< 2 до коринтян 4 >
1 Ось тому́, мавши за милосердям Божим таке служі́ння, ми не тратимо відваги,
ⲁ̅ⲈⲐⲂⲈⲪⲀⲒ ⲈⲞⲨⲞⲚⲦⲀⲚ ⲘⲘⲀⲨ ⲚⲦⲀⲒⲆⲒⲀⲔⲞⲚⲒⲀ ⲔⲀⲦⲀ ⲪⲢⲎϮ ⲈⲦⲀⲨⲚⲀⲒ ⲚⲀⲚ ⲚⲦⲈⲚⲈⲢⲚⲔⲀⲔⲒⲚ ⲀⲚ.
2 але ми відреклися тайного со́рому, не хо́дячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова, але з'я́вленням правди доручуємо себе кожному сумлінню лю́дському перед Богом.
ⲃ̅ⲀⲖⲖⲀ ⲈⲚⲬⲰ ⲚⲤⲰⲚ ⲚⲚⲎ ⲈⲦϨⲎⲠ ⲚⲦⲈⲠϢⲒⲠⲒ ⲚⲦⲈⲚⲘⲞϢⲒ ⲀⲚ ϦⲈⲚⲞⲨⲘⲈⲦⲤⲈⲂ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲈⲚⲈⲢⲬⲢⲞϤ ⲀⲚ ϦⲈⲚⲠⲒⲤⲀϪⲒ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ ⲀⲖⲖⲀ ϦⲈⲚⲠⲒⲞⲨⲰⲚϨ ⲈⲂⲞⲖ ⲚⲦⲈϮⲘⲈⲐⲘⲎⲒ ⲈⲚⲦⲀϨⲞ ⲘⲘⲞⲚ ⲈⲢⲀⲦⲈⲚ ⲚⲀϨⲢⲈⲚ ⲤⲨⲚⲎⲆⲈⲤⲒⲤ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲚⲦⲈⲚⲒⲢⲰⲘⲒ ⲘⲠⲈⲘⲐⲞ ⲘⲪⲚⲞⲨϮ.
3 Коли ж наша Єва́нгелія й закрита, то закрита для тих, хто гине, —
ⲅ̅ⲒⲤϪⲈ ⲆⲈ ⲈϤⲈⲢⲠⲔⲈϨⲎⲠ ⲚϪⲈⲠⲈⲚⲈⲨⲀⲄⲄⲈⲖⲒⲞⲚ ⲈϤϨⲎⲠ ϦⲈⲚⲚⲎ ⲈⲐⲚⲀⲦⲀⲔⲞ.
4 для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не зася́яло світло Єва́нгелії слави Христа, а Він — образ Божий. (aiōn )
ⲇ̅ⲈⲚ ⲞⲒⲤ ⲀⲪⲚⲞⲨϮ ⲀϤⲐⲰⲘ ⲚⲚⲒⲘⲈⲨⲒ ⲚⲦⲈⲚⲒⲀⲐⲚⲀϨϮ ⲚⲦⲈⲠⲀⲒⲈⲚⲈϨ ⲈϢⲦⲈⲘⲐⲢⲞⲨⲚⲀⲨ ⲈⲪⲞⲨⲰⲒⲚⲒ ⲚⲦⲈⲠⲒⲈⲨⲀⲄⲄⲈⲖⲒⲞⲚ ⲚⲦⲈⲠⲰⲞⲨ ⲘⲠⲬⲢⲒⲤⲦⲞⲤ ⲈⲦⲈ ⲦϨⲒⲔⲰⲚ ⲘⲪⲚⲞⲨϮ ⲠⲈ. (aiōn )
5 Бо ми не себе самих проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа, ми ж самі — раби ваші ради Ісуса.
ⲉ̅ⲚⲀⲚϨⲒⲰⲒϢ ⲄⲀⲢ ⲘⲘⲞⲚ ⲀⲚ ⲀⲖⲖⲀ ⲘⲠⲬ ⲤⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲠⲈⲚϬⲞⲒⲤ ⲀⲚⲞⲚ ⲆⲈ ϨⲰⲚ ⲦⲈⲚⲞⲒ ⲘⲂⲰⲔ ⲚⲰⲦⲈⲚ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲦⲈⲚ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ.
6 Бо Бог, що звелів був світлу зася́яти з те́мряви, у серцях наших зася́яв, щоб просвітити нам знання́ слави Божої — в Особі Христовій.
