2 до коринтян 9
1 А про службу святим мені зайво писати до вас,
For indeed, concerning the ministry that [is] for the holy ones, it is superfluous for me to write to you,
2 бо відаю вашу охоту, і нею хвалюся за вас македо́нянам, що Аха́я готова з минулого року, а ваша ре́вність заохо́тила багатьох.
for I have known your readiness of mind, which in your behalf I boast of to Macedonians, that Achaia has been prepared a year ago, and your zeal stirred up the greater part,
3 А я послав братів, щоб моя похвала́, щодо вас, не даремна була в цім випа́дкові, але, як казав, щоб були ви пригото́ва́ні,
and I sent the brothers, that our boasting on your behalf may not be made vain in this respect; that, according as I said, you may be ready,
4 щоб, коли македо́няни при́йдуть зо мною та зна́йдуть, що ви неготові, щоб не осоро́митись нам — не кажемо вам — у цій речі.
lest if Macedonians may come with me, and find you unprepared, we may be put to shame (that we do not say—you) in this same confidence of boasting.
5 Отож, я наду́мався, що треба вблагати братів, щоб пішли перше до вас та приготува́ли заздалегі́дь оголошений ваш щедрий дар, щоб був він пригото́ваний, як щедрий дар, а не річ примусова.
Therefore I thought [it] necessary to exhort the brothers, that they may go before to you, and may make up before your formerly announced blessing, that this be ready, as a blessing, and not as covetousness.
6 А до цього кажу́: Хто скупо сіє, — той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, — той щедро й жатиме!
And [remember] this: he who is sowing sparingly, will also reap sparingly; and he who is sowing in blessings, will also reap in blessings;
7 Нехай кожен дає, як серце йому призволя́є, — не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!
each one, according as he purposes in heart, not out of sorrow or out of necessity, for God loves a cheerful giver,
8 А Бог має силу всякою благода́ттю вас збагати́ти, щоб ви, мавши за́вжди в усьому всілякий достаток, збага́чувалися всяким добрим учинком,
and God [is] able to cause all grace to abound to you, that in everything always having all sufficiency, you may abound to every good work,
according as it has been written: “He dispersed abroad, He gave to the poor, His righteousness remains throughout the age,” (aiōn g165)
10 А Той, Хто насіння дає сіяче́ві та хліб на поживу, — нехай дасть і примно́жить ваше насіння, і нехай Він зрости́ть плоди праведности вашої,
and may He who is supplying seed to the sower, and bread for food, supply and multiply your seed sown, and increase the fruits of your righteousness,
11 щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку.
being enriched to all liberality in everything, which works thanksgiving through us to God,
12 Бо ді́ло служі́ння цього не тільки випо́внює недостачі святих, але й багатіє багатьма́ подяками Богові.
because the ministry of this service not only is supplying the wants of the holy ones, but is also abounding through many thanksgivings to God,
13 Досвідченням цього служі́ння вони хвалять Бога за по́слух Христовій Єва́нгелії, що ви визнаєте її, та за щирість учасництва з ними й усіма́,
through the proof of this ministry glorifying God for the subjection of your confession to the good news of the Christ, and [for] the liberality of the fellowship to them and to all,
14 вони за вас моляться й тужать по вас із-за дуже великої Божої благода́ті на вас.
and by their supplication in your behalf, longing after you because of the exceeding grace of God on you;
15 Дяка Богові за невимо́вний дар Його!
thanks also to God for His unspeakable gift!
