2 хроніки 6
1 Тоді Соломон проказав: „„Промовив Господь, що Він пробува́тиме в мряці.
Then he said Solomon Yahweh he has said to dwell in thick darkness.
2 А я збудува́в храм оселі Твоєї, і місце Твого́ пробува́ння навіки!“
And I I have built a house of loftiness for you and a place to dwell in you forever.
3 І повернув цар обличчя своє, та й поблагословив увесь Ізраїлів збір, увесь же Ізраїлів збір стояв.
And he turned the king face his and he blessed all [the] assembly of Israel and all [the] assembly of Israel [was] standing.
4 А він сказав: „Благословенний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що Своїми устами говорив був із моїм батьком Давидом, і руками Своїми ви́конав, кажучи:
And he said [be] blessed Yahweh [the] God of Israel who he spoke with mouth his with David father my and by hands his he has fulfilled saying.
5 Від того дня, коли Я вивів Свій народ з єгипетського кра́ю, Я не вибрав Собі міста зо всіх Ізраїлевих племе́н, щоб збудувати храм на пробува́ння Мого Імени там. І не вибрав Я ніко́го, щоб був володарем над народом Моїм, Ізраїлем.
Since the day when I brought out people my from [the] land of Egypt not I have chosen a city from all [the] tribes of Israel to build a house to be name my there and not I have chosen a person to be ruler over people my Israel.
6 Та вибрав Я Єрусали́м на пробува́ння Мого Імени там, і вибрав Я Давида, щоб був над народом Моїм, Ізраїлем.
And I have chosen Jerusalem to be name my there and I have chosen David to be over people my Israel.
7 І було на серці мого батька Давида збудува́ти храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.
And it was with [the] heart of David father my to build a house for [the] name of Yahweh [the] God of Israel.
8 Та сказав Господь до мого батька Давида: За те, що на твоє́му серці було збудувати храм для Ймення Мого, ти зробив добре, що було тобі на серці.
And he said Yahweh to David father my because that it was with heart your to build a house for name my you did well for it was with heart your.
9 Тільки ти не збудуєш цього храму, але син твій, що вийде із сте́гон твоїх, — він збудує цей храм для Ймення Мого!
Only you not you will build the house for son your who comes out from loins your he he will build the house for name my.
10 І спо́внив Госпо́дь Своє слово, що Він говорив. І став я замість батька свого Давида та й сів на Ізраїлевому троні, як говорив був Господь, і я збудував оцей храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.
And he has established Yahweh word his which he spoke and I have arisen in place of David father my and I have sat - on [the] throne of Israel just as he spoke Yahweh and I have built the house for [the] name of Yahweh [the] God of Israel.
11 І поставив я там ковчега, що в ньому Господній заповіт, якого Він склав з Ізраїлевими сина́ми“.
And I have put there the ark where [is] there [the] covenant of Yahweh which he made with [the] people of Israel.
12 І став він перед Господнім же́ртівником навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг свої ру́ки.
And he stood before [the] altar of Yahweh before all [the] assembly of Israel and he spread out hands his.
13 А Соломон зробив був мідяне́ стоя́ло, і поставив його на сере́дину подві́р'я, — п'ять ліктів довжина йому, і п'ять ліктів ширина йому, а три лікті вишина йому. І став він на ньому, і став на коліна свої навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг свої руки до неба,
For he had made Solomon a platform of bronze and he had put it in [the] middle of the precinct [was] five cubits length its and [was] five cubits breadth its and [was] cubits three height its and he stood on it and he knelt down on knees his before all [the] assembly of Israel and he spread out hands his the heavens towards.
14 та й сказав: „Господи, Боже Ізраїлів! Нема подібного Тобі Бога на небі та на землі! Ти стереже́ш заповіта та милість для Своїх рабів, що ходять перед Твоїм лицем усім своїм серцем.
And he said O Yahweh [the] God of Israel there not like you [is] a God in the heavens and on the earth [who] keeps the covenant and covenant loyalty to servants your who walk before you with all heart their.
15 Ти спо́внив Своєму рабові Давидові, батькові моєму, те, що говорив йому. І говорив Ти йому Своїми устами, а рукою Своєю ви́повнив, як цього дня.
Who you have kept to servant your David father my [that] which you spoke to him and you spoke with mouth your and by hand your you have fulfilled as the day this.
16 А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, спо́вни для Свого раба Давида, мого батька, те, що говорив Ти йому, кажучи: Не переведе́ться з-перед лиця Мого ніхто з тих, що мають сидіти на Ізраїлевому троні, якщо тільки сини твої будуть доде́ржувати своїх доріг, щоб ходити в Зако́ні Моїм, як ти ходив перед лицем Моїм.
And now O Yahweh - [the] God of Israel keep to servant your David father my [that] which you spoke to him saying not it will be cut off to you a man from to before me [who] sits on [the] throne of Israel only if they will guard descendants your way their to walk in law my just as you have walked before me.
