2 хроніки 33

1 Манасі́я був віку дванадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі п'ятдеся́т і п'ять літ.

Quando Manàsse divenne re, aveva dodici anni; regnò cinquantacinque anni in Gerusalemme.

2 І робив він лихе́ в Господніх оча́х, за поганською гидо́тою тих наро́дів, яких вигнав Господь з-перед Ізраїлевих синів.

Egli fece ciò che è male agli occhi del Signore, secondo gli abomini dei popoli che il Signore aveva scacciato di fronte agli Israeliti.

3 І він зно́ву побудував па́гірки, які порозбивав був його батько Єзекія, і понаставля́в же́ртівники для Ваалів, і поробив Аста́рти, і вклонявся всім небе́сним си́лам, і служив їм.

Ricostruì le alture demolite da suo padre Ezechia, eresse altari ai Baal, piantò pali sacri, si prostrò davanti a tutta la milizia del cielo e la servì.

4 І побудував він же́ртівники в Господньому домі, про якого сказав був Господь: „В Єрусалимі буде Ім'я́ Моє навіки!“

Costruì altari nel tempio, del quale il Signore aveva detto: «In Gerusalemme sarà il mio nome per sempre».

5 І побудував він же́ртівники для всіх небесних сил на обох подві́р'ях Господнього дому.

Eresse altari a tutta la milizia del cielo nei due cortili del tempio.

6 І він перепроваджував своїх синів через огонь у долині Гінномового сина, і гадав, і ворожив, і чарував, і настановля́в викликувачів ду́хів померлих і ду́хів віщих, і багато робив зла в оча́х Господа, щоб гніви́ти Його.

Fece passare i suoi figli per il fuoco nella Valle di Ben-Hinnòn. Praticò la magia, gli incantesimi e la stregoneria; istituì negromanti e indovini. Compì in molte maniere ciò che è male agli occhi del Signore provocando il suo sdegno.

7 І поставив він рі́заного бовва́на, якого зробив, у Божому домі, про якого Бог сказав був до Давида та до сина його Соломона: „У цьому домі та в Єрусалимі, що його Я вибрав зо всіх міст Ізраїлевих племен, покладу Я Ім'я́ Своє навіки!

E collocò la statua dell'idolo che aveva fatto, nel tempio, di cui Dio aveva detto a Davide e al figlio Salomone: «In questo tempio e in Gerusalemme, che mi sono scelta fra tutte le tribù di Israele, porrò il mio nome per sempre.

8 І більше не виступить Ізраїлева нога з тієї землі, яку Я дав вашим батька́м, якщо тільки вони бу́дуть пильнувати робити все так, як наказав Я їм, увесь Зако́н, і устави, і постанови, дані через Мойсея“.

Non lascerò più che il piede degli Israeliti si allontani dal paese che io ho concesso ai loro padri, purché procurino di eseguire quanto ho comandato loro nell'intera legge, ossia negli statuti e nei decreti dati loro per mezzo di Mosè».

9 Та Манасі́я робив блудли́вими Юдею та ме́шканців Єрусалиму, щоб робити гірше від тих народів, яких Господь вигубив з-перед Ізраїлевих синів.

Manàsse fece traviare Giuda e gli abitanti di Gerusalemme spingendoli ad agire peggio delle popolazioni che il Signore aveva sterminate di fronte agli Israeliti.

10 І говорив Господь до Манасії та до народу його, та не слухались вони.

Il Signore parlò a Manàsse e al suo popolo, ma non gli badarono.

11 І Господь навів на них зверхників війська асирійського царя, а вони схопи́ли Манасію на по́від, і скували його мідяни́ми кайда́нами та й повели́ його до Вавило́ну.

Allora il Signore mandò contro di loro i capi dell'esercito del re assiro; essi presero Manàsse con uncini, lo legarono con catene di bronzo e lo condussero in Babilonia.

12 А як був він ути́скуваний, благав він лице Господа, Бога свого, і дуже впокори́вся перед лицем Бога своїх батьків.

Ridotto in tale miseria, egli placò il volto del Signore suo Dio e si umiliò molto di fronte al Dio dei suoi padri.

13 І молився він до Нього, і Він був убла́ганий, і вислухав блага́ння його, і вернув його до Єрусалиму, до царства його. І пізнав Манасія, що Господь — Він Бог!

