2 хроніки 35
1 І справив Йосія в Єрусалимі Пасху для Господа, і зарізали пасхальне ягня чотирнадцятого дня першого місяця.
Иосия а прэзнуит Паштеле ын чинстя Домнулуй ла Иерусалим ши ау жертфит Паштеле ын а пайспрезечя зи а луний ынтый.
2 І поставив він священиків на їхні стано́вища, і підбадьо́рував їх на службу Господнього дому.
А пус пе преоць ын службеле лор ши й-а ымбэрбэтат ла служба Касей Домнулуй.
3 І сказав він Левитам, наста́вникам усього Ізра́їля, посвя́ченим для Господа: „Дайте святого ковчега до храму, що його збудува́в Соломон, син Давидів, цар Ізраїлів. Нема пощо вам носити його на раме́нах, — служіть тепер Господе́ві, вашому Богові, та Його наро́дові, Ізраїлеві.
А зис левицилор каре ынвэцау пе тот Исраелул ши каре ерау ынкинаць Домнулуй: „Пунець кивотул сфынт ын каса пе каре а зидит-о Соломон, фиул луй Давид, ымпэратул луй Исраел. Н-авець сэ-л май пуртаць пе умерь. Служиць акум Домнулуй Думнезеулуй востру ши попорулуй Сэу Исраел.
4 І приготу́йтеся за родом ваших батьків, за вашими че́ргами, за писа́нням Давида, Ізраїлевого царя, та за писа́нням його сина Соломона.
Прегэтици-вэ дупэ каселе воастре пэринтешть, дупэ четеле воастре, кум ау рындуит прин скрис Давид, ымпэратул луй Исраел, ши фиул сэу Соломон.
5 І станьте в святині за ві́дділами ба́тьківських ро́дів ваших браті́в, синів народу, — а по́діл за ба́тьківськими домами в Левитів.
Луаци-вэ локуриле ын Сфынтул Локаш, дупэ фелурителе касе пэринтешть але фрацилор воштри, фиий попорулуй, ши дупэ ыншируиря каселор пэринтешть але левицилор.
6 І заріжте пасха́льне ягня́, й освятіться, і приготу́йте для ваших братів, щоб робити за Господнім словом, даним через Мойсея“.
Жертфиць Паштеле, сфинцици-вэ ши прегэтици-ле пентру фраций воштри, ынтокмай дупэ кувынтул Домнулуй ростит прин Мойсе.”
7 І дав Йосі́я для лю́дських синів худоби дрібно́ї, ове́чок та молодих кіз, це все на пасха́льне ягня́ для кожного, хто знахо́дився в Єрусалимі, числом тридцять тисяч, а худоби великої — три тисячі. Це з набу́тку царе́вого.
Иосия а дат оаменилор попорулуй, тутурор челор че се афлау аколо, мей ши капре ын нумэр де трейзечь де мий, тоць пентру Паште, ши трей мий де бой. Ачештя ау фост луаць дин авериле ымпэратулуй.
8 А його зве́рхники дали́ на жертву для народу, для священиків та для Левитів: Хілкійя, і Захарій, і Єхіїл, старші́ в Божому домі, дали́ священикам на пасха́льні же́ртви дві тисячі й шість сотень худо́би дрібно́ї, а худоби великої — три тисячі.
Кэпетенииле луй ау фэкут де бунэвое ун дар попорулуй, преоцилор ши левицилор. Хилкия, Захария ши Иехиел, май-марий Касей луй Думнезеу, ау дат преоцилор, пентру Паште, доуэ мий шасе суте де мей ши трей суте де бой.
9 А Конанія, і Шемая, і брат його Натанаїл, і Хашавія, і Єіїл, і Йозавад, зверхники Левитів, дали́ для Левитів на пасхальні же́ртви п'ять тисяч худо́би дрібно́ї, а худоби великої — п'ять сотень.
Конания, Шемая ши Нетанеел, фраций сэй, Хашабия, Иеиел ши Иозабад, капий левицилор, ау дат левицилор, пентру Паште, чинч мий де мей ши чинч суте де бой.
