2 до коринтян 4
1 Ось тому́, мавши за милосердям Божим таке служі́ння, ми не тратимо відваги,
Because of this (having this ministry), in as much as we received mercy, we do not become discouraged.
2 але ми відреклися тайного со́рому, не хо́дячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова, але з'я́вленням правди доручуємо себе кожному сумлінню лю́дському перед Богом.
But we have renounced the covert things of shame, not walking in craftiness, nor misrepresenting the word of God, but by the disclosure of the truth, commending ourselves to every conscience of men before God.
3 Коли ж наша Єва́нгелія й закрита, то закрита для тих, хто гине, —
But even if our good news is concealed, it is concealed in those who are perishing,
4 для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не зася́яло світло Єва́нгелії слави Христа, а Він — образ Божий. (aiōn g165)
in whom the god of this age has blinded the minds of the unbelieving, in order for the light of the good news of the glory of the Christ (who is a likeness of God) not to shine forth to them. (aiōn g165)
5 Бо ми не себе самих проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа, ми ж самі — раби ваші ради Ісуса.
For we preach not ourselves, but Christ Jesus as Lord, and ourselves are your bondmen through Jesus.
6 Бо Бог, що звелів був світлу зася́яти з те́мряви, у серцях наших зася́яв, щоб просвітити нам знання́ слави Божої — в Особі Христовій.
Because it is God who said, Out of darkness light is to shine, who shone in our hearts for an enlightenment of the knowledge of the glory of God in the presence of Jesus Christ.
7 А ми маємо скарб цей у посу́динах гли́няних, щоб ве́лич сили була Божа, а не від нас.
But we have this treasure in earthen vessels, so that the excellence of the power may be of God and not from us,
8 У всьому нас тиснуть, та не поти́снені ми; ми в важки́х обставинах, але не впадаємо в ро́зпач.
restricted in everything, yet not confined, perplexed but not despairing,
9 Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені.
persecuted but not forsaken, cast down but not destroyed.
10 Ми за́всіди носимо в тілі ме́ртвість Ісусову, щоб з'явилося в нашому тілі й життя Ісусове.
Always carrying around in the body the dying of the Lord Jesus, so that also the life of Jesus may be made visible in our body.
11 Бо за́всіди нас, що живемо́, віддають на смерть за Ісуса, щоб з'явилось Ісусове в нашому смертельному тілі.
For we who live are always given over to death for Jesus' sake, so that also the life of Jesus may be made visible in our mortal flesh.
12 Тому́ то смерть діє в нас, а життя — у вас.
So death indeed works in us, but life in you.
13 Та мавши того ж духа віри, за написаним: „Вірував я, через те говорив“, і ми віруємо, тому то й говоримо,
And having the same spirit of faith, according to that which is written, I believed, therefore I spoke, we also believe, and therefore we speak,
14 знавши, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскреси́ть з Ісусом і нас, і поставить із вами.
knowing that he who raised up the Lord Jesus will also raise us up through Jesus, and will present us with you.
15 Усе бо для вас, щоб благода́ть, розмножена через багатьох, збагати́ла подяку на Божу славу.
For all things are for your sakes, so that the grace, which has multiplied because of the thankfulness of the many, may abound for the glory of God.
16 Через те ми відваги не тратимо, бо хоч ни́щиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновля́ється внутрішній.
Therefore we are not discouraged, but even if the outer man of us is perishing, yet the inner man is renewed day by day.
