2 до коринтян 1
1 Павло, з волі Божої апо́стол Христа Ісуса, та брат Тимофій, до Божої Церкви в Коринті, з усіма́ святими в ці́лій Аха́ї, —
ⲁ̅ⲡⲁⲩⲗⲟⲥ ⳿ⲡⲁⲡⲟⲥⲧⲟⲗⲟⲥ ⳿ⲛⲧⲉ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ Ⲡⲭ̅ⲥ̅ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲉⲛ ⳿ⲫⲟⲩⲱϣ ⳿ⲙⲫϯ ⲛⲉⲙ ⲧⲓⲙⲟⲑⲉⲟⲥ ⲡⲓⲥⲟⲛ ⳿ⲛϯⲉⲕ⳿ⲕⲗⲏⲥⲓ⳿ⲁ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ ⲑⲏⲉⲧϣⲟⲡ ϧⲉⲛ ⲕⲟⲣⲓⲛⲑⲟⲥ ⲛⲉⲙ ⲟⲩⲟⲛ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⲉⲑⲟⲩⲁⲃ ⲉⲧϣⲟⲡ ϧⲉⲛ ϯⲁⲭⲁⲓⲁ ⲧⲏⲣⲥ.
2 благода́ть вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!
ⲃ̅⳿ⲡ⳿ϩⲙⲟⲧ ⲛⲱⲧⲉⲛ ⲛⲉⲙ ⳿ⲧϩⲓⲣⲏⲛⲏ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲉⲛ ⲫϯ ⲡⲉⲛⲓⲱⲧ ⲛⲉⲙ ⲡⲉⲛ⳪ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ Ⲡⲭ̅ⲥ̅.
3 Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя й Бог потіхи всілякої,
ⲅ̅⳿ϥ⳿ⲥⲙⲁⲣⲱⲟⲩⲧ ⳿ⲛϫⲉ ⲫϯ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲫⲓⲱⲧ ⳿ⲙⲡⲉⲛ⳪ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ Ⲡⲭ̅ⲥ̅ ⳿ⲫⲓⲱⲧ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲙⲉⲧϣⲉⲛϩⲏⲧ ⲟⲩⲟϩ ⲫϯ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲟⲙϯ ⲛⲓⲃⲉⲛ.
4 що в усякій скорбо́ті Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорбо́ті знахо́дяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих.
ⲇ̅ⲫⲁⲓ ⳿ⲉⲧⲁϥϯⲛⲟⲙϯ ⲛⲁⲛ ϧⲉⲛ ⲡⲉⲛϩⲟϫϩⲉϫ ⲧⲏⲣϥ ⲉⲑⲣⲉⲛϫⲉⲙϫⲟⲙ ϩⲱⲛ ⳿ⲉϯ ⲛⲟⲙϯ ⳿ⲛⲟⲩⲟⲛ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⲉⲧⲭⲏ ϧⲉⲛ ϩⲟϫϩⲉϫ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲉⲛ ϯⲛⲟⲙϯ ⲑⲏⲉⲧⲁ ⲫϯ ϯⲛⲟⲙϯ ⲛⲁⲛ ⳿ⲛϧⲏⲧⲥ.
5 Бо поскільки намно́жуються в нас терпіння Христові, — так через Христа й поті́шення наше намножується.
ⲉ̅ϫⲉ ⲕⲁⲧⲁ ⳿ⲫⲣⲏϯ ⳿ⲉⲧⲉ ⲛⲓ⳿ⲙⲕⲁⲩϩ ⳿ⲛⲧⲉ Ⲡⲭ̅ⲥ̅ ⲟⲓ ⳿ⲛϩⲟⲩ⳿ⲟ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲣⲟⲛ ⲡⲁⲓⲣⲏϯ ⲟⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲉⲛ Ⲡⲭ̅ⲥ̅ ⳿ⲥⲟⲓ ⳿ⲛϩⲟⲩ⳿ⲟ ⳿ⲛϫⲉ ⲧⲉⲛⲕⲉⲛⲟⲙϯ.
6 Бо як те́рпимо скорбо́ти, то на вашу потіху й спасі́ння; коли потішаємось, то на вашу потіху в терпінні тих самих стражда́нь, які те́рпимо й ми.
