2 хроніки 7
1 А коли Соломон закінчи́в молитися, то зійшов огонь із небе́с, поїв цілопа́лення та жертви, а слава Господня напо́внила храм той!
Now when Solomon had finished praying, fire came down from heaven and consumed the burnt offerings and sacrifices, and the glory of Yahweh filled the house.
2 І священики не могли ввійти до Господнього дому, бо слава Господня напо́внила дім Господній!
The priests could not enter the house of Yahweh, because his glory filled his house.
3 А всі Ізраїлеві сини бачили, як схо́див огонь та Господня слава на храм той, і вони попа́дали обли́ччям до землі на підло́гу з камінних плит, і вклони́лися до землі, і дякували Господе́ві: „Добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!“
When all the people of Israel saw the fire come down and the glory of Yahweh over the house, they bowed down with their faces to the ground on the stone pavement and worshiped and gave thanks to Yahweh. They said, “For he is good, for his covenant loyalty endures forever.”
4 А цар та ввесь народ прино́сили жертву перед Господнім лицем.
So the king and all the people offered sacrifices to Yahweh.
5 І приніс цар Соломон на жертву худоби великої двадцять і дві тисячі, а худоби дрібно́ї — сто й двадцять тисяч. І ви́конали обряд освя́чення Божого дому цар та ввесь наро́д.
King Solomon offered a sacrifice of twenty-two thousand oxen and 120,000 sheep and goats. So the king and all the people dedicated the house of God.
6 А священики стояли на ва́ртах своїх, а Левити — зо знаря́ддями Господньої пісні, що поробив цар Давид на подяку Господе́ві, „Бо навіки Його милосердя“, коли Давид хвалив ними; і священики сурми́ли навпроти них, а ввесь Ізраїль стояв.
The priests stood, each standing where they serve; the Levites also with instruments of music of Yahweh, which David the king had made to give thanks to Yahweh in the song, “For his covenant faithfulness endures for ever.” All the priests sounded trumpets before them, and all Israel stood.
7 І посвятив Соломон сере́дину подві́р'я, що перед Господнім домом, бо приніс там цілопа́лення та лій мирних жертв, бо мідяний же́ртівник, якого зробив Соломон, не міг умістити цілопа́лення й хлібної жертви та лою.
Solomon set apart the middle of the courtyard in front of the house of Yahweh. There he offered the burnt offerings and the fat of the fellowship offerings, because the bronze altar that he had made was not able to hold the burnt offerings, the grain offerings, and the fat.
8 І справив Соломон того ча́су те свято на сім день, а ввесь Ізра́їль був з ним, дуже великий збір, що зійшовся звідти, де йдеться до Хамату, аж до єгипетського потоку.
So Solomon held the festival at that time for seven days, and all Israel with him, a very great assembly, from Lebo Hamath to the brook of Egypt.
9 А восьмого дня спра́вили відда́ння свята, бо обряд освя́чення же́ртівника справляли сім день, і свято сім день.
On the eighth day they held a solemn assembly, for they kept the dedication of the altar for seven days, and the feast for seven days.
10 А дня двадцятого й третього сьо́мого місяця відпустив він народ до їхніх наметів, радісних та веселосердих через усе те добро, що Господь учинив Давидові й Соломонові, та народові Своєму Ізраїлеві.
On the twenty-third day of the seventh month, Solomon sent the people away to their homes with glad and joyful hearts because of the goodness that Yahweh had shown to David, Solomon, and Israel, his people.
11 І закінчив Соломон дім Господній та дім царськи́й, та все, що прихо́дило Соломонові на серце, щоб зробити в Господньому домі та в домі своєму, пощасти́ло йому.
Thus Solomon finished the house of Yahweh and his own house. Everything that came into Solomon's heart to make in the house of Yahweh and in his own house, he successfully carried out.
12 І явився Господь Соломонові вночі та й сказав йому: „Вислухав Я моли́тви твої, та вибрав оце місце для Себе на храм жертви.
Yahweh appeared to Solomon by night and said to him, “I have heard your prayer, and I have chosen this place for myself as a house of sacrifice.
13 Якщо Я замкну́ небеса́, і не буде дощу, і якщо накажу́ сарані́ поїсти землю, і якщо нашлю́ морови́цю на наро́д Мій,
Suppose that I shut up the heavens so that there is no rain, or if I command the locust to devour the land, or if I send disease among my people,
14 і впокоря́ться люди Мої, що над ними кличеться Ім'я́ Моє, і помо́ляться, і бу́дуть шукати Ім'я́ Мого́, і повернуть зо злих своїх доріг, то Я вислухаю з небе́с, і прощу́ їхній гріх, та й вилікую їхній Край!
then if my people, who are called by my name, will humble themselves, pray, seek my face, and turn from their wicked ways, I will hear from heaven, forgive their sin, and heal their land.
15 Тепер очі Мої будуть відкриті, а уші Мої наста́влені на слу́хання моли́тви цього місця.
Now my eyes will be open and my ears attentive to the prayers that are made in this place.
16 І тепер Я вибрав, і освятив цей храм, щоб Ім'я́ Моє було там аж навіки, Мої ж очі та серце Моє бу́дуть там по всі дні.
For I have now chosen and set apart this house that my name may be there forever. My eyes and my heart will be there every day.
17 А тепер, якщо бу́деш ходити перед лицем Моїм, як ходив був ба́тько твій Давид, щоб зробити все, що наказа́в Я тобі, і якщо бу́деш дотри́муватися уставів Моїх та прав Моїх,
As for you, if you walk before me as David your father walked, obeying all that I have commanded you and keeping my statutes and my decrees,
18 то поста́влю певно трона царства твого, як склав Я заповіта з батьком твоїм Давидом, говорячи: Не буде в тебе перево́ду ніко́му з пануючих в Ізраїлі!
then I will establish the throne of your kingdom, as I said in a covenant with David your father, when I said, 'A descendant of yours will never fail to be ruler in Israel.'
19 А якщо ви відве́рнетеся та покинете устави Мої й заповіді Мої, що Я дав вам, і пі́дете, і будете служити іншим бога́м, і бу́дете вклонятися їм,
But if you turn away, and forsake my statutes and my commandments that I have placed before you, and if you go worship other gods and bow down to them,
20 то Я повирива́ю їх з Моєї землі, яку дав їм, а цей храм, що Я освятив для Ймення Свого, відкину від лиця Свого, і дам його за припові́стку та за посміхо́вище серед усіх наро́дів!
then I will uproot them from out of my ground that I have given them. This house that I have set apart for my name, I will cast away from before me, and I will make it a proverb and a joke among all the peoples.
21 А храм цей, що був найвищий, — кожен, хто прохо́дитиме біля нього, скам'яні́є та й скаже: За що́ Господь зробив так цьому Кра́єві та храму цьому?...
Even though this temple is so lofty now, everyone who passes by it will be shocked and will hiss. They will ask, 'Why has Yahweh done this to this land and to this house?'
22 І відкажуть: За те, що вони покинули Господа, Бога батьків своїх, Який вивів їх з єгипетського кра́ю, і держа́лися міцно інших богі́в, і вклоня́лися їм, і служили їм, — тому́ Він навів на них усе оце ли́хо!“
Others will answer, 'Because they forsook Yahweh, their God, who had brought their ancestors out of the land of Egypt, and they laid hold of other gods and bowed down to them and worshiped them. That is why Yahweh has brought all this disaster on them.'”