17 А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, нехай буде запе́внене слово Твоє, яке Ти говорив рабові Своєму Давидові.
And now O Yahweh [the] God of Israel let it be established word your which you spoke to servant your to David.
18 Бо чи ж справді Бог сидить з люди́ною на землі? Ось небо та небо небе́с не обіймають Тебе, — що́ ж тоді храм цей, що я збудував?
For ¿ really will he dwell God with humankind on earth here! heaven and [the] heavens of the heavens not they will contain you indeed? for the house this which I have built.
19 І Ти зве́рнешся до молитви Свого раба та до його блага́ння, Господи, Боже мій, щоб почути по́клик та молитву, якою раб Твій мо́литься перед лицем Твоїм,
And you will turn to [the] prayer of servant your and to supplication his O Yahweh God my to listen to the cry of entreaty and to the prayer which servant your [is] praying before you.
20 щоб очі Твої були відкриті на цей храм удень та вночі, на те місце, про яке Ти сказав, що покладе́ш Ім'я́ Своє там, щоб почути молитву, якою буде моли́тися Твій раб на цьому місці.
To be eyes your open to the house this by day and night to the place where you have said to put name your there to listen to the prayer which he will pray servant your to the place this.
21 І Ти бу́деш прислуха́тися до блага́нь Свого раба та Свого народу, Ізраїля, що будуть молитися на цьому місці. І Ти почуєш із місця Свого пробува́ння, із небе́с — і почуєш, і пробачиш.
And you will listen to [the] supplications of servant your and people your Israel which they will pray to the place this and you you will hear from [the] place of dwelling you from the heavens and you will hear and you will forgive.
22 Якщо згрішить люди́на проти свого бли́жнього, і буде примушена прине́сти клятву, щоб присягнути, і клятва при́йде перед Твоїм же́ртівником у цьому храмі,
If he will sin anyone to neighbor his and he will impose on him an oath to put under an oath him and he will come he will swear an oath before altar your in the house this.
23 то Ти почуєш із небе́с, і зробиш, і розсу́диш Своїх рабів, — обвинува́тиш несправедливого, щоб дати його дорогу на його го́лову, й усправедли́виш справедливого, щоб дати йому за його справедливістю.
And you - you will hear from the heavens and you will act and you will judge servants your to repay to a guilty [person] to requite conduct his on own head his and to vindicate a righteous [person] to give to him according to righteousness his.
24 А якщо Твій наро́д, Ізра́їль, бу́де вда́рений ворогом, бо прогрішив Тобі, і коли вони зве́рнуться, і бу́дуть хвалити Ім'я́ Твоє, і будуть молитися, і будуть благати Тебе в цьому храмі,
And if it will be defeated people your Israel before an enemy for they will sin to you and they will return and they will praise name your and they will pray and they will seek favor before you in the house this.
25 то Ти почуєш із небе́с, і про́стиш гріх народу Свого, Ізраїля, і ве́рнеш їх до землі, яку дав Ти їм та їхнім батькам!
And you you will hear from the heavens and you will forgive [the] sin of people your Israel and you will bring back them to the land which you gave to them and to ancestors their.
26 Коли затримається небо, і не буде дощу, бо прогріша́ться Тобі, то вони помоляться на цьому місці, і будуть сла́вити Ім'я́ Твоє, — і з гріха́ свого наве́рнуться, бо Ти будеш їх впокоря́ти, —
When are shut up the heavens and not it will be rain for they will sin to you and they will pray to the place this and they will praise name your from sin their they will turn back! for you will afflict them.
27 то Ти почу́єш на небеса́х, і пробачиш гріх Своїх рабів та народу Свого, Ізраїля, бо покажеш їм ту добру дорогу, якою вони пі́дуть, і Ти даси дощ на Край Свій, якого Ти дав Своєму наро́дові на спа́дщину!
And you - you will hear the heavens and you will forgive [the] sin of servants your and people your Israel that you will direct them to the way good which they will walk in it and you will give rain on land your which you gave to people your for an inheritance.
28 Голод коли бу́де в Краю́, морови́ця коли буде, посу́ха, жовта́чка, сарана́, черва́ коли буде, коли його вороги гноби́тимуть його́ в Краї міст його, коли буде яка пора́за, яка хвороба, —
Famine if it will be in the land pestilence for it will be blight and mildew locust[s] and locust[s] for it will be that he will lay siege to it enemies its in [the] land of gates its any plague and any sickness.
29 усяка молитва, усяке блага́ння, що буде від якої люди́ни чи від усього наро́ду Твого́, Ізраїля, коли кожен буде знати пора́зу свою та горе своє, і простя́гне руки свої до цього храму,
Every prayer every supplication which it will belong to any person and to all people your Israel who they will know everyone own plague his and own pain his and he will spread out hands his to the house this.