ⲋ̅⳿ⲓⲧⲉ ⲇⲉ ⲥⲉϩⲟϫϩⲉϫ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲧⲉⲧⲉⲛⲛⲟⲙϯ ⲛⲉⲙ ⲡⲉⲧⲉⲛⲟⲩϫⲁⲓ ⳿ⲓⲧⲉ ⲥⲉⲑⲱⲧ ⳿ⲙⲡⲉⲛϩⲏⲧ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲧⲉⲧⲉⲛⲛⲟⲙϯ ⲑⲏ ⲉⲧⲉⲣϩⲱⲃ ϧⲉⲛ ⲟⲩ⳿ⲁⲙⲟⲛⲓ ⳿ⲛⲧⲟⲧϥ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲁⲓ⳿ⲙⲕⲁⲩϩ ⳿ⲛⲟⲩⲱⲧ ⲛⲁⲓ ⳿ⲉⲧⲉⲛⲙⲟⲕϩ ⳿ⲛϧⲏⲧⲟⲩ ϩⲱⲛ ⲟⲩⲟϩ ⲧⲉⲛϩⲉⲗⲡⲓⲥ ⲧⲁϫⲣⲏⲟⲩⲧ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ.
7 А наша надія певна про вас, бо ми знаємо, що ви спільники як у терпіннях, так само і в потісі.
ⲍ̅ⲉⲛ⳿ⲉⲙⲓ ϫⲉ ⲕⲁⲧⲁ ⳿ⲫⲣⲏϯ ⲉⲧⲉⲧⲉⲛⲟⲓ ⳿ⲛ⳿ϣⲫⲏⲣ ⳿ⲉⲛⲓ⳿ⲙⲕⲁⲩϩ ⲡⲁⲓⲣⲏϯ ⲟⲛ ⳿ⲉϯⲕⲉⲛⲟⲙϯ.
8 Бо не хочемо, браття, щоб не відали ви про нашу скорбо́ту, що в Азії трапилась нам, бо над міру й над силу були́ ми обтяжені, так що ми не наді́ялися навіть жити.
ⲏ̅⳿ⲛϯⲟⲩⲉϣ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⲇⲉ ⲁⲛ ⲉⲣⲉⲧⲉⲛⲟⲓ ⳿ⲛⲁⲧ⳿ⲉⲙⲓ ⲛⲁ⳿ⲥⲛⲏⲟⲩ ⲉⲑⲃⲉ ⲡⲓϩⲟϫϩⲉϫ ⲉⲧⲁϥϣⲱⲡⲓ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ϧⲉⲛ ϯⲁⲥⲓⲁ ϫⲉ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲙⲉⲧϩⲟⲩ⳿ⲟ ⲁⲩ⳿ϩⲣⲟϣ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉϫⲱⲛ ⳿ⲛϩⲟⲩ⳿ⲟ ⳿ⲉⲧⲉⲛϫⲟⲙ ϩⲱⲥⲧⲉ ⳿ⲛⲧⲉⲛ⳿ϣⲧⲉⲙϫⲉⲙϩⲏⲟⲩ ⳿ⲙⲡⲓⲕⲉⲱⲛϧ.
9 Та самі ми в собі мали при́суд на смерть, щоб нам не покладати надії на себе, а на Бога, що воскрешує мертвих,
ⲑ̅ⲁⲗⲗⲁ ⳿ⲁⲛⲟⲛ ⳿ⲛ⳿ϧⲣⲏⲓ ⳿ⲛϧⲏⲧⲉⲛ ⲁⲛϭⲓ ⳿ⲙⲡⲓⲉⲣⲟⲩⲱ ⳿ⲛⲧⲉ ⳿ⲫⲙⲟⲩ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲉⲛ⳿ϣⲧⲉⲙϣⲱⲡⲓ ⲉⲣⲉ⳿ϩⲑⲏⲛ ⲭⲏ ⳿ⲉⲣⲟⲛ ⳿ⲙⲙⲁⲩⲁⲧⲉⲛ ⲁⲗⲗⲁ ⳿ⲉⲫϯ ⲫⲏⲉⲧⲧⲟⲩⲛⲟⲥ ⳿ⲛⲛⲓⲣⲉϥⲙⲱⲟⲩⲧ.
