2 до коринтян 9
1 А про службу святим мені зайво писати до вас,
For of the relief which is for the saints, it is needless for me to write to you.
2 бо відаю вашу охоту, і нею хвалюся за вас македо́нянам, що Аха́я готова з минулого року, а ваша ре́вність заохо́тила багатьох.
For I know your readiness of mind, on account of which I boasted of you to the Macedonians, that Achaia was ready a year ago: and your zeal has incited very many.
3 А я послав братів, щоб моя похвала́, щодо вас, не даремна була в цім випа́дкові, але, як казав, щоб були ви пригото́ва́ні,
But I have sent the brethren, that our boasting of you in this respect may not be in vain; that you may be ready, as I said:
4 щоб, коли македо́няни при́йдуть зо мною та зна́йдуть, що ви неготові, щоб не осоро́митись нам — не кажемо вам — у цій речі.
lest, possibly, should the Macedonians come with me, and find you unprepared, we (not to say you) might be made ashamed by this same confident boasting.
5 Отож, я наду́мався, що треба вблагати братів, щоб пішли перше до вас та приготува́ли заздалегі́дь оголошений ваш щедрий дар, щоб був він пригото́ваний, як щедрий дар, а не річ примусова.
Therefore, I thought it necessary to exhort the brethren to go before to you, and make ready beforehand your bounty, which has been so much talked of before, that this might be ready as a bounty, and not as a gift extorted from you.
6 А до цього кажу́: Хто скупо сіє, — той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, — той щедро й жатиме!
But remember this, that he who sows sparingly, shall also reap sparingly; and he who sows bountifully, shall also reap bountifully.
7 Нехай кожен дає, як серце йому призволя́є, — не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!
Let each one give, as he purposes in his heart; not with grief, nor from necessity: for God loves a cheerful giver.
8 А Бог має силу всякою благода́ттю вас збагати́ти, щоб ви, мавши за́вжди в усьому всілякий достаток, збага́чувалися всяким добрим учинком,
And God is able to confer every gift upon you abundantly, that you, always having all sufficiency in every thing, may have enough for every good work;
as it is written: He has scattered abroad; he has given to the poor; his righteousness remains forever. (aiōn g165)
10 А Той, Хто насіння дає сіяче́ві та хліб на поживу, — нехай дасть і примно́жить ваше насіння, і нехай Він зрости́ть плоди праведности вашої,
Now, he that furnishes seed to the sower will both furnish bread for food, and multiply your seed sown, and increase the fruits of your righteousness;
11 щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку.
that you may be enriched in every thing, for all liberality which produces through us thanksgiving to God;
12 Бо ді́ло служі́ння цього не тільки випо́внює недостачі святих, але й багатіє багатьма́ подяками Богові.
because the administration of this service not only supplies the wants of the saints, but also abounds in many thanksgivings to God;
13 Досвідченням цього служі́ння вони хвалять Бога за по́слух Христовій Єва́нгелії, що ви визнаєте її, та за щирість учасництва з ними й усіма́,
(since through the proof which this service gives, they glorify God for your acknowledged subjection to the gospel of Christ, and for the liberality of your contribution for them, and for all; )
14 вони за вас моляться й тужать по вас із-за дуже великої Божої благода́ті на вас.
and in their prayer for you, since they have strong affection for you on account of the eminent grace of God that is in you.
15 Дяка Богові за невимо́вний дар Його!
Thanks be to God for his unspeakable gift.
