< 2 хроніки 31 >
1 А коли це все скінчи́лося, вийшов увесь Ізраїль, що знахо́дився там, до Юдиних міст, і полама́ли стовпи́ для божків, і постина́ли посвячені дере́ва, і порозбивали па́гірки та же́ртівники в усьому Юді й Веніямині, і в Єфремі та Манасії аж до кінця. Пото́му верну́лися всі Ізра́їлеві сини, кожен до своєї посілости, до своїх міст.
Кынд с-ау испрэвит тоате ачестя, тоць чей дин Исраел каре ерау де фацэ ау плекат ын четэциле луй Иуда ши ау сфэрымат стылпий идолешть, ау тэят астартееле ши ау сурпат де тот ынэлцимиле ши алтареле дин тот Иуда ши Бениамин ши дин Ефраим ши Манасе. Апой тоць копиий луй Исраел с-ау ынторс ын четэциле лор, фиекаре ла мошия луй.
2 І Єзекі́я поставив че́рги священиків та Левитів за їхніми ві́дділами, кожного за його слу́женням, зо священиків та з Левитів, на цілопа́лення, і на мирні жертви, — на слу́ження й на подяку, і на хвалу в брамах Господніх таборів.
Езекия а ашезат дин ноу четеле преоцилор ши левицилор дупэ ширул лор, фиекаре дупэ службеле сале, преоць ши левиць, пентру ардериле-де-тот ши жертфеле де мулцумире, пентру службэ, пентру кынтэрь ши лауде, ла порциле таберей Домнулуй.
3 А царева частка зо здобу́тку його приділена була на цілопа́лення: на цілопалення ранішні та вечірні, і на цілопалення на суботи й на молодики́ та на свята, як написано в Зако́ні Господньому.
Ымпэратул а дат о парте дин авериле луй пентру ардерь-де-тот, пентру ардериле-де-тот де диминяцэ ши де сярэ ши пентру ардериле-де-тот дин зилеле де Сабат, де лунэ ноуэ ши де сэрбэторь, кум есте скрис ын Леӂя Домнулуй.
4 І наказа́в він наро́дові, ме́шканцям Єрусалиму, давати частку священичу та левитську, щоб вони були ревними в Зако́ні Господньому.
Ши а порунчит попорулуй, локуиторилор Иерусалимулуй, сэ дя преоцилор ши левицилор партя кувенитэ лор, ка сэ цинэ ку скумпэтате Леӂя Домнулуй.
5 А як поши́рився той нака́з, поназно́сили Ізраїлеві сини багато первопло́дів збіжжя, виноградного соку, і ново́ї оливи, і меду, і всякого полевого врожа́ю; і як десятину того всього багато поназно́сили.
Кынд а ешит порунка ачаста, копиий луй Исраел ау дат дин белшуг челе динтый роаде де грыу, де муст, де унтделемн, де мьере ши дин тоате роаделе де пе кымп; ау адус дин белшуг ши зечуяла дин тоате.
6 А Ізраїлеві та Юдині сини, що сиділи по Юдиних містах, також вони поприно́сили десятину худоби великої та худоби дрібно́ї, і десятину святих рече́й, посвя́чених Господе́ві, їхньому Богові, і понадава́ли того багато куп.
Тотодатэ, копиий луй Исраел ши Иуда каре локуяу ын четэциле луй Иуда ау дат зечуяла дин бой ши ой ши зечуяла дин лукруриле сфинте каре ерау ынкинате Домнулуй Думнезеулуй лор ши ау фэкут май мулте грэмезь.
7 Третього місяця зачали́ складати ті купи, а місяця сьомого закінчи́ли.
Ау ынчепут сэ факэ грэмезиле ын луна а трея ши ау испрэвит ын луна а шаптя.
8 І прийшли Єзекія та зверхники, і побачили ті купи, — і поблагослови́ли Господа та наро́д Його, Ізраїля.
Езекия ши кэпетенииле ау венит сэ вадэ грэмезиле ши ау бинекувынтат пе Домнул ши пе попорул Сэу Исраел.
9 І виві́дував Єзекія священиків та Левитів про ті купи.
Ши Езекия а ынтребат пе преоць ши пе левиць де грэмезиле ачестя.
10 І говорив до нього священик Азарія, голова Садокового дому, і сказав: „Відко́ли зачали́ прино́сити прино́шення до Господнього дому, ми їли й були ситі, і багато позоста́лося, бо Господь поблагословив наро́д Свій. А з останків скла́дено оцю многоту́.
Атунч, мареле преот Азария, дин каса луй Цадок, й-а рэспунс: „Де кынд ау ынчепут сэ се адукэ даруриле ын Каса Домнулуй, ной ам мынкат, не-ам сэтурат ши а май рэмас мулт, кэч Домнул а бинекувынтат пе попорул Сэу. Ши ятэ че маре грэмадэ а май рэмас!”
