2 до коринтян 3
1 Чи нам знов зачинати дору́чувати самих себе́? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доруча́льних до вас чи від вас?
Por acaso começamos a recomendarmos a nós mesmos outra vez? Ou necessitamos, como alguns [necessitam], de cartas de recomendação para vós, ou de vossa recomendação?
2 Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!
Vós sois nossa carta [de recomendação], escrita em nossos corações, conhecida e lida por todos,
3 Виявляєте ви, що ви — лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на табли́цях камінних, але на тіле́сних табли́цях серця.
Manifestando que sois a carta de Cristo, administrada por nós, [e] escrita, não com tinta, mas com o Espírito do Deus vivente; não em tábuas de pedra, mas em tábuas de carne do coração.
4 Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа,
E tal confiança temos por Cristo para com Deus.
5 не тому́, що ми здібні поми́слити щось із се́бе, як від себе, але наша здібність від Бога.
Não que sejamos capazes de pensar alguma coisa de nós como [se fosse] de nós mesmos, mas nossa capacidade é de Deus;
6 І Він нас зробив бути здатними служи́телями Ново́го Заповіту, не букви, а Духа, — бо буква вбиває, а Дух оживля́є.
O qual também nos fez capazes para sermos ministros do Novo Testamento, não da letra, mas do Espírito; porque a letra mata, mas o Espírito vivifica.
7 Коли ж служі́ння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізра́їлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу мину́щу обличчя його,
E se o ministério da morte em letras, impresso em pedras, foi com glória, de maneira que os filhos de Israel não podiam fixar os olhos no rosto de Moisés, por causa da glória de seu rosto, que se extinguia,
8 скільки ж більш буде в славі те служі́ння Духа!
Por acaso o ministério do Espírito não terá ainda mais glória?
9 Бо як служі́ння о́суду — слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!
Porque se o ministério da condenação teve glória, o ministério da justiça excede muito mais em glória.
10 Не просла́вилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,
Pois o que já foi glorioso, em comparação, deixou de ter glória, por causa da glória superior.
11 бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!
Porque se o que se extinguiu teve glória, muito mais glória tem o que permanece.
12 Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміли́вости,
Visto que temos tal esperança, falamos com muita ousadia,
13 а не як Мойсей, що покрива́ло клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.
Não como Moisés, que punha um véu sobre o seu rosto, para que os filhos de Israel não enxergassem o fim do que se extinguia.
14 Але засліпилися їхні думки́, бо те саме покрива́ло аж до сьогодні лишилось незняте в чита́нні Старо́го Заповіту, бо зникає воно Христо́м.
Porém suas mentes foram endurecidas, porque até hoje fica o mesmo véu ainda coberto na leitura do antigo pacto, o qual é extinto por Cristo.
15 Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покрива́ло,
Mas até hoje, quando se lê [as palavras de] Moisés, o véu está posto sobre o coração deles.
16 „коли ж вони наве́рнуться до Господа, тоді покрива́ло здіймається“.
Porém quando se converterem ao Senhor, [então] o véu será tirado.
17 Госпо́дь же — то Дух, а де Дух Господній, — там воля.
O Senhor é o Espírito; e onde está o Espírito do Senhor, aí há liberdade.
18 Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього.
E todos nós, com o rosto descoberto, refletindo como que um espelho a glória do Senhor, somos transformados de glória em glória, [segundo] a mesma imagem, como pelo Espírito do Senhor.