30 то Ти почуєш із небе́с, із місця постійного пробува́ння Свого́, — і пробачиш, і даси тому чоловікові за всіма́ його дорогами, бо Ти знаєш серце його, бо Ти один знаєш серце лю́дських синів,
And you you will hear from the heavens [the] place of dwelling you and you will forgive and you will give to the person according to all ways his whom you will know heart his for you to alone you you know [the] heart of [the] children of humankind.
31 щоб вони боялися Тебе, і ходили Твоїми дорогами по всі дні, які вони житимуть на поверхні землі, яку Ти дав батька́м нашим!
So that they may fear you to walk in ways your all the days which they [are] alive on [the] surface of the land which you gave to ancestors our.
32 Також і чужи́нця, який не з наро́ду Твого, Ізраїля, і він при́йде з далекого кра́ю ради Йме́ння Твого́ великого, і руки́ Твоєї Сильної та раме́на Твого ви́тягненого, і при́йде, і помо́литься в цьому храмі,
And also to the foreigner who not [is] one of people your Israel he and he will come - from a land distant for [the] sake of name your great and hand your mighty and arm your outstretched and they will come and they will pray to the house this.
33 то Ти почуєш це з небе́с, місця постійного пробува́ння Свого, і зробиш усе, про що буде кликати до Тебе той чужи́нець, щоб усі наро́ди землі пізнали Ім'я́ Твоє, та щоб боялися Тебе, як народ Твій, Ізра́їль, і щоб пізнали вони, що Ім'я́ Твоє покликане над оцім храмом, що я збудував!
And you you will hear from the heavens from [the] place of dwelling you and you will do according to all that he will call out to you the foreigner so that they may know all [the] peoples of the earth name your and to fear you like people your Israel and to know that name your it has been called on the house this which I have built.
34 Коли народ Твій ви́йде на війну на своїх ворогів, доро́гою, якою Ти пошле́ш їх, і помо́ляться вони до Тебе в напрямі до цього міста, що Ти вибрав його, та храму, що я збудував для Ймення Твого,
If it will go forth people your for battle on enemies its by the way which you will send them and they will pray to you [the] direction of the city this which you have chosen it and the house which I have built for name your.
35 то почуєш Ти з небе́с їхню молитву та їхнє блага́ння, — і вчиниш їм суд!
And you will hear from the heavens prayer their and supplication their and you will do justice their.
36 Коли вони згріша́ть Тобі, — бо немає люди́ни, щоб вона не згріши́ла, — і Ти розгніваєшся на них, і даси їх во́рогові, а їхні поневі́льники ві́зьмуть їх до неволі до кра́ю далекого чи близько́го,
If they will sin to you for there not [is] anyone who not he sins and you will be angry with them and will you deliver up them before an enemy and they will take captive them captors their to a land distant or near.
37 і коли вони при́йдуть до розуму в краю́, куди взяті до неволі, і наве́рнуться, і бу́дуть блага́ти Тебе в краю́ своєї неволі, говорячи: Ми згрішили, скривили дорогу свою, і були ми несправедливі,
And they will bring back to heart their in the land where they have been taken captive there and they will repent - and they will seek favor to you in [the] land of captivity their saying we have sinned we have done wrong and we have acted wickedly.
38 і коли вони наве́рнуться до Те́бе всім своїм серцем і всією́ душею своєю в краю́ своєї неволі, куди їх понево́лили, і помоляться в напрямі до свого Кра́ю, що Ти дав їхнім батькам, і в напрямі міста, яке Ти вибрав, та храму, що я збудував для Ймення Твого́,
And they will return to you with all heart their and with all being their in [the] land of captivity their where they took captive them and they will pray [the] direction of land their which you gave to ancestors their and the city which you have chosen and to the house which I have built for name your.
39 то Ти почуєш із небе́с, із постійного місця пробува́ння Свого́, їхню молитву та їхні блага́ння, і вчи́ниш їм суд, і про́стиш Своє́му наро́дові, що вони згрішили Тобі!
And you will hear from the heavens from [the] place of dwelling you prayer their and supplications their and you will do justice their and you will forgive people your who they have sinned to you.
40 Тепер, Боже мій, благаю, нехай будуть очі Твої відкриті, а уші Твої наста́влені на слу́хання молитви цього місця!
Now O God my let them be please eyes your open and ears your attentive to [the] prayer of the place this.
41 А тепер, — Устань же, о Господи, Боже, на Свій відпочи́нок, Ти й ковчег сили Твоєї! Священики Твої, о Господи Боже, нехай у спасі́ння зодя́гнуться, а побо́жні Твої хай добром веселя́ться!
And now arise! O Yahweh God to resting place your you and [the] ark of strength your priests your O Yahweh God may they be clothed salvation and faithful [people] your may they rejoice in the good.
42 Господи Боже, не відве́ртай лиця від Свого́ помазанця, згадай же про милість Своєму рабові Давиду!“
O Yahweh God may not you turn away [the] faces of anointed [one] your remember! [the] covenant loyalti of David servant your.
