2 до коринтян 6
1 А ми, як співробі́тники, благаємо, щоб ви Божої благода́ті не брали надармо.
Y ASÍ [nosotros, como] ayudadores juntamente [con él, os] exhortamos tambien á que no recibais en vano la gracia de Dios,
2 Бо каже: „Приємного ча́су почув Я тебе, - і поміг Я тобі в день спасі́ння!“Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння!
(Porque dice: En tiempo aceptable te he oido, y en dia de salud te he socorrido: hé aquí ahora el tiempo aceptable; hé aquí ahora el dia de salud.)
3 Ні в чому ніякого спотика́ння не робимо, щоб служі́ння було бездога́нне,
No dando á nadie ningun escandalo, porque el ministerio [nuestro] no sea vituperado:
4 а в усьому себе виявляємо, як служи́телів Божих, у великім терпінні, у скорбо́тах, у бідах, у тісно́тах,
Antes habiéndonos en todas cosas como ministros de Dios, en mucha paciencia, en tribulaciones, en necesidades, en angustias,
5 у вда́рах, у в'язницях, у ро́зрухах, у пра́цях, у недосипа́ннях, у поста́х,
En azotes, en cárceles, en alborotos, en trabajos, en vigilias, en ayunos,
6 у чи́стості, у розумі, у ла́гідності, у до́брості, у Дусі Святім, у нелицемі́рній любові,
En castidad, en ciencia, en longanimidad, en bondad, en Espíritu Santo, en amor no fingido,
7 у слові правди, у силі Божій, зо зброєю праведности в прави́ці й ліви́ці,
En palabra de verdad, en potencia de Dios, en armas de justicia á diestro y á siniestro,
8 через славу й безчестя, через га́ньбу й хвалу́, як обманці, але ми правдиві;
Por honra y por deshonra, por infamia y por buena fama; como engañadores, mas hombres de verdad,
9 як незнані, та по́знані, як умираючі, та ось ми живі; як ка́рані, та не забиті;
Como ignorados, mas conocidos; como muriendo, mas hé aquí vivimos; como castigados, mas no muertos;
10 як сумні, але за́вжди веселі; як убогі, але багатьох ми збага́чуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо.
Como doloridos, mas siempre gozosos; como pobres, enriqueciendo á muchos; como no teniendo nada, mas poseyéndolo todo.
11 Уста наші відкрились до вас, кори́нтяни, серце наше розши́рене!
Nuestra boca esta abierta á vosotros, oh Corintios; nuestro corazon es ensanchado.
12 У нас вам не тісно, але тісно вам у ваших серцях!
No estais estrechos en nosotros; mas estais estrechos en vuestras [propias] entrañas.
13 Такою ж відплатою — говорю́, немов дітям — розширені будьте й ви!
Pues para corresponder al propio modo, (como á hijos hablo, ) ensancháos tambien vosotros.
14 До чужого ярма́ не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззако́нням, або яка спільність у світла з те́мрявою?
No os junteis en yugo con los infieles, porque ¿qué compañía tiene la justicia con la injusticia? y ¿qué comunion la luz con las tinieblas,
15 Яка згода в Христа з белійяа́ром? Або яка частка вірного з невірним?
Y ¿qué concordia Cristo con Belial? ó ¿qué parte el fiel con el infiel?
16 Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: „Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, — а вони бу́дуть наро́дом Моїм!
Y ¿qué concierto el templo de Dios con los ídolos? Porque vosotros sois el templo del Dios viviente, como Dios dijo: Habitaré y andaré en ellos; y seré el Dios de ellos, y ellos serán mi pueblo.
17 Вийдіть тому́ з-поміж них та й відлучі́ться, — каже Госпо́дь, — і не торкайтесь нечистого, — і Я вас прийму́,
Por lo cual salid de en medio de ellos, y apartáos, dice el Señor; y no toqueis lo inmundo; y yo os recibiré,
18 і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочо́к Мені бу́дете, — говорить Господь Вседержи́тель!“
Y seré á vosotros Padre, y vosotros me seréis á mí hijos é hijas, dice el Señor Todopoderoso.