10 що від смерти такої нас визволив і визволяє, і на Нього й поклада́ємося, що й ще визволить Він,
ⲓ̅ⲫⲁⲓ ⲉⲧⲁϥⲛⲁϩⲙⲉⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲡⲁⲓⲙⲟⲩ ⳿ⲛⲧⲁⲓⲙⲁⲓⲏ ⲟⲩⲟϩ ⳿ϥⲛⲁⲛⲁϩⲙⲉⲛ ⲫⲏⲉⲧⲁⲛⲉⲣϩⲉⲗⲡⲓⲥ ⳿ⲉⲣⲟϥ ϫⲉ ⳿ⲉⲧⲓ ⲟⲛ ⳿ϥⲛⲁⲛⲁϩⲙⲉⲛ.
11 як поможете ра́зом і ви молитвою за нас, щоб за дар ласки, що нам виявлений багатьма́, багато-хто дяку складали за нас.
ⲓ̅ⲁ̅ⲉⲣⲉⲧⲉⲛⲟⲓ ϩⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲛ⳿ϣⲫⲏⲣ ⳿ⲛⲣⲉϥⲉⲣϩⲱⲃ ϧⲉⲛ ⲡⲓⲧⲱⲃϩ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉϫⲱⲛ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲉⲛ ⲟⲩⲙⲏϣ ⳿ⲛϯϩⲟ ⲡⲓ⳿ϩⲙⲟⲧ ⲉⲧϩⲁⲣⲟⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲉⲛ ⲟⲩⲙⲏϣ ⳿ⲛⲥⲉϣⲉⲡ⳿ϩⲙⲟⲧ ⳿ⲛⲧⲉⲛ ⲫϯ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉϫⲱⲛ.
12 Бо це нам хвала́, — сві́дчення нашого сумління, що в святості й чистості Божій, не в тілесній мудрості, але в Божій благода́ті жили́ ми на світі, особливо ж у вас.
ⲓ̅ⲃ̅ⲡⲉⲛϣⲟⲩϣⲟⲩ ⲅⲁⲣ ⲫⲁⲓ ⲡⲉ ϯⲙⲉⲧⲙⲉⲑⲣⲉ ⳿ⲛⲧⲉ ⲧⲉⲛⲥⲩⲛⲏⲇⲉⲥⲓⲥ ϫⲉ ⳿ⲛ⳿ϩⲣⲏⲓ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲧⲟⲩⲃⲟ ⲛⲉⲙ ⲟⲩⲙⲉⲑⲙⲏⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ ϧⲉⲛ ⲟⲩ⳿ⲥⲃⲱ ⳿ⲛⲥⲁⲣⲕⲓⲕⲏ ⲁⲛ ⲁⲗⲗⲁ ϧⲉⲛ ⲟⲩ⳿ϩⲙⲟⲧ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ ⲁⲛⲙⲟϣⲓ ϧⲉⲛ ⲡⲓⲕⲟⲥⲙⲟⲥ ⳿ⲛϩⲟⲩ⳿ⲟ ⲇⲉ ϧⲁⲧⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ.
13 Бо іншого вам ми не пишемо, тільки те, що читаєте та розумієте, а сподіва́юсь, що ви й до кінця зрозумієте,
ⲓ̅ⲅ̅ϩⲁⲛⲕⲉⲭⲱⲟⲩⲛⲓ ⲅⲁⲣ ⲁⲛ ⲉⲧⲉⲛ⳿ⲥϧⲁⲓ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⲛⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲉⲃⲏⲗ ⳿ⲉⲛⲏⲉⲧⲉⲧⲉⲛⲱϣ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲧⲉⲧⲉⲛⲉⲣ⳿ⲡⲕⲉⲥⲱⲟⲩⲛ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ϯⲉⲣϩⲉⲗⲡⲓⲥ ⲇⲉ ϫⲉ ⲧⲉⲧⲉⲛⲛⲁ⳿ⲉⲙⲓ ϣⲁ ϧⲁ⳿ⲉ.
