2 до коринтян 9
1 А про службу святим мені зайво писати до вас,
With reference, indeed, to the fund for your fellow Christians, it is quite superfluous for me to say anything to you.
2 бо відаю вашу охоту, і нею хвалюся за вас македо́нянам, що Аха́я готова з минулого року, а ваша ре́вність заохо́тила багатьох.
I know, of course, your willingness to help, and I am always boasting of it to the Macedonians. I tell them that you in Greece have been ready for a year past; and it was really your zeal that stimulated most of them.
3 А я послав братів, щоб моя похвала́, щодо вас, не даремна була в цім випа́дкові, але, як казав, щоб були ви пригото́ва́ні,
So my reason for sending our friends is to prevent what we said about you from proving, in this particular matter, an empty boast, and to enable you to be as well prepared as I have been saying that you are.
4 щоб, коли македо́няни при́йдуть зо мною та зна́йдуть, що ви неготові, щоб не осоро́митись нам — не кажемо вам — у цій речі.
Otherwise, if any Macedonians were to come with me, and find you unprepared, we – to say nothing of you – should feel ashamed of our present confidence.
5 Отож, я наду́мався, що треба вблагати братів, щоб пішли перше до вас та приготува́ли заздалегі́дь оголошений ваш щедрий дар, щоб був він пригото́ваний, як щедрий дар, а не річ примусова.
Therefore I think it necessary to beg the friends to go to you in advance, and to complete the arrangements for the gift, which you have already promised, so that it may be ready, as a gift, before I come, and not look as if it were being given under pressure.
6 А до цього кажу́: Хто скупо сіє, — той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, — той щедро й жатиме!
Remember the saying – ‘Scanty sowing, scanty harvest; plentiful sowing, plentiful harvest.’
7 Нехай кожен дає, як серце йому призволя́є, — не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!
Let everyone give as he has determined before hand, not grudgingly or under compulsion; for God loves a cheerful giver.
8 А Бог має силу всякою благода́ттю вас збагати́ти, щоб ви, мавши за́вжди в усьому всілякий достаток, збага́чувалися всяким добрим учинком,
God has power to shower all kinds of blessings on you, so that, having, under all circumstances and on all occasions, all that you can need, you may be able to shower all kinds of benefits on others.
(As scripture says – ‘He shared freely, he gave to the poor; his righteousness continues for ever.’ (aiōn g165)
10 А Той, Хто насіння дає сіяче́ві та хліб на поживу, — нехай дасть і примно́жить ваше насіння, і нехай Він зрости́ть плоди праведности вашої,
And he who supplies seed to the sower, and bread for eating, will supply you with seed, and cause it to increase, and will multiply the fruits of your righteousness).
11 щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку.
Rich in all things yourselves, you will be able to show liberality to all, which, with our help, will cause thanksgiving to be offered to God.
12 Бо ді́ло служі́ння цього не тільки випо́внює недостачі святих, але й багатіє багатьма́ подяками Богові.
For the rendering of a public service such as this, not only relieves the needs of your fellow Christians, but also results in the offering to God of many a thanksgiving.
13 Досвідченням цього служі́ння вони хвалять Бога за по́слух Христовій Єва́нгелії, що ви визнаєте її, та за щирість учасництва з ними й усіма́,
Through the evidence afforded by the service rendered, you cause people to praise God for your fidelity to your profession of faith in the good news of the Christ, as well as for the liberality of your contributions for them and for all others.
14 вони за вас моляться й тужать по вас із-за дуже великої Божої благода́ті на вас.
And they also, in their prayers for you, express their longing to see you, because of the surpassing love of God displayed toward you.
15 Дяка Богові за невимо́вний дар Його!
All thanks to God for his inestimable gift!
