< 2 хроніки 5 >
1 І була закі́нчена вся праця, яку зробив Соломон для Господнього дому. І Соломон повно́сив освячені речі свого батька Давида, і срібло́, і золото, і всі ці речі дав до скарбни́ці Божого дому.
Salomon donc apporta tout ce qu’avait voué David, son père, l’argent, l’or et tous les vases, et il les mit dans les trésors de la maison de Dieu.
2 Тоді Соломон зібрав до Єрусалиму Ізраїлевих старши́х, і всіх голі́в племе́н, начальників ба́тьківських родів Ізраїлевих синів, щоб перене́сти ковчега Господнього заповіту з Давидового Міста, воно — Сіо́н.
Après quoi, il assembla les anciens d’Israël, tous les princes des tribus et les chefs des familles des enfants d’Israël à Jérusalem, pour amener l’arche de l’alliance du Seigneur de la cité de David, qui est Sion.
3 І були зі́брані до царя всі ізра́їльтяни в свято, воно — сьо́мого місяця.
C’est pourquoi tous les hommes d’Israël vinrent auprès du roi au jour solennel du septième mois.
4 І поприхо́дили всі Ізраїлеві старші́, і Левити поне́сли ковчега.
Et lorsque tous les anciens d’Israël furent venus, les Lévites enlevèrent l’arche,
5 І поне́сли ковчега та скинію заповіту, і всі святі речі, що в скинії, — не́сли їх священики та Левити.
Et l’apportèrent avec tous les ornements du tabernacle. Mais les vases du sanctuaire, qui étaient dans le tabernacle, ce furent les prêtres qui les portèrent avec les Lévites.
6 А цар Соломон та вся Ізраїлева громада, що зібралася при ньому перед ковчегом, прино́сили в жертву худобу дрібну́ та худобу велику, що через многоту́ не була ані запи́сувана, ані лі́чена!
Or le roi Salomon, tout le peuple d’Israël, et tous ceux qui s’assemblèrent devant l’arche, immolaient des béliers et des bœufs sans nombre: tant était grande, en effet, la multitude des victimes.
7 І священики внесли ковчега Господнього заповіту до його місця, до девіру дому, до Святого Святих, під кри́ла херувимів.
Les prêtres portèrent donc l’arche de l’alliance du Seigneur en son lieu, c’est-à-dire, dans l’oracle du temple, dans le Saint des saints, sous les ailes des chérubins;
8 А херувими простяга́ли крила над місцем ковчега, і затінювали херувими над ковчегом та над його держака́ми зве́рху.
En sorte que les chérubins étendaient leurs ailes sur le lieu dans lequel l’arche avait été mise, et la couvraient elle-même avec ses leviers.
9 А ті держаки́ були довгі, і головки тих держакі́в були видні з ковчегу, що перед девіром, а назо́вні не були видні. І були вони там аж до цього дня.
Quant aux leviers avec lesquels on portait l’arche, parce qu’ils étaient un peu plus longs, leurs têtes paraissaient devant le sanctuaire; mais si quelqu’un était un peu en dehors, il ne pouvait pas les voir. Ainsi l’arche a été là jusqu’au présent jour.
10 У ковчезі не було нічого, тільки дві табли́ці, що поклав Мойсей на Хори́ві, коли Господь склав був заповіта з Ізраїлевими синами при виході їх із Єгипту.
Il n’y avait rien dans l’arche, si ce n’est les deux tables que Moïse y mit à Horeb, quand le Seigneur donna sa loi aux enfants d’Israël sortant d’Égypte.
11 І сталося, як священики вихо́дили із святині, — а всі священики, що були там, освятилися, без доде́ржання черг, —
Or les prêtres étaient sortis du sanctuaire (car tous les prêtres qui purent se trouver là furent sanctifiés; et en ce temps-là les classes et l’ordre des ministères n’avaient pas été encore distribués entre eux),
12 а Левитн співаки́, — усі вони, аж до Асафа, Гемана, Єдутуна, і синів їхніх та братів їхніх, — убрані в віссо́н, з цимба́лами, із а́рфами та з ци́трами, стояли на схід від же́ртівиика, а з ними сто й двадцять священиків, що сурми́ли на су́рмах,
Tant les Lévites que les chantres, c’est-à-dire ceux qui étaient sous Asaph, sous Héman, sous Idithun, leurs fils et leurs frères, revêtus de fin lin, faisaient retentir des cymbales, des psaltérions et des harpes, se tenant au côté oriental de l’autel; et avec eux cent vingt prêtres sonnaient des trompettes.
13 і було воно для сурмачі́в та співаків як одне, щоб подати один голос на хвалу́ та дяку Господе́ві, і як загримів голос на су́рмах, і на цимба́лах, і на музичних знаря́ддях, і як хвалили Господа: „Добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!“, — то дім, дім Господній наповнився хмарою!
Ainsi tous ensemble chantant avec des trompettes, des voix, des cymbales, des orgues et d’autres instruments de divers genres, et élevant la voix dans les airs, un bruit s’entendait au loin, en sorte que, lorsqu’ils eurent commencé à louer le Seigneur, et à dire: Rendez gloire au Seigneur, parce qu’il est bon, parce que sa miséricorde est éternelle, la maison de Dieu fut remplie d’une nuée;
14 І не могли священики стояти й служити через ту хмару, бо слава Господня напо́внила дім Божий!
En sorte que les prêtres ne pouvaient s’y tenir, ni remplir leur ministère à cause de la nuée; car la gloire du Seigneur avait rempli la maison de Dieu.