2 хроніки 30

1 І послав Єзекія по всьому Ізраїлю та по Юдеї, а також написав листи́ до країв Єфрема та Манасії, щоб прийшли до Господнього дому в Єрусалимі, щоб спра́вити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога.

Посла же Езекиа ко всему Израилю и Иуде, и написа послания ко Ефрему и Манассии, да приидут к дому Господню во Иерусалим сотворити пасху Господу Богу Израилеву.

2 І радився цар і зверхники його та ввесь збір в Єрусалимі, щоб справити Пасху другого місяця.

И усоветова царь и князи и все множество во Иерусалиме сотворити пасху во вторый месяц:

3 Бо не могли справити її того ча́су, бо священики не освятилися в потрі́бному числі, а наро́д не зібрався до Єрусалиму.

не возмогоша бо сотворити во время свое, яко священницы не очистишася доволни, и людие не у собрашася во Иерусалим.

4 І була вгодна та річ в оча́х царевих та в оча́х усього збору.

И угодно бысть слово цареви и всему множеству.

5 І вони постанови́ли оголоси́ти по всьому Ізраїлю від Беер-Шеви й аж до Дана, щоб прихо́дили справити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога, в Єрусалим, бо не часто робили її так, як написано.

И поставиша слово, да пройдет проповедь во весь Израиль от Вирсавеи даже до Дана, да приидут сотворити пасху Господу Богу Израилеву во Иерусалиме, мнози бо не сотвориша по писанию.

6 І пішли бігуни́ з листа́ми від царя та його зверхників по всьому Ізраїлі та Юдеї, та за нака́зом царя говорили: „Ізра́їлеві сини, верніться до Господа, Бога Авраамового, Ісакового та Ізраїлевого, — і Він пове́рнеться до останку, позосталого вам із руки асирійських царів.

И поидоша гонцы с посланьми от царя и от началников во весь Израиль и Иудею по повелению цареву, глаголюще: сынове Израилевы, обратитеся ко Господу Богу Авраамлю и Исаакову и Иаковлю, и обратите спасшихся, иже избыша от руки царя Ассурска,

7 І не будьте такі, як ваші батьки та як ваші брати, що спроневі́рилися Господе́ві, Богові їхніх батьків, — і Він дав їх на спусто́шення, як ви бачите.

и не будите якоже отцы ваши и братия ваша, иже отступиша от Господа Бога отец своих, и предаде их в погубление, якоже вы видите:

8 Тепер не будьте твердоши́ї, як ваші батьки. Покоріться Господе́ві, і ввійдіть до святині Його, яку Він освятив навіки, і служіть Господе́ві, Богові вашому, і Він відве́рне від вас жар гніву Свого.

и ныне не ожесточите сердец ваших, якоже отцы ваши: дадите славу Господу Богу и внидите во святилище Его, еже освяти во век, и служите Господу Богу вашему, и отвратит от вас гнев ярости Своея:

9 Бо як ви наве́рнетесь до Господа, то брати́ ваші та ваші сини зна́йдуть милосердя в своїх поневі́льників, і зможуть вернутися до цього Кра́ю, — бо милости́вий і милосердний Господь, Бог ваш, і Він не відве́рне лиця від вас, якщо ви наве́рнетеся до Нього“.

понеже егда обратитеся вы ко Господу, братия ваша и чада ваша будут в щедротах пред всеми пленившими их, и возвратит в землю сию, зане милостив и щедр Господь Бог наш, и не отвратит лица Своего от нас, аще обратимся к Нему.

10 І сторожі́ все перехо́дили з міста до міста по кра́ю Єфремовому та Манасіїному й аж до Завуло́на. Та люди глузува́ли з них, і висміювали їх.

И бяху гонцы проходяще от града во град, на горе Ефремли и Манассиине, даже и до Завулона: и быша яко посмеяваеми и поругаеми.

11 Тільки люди з Асира, і Манасії та з Завулона впокори́лися, і поприхо́дили до Єрусалиму.

Но мужие от Асира и от Манассии и от Завулона устыдишася и приидоша в Иерусалим и во Иудею.

12 Також в Юдеї була Божа рука, щоб дати їм одне серце для ви́конання наказу царя та зверхників за Господнім словом.

И бысть рука Господня дати им сердце едино приити, еже сотворити по повелению цареву и князей слово Господне.

13 I зібрався до Єрусалиму числе́нний народ, щоб справити свято Опрі́сноків другого місяця, збір дуже числе́нний.

И собрашася во Иерусалим людие мнози, да сотворят праздник опресноков в месяц вторый, сонм мног зело.

