2 хроніки 5
1 І була закі́нчена вся праця, яку зробив Соломон для Господнього дому. І Соломон повно́сив освячені речі свого батька Давида, і срібло́, і золото, і всі ці речі дав до скарбни́ці Божого дому.
И внесе Соломон святая Давида отца своего, сребро и злато и вся сосуды, и даде в сокровище дому Господня.
2 Тоді Соломон зібрав до Єрусалиму Ізраїлевих старши́х, і всіх голі́в племе́н, начальників ба́тьківських родів Ізраїлевих синів, щоб перене́сти ковчега Господнього заповіту з Давидового Міста, воно — Сіо́н.
Тогда собра Соломон вся старейшины Израилевы и вся началники колен, вожды отечеств сынов Израилевых во Иерусалим, да вознесут кивот завета Господня от града Давидова, иже есть Сион.
3 І були зі́брані до царя всі ізра́їльтяни в свято, воно — сьо́мого місяця.
И собрашася ко царю вси мужие Израилевы в праздник, сей есть месяц седмый.
4 І поприхо́дили всі Ізраїлеві старші́, і Левити поне́сли ковчега.
И приидоша вси старейшины Израилевы, и взяша вси левити кивот
5 І поне́сли ковчега та скинію заповіту, і всі святі речі, що в скинії, — не́сли їх священики та Левити.
и внесоша его и скинию свидения и вся сосуды святыя, иже в скинии, и внесоша его священницы и левити.
6 А цар Соломон та вся Ізраїлева громада, що зібралася при ньому перед ковчегом, прино́сили в жертву худобу дрібну́ та худобу велику, що через многоту́ не була ані запи́сувана, ані лі́чена!
Царь же Соломон и весь сонм сынов Израилевых, и боящиися и собрании пред кивотом, жряху телцы и овцы безчисленны и несочисляемы от множества.
7 І священики внесли ковчега Господнього заповіту до його місця, до девіру дому, до Святого Святих, під кри́ла херувимів.
И внесоша священницы кивот завета Господня на место его, еже есть молитвенник храма, во Святая Святых, под криле херувимов.
8 А херувими простяга́ли крила над місцем ковчега, і затінювали херувими над ковчегом та над його держака́ми зве́рху.
И бяху херувими распростерше крила своя над местом кивота, и покрываху херувими над кивотом и над носилами его свыше.
9 А ті держаки́ були довгі, і головки тих держакі́в були видні з ковчегу, що перед девіром, а назо́вні не були видні. І були вони там аж до цього дня.
И длиннее бяху носила, и видяхуся главы носил от святых в лице молитвенника, и не видяхуся вне, и быша тамо даже до настоящаго дне.
10 У ковчезі не було нічого, тільки дві табли́ці, що поклав Мойсей на Хори́ві, коли Господь склав був заповіта з Ізраїлевими синами при виході їх із Єгипту.
Ничтоже бе в кивоте, токмо две скрижали, ихже положи Моисей в Хориве, егда закон даде Господь сыном Израилевым, исходящым им из земли Египетския.
11 І сталося, як священики вихо́дили із святині, — а всі священики, що були там, освятилися, без доде́ржання черг, —
И бысть исходящым священником от святых, вси бо священницы, иже ту обретошася, освящени быша и не бяху расположени в дневную чреду,
12 а Левитн співаки́, — усі вони, аж до Асафа, Гемана, Єдутуна, і синів їхніх та братів їхніх, — убрані в віссо́н, з цимба́лами, із а́рфами та з ци́трами, стояли на схід від же́ртівиика, а з ними сто й двадцять священиків, що сурми́ли на су́рмах,
левити же и певцы вси с сынми Асафовыми, со Еманом, Идифумом, и с сынми их и с братиями их, облечени в ризы льняны, в кимвалех и псалтири и гуслех (возглашаху) стояще пред олтарем, и с ними жерцев сто двадесять трубяще трубами:
13 і було воно для сурмачі́в та співаків як одне, щоб подати один голос на хвалу́ та дяку Господе́ві, і як загримів голос на су́рмах, і на цимба́лах, і на музичних знаря́ддях, і як хвалили Господа: „Добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!“, — то дім, дім Господній наповнився хмарою!
и бысть един глас в трублении и в псалмопении и в возглашении гласом единым еже хвалити и исповедатися Господеви. И егда воздвигоша глас в трубах и кимвалех и органех песней, и глаголаху: исповедайтеся Господеви, яко благ, яко в век милость Его: и дом исполнися облака славы Господни,
14 І не могли священики стояти й служити через ту хмару, бо слава Господня напо́внила дім Божий!
и не могоша священницы стати служити от лица облака, наполни бо слава Господня дом Божий.