10 І була́ міцно встано́влена служба, — і стали священики на своїм стано́вищі, а Левити — при своїх че́ргах, за нака́зом царя.
Астфел с-а ынтокмит служба ши преоций ши левиций шь-ау луат локул дупэ четеле лор, дупэ порунка ымпэратулуй.
11 І різали пасхальне ягня, а священики кропи́ли кров'ю, беручи́ з їхньої руки, а Левити здирали шкуру.
Ау жертфит Паштеле. Преоций ау стропит сынӂеле пе каре-л луау дин мына левицилор, ши левиций ау жупуит вителе де пеле.
12 І відділи́ли, що було на цілопа́лення, щоб дати їх за ві́дділами, по ба́тьківських дома́х сина́м народу на прино́шення Господе́ві, як написано в Мойсеєвій книзі. І так зробили й з худобою великою.
Ау пус деопарте ардериле-де-тот, ка сэ ле дя четелор каселор пэринтешть але оаменилор дин попор сэ ле адукэ Домнулуй, кум есте скрис ын картя луй Мойсе. Тот аша ау фэкут ши ку боий.
13 І пекли пасхальне ягня на огні, за постановою, а святі жертви варили в горшка́х, і в котла́х, і в горня́тах, і швидко не́сли всім синам народу.
Ау ферт Паштеле ла фок, дупэ орындуялэ, ши ау ферт лукруриле сфинте ын казане, кэлдэрь ши тигэй. Ши ле-ау ымпэрцит ын грабэ ла тот попорул.
14 А потім навари́ли собі та священикам, бо священики, Ааро́нові сини, були зайняті прино́шенням цілопа́лення та ло́ю аж до ночі, то Левити нагото́вили ї́жі собі та священикам, Ааро́новим синам.
Апой ау прегэтит че ера пентру ей ши пентру преоць, кэч преоций, фиий луй Аарон, ау авут трябэ пынэ ноаптя ку адучеря ардерилор-де-тот ши а грэсимилор. Де ачея ау прегэтит левиций пентру ей ши пентру преоць, фиий луй Аарон.
15 А співаки́, Асафові сини, були на своїх місцях за нака́зом Давида, і Асафа, і Гемана, і Єдутуна, царе́вого прозорли́вця, а придве́рні були при кожній брамі, — їм не треба було відхо́дити від своїх робі́т, бо їхні брати́ Левити нагото́вили їм.
Кынтэреций, фиий луй Асаф, стэтяу ла локул лор, дупэ рындуяла луй Давид, луй Асаф, луй Хеман ши луй Иедутун, вэзэторул ымпэратулуй. Ушиерий, де асеменя, ерау ла фиекаре ушэ. Н-ау авут невое сэ се абатэ де ла служба лор, кэч фраций лор левиций ау прегэтит че ера пентру ей.
16 I була міцно встано́влена вся Господня служба того дня, щоб спра́вити Па́сху й прине́сти цілопа́лення на Господньому же́ртвінику, за нака́зом царя Йосії.
Астфел а фост ынтокмитэ ын зиуа ачея тоатэ служба Домнулуй, ка сэ прэзнуяскэ Паштеле ши сэ адукэ ардериле-де-тот пе алтарул Домнулуй, дупэ порунка ымпэратулуй Иосия.
17 І Ізра́їлеві сини, що знахо́дилися там, справля́ли того ча́су Па́сху та свято Опрі́сноків сім день.
Копиий луй Исраел каре се афлау аколо ау прэзнуит Паштеле ын ачелашь тимп ши Сэрбэтоаря Азимилор шапте зиле.
18 І не справля́лася Па́сха, як ця, в Ізраїлі від днів пророка Самуїла, а всі Ізраїлеві царі не справляли такої, як ця Па́сха, що справив Йосія, і священики, і Левити, і ввесь Юда та Ізраїль, що знахо́дився там, та ме́шканці Єрусалиму.
