2 до коринтян 11
1 О, коли б потерпі́ли ви трохи безу́мство моє! Але й те́рпите ви мене.
O that ye could bear with me a little in my folly: and indeed bear with me.
2 Бо пильную про вас пильністю Божою, заручив бо я вас одно́му чоловікові, щоб Христові приве́сти вас чистою дівою.
For I am jealous over you with godly jealousy: for I have espoused you to one husband, that I may present you as a chaste virgin to Christ.
3 Та боюсь я, — як змій звів був Єву лука́вством своїм, щоб так не попсувалися ваші думки́, і ви не вхилилися від простоти́ й чи́стости, що в Христі.
But I fear, lest by any means, as the serpent beguiled Eve through his craftiness, so your minds should be corrupted from the simplicity that is in Christ.
4 Коли бо хто при́йде й зачне пропові́дувати про Ісуса іншого, про якого ми не проповідували, або при́ймете іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Єва́нгелію, якої ви не прийняли́, — то радо терпіли б ви те!
For if he that cometh preacheth another Jesus, whom we have not preached, or if ye receive another spirit, which ye have not received, or another gospel, which ye have not accepted, ye might well bear with him.
5 Та ду́маю я, що нічим не лишаюсь позад передні́ших апо́столів.
For I suppose I was not a bit behind the very greatest apostles.
6 Хоч і неук я словом, але не знання́м, та всюди в усьому ми ви́явлені поміж вами.
But though I am rude in speech, yet not in knowledge; but we have been thoroughly made evident among you in all things.
7 Чи я гріх учинив, себе впокоря́ючи, щоб підвищити вас, бо я Божу Єва́нгелію благовістив для вас дармо?
Have I committed an offence in abasing myself that ye might be exalted, because I have preached to you the gospel of God without charge?
8 Оббирав я інші Церкви́, приймаючи плату для служіння вам. А коли я прийшов до вас і терпів недостачу, то ніко́го я не обтя́жив.
I robbed other churches, taking wages of them, to do you service.
9 Бо мій нестаток попо́внили бра́ти, що прийшли з Македонії; і в усьому беріг я себе, щоб не бути для вас тягаре́м, і збережу́.
And when I was present with you, and in need, I was chargeable to no man: for that which was lacking to me the brethren who came from Macedonia supplied: and in all things I have kept myself from being burdensome to you, and so will I keep myself.
10 Як правда Христова в мені, так оця похвала́ не замо́вчана буде про мене в країнах Ахаї.
As the truth of Christ is in me, no man shall stop me of this boasting in the regions of Achaia.
11 Для чо́го? Тому́, що я вас не люблю́? Відо́мо те Богові!
Why? because I love you not? God knoweth.
12 А що я роблю́, те й робитиму, щоб відтя́ти причину для тих, хто шукає причини, щоб у то́му, чим хва́ляться, показались такі, як і ми.
But what I do, that I will do, that I may cut off occasion from them who desire occasion; that in what they glory, they may be found even as we.
13 Такі бо фальшиві апо́столи, лукаві робітники́, що підро́блюються на Христових апо́столів.
For such are false apostles, deceitful workers, transforming themselves into the apostles of Christ.
14 І не дивно, бо сам сатана́ прикидається а́нголом світла!
And no wonder; for Satan himself is transformed into an angel of light.
15 Отож, не велика це річ, якщо й слуги його прикидаються слу́гами праведности. Буде їхній кінець згідно з учинками їхніми!
Therefore it is no great thing if his ministers also are transformed as the ministers of righteousness; whose end shall be according to their works.
16 Зно́ву кажу́: хай ніхто не вважає мене за безумного! А як ні, то прийміть мене бодай як безумного, щоб хоч трохи й я похвалився!
I say again, Let no man think me a fool; if otherwise, yet as a fool receive me, that I may boast myself a little.
17 А що я кажу́, не кажу́ того в Господі, але ніби в безу́мстві — у цій частині хвали́.
That which I speak, I speak it not according to the Lord, but as it were foolishly, in this confidence of boasting.
18 Через те ж, що тілом багато-хто хваляться, то й я похвалюся.
Seeing that many glory after the flesh, I will glory also.
19 Бо ви те́рпите радо безумних, самі мудрими бувши.
For ye bear with fools gladly, seeing ye yourselves are wise.
20 Бо ви терпите, коли вас хто нево́лить, коли хто об'їдає, коли хто обдирає, коли хто підвищується, коли хто по що́ках вас б'є.
For ye bear with it, if a man bringeth you into bondage, if a man devoureth you, if a man taketh from you, if a man exalteth himself, if a man smiteth you on the face.
21 На безчестя кажу́, що ми ніби стратили сили. Коли хто відва́житься чим, то — скажу́ нерозумно — відважуюся й я.
I speak as concerning reproach, as though we had been weak. But in whatever respect any is bold, (I speak foolishly, ) I am bold also.
22 Євреї вони? — То й я. Ізра́їльтяни вони? — То й я. Насіння вони Авраамове? — То й я!
Are they Hebrews? so am I. Are they Israelites? so am I. Are they the seed of Abraham? so am I.
23 Слу́ги Христові вони? — Говорю́ нерозумне: більш я! Я був більш у пра́цях, у ранах над міру, частіш у в'язницях, часто при смерті.
Are they ministers of Christ? (I speak as a fool ) I am more; in labours more abundant, in stripes above measure, in prisons more frequent, in deaths often.
24 Від юдеїв п'ять раз я прийняв був по сорок уда́рів без о́дного,
From the Jews five times I received forty stripes less one.
25 тричі ки́ями бито мене, один раз мене каменува́ли, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробу́в у глибині́ морській;
Three times was I beaten with rods, once I was stoned, thrice I suffered shipwreck, a night and a day I have been in the deep;
26 у мандрі́вках я часто бува́в, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого наро́ду, у небезпеках поган, у небезпеках по міста́х, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими,
In journeyings often, in perils of waters, in perils of robbers, in perils by my own countrymen, in perils by the heathen, in perils in the city, in perils in the wilderness, in perils in the sea, in perils among false brethren;
27 у висна́жуванні та в праці, часто в недосипа́нні, у голоді й спразі, часто в по́сті, у холоді та в наготі́.
In weariness and painfulness, in watchings often, in hunger and thirst, in fastings often, in cold and nakedness.
28 Окрім зо́внішнього, налягають на мене денні повинності й журба про всі Церкви́.
Besides those things that are without, that which cometh upon me daily, the care of all the churches.
29 Хто слабує, а я не слабую? Хто споку́шується, а я не палю́ся?
Who is weak, and I am not weak? who is led into sin, and I am not incensed?
30 Коли треба хвалитись, то неміччю я похвалюся.
If I must needs glory, I will glory of the things which concern my infirmities.
31 Знає Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, — а Він благослове́нний навіки, — що я не говорю́ неправди. (aiōn g165)
The God and Father of our Lord Jesus Christ, who is blessed for evermore, knoweth that I lie not. (aiōn g165)
32 У Дама́ску намі́сник царя Аре́ти стеріг місто Дама́ск, щоб схопи́ти мене.
In Damascus the governor under Aretas the king kept the city of the Damascenes with a garrison, desirous to apprehend me:
33 але́ по мурі мене спу́щено в коші́ віко́нцем, — і я з рук його втік!
And through a window in a basket I was let down by the wall, and escaped his hands.
