2 хроніки 9
1 А цариця Шеви почула була́ про славу Соломонову, і прийшла ви́пробувати Соломона зага́дками в Єрусалимі. Прийшла вона з дуже великим бага́тством, — із верблю́дами, що не́сли па́хощі та бе́зліч золота й дорогого камі́ння. І прийшла вона до Соломона, і говорила з ним про все, що було́ на серці її.
Xebaning ayal padixaⱨi bolsa Sulaymanning dangⱪ-xɵⱨritini anglap, uni ⱪiyin qigix-soallar bilǝn siniƣili Yerusalemƣa kǝldi. U huxbuy buyumlar, intayin tola altun wǝ yaⱪut-gɵⱨǝrlǝr artilƣan tɵgilǝrni elip, qong dǝbdǝbǝ bilǝn kǝldi. Sulaymanning ⱪexiƣa kǝlgǝndǝ ɵz kɵngligǝ pükkǝn ⱨǝmmǝ ix toƣruluⱪ uning bilǝn sɵzlǝxti.
2 І Соломон вияснив їй усі її за́пити, і не було за́питу, незна́ного Соломонові, якого не порішив би він їй.
Sulayman uning ⱨǝmmǝ soriƣanliriƣa jawab bǝrdi. Ⱨeqnemǝ Sulaymanƣa ⱪarangƣu ǝmǝs idi, bǝlki ⱨǝmmisidǝ uningƣa jawab bǝrdi.
3 І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість та дім, що він збудува́в,
Xebaning ayal padixaⱨi Sulaymanning danaliⱪiƣa, yasiƣan orda-sarayƣa,
4 і їжу сто́лу його, і ме́шкання рабів його, і поставу слуг його та їхні одежі, і ча́шників його, та їхні одежі, і вхід його, яким він ухо́дить до Господнього дому, — і не могла вона з дива вийти!
dastihandiki taamlarƣa, ǝmǝldarlarning ⱪatar-ⱪatar olturuxliriƣa, hizmǝtkarlirining ⱪatar-ⱪatar turuxliriƣa, ularning kiygǝn kiyimlirigǝ, uning saⱪiyliri wǝ ularning kiygǝn kiyimlirigǝ wǝ uning Pǝrwǝrdigarning ɵyidǝ atap sunƣan kɵydürmǝ ⱪurbanliⱪliriƣa ⱪarap, üni iqigǝ qüxüp kǝtti.
5 І сказала вона до царя: „Правдою було те, що я чула в своїм кра́ї про твої діла та про твою мудрість.
U padixaⱨⱪa: — Mǝn ɵz yurtumda silining ixliri wǝ danaliⱪliri toƣrisida angliƣan hǝwǝr rast ikǝn;
6 І не повірила я їхнім слова́м, аж поки сама́ не прийшла та не побачили мої очі, — і ось не була́ предста́влена мені й половина великости твоєї мудрости: ти переви́щив славу, про яку я чула!
ǝmma mǝn kelip ɵz kɵzlirim bilǝn kɵrmigüqǝ bu sɵzlǝrgǝ ixǝnmigǝnidim; wǝ mana, mǝn ⱨǝtta yeriminimu anglimiƣan ikǝnmǝn; silining danaliⱪliri bilǝn bǝrikǝt-bayaxatliⱪliri mǝn angliƣan hǝwǝrdin ziyadǝ ikǝn.
7 Щасливі люди твої, і щасливі оці твої слу́ги, що за́вжди стоять перед обличчям твоїм та слухають твою мудрість!
Silining adǝmliri nemidegǝn bǝhtlik-ⱨǝ! Ⱨǝmixǝ silining aldilirida turup danaliⱪlirini anglaydiƣan bu hizmǝtkarliri nǝⱪǝdǝr bǝhtliktur!
8 Нехай буде благослове́нний Госпо́дь, Бог твій, що вподо́бав тебе́, щоб посадити тебе́ на Свого тро́на за царя у Го́спода, Бога твого, через любов Бога твого до Ізра́їля, щоб утверди́ти його навіки. І Він настанови́в тебе над ними царем, щоб чинити право та справедливість!“
Silidin sɵyüngǝn, silini ɵzi üqün Israilning tǝhtigǝ olturƣuzƣan Pǝrwǝrdigar Hudaliri mubarǝktur! Hudaliri Israilƣa baƣliƣan muⱨǝbbiti üqün, ularni mǝnggü mǝzmut tursun dǝp U silini toƣra ⱨɵküm wǝ adalǝt sürgili ular üstigǝ padixaⱨ ⱪildi, dedi.
9 І дала́ вона царе́ві сто й двадцять талантів золота, і дуже багато па́хощів та дороге́ камі́ння. І більш уже не було таких па́хощів, як ті, що цариця Шеви дала́ царе́ві Соломо́нові!
U padixaⱨⱪa bir yüz yigirmǝ talant altun, intayin kɵp huxbuy buyumlar wǝ yaⱪut-gɵⱨǝrlǝrni sowƣa ⱪildi. Xebaning ayal padixaⱨi Sulayman padixaⱨⱪa sunƣan xunqǝ zor miⱪdardiki huxbuy buyumlar xuningdin keyin ⱨeq kɵrüngǝn ǝmǝs
10 І також Хура́мові раби та раби Соломонові, що дово́зили золото з Офіру, спрова́джували алму́ґове дерево та дороге́ камі́ння.
