirdmennerne hans gjorde uppreist, samansvor seg og slo i hel Joas i Millo-bygnaden, som rekk ned mot Silla.
21 Йозахар, Шім'атів син, та Єгозавад, Шомерів син, його слуги, забили його, і він помер. І поховали його з батька́ми його в Давидовім Місті, а замість нього зацарював син його Амаці́я.
Det var Jozakar Sim’atsson og Jozabad Somersson, hirdmennerne hans, som slo honom i hel. Han vart gravlagd hjå federne sine i Davidsbyen; og Amasja, son hans, vart konge i staden hans.
