2 царів 1
1 А по смерті Ахава збунтува́вся Моав на Ізраїля.
Моаб с-а рэзврэтит ымпотрива луй Исраел, дупэ моартя луй Ахаб.
2 А Аха́зія випав через ґрати в своїй го́рниці, що в Самарії, та й захворі́в. І послав він послів, і сказав до них: „Ідіть, запитайте Ваал-Зевува, екронського бога, чи ви́дужаю я з своєї цієї хвороби?“
Ахазия а кэзут прин зэбрелеле одэий луй де сус ын Самария ши с-а ымболнэвит. А тримис ниште соль ши ле-а зис: „Дучеци-вэ ши ынтребаць пе Баал-Зебуб, думнезеул Екронулуй, ка сэ штиу дакэ мэ вой виндека де боала ачаста.”
3 А Ангол Господній говорив до тішб'янина Іллі: „Устань, вийди назу́стріч послів самарійського царя та й скажи їм: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ви йдете питатися Ваал-Зевува, екронського бога?
Дар ынӂерул Домнулуй а зис луй Илие, Тишбитул: „Скоалэ-те, суе-те ынаинтя солилор ымпэратулуй Самарией ши спуне-ле: ‘Оаре ну есте Думнезеу ын Исраел, де вэ дучець сэ ынтребаць пе Баал-Зебуб, думнезеул Екронулуй?’
4 Тому так сказав Господь: Із того ліжка, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш!“І пішов Ілля.
Де ачея, аша ворбеште Домнул: ‘Ну те вей май да жос дин патул ын каре те-ай суит, чи вей мури.’” Ши Илие а плекат.
5 І вернулися посли до царя, а він сказав до них: „Що́ це ви верну́лися?“
Солий с-ау ынторс ла Ахазия. Ши ел ле-а зис: „Пентру че в-аць ынторс?”
6 А вони відказали йому: „Назу́стріч нам вийшов один чоловік, і сказав нам: Ідіть, верніться до царя, що послав вас, і скажіть йому: Так сказав Господь: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ти посилаєш ви́відати Ваал-Зевува, екронського бога? Тому́ те ло́же, що на нього ти ліг, — не встанеш із нього, бо напевно помреш“...
Ей й-ау рэспунс: „Ун ом с-а суит ынаинтя ноастрэ ши не-а зис: ‘Ынтоарчеци-вэ ла ымпэратул каре в-а тримис ши спунеци-й: «Аша ворбеште Домнул: ‹Оаре ну есте Думнезеу ын Исраел, де тримитець сэ ынтребе пе Баал-Зебуб, думнезеул Екронулуй? Де ачея ну те вей май да жос дин патул ын каре те-ай суит, чи вей мури.›»’”
7 А він їм сказав: „Якого ви́гляду той чоловік, що вийшов назу́стріч вас, і говорив вам оці слова?“
Ахазия ле-а зис: „Че ынфэцишаре авя омул ачела каре с-а суит ынаинтя воастрэ ши в-а спус ачесте кувинте?”
8 Вони ж відказали: „ Де чоловік волоха́тий, а шкуряни́й пояс опере́заний на сте́гнах його“. А він сказав: „Це тішб'янин Ілля!“
Ей ау рэспунс: „Ера ун ом ымбрэкат ку о манта де пэр ши ынчинс ку о куря ла мижлок.” Ши Ахазия а зис: „Есте Илие, Тишбитул.”
9 І послав він до нього п'ятдеся́тника та його п'ятдеся́тку. І вийшов він до нього, аж ось він сидить на верхі́в'ї гори. І сказав він до нього: „Чоловіче Божий, цар сказав: Зійди ж ізвідти!“
А тримис ла ел пе о кэпетение песте чинчзечь ку чей чинчзечь де оамень ай луй. Кэпетения ачаста с-а суит ла Илие, каре шедя пе вырфул мунтелуй, ши й-а зис: „Омуле ал луй Думнезеу, ымпэратул а зис: ‘Кобоарэ-те!’”
10 А Ілля відповів і говорив до того п'ятдесятника: „А якщо я Божий чоловік, нехай зі́йде з неба огонь, і нехай пожере́ тебе та п'ятдесятку твою!“І зійшов із неба огонь, і поже́р його та його п'ятдесятку...