(Ofirdin altunlarni ǝpkelidiƣan Ⱨuramning hizmǝtkarliri wǝ Sulaymanning hizmǝtkarliri yǝnǝ intayin zor miⱪdardiki sǝndǝl yaƣiqini wǝ yaⱪut-gɵⱨǝrlǝrnimu elip kǝldi.
11 І пороби́в цар з алмуґового де́рева схо́ди для Господнього дому та для дому царсько́го, і гу́сла, і а́рфи для співакі́в. І такі речі, як вони, не ба́чені перед тим в юдейському Кра́ї!
Padixaⱨ sǝndǝl yaƣiqidin Pǝrwǝrdigarning ɵyi üqün wǝ padixaⱨning ordisi üqün pǝlǝmpǝylǝr yasap ⱨǝm nǝƣmǝ-nawaqilar üqün qiltarlar wǝ sazlarni xuningdin yasatti. Xundaⱪ esil sǝndǝl yaƣiqi Yǝⱨuda zeminida bu waⱪitⱪiqǝ ⱨeq kɵrülüp baⱪmiƣanidi).
12 А цар Соломон дав цариці Шеви все бажа́ння її, чого вона бажа́ла, окрім такого, що вона приве́зла до царя. І пішла вона назад до свого кра́ю, вона та слу́ги її.
Sulayman padixaⱨ Xebaning ayal padixaⱨiƣa uning ɵzigǝ ⱪilƣan sowƣiliridin axurup sowƣa tutti, ayal padixaⱨning kɵngli tartⱪan ⱨǝmmini — nemǝ sorisa, xuni bǝrdi; andin u hizmǝtkarliri bilǝn yolƣa qiⱪip ɵz yurtiƣa ⱪaytip kǝtti.
13 І була вага того золота, що прихо́дило для Соломона в одно́му році, шість сотень і шістдеся́т і шість талантів золота,
Sulaymanƣa ⱨǝr yili kǝltürülgǝn altunning ɵzi altǝ yüz atmix altǝ talant idi.
14 окрім того, що прихо́дило від купців та з торго́влі ходя́чих. І всі царі ара́бські та намі́сники Кра́ю дово́зили золото й срібло Соломо́нові.
Bu kirimdin baxⱪa, oⱪǝtqi-tijarǝtqilǝr, barliⱪ ǝrǝb padixaⱨlar wǝ ɵz zeminidiki ǝmǝldarlarmu altun-kümüxlǝrni elip Sulaymanƣa tapxuratti.
15 І зробив цар Соломон дві сотні великих щитів із кутого золота, — шість сотень шеклів кутого золота йшло на одно́го щита,
Sulayman padixaⱨ ikki yüz qong siparni soⱪturdi wǝ ⱨǝr siparƣa altǝ yüz xǝkǝl altun kǝtti.
16 та три сотні щитів менших із кутого золота, — три сотні шеклів золота йшло на одно́го щита. І цар віддав їх до дому Ливанського Лісу.
Xundaⱪla üq yüz ⱪalⱪanni yapilaⱪlanƣan altundin yasidi; ⱨǝrbir ⱪalⱪanni yasaxⱪa üq yüz xǝkǝl altun ixlitildi; padixaⱨ ularni «Liwan ormini sariyi»ƣa esip ⱪoydi.
17 І зробив цар великого тро́на зо слоно́вої кости, і покрив його чистим золотом.
Padixaⱨ pil qixliridin qong bir tǝht yasap, uni sap altun bilǝn ⱪaplatti.
18 У тро́на було шість схі́дців та підні́жжя з золота позад трону, та пору́ччя з цього й з того боку при місці сиді́ння, та два леви, що стояли при пору́ччях.
Tǝhtning altǝ ⱪǝwǝtlik pǝlǝmpiyi bar idi, uning bir altun putpǝrisi tǝht bilǝn tutixip turatti; orunduⱪning ikki yenida tayanƣuqisi bar idi, ⱨǝrbir tayanƣuqning yenida birdin ɵrǝ turƣan xirning ⱨǝykili bar idi.
19 І дванадцять левів стояли там на шости ступеня́х з того й з того боку. По всіх царствах не було так зро́бленого!
Altǝ ⱪǝwǝtlik pǝlǝmpǝyning üstidǝ, ong wǝ sol tǝripidǝ ɵrǝ turƣan on ikki xirning ⱨǝykili bolup, ⱨǝrbir basⱪuqning ong-sol tǝripidǝ birdin bar idi; baxⱪa ⱨeqⱪandaⱪ ǝldǝ uningƣa ohxax yasalƣini yoⱪ idi.
20 І ввесь по́суд на пиття́ царя Соломона — золото, і всі речі дому Ливанського Лісу — щире золото, нічого з срібла, — воно за Соломонових днів не рахувалося за щось.
