2 хроніки 29
1 Єзекі́я зацарював у віці двадцяти́ й п'яти́ літ, а двадцять і дев'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Авійя, дочка́ Захарії.
Hezekiah began to reign [when he was] five and twenty years old, and he reigned nine and twenty years in Jerusalem. And his mother's name [was] Abijah the daughter of Zechariah.
2 І робив він угодне в Господніх оча́х, як усе, що робив був його ба́тько Давид.
And he did [that which was] right in the sight of the LORD, according to all that David his father had done.
3 Він першого року свого царюва́ння, місяця першого відчини́в двері Господнього дому, і попра́вив їх.
He, in the first year of his reign, in the first month, opened the doors of the house of the LORD, and repaired them.
4 І привів він священиків та Левитів, і зібрав їх на схі́дню пло́щу,
And he brought in the priests and the Levites, and assembled them in the east street,
5 та й сказав їм: „Послухайте мене, Левити! Освяті́ться тепер, і освятіть дім Господа, Бога ваших батьків, і ви́несіть нечисть із святині.
And said to them, Hear me, ye Levites, sanctify now yourselves, and sanctify the house of the LORD God of your fathers, and carry forth the filthiness out of the holy [place].
6 Бо наші батьки сироневі́рилися, і робили лихе́ в оча́х Господа, Бога нашого, і залишили Його, і відвернули своє обличчя від Господньої скинії, й обернулися спи́ною до неї.
For our fathers have trespassed, and done [that which was] evil in the eyes of the LORD our God, and have forsaken him, and have turned away their faces from the habitation of the LORD, and turned [their] backs.
7 Також замкну́ли вони двері притво́ру, і погасили лямпа́дки, а кадила не кадили, і цілопа́лення не прино́сили в святині для Ізраїлевого Бога.
Also they have shut up the doors of the porch, and put out the lamps, and have not burned incense nor offered burnt-offerings in the holy [place] to the God of Israel.
8 І був Господній гнів на Юду та на Єрусалим, і Він дав їх на га́ньбу, і на спусто́шення, і на посміхо́вище, як ви бачите своїми очи́ма.
Wherefore the wrath of the LORD hath been upon Judah and Jerusalem, and he hath delivered them to trouble, to astonishment, and to hissing, as ye see with your eyes.
9 І ось попа́дали наші батьки від меча, а наші сини, і наші до́чки, і жінки наші в неволі за це!
For lo, our fathers have fallen by the sword, and our sons and our daughters and our wives [are] in captivity for this.
10 Тепер на моєму серці лежить скла́сти заповіта з Господом, Ізра́їлевим Богом, — і нехай Він відве́рне від нас жар гніву Свого.
Now [it is] in my heart to make a covenant with the LORD God of Israel, that his fierce wrath may turn away from us.
11 Сини мої, не будьте недбалі тепер, бо вас Господь вибрав ставати перед лицем Його на службу Йому, та щоб служити Йому й кадити Йому!“
My sons, be not now negligent: for the LORD hath chosen you to stand before him, to serve him, and that ye should minister to him, and burn incense.
12 І встали Левити: Махат, син Амасаїв, і Йоїл, син Азарії, від синів Кегатових; а від синів Мерарієвих: Кіш, син Авдіїв, і Азарія, син Єгаллел'їлів; а від Ґершонівців: Йоах, син Зіммин, і Еден, син Йоахів;
Then the Levites arose, Mahath the son of Amasai, and Joel the son of Azariah, of the sons of the Kohathites: and of the sons of Merari, Kish the son of Abdi, and Azariah the son of Jehalelel: and of the Gershonites; Joah the son of Zimmah, and Eden the son of Joah:
13 а від синів Еліцафанових: Шімрі, і Єіїл; а від синів Асафових: Захарій та Маттанія.
And of the sons of Elizaphan; Shimri, and Jeiel: and of the sons of Asaph; Zechariah, and Mattaniah:
14 А від Геманових синів: Єхіїл, і Шім'ї; а від синів Єдутунових: Шемая та Уззіїл.
And of the sons of Heman; Jehiel, and Shimei: and of the sons of Jeduthun; Shemaiah, and Uzziel.
15 І зібрали вони братів своїх, і освятилися, і пішли за нака́зом царськи́м у справах Господніх, щоб очистити Господній дім.
And they assembled their brethren, and sanctified themselves, and came, according to the commandment of the king, by the words of the LORD, to cleanse the house of the LORD.
16 І повхо́дили священики до сере́дини Господнього дому на очи́щення. І повино́сили вони всю нечистість, яку знайшли в Господньому храмі, до подвір'я Господнього дому, а Левити взяли́ це, щоб винести назо́вні до долини Кедро́н.
And the priests went into the inner part of the house of the LORD, to cleanse [it], and brought out all the uncleanness that they found in the temple of the LORD into the court of the house of the LORD. And the Levites took [it], to carry [it] out abroad into the brook Kidron.
17 І зачали́ вони першого дня першого місяця освящати, а восьмого дня того місяця ввійшли до Господнього притво́ру. І освятили вони Господній дім за вісім день, а шістнадцятого дня першого місяця закінчи́ли.
Now they began on the first [day] of the first month to sanctify, and on the eighth day of the month they came to the porch of the LORD: so they sanctified the house of the LORD in eight days; and on the sixteenth day of the first month they made an end.
18 І ввійшли вони в сере́дину дому до царя Єзекії та й сказали: „Очистили ми ввесь Господній дім, і же́ртівника цілопа́лення, та всі його речі, і стіл укладання хлібі́в та всі його речі.
Then they went in to Hezekiah the king, and said, We have cleansed all the house of the LORD, and the altar of burnt-offering, with all its vessels, and the show-bread table, with all its vessels.