Илие а рэспунс кэпетенией песте чинчзечь: „Дакэ сунт ун ом ал луй Думнезеу, сэ се кобоаре фок дин чер ши сэ вэ мистуе пе тине ши пе чей чинчзечь де оамень ай тэй!” Ши с-а коборыт фок дин чер ши й-а мистуит пе ел ши пе чей чинчзечь де оамень ай луй.
11 І цар знову послав до нього іншого п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І він відповів і сказав до нього: „Чоловіче Божий, отак сказав цар: Зійди ж скоро!“
Ахазия а тримис дин ноу ла ел алтэ кэпетение песте чинчзечь ку чей чинчзечь де оамень ай луй. Кэпетения ачаста а луат кувынтул ши а зис луй Илие: „Омуле ал луй Думнезеу, аша а зис ымпэратул: ‘Грэбеште-те де те кобоарэ!’”
12 І відповів Ілля та й сказав до нього: „Якщо я Божий чоловік, нехай зі́йде з неба огонь, і нехай пожере́ тебе та твою п'ятдесятку!“І зійшов із неба Божий огонь, і поже́р його та його п'ятдесятку...
Илие ле-а рэспунс: „Дакэ сунт ун ом ал луй Думнезеу, сэ се кобоаре фок дин чер ши сэ вэ мистуе пе тине ши пе чей чинчзечь де оамень ай тэй!” Ши с-а коборыт фок дин чер ши й-а мистуит пе ел ши пе чей чинчзечь де оамень ай луй.
13 І зно́ву послав він третього п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І вийшов, і прийшов третій п'ятдесятник, та й упав на коліна свої перед Іллею, і благав його та до нього говорив: „Чоловіче Божий, нехай же буде дорога́ душа моя та душа твоїх рабів, тих п'ятидесяти́, в оча́х твоїх!
Ахазия а тримис дин ноу о а трея кэпетение песте чинчзечь ымпреунэ ку чей чинчзечь де оамень ай сэй. Ачастэ а трея кэпетение песте чинчзечь с-а суит ши, ла сосире, шь-а плекат ӂенункий ынаинтя луй Илие ши й-а зис ругынду-л: „Омуле ал луй Думнезеу, те рог, вяца мя ши вяца ачестор чинчзечь де оамень, служиторий тэй, сэ фие скумпэ ынаинтя та!
14 Ось зійшов був огонь із неба, та й поже́р тих двох перших п'ятдеся́тників та їхні п'ятдеся́тки; а тепер нехай буде дорога́ душа моя в оча́х твоїх!“
Ятэ, с-а коборыт фок дин чер ши а мистуит пе челе динтый доуэ кэпетений песте чинчзечь ши пе чей чинчзечь де оамень ай лор, дар, акум, вяца мя сэ фие скумпэ ынаинтя та!”
15 А Ангол Господній сказав до Іллі: „Зійди з ним, не бійся його́!“І він устав, і зійшов з ним до царя́,
Ынӂерул Домнулуй а зис луй Илие: „Кобоарэ-те ымпреунэ ку ел, н-ай ничо фрикэ де ел.” Илие с-а скулат ши с-а коборыт ку ел ла ымпэрат.
16 Та й сказав до нього: „Так сказав Господь: Тому́, що ти посилав послів, щоб ви́відати від Ваал-Зевува, екронського бога, — ніби в Ізраїлі нема Бога, щоб ви́відати слова́ Його, — тому́ те ло́же, що на нього ти ліг, — не встанеш із нього, бо напевно помреш!“
Ел й-а зис: „Аша ворбеште Домнул: ‘Пентру кэ ай тримис соль сэ ынтребе пе Баал-Зебуб, думнезеул Екронулуй, ка ши кум н-ар фи ын Исраел Думнезеу, ал кэруй кувынт сэ-л поць ынтреба, ну те вей май да жос дин патул ын каре те-ай суит, чи вей мури.’”
17 І той помер, за словом Господа, що говорив до Іллі, а замість нього зацарюва́в Єгора́м, другого року Єгорама, сина Йосафа́та, Юдиного царя, бо не було в нього сина.
Ахазия а мурит, дупэ кувынтул Домнулуй ростит прин Илие. Ши ын локул луй, а ынчепут сэ домняскэ Иорам, ын ал дойля ан ал луй Иорам, фиул луй Иосафат, ымпэратул луй Иуда, кэч н-авя фиу.
18 А решта діл Ахазії, що він зробив був, — ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
Челелалте фапте але луй Ахазия ши че а фэкут ел ну сунт скрисе оаре ын Картя Кроничилор ымпэрацилор луй Исраел?