Sulayman padixaⱨning barliⱪ jam-piyaliliri altundin yasalƣan; «Liwan ormini Sarayi»diki barliⱪ ⱪaqa-ⱪuqilar tawlanƣan altundin yasalƣan; Sulaymanning künliridǝ kümüx ⱨeqnemǝ ⱨesablinatti.
21 Бо царе́ві кораблі ходили до Таршішу з Хурамовими рабами. Раз на три роки прихо́дили таршіські кораблі, що дово́зили золото та срібло, слоно́ву кість, і ма́вп та па́в.
Qünki padixaⱨning kemiliri Ⱨuramning hizmǝtkarliri bilǝn billǝ Tarxixⱪa berip turatti; «Tarxix kemǝ»lǝr ⱨǝr üq yilda bir ⱪetim kelip altun-kümüx, pil qixliri, maymunlar wǝ tozlarni ǝkelǝtti.
22 І став цар Соломон найбільшим від усіх зе́мних царів, щодо багатства та щодо мудрости.
Sulayman padixaⱨ yǝr yüzidiki barliⱪ padixaⱨlardin bayliⱪta wǝ danaliⱪta üstün idi.
23 І всі земні царі хотіли бачити Соломона, щоб послу́хати його мудрости, що Бог дав у його серце.
Hudaning Sulaymanning kɵngligǝ salƣan danaliⱪini anglax üqün yǝr yüzidiki barliⱪ padixaⱨlar uning bilǝn didarlixix arzusi bilǝn kelǝtti;
24 І вони прино́сили кожен свого да́ра, — речі срібні та речі золоті, й одежу, збро́ю та па́хощі, коні та мули, — що́ на рік припада́ло.
kǝlgǝnlǝrning ⱨǝmmisi ɵz sowƣitini elip kelǝtti; yǝni kümüx ⱪaqa-ⱪuqilar, altun ⱪaqa-ⱪuqilar, kiyim-keqǝklǝr, dubulƣa-sawutlar, tetitⱪular, atlar wǝ ⱪeqirlarni elip kelǝtti. Ⱨǝr yili ular bǝlgilik miⱪdarda xundaⱪ ⱪilatti.
25 І було в Соломона чотири тисячі кі́нських жо́лобів та колесни́ць, і дванадцять тисяч верхівці́в, і він порозмі́щував їх по колесни́чних містах та при царі в Єрусалимі.
Wǝ Sulaymanning jǝng ⱨarwisiƣa ⱪatidiƣan atliri üqün tɵt ming eƣili bar idi, xuningdǝk on ikki ming atliⱪ ǝskiri bar idi; u ularni «jǝng ⱨarwisi xǝⱨǝrliri»gǝ wǝ ɵzi turidiƣan Yerusalemƣa orunlaxturdi.
26 І він панував над усіма́ царями від Річки й аж до кра́ю филисти́млян, і аж до єгипетської границі.
Sulayman [Əfrat] dǝryasidin Filistiyǝ zeminiƣiqǝ taki Misirning qegrisiƣa ⱪǝdǝr bolƣan barliⱪ padixaⱨliⱪlar üstidin ⱨɵkümranliⱪ ⱪildi.
27 І Соломон наскладав в Єрусалимі срібла, мов того камі́ння, а кедрів наскладав, щодо числе́нности, як сикомо́ри, що в Шефелі!
Padixaⱨ Yerusalemda kümüxni taxtǝk kɵp, kedir dǝrǝhlirini jǝnubiy tüzlǝngliktiki üjmǝ dǝrǝhlirigǝ ohxax nurƣun ⱪildi.
28 А ко́ней приво́дили Соломонові з Єгипту та з усіх країв.
Kixilǝr atlarni Misirdin wǝ ⱨǝrⱪaysi yurtlardin Sulaymanƣa yǝtküzüp berip turatti.
29 А решта Соломонових діл, перших та останніх, — ото вони описані в історії пророка Натана, і в пророцтві шілонянина Ахійї, і в виді́ннях прозорли́вця Єді на Єровоама, Неватового сина.
Sulaymanning baxⱪa ǝmǝlliri baxtin ahiriƣiqǝ «Natan pǝyƣǝmbǝrning bayanliri», «Xiloⱨluⱪ Ahiyaⱨning bixariti», xundaⱪla Nibatning oƣli Yǝroboam toƣruluⱪ «Aldin kɵrgüqi Iddo kɵrgün alamǝt kɵrünüxlǝr» degǝn kitablarƣa pütülgǝn ǝmǝsmidi?
30 І царював Соломон в Єрусалимі над усім Ізраїлем сорок літ.
Sulayman Yerusalemda turup pütün Israilning üstidin ⱪiriⱪ yil sǝltǝnǝt ⱪildi.
31 І спочив Соломон зо своїми батька́ми, і поховали його в Місті Давида, батька його, а замість нього зацарював син його Рехав'ам.
Sulayman ata-bowiliri arisida uhlidi; halayiⱪ uni atisi Dawutning xǝⱨiridǝ dǝpnǝ ⱪildi; uning oƣli Rǝⱨoboam uning orniƣa padixaⱨ boldi.
