2 до коринтян 1
1 Павло, з волі Божої апо́стол Христа Ісуса, та брат Тимофій, до Божої Церкви в Коринті, з усіма́ святими в ці́лій Аха́ї, —
Hagi ama avona Poli'na Anumzamo, Krais Jisasi'a aposol eri'za vahe manio huno huhamprinante ne'mo'nane, nerafu Timoti'ene kreneramu'e. Ama ana avona, Korinti mono nagate'ene ana miko Akai (Greece) kaziga Anumzamofo mono naga'ma mani'narega kreneramu'e.
2 благода́ть вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!
Anumzanti nafatimofone, Ranti Krais Jisasi asunkuzamo'ene rimpa fruzamo'a tamagrane mesie.
3 Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя й Бог потіхи всілякої,
Hagi Rantimofo Krais Jisasi Nefa, Anumzamo Agrake mika asuragi zamofo agafa'a mani'neno, tazeri fruma nehimofo agi erisaga huta musena huntesune.
4 що в усякій скорбо́ті Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорбо́ті знахо́дяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих.
Mika knazantifina Agra tazeri fru nehie. E'inahu nehigu Anumzamo'ma tagri'ma nehiankita rumokizmia knafima mani'nesageta zamazeri fru hanune.
5 Бо поскільки намно́жуються в нас терпіння Христові, — так через Христа й поті́шення наше намножується.
Na'ankure Jisas Kraisi'ma, rama'a ataza eri'neankita, tagranena tata anahukna huta enerunanagi, anahukna huno Kraisi rimpa fruzamo'a tagu'afina avi'nete.
6 Бо як те́рпимо скорбо́ти, то на вашу потіху й спасі́ння; коли потішаємось, то на вашу потіху в терпінні тих самих стражда́нь, які те́рпимо й ми.
Tamagri knare zanku'ene tamaho'ma ke'zanku'ene, tagrira tazeri havizana hugahaze. Tamagrama fru huta manisagu, Anumzamo'a tagrira tazeri fru nehie. E'i ana zamo'ma eama nehiana, akoheno manineno, tagrama eneruna kna knazama e'nerimofonte efore nehie.
7 А наша надія певна про вас, бо ми знаємо, що ви спільники як у терпіннях, так само і в потісі.
Ana hu'negu hanave antahintahi nehuta amuha'ma huramunana, tagrama erisuna tatazampintima, tamagra'enenema erisazana, tamagra anazanke huta Anumzamo'ma fruzama tamisifintira erigahaze.
8 Бо не хочемо, браття, щоб не відали ви про нашу скорбо́ту, що в Азії трапилась нам, бо над міру й над силу були́ ми обтяжені, так що ми не наді́ялися навіть жити.
Nenfugatane nasarehetanena antahigahaze, Esia kaziga kumapina knazampima ufre'nonana, ana kna'zamo'a tazerino arentakro nehuno, tagri hanavea tazeri agateregeta, ana knazana eriga osuta hago nefrumpi huta antahi'none.
9 Та самі ми в собі мали при́суд на смерть, щоб нам не покладати надії на себе, а на Бога, що воскрешує мертвих,
Tamage, tagrama tagu'afima antahunana, trake'mo refko huranteno frigahaze huno hiankna nehune. Hianagi e'inahuzama fore'ma nehiana, tagra hanavegura ontahigahunanki, Anumzamo'ma fri'nea vahe'ma zamazeri onetia hanavegu antahigahune.
10 що від смерти такої нас визволив і визволяє, і на Нього й поклада́ємося, що й ще визволить Він,
Hagi fri kankamumpintira tahokeno tavreneankino, ete rune, tavregahie huta tagra amuhara Agriku nehanunkeno Anumzamo'a mago'ane tahokeheno tagu vazigahie.
11 як поможете ра́зом і ви молитвою за нас, щоб за дар ласки, що нам виявлений багатьма́, багато-хто дяку складали за нас.
Tamagrama nunamuma hutma taza hazazamo'ma eama hiana, rama'a vahe'mo'za hu musena hu'naze. Na'ankure tagri'ma kegava krirantezanku nunamuna hazageno, Anumzamo'a ana nunamuntamia antahizmino taza hu'ne.
12 Бо це нам хвала́, — сві́дчення нашого сумління, що в святості й чистості Божій, не в тілесній мудрості, але в Божій благода́ті жили́ ми на світі, особливо ж у вас.