14 І встали вони, і повикида́ли і́дольські же́ртівники, що були в Єрусалимі, і повикида́ли всі кадильниці, та й повкидали до долини Кедро́н.

И восташа, и разориша олтари, иже во Иерусалиме, и вся, в нихже кадяху идолом, испровергоша и ввергоша их в поток Кедрский,

15 І зарізали пасха́льне ягня чотирнадцятого дня другого місяця, а священики та Левити засоро́милися й освятилися, і прине́сли цілопа́лення до Господнього дому.

и пожроша пасху в четвертыйнадесять день месяца втораго: священницы же и левити умилишася и освятишася, и принесоша всесожжения в дом Господень:

16 І постава́ли вони на своє́му місці за їхнім правом, за Зако́ном Мойсея, чоловіка Божого. Священики кропили кров, беручи́ з руки Левитів.

и сташа в чине своем по обычаю своему, по заповеди Моисеа человека Божия, и священницы приемляху кровь от руку левитску.

17 Багато бо було в зборі, що не освятилися, тому Левити були для рі́зання пасха́льних ягнят за кожного нечистого, щоб посвятити для Господа.

Понеже мног народ освящен не бысть, левити же бяху жруще пасху всякому, иже не можаше освятитися Господу:

18 Бо бе́зліч наро́ду, багато з Єфрема та Манасії, Іссахара та Завулона не очи́стилися, але їли Пасху, не так, як написано. Та Єзекія молився за них, говорячи: „Добрий Господь про́стить кожному,

понеже болшая часть людий от Ефрема и Манассии, и Иссахара и Завулона освященна не бысть, но ядоша пасху не по писанию.

19 хто все своє серце міцно встанови́в, щоб звертатися до Бога, Господа, Бога батьків своїх, хоч не зробив він за правилами чистости святині“.

И помолися Езекиа о них глаголя Господь Бог благ да умилостивится о всяцем сердцы направившемся еже взыскати Господа Бога отец своих, а не по очищению святынь.

20 І послухав Господь Єзекію, і прости́в народ.

И услыша Господь Езекию и изцели люди.

21 І справля́ли Ізраїлеві сини, що знахо́дилися в Єрусалимі, свято Опрісноків сім день з великою радістю, а Левити та священики день-у-день сла́вили Господа всією силою.

И сотвориша сынове Израилевы обретшиися во Иерусалиме праздник опресноков седмь дний в веселии велице хваляще Господа на всяк день, левити же и священницы во органы Господу.

22 І промовляв Єзекія до серця всіх Левитів, що мали добре розуміння для Господа. І їли святко́ву жертву сім день, і прино́сили мирні жертви, і сповіда́лися Господе́ві, Богові батьків своїх.

И глагола Езекиа ко всякому сердцу левитов, иже имех разум благ ко Господу: и скончаша праздник опресноков седмь дний жруще жертву спасения и исповедающеся Господу Богу отец своих.

23 І ввесь збір нара́дився справити свято ще другі сім день, — і справля́ли сім день в радості.

И усоветова весь собор купно сотворити ины седмь дний (праздника): и сотвориша седмь дний иных в веселии.

24 Бо Єзекія, цар Юдин, дав для збору тисячу биків і сім тисяч худоби дрібно́ї, а зверхники дали́ для збору тисячу биків і десять тисяч худоби дрібно́ї. І освятилося багато священиків.

Понеже Езекиа царь Иудин даде начатки всему народу тысящу телцев и седмь тысящ овец: началницы же даша людем телцев тысящу и овец десять тысящ, и освятишася священников множество.

25 І радів увесь Юдин збір, і священики та Левити, і ввесь збір, що прийшов з Ізраїля, і прихо́дьки, що поприхо́дили з Ізраїлевого Краю, та ті, що сиділи в Юдеї.

И возрадовася вся церковь, священницы и левити, и все множество Иудино и обретшиися из Иерусалима, и пришелцы пришедшии от земли Израилевы и обитающии во Иудеи.

26 І була велика радість в Єрусалимі, бо від днів Соломона, Давидового сина, Ізраїлевого царя, не було такого, як оце в Єрусалимі!

И бысть веселие велие во Иерусалиме: яко от дний Соломона, сына Давидова царя Израилева, не бысть таковый праздник во Иерусалиме.

27 І встали священики та Левити, і поблагословили наро́д. І почутий був їхній голос, а їхня молитва дійшла до оселі святости Його́, — до небе́с!

И восташа священницы и левити и благословиша людий, и услышан бысть глас их, и прииде моление их в жилище святое Его на небо.