2 хроніки 5
1 І була закі́нчена вся праця, яку зробив Соломон для Господнього дому. І Соломон повно́сив освячені речі свого батька Давида, і срібло́, і золото, і всі ці речі дав до скарбни́ці Божого дому.
Xuning bilǝn Sulayman Pǝrwǝrdigarning ɵyi üqün ⱪilidiƣan barliⱪ ⱪuruluxlar tamam bolƣanda, u atisi Dawut [Hudaƣa] atap beƣixliƣan nǝrsilǝrni (yǝni kümüx, altun wǝ ⱨǝmmǝ baxⱪa buyumlarni) elip kelip, Pǝrwǝrdigarning ɵyining hǝzinilirigǝ ⱪoydurdi.
2 Тоді Соломон зібрав до Єрусалиму Ізраїлевих старши́х, і всіх голі́в племе́н, начальників ба́тьківських родів Ізраїлевих синів, щоб перене́сти ковчега Господнього заповіту з Давидового Міста, воно — Сіо́н.
Xu qaƣda Sulayman Pǝrwǝrdigarning ǝⱨdǝ sanduⱪini «Dawut xǝⱨiri»din, yǝni Ziondin yɵtkǝp kelix üqün Israil aⱪsaⱪallirini, ⱪǝbilǝ bǝglirini wǝ Israil jǝmǝtlirining bǝglirini Yerusalemƣa yiƣilixⱪa qaⱪirdi.
3 І були зі́брані до царя всі ізра́їльтяни в свято, воно — сьо́мого місяця.
Buning üqün Israilning ⱨǝmmǝ adǝmliri Etanim eyida, yǝni yǝttinqi ayda, bekitilgǝn ⱨeytta padixaⱨning ⱪexiƣa yiƣildi
4 І поприхо́дили всі Ізраїлеві старші́, і Левити поне́сли ковчега.
Israilning ⱨǝmmǝ aⱪsaⱪalliri yetip kǝlgǝndǝ Lawiylar ǝⱨdǝ sanduⱪini kɵtürüp [mangdi].
5 І поне́сли ковчега та скинію заповіту, і всі святі речі, що в скинії, — не́сли їх священики та Левити.
Ular ǝⱨdǝ sanduⱪini, jamaǝt qediri bilǝn uning iqidiki barliⱪ muⱪǝddǝs buyumlarni kɵtürüp elip qiⱪti. Kaⱨinlar bolƣan Lawiylar muxularni elip qiⱪti.
6 А цар Соломон та вся Ізраїлева громада, що зібралася при ньому перед ковчегом, прино́сили в жертву худобу дрібну́ та худобу велику, що через многоту́ не була ані запи́сувана, ані лі́чена!
Sulayman padixaⱨ wǝ barliⱪ Israil jamaiti ǝⱨdǝ sanduⱪining aldida mengip, kɵplikidin sanini elip bolmaydiƣan san-sanaⱪsiz ⱪoy bilǝn kalini ⱪurbanliⱪ ⱪiliwatatti.
7 І священики внесли ковчега Господнього заповіту до його місця, до девіру дому, до Святого Святих, під кри́ла херувимів.
Kaⱨinlar Pǝrwǝrdigarning ǝⱨdǝ sanduⱪini ɵz jayiƣa, ibadǝthanining iqki «kalamhana»siƣa, yǝni ǝng muⱪǝddǝs jayƣa elip kirip kerublarning ⱪanatlirining astiƣa ⱪoydi.
8 А херувими простяга́ли крила над місцем ковчега, і затінювали херувими над ковчегом та над його держака́ми зве́рху.
Kerublarning yeyilip turƣan ⱪaniti ǝⱨdǝ sanduⱪining orni üstidǝ bolƣaqⱪa, ǝⱨdǝ sanduⱪi bilǝn uni kɵtürüp turidiƣan baldaⱪlarni yepip turatti.