Egli lo pregò e Dio si lasciò commuovere, esaudì la sua supplica e lo fece tornare in Gerusalemme nel suo regno; così Manàsse riconobbe che solo il Signore è Dio.

14 По цьому збудував він зо́внішній мур для Давидового Міста на за́хід від Ґіхону, в долині, до входу в Рибну браму, й оточив Офела й дуже ви́соко підняв його. І понаставля́в він військо́вих зверхників по всіх укрі́плених містах Юдеї.

In seguito, egli costruì il muro esteriore della città di Davide, a occidente del Ghicon, nella valle fino alla porta dei Pesci, che circondava l'Ofel; Manàsse lo tirò su a notevole altezza. In tutte le fortezze di Giuda egli pose capi militari.

15 І повикида́в він чужих богі́в та подобу бовва́на з Господнього дому, і всі же́ртівники, що він побудував був на горі Господнього дому та в Єрусалимі, і викинув те поза місто.

Rimosse gli dei stranieri e l'idolo dal tempio insieme con tutti gli altari che egli aveva costruito sul monte del tempio e in Gerusalemme e gettò tutto fuori della città.

16 І збудував він Господнього же́ртівника, і приніс на ньому жертви приносів мирних та вдячних, і звелів юдеям служити Господе́ві, Богові Ізраїлевому.

Restaurò l'altare del Signore e vi offrì sacrifici di comunione e di lode e comandò a Giuda di servire il Signore, Dio di Israele.

17 Але народ прино́сив жертви ще на па́гірках, тільки вже Господеві, Богові своєму.

Tuttavia il popolo continuava a sacrificare sulle alture, anche se lo faceva per il Signore.

18 А решта діл Манасії, і його молитва до Бога його, і слова прозорли́вців, що говорили до нього Ім'ям Господа, Бога Ізраїлевого, — ото вони описані в історії Ізраїлевих царів.

Le altre gesta di Manàsse, la sua preghiera a Dio e le parole che i veggenti gli comunicarono a nome del Signore Dio di Israele, ecco sono descritte nelle gesta dei re di Israele.

19 А молитва його, і як Він був убла́ганий, і ввесь його гріх та його спроневі́рення, і місця́, що побудував на них па́гірки й поставив Аста́рти та бовва́ни перед своїм упоко́ренням, — ось вони описані в словах його прозорли́вців.

La sua preghiera e come fu esaudito, tutta la sua colpa e la sua infedeltà, le località ove costruì alture, eresse pali sacri e statue prima della sua umiliazione, ecco sono descritte negli atti di Cozai.

20 І спочив Манасія з батька́ми своїми, і поховали його в домі його, а замість нього зацарював син його Амо́н.

Manàsse si addormentò con i suoi padri e lo seppellirono nel suo palazzo. Al suo posto divenne re suo figlio Amòn.

21 Амон був віку двадцяти́ й двох років, коли він зацарював, і царював він в Єрусалимі два роки.

Quando Amòn divenne re, aveva ventidue anni; regnò due anni in Gerusalemme.

22 І робив він зло в Господніх оча́х, як робив його батько Манасі́я. А всім бовва́нам, яких наробив його ба́тько Манасія, Амо́н прино́сив жертви та служив їм.

Egli fece ciò che è male agli occhi del Signore, come l'aveva fatto Manàsse suo padre. Amòn offrì sacrifici a tutti gli idoli eretti da Manàsse suo padre e li servì.

23 І не впокори́вся він перед Господнім лице́м, як упокори́вся був його батько Манасія, і він, Амон, побільши́в провину.

Non si umiliò davanti al Signore, come si era umiliato Manàsse suo padre; anzi Amòn aumentò le sue colpe.

24 І змо́вилися раби його на нього, і забили його в його домі.

I suoi ministri ordirono una congiura contro di lui e l'uccisero nella reggia,

25 Та наро́д Краю перебив усіх змо́вників на царя Амона. І настановив народ Краю царем замість нього сина його Йосі́ю.

ma il popolo del paese uccise quanti avevano congiurato contro Amòn. Lo stesso popolo del paese proclamò re, al posto di lui, suo figlio Giosia.