Hagi tagrama musema hunana, tamagra manuna knafina ama' tagu'tagesama tagu'afima e'nerita, hakare'za hu'nazampi mani fatgo nehuta, ruotge huta nemanita, Anumzamofo so'e avu'avazante nemanita, ama mopafi antahizankura ontahi'none.
13 Бо іншого вам ми не пишемо, тільки те, що читаєте та розумієте, а сподіва́юсь, що ви й до кінця зрозумієте,
Na'ankure avoma kreraminofina, tamagrama nehampritma antahini osuga'zana kreonte'noanki, nagrama antahuana, mikozana amatfa hu'naze.
14 як части́нно нас ви й зрозуміли, що ми вам похвала́, як і ви нам, у день Господа нашого Ісуса.
Meninena tagrira tageta antahirami so'e osugahazanagi, Rantimo Jisas Kraisi esia zupa, tamagra musena tagrikura nehanageta, tagranena anazanke huta tamagrikura musena hugahune.
15 І з певністю цією хотів я давніше прибути до вас, щоб мали ви благода́ть удру́ге,
Nagra tamage ko ke'na antahina huneramina, ese'ma retro hu'noana, tamagrite'ma esu'azamo'a tare asomura erigahaze.
16 і через вас перейти в Македонію, а з Македонії зно́ву прибути до вас, а ви щоб в Юдею мене відпрова́дили.
Masedoniama enevuna eme tamageme evute'na, ete anantegatima esugeta tamagra naza hanage'na Judia vugahue.
17 Маючи за́дум такий, чи я чини́в легковажно? Чи те, що заду́мую, за тілом задумую, щоб було в мене і „Так, так“, і „Ні, ні?“
Nahigeno enaku'ma retroma hu'neana atreno ome huta nantahigegahaze? Nagrikura antahintahini'a retrora osu'nefi huta hugahaze? Hifi nagra ama mopafi vahe'mo'za i'o hugazanku izo nehu'za, izo hugazanku i'o nehazankna vahere hutma nagrikura nehazo?
18 Але вірний Бог, що наше слово до вас не було „Так“і „Ні“.
Hu'neanagi Anumzamo'a Agra'a ke'are oti ne'kina, tagranema neramasamuna nanekemo'a, tamagema huta izo hanuta, izo hugahune. I'oma hanuta, i'o hugahune.
19 Бо Син Божий Ісус Христос, що ми Його вам проповідували, я й Силуа́н, і Тимофій, не був „Так“і „Ні“, але в Нім було „Так“.
Na'ankure Anumzamofo mofavre Jisas Kraisi agi agenkema nagragi, Timotiki, Sailasiki hutama neramasmunana, Jisas Kraisi'a Anumzamofo nemofonku'ma huama huta neramasamunana, Agra izoma nehuno'a, i'o osu Ne'mofo agenke huama huta neramasamune.
20 Скільки бо Божих обі́тниць, то в Ньому „Так“, і в Ньому „Амінь“, — Богові на славу через нас.
Anumzamo'ma mika huvempa kema huntea kemo'a, Jisasimpi avufga'a efore hu'ne. E'i ana hu'negu, Jisasi agima husga huta tamage huta hunazamo, Anumzamofona ra agi nemie.
21 А Той, Хто нас із вами в Христа утверджує, і Хто нас намасти́в, — то Бог,
Hagi Agrake Anumzamo, tagri'ene tamagri enena tazeri hanavetino, Kraisimpina huhampritante'ne.
22 Який і запечатав нас, і в наші серця дав завда́ток Духа.
Avame'za Avamu'areti tagu'afi anteneranteno Nagri vahere huno hu'ne. Henkama hakare'za tamisiazamofo huvempa hu'ne.
23 А я кличу Бога на свідка на душу мою, що я, щадячи́ вас, не прийшов у Кори́нт дотепе́р,
Hianagi Anumzamoke nagri nagu'namena keno antahino hu'ne. Nagra tamage nehuankino Anumzamoke ana tamage keni'a refko hunantegahie. Ana agafare nagra Korinti kumatera mago'ane ome'noe. Na'ankure nagra hanave kefinti eme tamazeri fatgo osugahue.
24 не тому́, ніби ми беремо́ вла́ду над вашою вірою, але вашої радости помічники ми, — бо ви всто́яли вірою!
Hianagi tamagri tamentintimofo kvagriramante'nakura nosunanki, magoka tamagrane eri'za erisunketa tamagra muse hugahaze. Na'ankure tamentintifina, tamagra oti hanavetigahaze.