11 Тоді Єзекія наказав пригото́вити комо́ри в Господньому домі, — і пригото́вили.
Езекия а дат порункэ сэ прегэтяскэ ниште кэмэрь ын Каса Домнулуй, ши ле-ау прегэтит.
12 І вірно перене́сли туди прино́шення, і десятину, і святощі, а над ними володарем був Левит Конанія, а брат його Шім'ї — дру́гим.
Ау адус ын еле ку крединчошие даруриле де мынкаре, зечуяла ши лукруриле сфинте. Левитул Конания авя грижа лор ши фрателе сэу Шимей ера ал дойля дупэ ел.
13 А Єхіїл, і Азазія, і Нахат, і Асагел, і Єрімот, і Йозавад, і Еліїл, і Їсмахія, і Махат, і Беная були урядо́вцями під рукою Конанії та брата його Шім'ї, призна́чені царем та Азарієм, володарем при Божому домі.
Иехиел, Азазия, Нахат, Асаел, Иеримот, Иозабад, Елиел, Исмакия, Махат ши Беная ерау ынтребуинцаць, суб кырмуиря луй Конания ши а фрателуй сэу Шимей, дупэ порунка ымпэратулуй Езекия ши а луй Азария, кэпетения Касей луй Думнезеу.
14 А Коре, син Їмни, Левит, придве́рний зо схі́днього боку, був над добровільними жертвами Богові, щоб видавати Господні приношення та речі найсвятіші.
Левитул Коре, фиул луй Имна, ушиер ын партя де рэсэрит, авя грижэ де даруриле де бунэвое адусе луй Думнезеу, ка сэ ымпартэ че ера адус Домнулуй прин ридикаре ши лукруриле прясфинте.
15 А при ньому були: Еден, і Мін'ямін, і Єшуа, і Шемая, Амарія, і Шеханія по священичих містах, щоб вірно роздавати їхнім братам за че́ргами, як великому, так і мало́му,
Ын четэциле преоцешть, Еден, Миниамин, Иосуа, Шемая, Амария ши Шекания ерау пушь суб кырмуиря луй ка сэ ымпартэ ку крединчошие фрацилор лор, марь ши мичь, партя кувенитэ лор, дупэ четеле лор:
16 окрім їхніх позапи́суваних: для мужчин від віку трьох літ і вище, для кожного, хто прихо́див до Господнього дому на щоденне ді́ло, на їхнє слу́ження, за їхніми сторо́жами та за їхніми че́ргами,
челор де парте бэрбэтяскэ ынскришь де ла вырста де трей ань ын сус; тутурор челор че интрау зилник ын Каса Домнулуй ка сэ-шь факэ служба дупэ ынсэрчинэриле ши дупэ четеле лор;
17 і приписаним священикам до дому їхніх батьків, та Левитам — від віку двадцяти літ і вище, у сторо́жах їхніх та в че́ргах їхніх,
преоцилор ынскришь дупэ каселе лор пэринтешть ши левицилор де ла доуэзечь де ань ын сус, дупэ службеле ши дупэ четеле лор:
18 і їхнім припи́саним з усіма́ їхніми ді́тьми, їхніми жінка́ми, і їхніми синами, і їхніми до́чками, для всього збору, бо вони в вірності своїй посвящаються на святість.
ла тоатэ адунаря преоцилор ши левицилор ынскришь ку тоць прунчий лор, ку невестеле лор, ку фиий ши фийчеле лор, кэч ерау фэрэ приханэ ын ымпэрциря лукрурилор сфинте.
19 А синам священика Ааро́на, на поля́х пасови́ська їхніх міст, у кожному місті поставлені були мужі, що зазначені поіме́нно, щоб давати частки кожному мужчи́ні серед священиків та всякому приписаному серед Левитів.
Ши пентру фиий луй Аарон, преоций, каре локуяу ла царэ ын ымпрежуримиле четэцилор лор, ерау ын фиекаре четате оамень нумиць ануме ка сэ ымпартэ пэрциле кувените тутурор челор де парте бэрбэтяскэ дин преоць ши тутурор левицилор ынскришь.
20 І зробив Єзекія так, як це, по всій Юдеї. І робив він добре й угодне та справедливе перед лицем Господа, Бога свого.
Ятэ че а фэкут Езекия ын тот Иуда. Ел а фэкут че есте бине, че есте дрепт, че есте адевэрат ынаинтя Домнулуй Думнезеулуй сэу.
21 І в усякому ді́лі, яке він зачинав, — у роботі Божого дому, і в Зако́ні, і в заповіді, щоб звертатися до Бога свого, робив він усім своїм серцем, і мав успіх.
А лукрат ку тоатэ инима ши а избутит ын тот че а фэкут пентру Каса луй Думнезеу, пентру леӂе ши пентру порунчь, ка сэ кауте пе Думнезеул сэу.