ⲋ̅ϪⲈ ⲪⲚⲞⲨϮ ⲀϤϪⲞⲤ ϪⲈ ⲞⲨⲞⲨⲰⲒⲚⲒ ⲈϤⲈⲈⲢⲞⲨⲰⲒⲚⲒ ϦⲈⲚⲠⲬⲀⲔⲒ ⲈⲦⲈ ⲪⲀⲒ ⲠⲈ ⲈⲦⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰⲒⲚⲒ ϦⲈⲚⲚⲈⲚϨⲎⲦ ⲈⲨⲞⲨⲰⲒⲚⲒ ⲚⲦⲈⲠⲈⲘⲒ ⲚⲦⲈⲠⲰⲞⲨ ⲘⲪⲚⲞⲨϮ ϦⲈⲚⲠϨⲞ ⲚⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲠⲬⲢⲒⲤⲦⲞⲤ.
7 А ми маємо скарб цей у посу́динах гли́няних, щоб ве́лич сили була Божа, а не від нас.
ⲍ̅ⲈⲞⲨⲞⲚⲦⲀⲚ ⲘⲘⲀⲨ ⲘⲠⲀⲒⲀϨⲞ ϦⲈⲚϨⲀⲚⲤⲔⲈⲨⲞⲤ ⲘⲂⲈⲖϪ ϨⲒⲚⲀ ϮⲘⲈⲦⲚⲒϢϮ ⲚⲦⲈⲚⲒϪⲞⲘ ⲚⲦⲈⲤϢⲰⲠⲒ ⲈⲐⲀ ⲪⲚⲞⲨϮ ⲦⲈ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲚⲞⲨ ⲈⲂⲞⲖ ⲘⲘⲰⲦⲈⲚ ⲀⲚ ⲦⲈ.
8 У всьому нас тиснуть, та не поти́снені ми; ми в важки́х обставинах, але не впадаємо в ро́зпач.
ⲏ̅ⲈⲚϨⲈϪϨⲰϪ ϦⲈⲚϨⲰⲂ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲀⲖⲖⲀ ⲚⲦⲈⲚϨⲈϪϨⲰϪ ⲀⲚ ⲈⲨϨⲒⲞⲨⲒ ⲘⲘⲞⲚ ⲈⲂⲞⲖ ⲀⲖⲖⲀ ⲚⲦⲈⲚϨⲰⲞⲨⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲀⲚ.
9 Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені.
ⲑ̅ⲈⲨϬⲞϪⲒ ⲚⲤⲰⲚ ⲀⲖⲖⲀ ⲀϤⲬⲰ ⲘⲘⲞⲚ ⲚⲤⲰϤ ⲀⲚ ⲈⲨⲢⲰϦⲦ ⲘⲘⲞⲚ ⲈϦⲢⲎⲒ ⲀⲖⲖⲀ ⲦⲈⲚⲦⲀⲔⲎⲞⲨⲦ ⲀⲚ
10 Ми за́всіди носимо в тілі ме́ртвість Ісусову, щоб з'явилося в нашому тілі й життя Ісусове.
ⲓ̅ⲈⲚⲤⲎⲞⲨ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲈⲚϤⲀⲒ ϦⲀ ⲪⲘⲞⲨ ⲚⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ϦⲈⲚⲠⲈⲚⲤⲰⲘⲀ ϨⲒⲚⲀ ⲠⲒⲔⲈⲰⲚϦ ⲞⲚ ⲚⲦⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲚⲦⲈϤⲞⲨⲞⲚϨ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲈⲚⲤⲰⲘⲀ.
11 Бо за́всіди нас, що живемо́, віддають на смерть за Ісуса, щоб з'явилось Ісусове в нашому смертельному тілі.
ⲓ̅ⲁ̅ⲈⲚⲤⲎⲞⲨ ⲄⲀⲢ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲀⲚⲞⲚ ϦⲀ ⲚⲎ ⲈⲦⲞⲚϦ ⲤⲈϮ ⲘⲘⲞⲚ ⲈϦⲢⲎⲒ ⲈⲪⲘⲞⲨ ⲈⲐⲂⲈ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ϨⲒⲚⲀ ⲠⲒⲔⲈⲰⲚϦ ⲞⲚ ⲚⲦⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲚⲦⲈϤⲞⲨⲞⲚϨ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲦⲈⲚⲤⲀⲢⲜ ⲈⲐⲚⲀⲘⲞⲨ.
12 Тому́ то смерть діє в нас, а життя — у вас.
ⲓ̅ⲃ̅ϨⲰⲤⲦⲈ ⲪⲘⲞⲨ ⲀϤⲈⲢϨⲰⲂ ⲚϦⲎⲦⲈⲚ ⲠⲒⲰⲚϦ ⲆⲈ ϦⲈⲚⲐⲎⲚⲞⲨ.