14 як части́нно нас ви й зрозуміли, що ми вам похвала́, як і ви нам, у день Господа нашого Ісуса.
ⲓ̅ⲇ̅ⲕⲁⲧⲁ ⳿ⲫⲣⲏϯ ⲉⲧⲁⲣⲉⲧⲉⲛⲥⲟⲩⲱⲛⲉⲛ ϧⲉⲛ ⲟⲩ⳿ⲁⲡⲟⲙⲉⲣⲟⲥ ϫⲉ ⳿ⲁⲛⲟⲛ ⲡⲉ ⲡⲉⲧⲉⲛϣⲟⲩϣⲟⲩ ⲕⲁⲧⲁ ⳿ⲫⲣⲏϯ ϩⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲉⲧⲉ ⳿ⲛⲑⲱⲧⲉⲛ ⲫⲱⲛ ϧⲉⲛ ⳿ⲡ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⳿ⲙⲡⲉⲛ⳪ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ Ⲡⲭ̅ⲥ.̅.
15 І з певністю цією хотів я давніше прибути до вас, щоб мали ви благода́ть удру́ге,
ⲓ̅ⲉ̅ⲟⲩⲟϩ ϧⲉⲛ ⲡⲁⲓⲑⲱⲧ ⳿ⲛϩⲏⲧ ⲁⲓⲟⲩⲱϣ ⳿ⲉ⳿ⲓ ϩⲁⲣⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲛϣⲟⲣⲡ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲉⲧⲉⲛϭⲓ ⳿ⲙⲡⲓⲣⲁϣⲓ ⳿ⲙⲙⲁϩⲃ̅.
16 і через вас перейти в Македонію, а з Македонії зно́ву прибути до вас, а ви щоб в Юдею мене відпрова́дили.
ⲓ̅ⲋ̅ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⳿ⲛⲧⲁϣⲉ ⲛⲏⲓ ⳿ⲉ⳿ⲑⲙⲁⲕⲉⲇⲟⲛⲓ⳿ⲁ ⲟⲩⲟϩ ⲡⲁⲗⲓⲛ ⲟⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⳿ⲑⲙⲁⲕⲉⲇⲟⲛⲓⲁ ⳿ⲉ⳿ⲓ ϩⲁⲣⲱⲧⲉⲛ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲉⲧⲉⲛ⳿ⲧⲫⲟⲓ ⳿ⲛⲑⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲉϯⲓⲟⲩⲇⲉ⳿ⲁ.
17 Маючи за́дум такий, чи я чини́в легковажно? Чи те, що заду́мую, за тілом задумую, щоб було в мене і „Так, так“, і „Ні, ні?“
ⲓ̅ⲍ̅ⲫⲁⲓ ⲟⲩⲛ ⲉⲓⲟⲩⲁϣϥ ⲙⲏⲧⲓ ϩⲁⲣⲁ ⲁⲓ⳿ⲓⲣⲓ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲁⲥⲓⲁⲓ ⲓⲉ ⲛⲏ⳿ⲉϯⲥⲟϭⲛⲓ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ ⲁⲓⲥⲟϭⲛⲓ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ ⲕⲁⲧⲁ ⲥⲁⲣⲝ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲉϥϣⲱⲡⲓ ⳿ⲛⲧⲟⲧ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓⲁϩⲁ ⲁϩⲁ ⲛⲉⲙ ⲡⲓ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⳿ⲙⲙⲟⲛ.
18 Але вірний Бог, що наше слово до вас не було „Так“і „Ні“.
ⲓ̅ⲏ̅⳿ϥⲉⲛϩⲟⲧ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲫϯ ϫⲉ ⲡⲉⲛⲥⲁϫⲓ ⲉⲧⲁϥϣⲱⲡⲓ ϩⲁⲣⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲛⲟⲩⲁϩⲁ ⲁⲛ ⲡⲉ ⲛⲉⲙ ⲟⲩ⳿ⲙⲙⲟⲛ.
19 Бо Син Божий Ісус Христос, що ми Його вам проповідували, я й Силуа́н, і Тимофій, не був „Так“і „Ні“, але в Нім було „Так“.
