< 2 до коринтян 10 >
1 А я сам, Павло, благаю вас ла́гідністю й ласка́вістю Христовою; я, коли присутній — слухня́ний між вами, а не бувши між вами — сміли́вий я супроти вас.
Etiya ami Paul nije Khrista laga niche aru norom hoi kene apnikhan ke anurodh kori ase - jun apnikhan laga majote thakile dorpok hoi kene thake, hoile bhi usorte nathakile ami bhoi nakori jai!
2 І благаю, щоб я, прибувши, не осмі́лився надією, що нею я ду́маю сміли́вим бути проти деяких, що про нас вони гада́ють, ніби ми поступаємось за тілом.
Hoilebi ami apnikhan pora morom mangi ase, ami jitia usorte ahibo moi laga mon dangor kori kene bhoi nalagikena nathakilebi hobo, eneka hoile bhi ami bhabi ase kunba usorte ami biya paikena bhoi nakoribo, jun khan amikhanke bhabi ase jineka amikhan mangso hisab te berai thake.
3 Бо хо́дячи в тілі, не за тілом воюємо ми, —
Kilekoile amikhan mangso bhitor te thaki kene beraile bhi, amikhan mangso hisab te lorai nakore.
4 зброя бо нашого воюва́ння не тілесна, але міцна́ Богом на зруйнува́ння тверди́нь, — ми руйнуємо за́думи,
Kilekoile amikhan laga lorai laga hathiar khan gaw mangso nimite nohoi, hoilebi Isor laga takot pora takot dhuri kene thaka khan ke tanikena niche girai dibole laga ase.
5 і всяке ви́несення, що підіймається проти пізна́ння Бога, і поло́нимо всяке знання́ на по́слух Христові,
Misa-misi bhabona khan ke niche kori diye, aru sob dangor saman khan ke juntu nije ke uporte uthai thake Isor laga gyaan bhirodh te aru amikhan pora sob bhabona ke bandi kene Khrista laga kotha mani bole nimite kori diye.
6 і покарати ми готові всякий непо́слух, коли зді́йсниться послух ваш.
Aru amikhan taiyari kori kene ase, kotha namana khan ke bodla lobole, jitia apnikhan Khrista laga kotha mana to pura hoi jabo.
7 Чи на обличчя ви дивитеся? Як хто певний про себе, що Христовий він, нехай ду́має знов по собі, що як сам він Христовий, так само Христові й ми.
Apnikhan samankhan laga bahar phine sai ase? Jodi kunba manu biswas kori ase tai Khrista laga ase koile, taike nije etu aru bhi bhabibole dibi, kele koile, jineka tai Khrista laga ase, eneka amikhan bhi Khrista laga ase.
8 Бо коли б я ще більш став хвалитися нашою вла́дою, яку дав нам Господь на збудува́ння, а не на зруйнува́ння ваше, то не осоро́млюсь.
Kilekoile ami adhikar thaka laga phutani korile bhi etu amikhan laga kaam nimite ase, juntu Malik he amikhan ke dise hika bole nimite, aru biya kori bole nimite nohoi, ami sorom kori bole nalage,
9 Та щоб не здавалось, ніби хочу лякати вас листами.
Ta te ami eneka dikhibole nalage jineka ami apuni khan ke chithi khan pora bhoi dikha bole kosis kori ase.
10 „Бо листи його — кажуть — важкі́ та міцні́, але особисто присутній — слабий, а мова його незначна́“,
Kilekoile, apuni kunba khan koi, “Tai laga chithi khan bhari thake aru joborjosti kore, kintu tai gaw pora to komjur ase, aru tai laga kotha eku daam nai.”
11 такий нехай знає оце, що які ми на слові в листах, неприсутніми бувши, такі ми й на ді́лі, присутніми бувши.
Utuke eneka bhabibole dibi, jineka amikhan nijor gaw pora nathakile bhi chithi laga kotha te ase, eneka he amikhan kaam te bhi ase.
12 Бо не сміємо вважати себе чи рівняти до інших, що самі себе хвалять, — вони нерозумно самі себе міряють собою, і рівняють з собою себе.
Kilekoile amikhan nijorke utu kunba logote mila bole bhoi lage jun khan nijor laga kaam ke bhal koi thake. Taikhan kunkhan nijor majote kaam khan ujon kore, aru majote nijorke tulona kori thake, taikhan to dimag nai.
13 Ми ж не будем хвалитись над міру, а в міру міри́ла, що його Бог призна́чив на міру для нас, щоб і до нас досягти́.
Hoilebi amikhan, utu jinis khan nimite phutani nakoribo juntu amikhan nimite bisi hoijai, hoilebi Isor pora kiman tak kori bole dise etu hisab te he koribo, juntu apuni khan usorte bhi ponchise.
14 Бо ми не розтягуємося над міру, ніби не досягли́ ми до вас, бо ми досягли́ аж до вас із Єва́нгелією Христовою.
Kilekoile amikhan ke dikena thaka kaam ke paar kori kene janai kitia amikhan apnikhan logote ahise, amikhan naha nohoi, kele koile Khrista laga susamachar nimite apnikhan usor tak ahise.
15 Ми не хвалимось над міру у чужих працях, але маємо надію, що як буде рости ваша віра, то за нашим міри́лом сильно звели́чимося ми між вами,
Amikhan ke diya kaam paar kori kene dusra laga kaam te phutani kora nohoi, kintu, amikhan laga asha thaka to, jineka apuni khan laga biswas to dangor hoi thakibo, amikhan laga kaam apnikhan majote dangor hoi thakibo,
16 щоб і в дальших за вами країнах звіщати Єва́нгелію, а не хвалитись готовим, як це чужі тве́рдять.
apuni khan ke paar hoi kene napuncha jaga khan te susamachar laga kotha khan janai dibo nimite - aru dusra manu khan kaam kori kene rakha jaga khan te nijor hathte loi kene phutani nakoribo.
17 А „хто хва́литься, нехай хва́литься в Господі!“
“Hoilebi tai jun naam untcha kori ase, taike Probhu bhitor te naam untcha kori bole dibi.”
18 Бо достойний не той, хто сам себе хва́лить, але кого хвалить Госпо́дь!
Kilekoile taike namanibo, jun nijor pora he nijor laga kaam bhal ase koi, hoilebi tai he hobo jun laga kaam Probhu pora bhal ase kobo.