2 хроніки 36
1 А наро́д кра́ю взяв Йоаха́за, сина Йосії, і настанови́в його царем в Єрусалимі замість ба́тька його.
Then the people of the land took Jehoahaz son of Josiah, and made him king in his father's place in Jerusalem.
2 Йоаха́з був віку двадцяти й трьох літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці.
Jehoahaz was twenty-three years old when he began to reign, and he reigned three months in Jerusalem.
3 I скинув його єгипетський цар в Єрусалимі, і наклав ка́ру на цей край, — сто талантів срібла та талант золота.
The king of Egypt removed him at Jerusalem, and fined the land one hundred talents of silver and one talent of gold.
4 І єгипетський цар настанови́в царем над Юдеєю та Єрусалимом брата його Ел'якима, і змінив ім'я́ йому на Єгояким. А брата його Йоахаза узяв Нехо й відвів його до Єгипту.
The king of Egypt made Eliakim, who was the brother of Jehoahaz, king over Judah and Jerusalem (and changed Eliakim's name to Jehoiakim). Then Necho took Eliakim's brother Jehoahaz and brought him to Egypt.
5 Єгояки́м був віку двадцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і одина́дцять років царював в Єрусалимі. І робив він зло в оча́х Господа, Бога свого.
Jehoiakim was twenty-five years old when he began to reign, and he reigned eleven years in Jerusalem. He did what was evil in the sight of Yahweh his God.
6 На нього пішов Навуходоно́сор, цар вавилонський, і він закував його в мідяні кайда́ни, щоб відве́сти його до Вавило́ну.
Then Nebuchadnezzar, king of Babylon, attacked him and bound him in chains to lead him away to Babylon.
7 А дещо з по́суду Господнього дому Навуходоно́сор відправив до Вавилону, і дав його до храму свого в Вавилоні.
Nebuchadnezzar also carried some of the objects in the house of Yahweh to Babylon, and put them in his palace at Babylon.
8 А решта Єгоякимових діл та гидо́ти його, які він робив, і що зна́йдено проти нього, — ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних. А замість нього зацарював син його Єгояхі́н.
As for the other matters concerning Jehoiakim, the disgusting things that he did, and what was found against him, behold, they are written in the book of the kings of Judah and Israel. Then Jehoiachin, his son, became king in his place.
9 Єгояхі́н був віку восьми літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці й десять день. І робив він лихе́ в Господніх оча́х.
Jehoiachin was eight years old when he began to reign; he reigned three months and ten days in Jerusalem. He did what was evil in the sight of Yahweh.
10 А по році послав цар Навуходоно́сор, і привів його до Вавилону з дорогим по́судом Господнього дому, а царем над Юдеєю та Єрусалимом настановив брата його Седекі́ю.
In the spring, King Nebuchadnezzar sent men and brought him to Babylon, with the valuable things from the house of Yahweh, and made Zedekiah, his relative, king over Judah and Jerusalem.
11 Седекі́я був віку двадцяти й одно́го року, коли він зацарював, і він царював в Єрусалимі одина́дцять років.
Zedekiah was twenty-one years old when he began to reign; he reigned eleven years in Jerusalem.
12 І робив він зло в оча́х Господа, Бога свого, — не впокори́вся перед пророком Єремією, що говорив із нака́зу Господнього.
He did what was evil in the sight of Yahweh his God. He did not humble himself before Jeremiah the prophet, who spoke from the mouth of Yahweh.
13 І він також відкинувся від царя Навуходоно́сора, що був заприсягнув його Господом, — і вчинив твердо́ю свою шию, і став запе́клим, щоб не наверта́тися до Господа, Бога Ізраїлевого.
Zedekiah also rebelled against King Nebuchadnezzar, who had made him swear loyalty to him by God. But Zedekiah stiffened his neck and hardened his heart against turning to Yahweh, the God of Israel.
14 Також усі зве́рхники священиків та наро́ду ще більше грішили, шануючи гидо́ти поган, і вони занечи́стили Господній дім, якого Він освятив в Єрусалимі.
Moreover, all the leaders of the priests and the people were extremely unfaithful, and they followed the disgusting practices of the nations. They polluted the house of Yahweh which he had consecrated in Jerusalem.
15 А Господь, Бог їхніх батьків, усе посилав до них через Своїх послів слова остороги, бо Він змилосе́рдився над народом Своїм та над осе́лею Своєю.
Yahweh, the God of their ancestors, sent word to them by his messengers again and again, because he had compassion on his people and on the place where he lives.
16 Та вони соро́мили Божих послів, і пого́рджували їхніми слова́ми, і насміха́лися з Його пророків, аж поки не піднісся гнів Господа на народ Його так, що не було вже ліку.
But they mocked God's messengers, despised his words, and scoffed at his prophets, until the wrath of Yahweh arose against his people, until there was no help for it.
17 І Він навів на них халдейського царя, і той позабива́в мече́м їхніх ви́браних у домі їхньої святині, і не змилосе́рдився ані над юнако́м, ані над ді́вчиною, ані над стари́м, ані над старе́зним, — усе дав в його руку...
So God brought on them the king of the Chaldeans, who killed their young men with the sword in the sanctuary, and had no compassion on young men or virgins, old men or the gray-haired. God gave them all into his hand.
18 І всі речі Божого дому, вели́кі та малі́, і ска́рби дому Господнього та дому царя й його зверхників, — усе переніс до Вавилону.
All the furnishings of the house of God, great and small, the treasures of the house of Yahweh, and the treasures of the king and his officials—all these he took to Babylon.
19 І спали́ли вони Божий дім, і порозбива́ли мур Єрусалиму, і всі пала́ти його попали́ли огнем, а всі дорогі́ речі його пони́щили...
They burned down the house of God, broke down the wall of Jerusalem, burned all its palaces, and destroyed all the beautiful things in it.
20 І пішло́ на вигна́ння до Вавилону позоста́ле від меча́, і стали йому та синам його за рабів аж до зацарювання перського царства,
The king carried away to Babylon those who had escaped the sword. They became servants for him and his sons until the rule of the kingdom of Persia.
21 щоб ви́повнилося Господнє слово, проре́чене Єреміїними устами, аж поки вподо́бає собі земля свої суботи, — по всі дні її спусто́шення святкува́ла вона суботи, щоб спо́внилися сімдеся́т літ.
This happened to fulfill the word of Yahweh by the mouth of Jeremiah, until the land should have enjoyed its Sabbath rests. It observed its Sabbath for as long as it lay abandoned, in order to pass seventy years in this way.
22 А першого року Кіра, царя перського, коли спо́внилось слово Господнє, проре́чене устами Єреміїними, збудив Господь духа Кі́ра, царя перського, і він оголосив по всьому царству своє́му, а також на письмі, говорячи:
Now in the first year of Cyrus, king of Persia, so that the word of Yahweh by the mouth of Jeremiah might be carried out, Yahweh motivated the spirit of Cyrus, king of Persia, so that he made a proclamation throughout all his kingdom, and put it also in writing. He said,
23 „Так говорить Кір, цар перський: Усі зе́мні царства дав мені Госпо́дь, Бог Небесний, і Він наклав на мене збудувати Йому храма в Єрусалимі, що в Юдеї. Хто між вами з усьо́го Його наро́ду, — нехай буде Госпо́дь, Бог його, з ним, і нехай він іде до Єрусалиму!“
“This is what Cyrus, king of Persia, says: Yahweh, the God of heaven, has given me all the kingdoms of the earth. He has commanded me to build a house for him in Jerusalem, which is in Judah. Whoever is among you from all his people, may Yahweh your God, be with you. Let him go up to the land.”