ⲓ̅ⲑ̅ⲡⲓϣⲏⲣⲓ ⲅⲁⲣ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ Ⲓⲏ̅ⲥ Ⲡⲭ̅ⲥ̅ ⲫⲁⲓ ⲉⲧⲁⲛϩⲓⲱⲓϣ ⳿ⲙⲙⲟϥ ϧⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲟⲧ ⲛⲉⲙ ⲥⲓⲗⲟⲩⲁⲛⲟⲥ ⲛⲉⲙ ⲧⲓⲙⲟⲑⲉⲟⲥ ⳿ⲙⲡⲉϥϣⲱⲡⲓ ⳿ⲛⲟⲩⲁϩⲁ ⲛⲉⲙ ⲟⲩ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⲁⲗⲗⲁ ⲟⲩⲁϩⲁ ⲡⲉⲧⲁϥϣⲱⲡⲓ ⳿ⲛϧⲏⲧϥ.
20 Скільки бо Божих обі́тниць, то в Ньому „Так“, і в Ньому „Амінь“, — Богові на славу через нас.
ⲕ̅ⲛⲓⲱϣ ⲅⲁⲣ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲛϧⲏ ⲧϥ ⲟⲩ⳿ⲁϩⲁ ⲡⲉ ⲉⲑⲃⲉ ⲫⲁⲓ ⲟⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲟⲧϥ ⲡⲉ ⲡⲓⲁⲙⲏⲛ ⳿ⲙⲫϯ ⲉⲩⲱⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲟⲧⲉⲛ.
21 А Той, Хто нас із вами в Христа утверджує, і Хто нас намасти́в, — то Бог,
ⲕ̅ⲁ̅ⲫⲏ ⲇⲉ ⲉⲧⲧⲁϫⲣⲟ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⲛⲉⲙⲱⲧⲉⲛ Ⲡⲭ̅ⲥ̅ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ⲫⲏⲉⲧⲁϥⲑⲁϩⲥⲉⲛ ⲫϯ ⲡⲉ.
22 Який і запечатав нас, і в наші серця дав завда́ток Духа.
ⲕ̅ⲃ̅ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲉⲣ⳿ⲥ⳿ⲫⲣⲁⲅⲓⲍⲓⲛ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥϯ ⲛⲁⲛ ⳿ⲙ⳿ⲡⲁⲣⲏⲃ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲓⲡⲛ̅ⲁ̅ ⳿ⲉ⳿ϧⲣⲏⲓ ⳿ⲉⲛⲉⲛϩⲏⲧ.
23 А я кличу Бога на свідка на душу мою, що я, щадячи́ вас, не прийшов у Кори́нт дотепе́р,
ⲕ̅ⲅ̅⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲇⲉ ϯⲱϣ ⲟⲩⲃⲉ ⲫϯ ⳿ⲙⲙⲉⲑⲣⲉ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲧⲁⲯⲩⲭⲏ ϫⲉ ⲉⲓϯⲁⲥⲟ ⳿ⲉⲣⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲙⲡⲓ⳿ⲓ ϫⲉ ⳿ⲉⲕⲟⲣⲓⲛⲑⲟⲥ.
24 не тому́, ніби ми беремо́ вла́ду над вашою вірою, але вашої радости помічники ми, — бо ви всто́яли вірою!
ⲕ̅ⲇ̅ⲟⲩⲭ ⲟⲧⲓ ϫⲉ ⲁⲛⲟⲓ ⳿ⲛ⳪ ⳿ⲉⲡⲉⲧⲉⲛⲛⲁϩϯ ⲁⲗⲗⲁ ⲧⲉⲛⲟⲓ ⳿ⲛ⳿ϣⲫⲏⲣ ⳿ⲛⲣⲉϥⲉⲣϩⲱⲃ ⳿ⲉⲡⲉⲧⲉⲛⲣⲁϣⲓ ⲁⲣⲉⲧⲉⲛⲟϩⲓ ⲅⲁⲣ ⳿ⲉⲣⲁⲧⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ ϧⲉⲛ ⳿ⲫⲛⲁϩϯ.