13 Та мавши того ж духа віри, за написаним: „Вірував я, через те говорив“, і ми віруємо, тому то й говоримо,
ⲓ̅ⲅ̅ⲈϤⲈⲚϦⲎⲦⲈⲚ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲠⲀⲒⲠⲚⲈⲨⲘⲀⲠⲀⲒⲠⲚⲈⲨⲘⲀⲚⲦⲈⲪⲚⲀϨϮ ⲔⲀⲦⲀ ⲪⲢⲎϮ ⲈⲦⲤϦⲎⲞⲨⲦ ϪⲈ ⲀⲒⲚⲀϨϮ ⲈⲐⲂⲈⲪⲀⲒ ⲀⲒⲤⲀϪⲒ ⲀⲚⲞⲚ ϨⲰⲚ ⲦⲈⲚⲚⲀϨϮ ⲈⲐⲂⲈⲪⲀⲒ ⲦⲈⲚⲤⲀϪⲒ.
14 знавши, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскреси́ть з Ісусом і нас, і поставить із вами.
ⲓ̅ⲇ̅ⲈⲚⲈⲘⲒ ϪⲈ ⲪⲎ ⲈⲦⲀϤⲦⲞⲨⲚⲞⲤ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲈϤⲈⲦⲞⲨⲚⲞⲤⲦⲈⲚ ϨⲰⲚ ⲚⲈⲘ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲞⲨⲞϨ ϤⲚⲀⲦⲀϨⲞⲚ ⲈⲢⲀⲦⲈⲚ ⲚⲈⲘⲰⲦⲈⲚ.
15 Усе бо для вас, щоб благода́ть, розмножена через багатьох, збагати́ла подяку на Божу славу.
ⲓ̅ⲉ̅ϨⲰⲂ ⲄⲀⲢ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲈⲦⲀⲨϢⲰⲠⲒ ⲈⲐⲂⲈ ⲐⲎⲚⲞⲨ ϨⲒⲚⲀ ⲠⲒϨⲘⲞⲦ ⲚⲦⲈϤⲈⲢϨⲞⲨⲞ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲈϤⲐⲢⲈ ⲠⲒϢⲈⲠϨⲘⲞⲦ ⲈⲢϨⲞⲨⲞ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲦⲈⲚ ⲚⲒⲘⲎϢ ⲈⲨⲰⲞⲨ ⲘⲪⲚⲞⲨϮ.
16 Через те ми відваги не тратимо, бо хоч ни́щиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновля́ється внутрішній.
ⲓ̅ⲋ̅ⲈⲐⲂⲈⲪⲀⲒ ⲚⲦⲈⲚⲈⲢⲚⲔⲀⲔⲒⲚ ⲀⲚ ⲀⲖⲖⲀ ⲒⲤϪⲈ ⲠⲈⲚⲢⲰⲘⲒ ⲈⲦⲤⲀⲂⲞⲖ ϤⲚⲀⲦⲀⲔⲞ ⲀⲖⲖⲀ ⲠⲈⲦⲤⲀϦⲞⲨⲚ ϤⲞⲒ ⲘⲂⲈⲢⲒ ⲚⲈϨⲞⲞⲨ ϦⲀⲦϨⲎ ⲚⲈϨⲞⲞⲨ.
17 Бо тепе́рішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги, (aiōnios )
ⲓ̅ⲍ̅ⲠⲀⲤⲒⲀⲒ ⲄⲀⲢ ⲚⲦⲈⲠⲈⲚϨⲞϪϨⲈϪ ⲚⲦⲈϮⲚⲞⲨ ⲀϤⲈⲢϨⲰⲂ ⲔⲀⲦⲀ ⲞⲨⲘⲈⲦϨⲞⲨⲞ ⲈⲨⲘⲈⲦϨⲞⲨⲞ ⲈⲨⲂⲀⲢⲞⲤ ⲚⲦⲈⲞⲨⲰⲞⲨ ⲚⲈⲚⲈϨ. (aiōnios )
18 коли ми не дивимося на види́ме, а на невиди́ме. Бо види́ме - дочасне, невиди́ме ж - вічне! (aiōnios )
ⲓ̅ⲏ̅ⲈⲚϪⲞⲨϢⲦ ⲀⲚ ⲈⲚⲎ ⲈⲦⲀⲚⲚⲀⲨ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲀⲖⲖⲀ ⲚⲎ ⲈⲦⲀⲚⲚⲀⲨ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲀⲚ ⲚⲈⲦⲞⲨⲚⲀⲨ ⲄⲀⲢ ⲈⲢⲰⲞⲨ ϨⲀⲚⲠⲢⲞⲤ ⲞⲨⲤⲎⲞⲨ ⲚⲈⲚⲎ ⲆⲈ ⲈⲦⲈ ⲚⲤⲈⲚⲀⲨ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲀⲚ ϨⲀⲚϢⲀ ⲈⲚⲈϨ ⲚⲈ. (aiōnios )