Ничо Сэрбэтоаре а Паштелор ну май фусесе прэзнуитэ ка ачаста ын Исраел дин зилеле пророкулуй Самуел. Ши ничунул дин ымпэраций луй Исраел ну май прэзнуисе Паште ка челе пе каре ле-ау прэзнуит Иосия, преоций ши левиций, тот Иуда ши Исраелул каре се афлау аколо, ши локуиторий Иерусалимулуй.
19 Вісімнадцятого року царюва́ння Йосі́ї справля́лася ця Па́сха.
Ын ал оптспрезечеля ан ал домнией луй Иосия ау фост прэзнуите Паштеле ачестя.
20 По всьому цьому, коли Йосі́я пригото́вив дім Божий, прийшов Нехо́, цар єгипетський, щоб воювати в Каркеміші над Ефратом, а Йосія вийшов навпроти нього.
Дупэ тоате ачесте лукрурь, дупэ че а дрес Иосия Каса Домнулуй, Неко, ымпэратул Еӂиптулуй, с-а суит сэ лупте ымпотрива Каркемишулуй пе Еуфрат. Иосия й-а ешит ынаинте.
21 І послав той до нього послів, говорячи: „Що́ мені до тебе, ца́рю Юдин? Не проти тебе прихо́джу я сьогодні, але проти дому, що воює зо мною. А Бог наказав мені спіши́ти. Не протився Богові, що зо мною, і нехай Він не знищить тебе!“
Ши Неко й-а тримис соль сэ-й спунэ: „Че ам еу ку тине, ымпэратул луй Иуда? Ну ымпотрива та вин астэзь, чи ымпотрива уней касе ку каре сунт ын рэзбой. Ши Думнезеу мь-а спус сэ мэ грэбеск. Ну те ымпотриви луй Думнезеу, каре есте ку мине, ка сэ ну те нимичяскэ.”
22 Та Йосія не відвернувся від нього, але перебрався, щоб воювати з ним, і не послухався слів Нехо, що були з Божого нака́зу, і прийшов воювати в долині Меґіддо.
Дар Иосия ну с-а ынторс де ла ел, чи шь-а скимбат хайнеле ка сэ лупте ымпотрива луй, фэрэ сэ аскулте кувинтеле луй Неко, каре веняу дин гура луй Думнезеу. А ынаинтат ла луптэ ын валя Мегидо.
23 І ви́стрілили стрільці́ на царя Йосію. І сказав цар до своїх рабів: „Відведіть мене, бо я си́льно ра́нений“...
Аркаший ау трас асупра ымпэратулуй Иосия, ши ымпэратул а зис служиторилор сэй: „Луаци-мэ, кэч сунт греу рэнит.”
24 І перевели́ його його раби з військової колесниці на його другий по́віз, і відве́зли його до Єрусалиму. І помер він, і був похований у гроба́х своїх батьків, а вся Юдея та Єрусалим були в жало́бі по Йосії.
Служиторий л-ау луат дин кар, л-ау пус ынтр-ун алт кар ал луй ши л-ау адус ла Иерусалим. А мурит ши а фост ынгропат ын мормынтул пэринцилор сэй. Тот Иуда ши Иерусалимул ау плынс пе Иосия.
25 І Єремія співав жало́бну пісню по Йосії. А всі співаки́ та співа́чки оповіда́ли в жало́бних своїх пісня́х про Йосію, і так є аж до сьогодні, і дали їх за уставу для Ізраїля, і ось вони написані в „Жало́бних Пісня́х“.
Иеремия а фэкут ун кынтек де жале пентру Иосия. Тоць кынтэреций ши тоате кынтэрецеле ау ворбит де Иосия ын кынтечеле лор де жале пынэ ын зиуа де азь ши ау ажунс о датинэ ын Исраел. Кынтэриле ачестя сунт скрисе ын „Кынтечеле де Жале”.
26 А решта діл Йосії та його чесно́ти, за написаним у Господнім Зако́ні,
Челелалте фапте але луй Иосия ши фаптеле луй евлавиоасе, фэкуте аша кум порунчеште Леӂя Домнулуй,
27 і дії його перші та останні, — ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних.
челе динтый ши челе де пе урмэ фапте але луй, сунт скрисе ын картя ымпэрацилор луй Исраел ши Иуда.