9 А ті держаки́ були довгі, і головки тих держакі́в були видні з ковчегу, що перед девіром, а назо́вні не були видні. І були вони там аж до цього дня.
Bu baldaⱪlar sanduⱪning tutⱪuqliridin naⱨayiti uzun qiⱪip turƣaqⱪa, kalamhanining aldida turup ǝⱨdǝ sanduⱪining yenidiki ikki baldaⱪning uqlirini kɵrgili bolatti, biraⱪ ɵyning sirtida ularni kɵrgili bolmaytti; bu baldaⱪlar taki bügüngǝ ⱪǝdǝr xu yǝrdǝ turmaⱪta.
10 У ковчезі не було нічого, тільки дві табли́ці, що поклав Мойсей на Хори́ві, коли Господь склав був заповіта з Ізраїлевими синами при виході їх із Єгипту.
Əⱨdǝ sanduⱪining iqidǝ Musa pǝyƣǝmbǝr Ⱨorǝb teƣida turƣanda iqigǝ salƣan ikki tahtaydin baxⱪa ⱨeqnǝrsǝ yoⱪ idi (Israillar Misir zeminidin qiⱪⱪandin keyin Pǝrwǝrdigar ular bilǝn Ⱨorǝbdǝ ǝⱨdǝ tüzgǝnidi).
11 І сталося, як священики вихо́дили із святині, — а всі священики, що були там, освятилися, без доде́ржання черг, —
Kaⱨinlar muⱪǝddǝs jaydin qiⱪixti (xu yǝrdǝ ⱨazir bolƣan barliⱪ kaⱨinlar, ɵz nɵwitigǝ ⱪarimay ɵzlirini Hudaƣa atap pakizliƣanidi;
12 а Левитн співаки́, — усі вони, аж до Асафа, Гемана, Єдутуна, і синів їхніх та братів їхніх, — убрані в віссо́н, з цимба́лами, із а́рфами та з ци́трами, стояли на схід від же́ртівиика, а з ними сто й двадцять священиків, що сурми́ли на су́рмах,
nǝƣmǝ-nawaqi barliⱪ Lawiylar, jümlidin Asaf, Ⱨeman, Yǝdutun wǝ ularning oƣulliri ⱨǝm ⱪerindaxliri qǝkmǝn tonlirini kiyixip, ⱪurbangaⱨning xǝrⱪidǝ turup qang, tǝmbur wǝ qiltarlar qelixiwatⱪanidi; ular bilǝn billǝ kanay qeliwatⱪan yǝnǝ bir yüz yigirmǝ kaⱨin bar idi)
13 і було воно для сурмачі́в та співаків як одне, щоб подати один голос на хвалу́ та дяку Господе́ві, і як загримів голос на су́рмах, і на цимба́лах, і на музичних знаря́ддях, і як хвалили Господа: „Добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!“, — то дім, дім Господній наповнився хмарою!
wǝ xundaⱪ bolduki, kanayqilar bilǝn nǝƣmǝ-nawaqilar ⱨǝmmisi birdǝk qelip, bir awaz bilǝn Pǝrwǝrdigarƣa tǝxǝkkür-ⱨǝmdusana eytiwatⱪanda, yǝni kanaylar, janglar wǝ ⱨǝrhil sazlarni qelip, yuⱪiri awaz bilǝn «Pǝrwǝrdigar meⱨribandur, ɵzgǝrmǝs muⱨǝbbiti ǝbǝdil’ǝbǝdgiqidur» dǝp Pǝrwǝrdigarni mǝdⱨiyǝlǝwatⱪanda — xu ⱨaman ibadǝthana, yǝni Pǝrwǝrdigarning ɵyi bir bulut bilǝn tolduruldi;
14 І не могли священики стояти й служити через ту хмару, бо слава Господня напо́внила дім Божий!
kaⱨinlar ǝxu bulut tüpǝylidin wǝzipilirini ɵtüxkǝ turalmaytti, qünki Pǝrwǝrdigarning julasi Hudaning ɵyini toldurƣanidi.