19 А всі ті речі, які цар Ахаз занеха́в був за свого царюва́ння, коли спроневі́рився, ми приготовили та освятили, і ось вони перед Господнім же́ртівником“.
Moreover all the vessels, which king Ahaz in his reign cast away in his transgression, have we prepared and sanctified, and behold, they [are] before the altar of the LORD.
20 І встав рано цар Єзекія, і зібрав зверхників міста та й увійшов до Господнього дому.
Then Hezekiah the king rose early, and convened the rulers of the city, and went up to the house of the LORD.
21 І привели́ вони сім биків, і сім барані́в, і сім ове́чок, і сім козлів на жертву за гріх: за царство, і за святиню, і за Юду, а він звелів Ааро́новим синам, священикам, прине́сти це в жертву на Господньому же́ртівнику.
And they brought seven bullocks, and seven rams, and seven lambs, and seven he-goats, for a sin-offering for the kingdom, and for the sanctuary, and for Judah. And he commanded the priests the sons of Aaron to offer [them] on the altar of the LORD.
22 І порізали ту велику худобу, а священики прийняли́ кров і покропи́ли на жертівника; і порізали баранів, і покропили ту кров на жертівника; і порізали ове́чок, і покропили ту кров на жертівника.
So they killed the bullocks, and the priests received the blood, and sprinkled [it] on the altar: likewise, when they had killed the rams, they sprinkled the blood upon the altar: they killed also the lambs, and they sprinkled the blood upon the altar.
23 І привели́ козлів жертви за гріх перед царя та збори, і вони поклали свої руки на них.
And they brought forth the he-goats [for] the sin-offering before the king and the congregation; and they laid their hands upon them:
24 І зарізали їх священики, а їхньою кров'ю очи́стили жертівника, щоб очистити всього Ізраїля, бо за всього Ізраїля звелів цар принести це цілопа́лення та цю жертву за гріх.
And the priests killed them, and they made reconciliation with their blood upon the altar, to make an atonement for all Israel: for the king commanded [that] the burnt-offering and the sin-offering [should be made] for all Israel.
25 І поставив він Левитів Господнього дому з цимба́лами, з а́рфами та з ци́трами, за нака́зом Давида та Ґада, царе́вого прозорли́вця, та пророка Ната́на, бо в руці Господа наказ, що йде через пророків Його.
And he set the Levites in the house of the LORD with cymbals, with psalteries, and with harps, according to the commandment of David, and of Gad the king's seer, and Nathan the prophet: for [so was] the commandment of the LORD by his prophets.
26 І постава́ли Левити з Давидовим знаря́ддям, а священики — із су́рмами.
And the Levites stood with the instruments of David, and the priests with the trumpets.
27 І сказав Єзекі́я принести цілопа́лення на жертівника. А коли розпочали́ цілопа́лення, зачався спів Господе́ві та звуки су́рем і музи́чного знаря́ддя Давида, Ізраїлевого царя.
And Hezekiah commanded to offer the burnt-offering upon the altar. And when the burnt-offering began, the song of the LORD began [also] with the trumpets, and with the instruments [ordained] by David king of Israel.
28 І ввесь збір вклонився, і співаки́ співали, а су́рми сурми́ли, — це все аж до кінця цілопа́лення!
And all the congregation worshiped, and the singers sang, and the trumpeters sounded: [and] all [this continued] until the burnt-offering was finished.
29 А як скінчи́ли прино́сити жертву, попа́дали навко́лішки цар та всі, що були з ним, і вклони́лися.
And when they had made an end of offering, the king and all that were present with him bowed themselves, and worshiped.
30 І сказав цар Єзекія та зверхники до Левитів, щоб вони хвалили Господа словами Давида та прозорли́вця Асафа, — і вони хвалили з великою радістю, і схилялися, і вклоня́лися до землі.
Moreover, Hezekiah the king and the princes commanded the Levites to sing praise to the LORD, with the words of David, and of Asaph the seer. And they sang praises with gladness, and they bowed their heads and worshiped.
31 І відпові́в Єзекі́я й сказав: „Тепер ви освя́чені для Господа. Підійдіть, і приведі́ть жертви та при́носи вдячні для Господнього дому“. І привів збір жертви та при́носи вдячні, і кожен, хто мав жертве́нне серце, — прино́сив цілопа́лення.
Then Hezekiah answered and said, Now ye have consecrated yourselves to the LORD, come near and bring sacrifices and thank-offerings into the house of the LORD. And the congregation brought in sacrifices and thank-offerings; and, as many as were of a free heart, burnt-offerings.
32 І було число цілопа́лення, що спрова́див збір: худоби великої — сімдеся́т, барані́в — сотня, ове́чок — двісті, для цілопа́лення Господе́ві все це.
And the number of the burnt-offerings, which the congregation brought, was seventy bullocks, a hundred rams: [and] two hundred lambs: all these [were] for a burnt-offering to the LORD.
33 А для святости: худоби великої — шість сотень, а худоби дрібно́ї — три тисячі.
And the consecrated things [were] six hundred oxen and three thousand sheep.
34 Тільки священиків було мало, і не могли́ вони обдира́ти шкур зо всіх цілопа́лень; і допомага́ли їм їхні брати Левити аж до скі́нчення праці, і поки освятилися священики, бо Левити були простосердіші на освя́чення, аніж священики.
But the priests were too few, so that they could not flay all the burnt-offerings: wherefore their brethren the Levites helped them, till the work was ended, and until the [other] priests had sanctified themselves: for the Levites [were] more upright in heart to sanctify themselves than the priests.
35 І також було багато па́лень серед мирних жертов і серед жертов литих до цілопа́лення. І так була відновлена служба Господнього дому.
And also the burnt-offerings [were] in abundance, with the fat of the peace-offerings, and the drink-offerings for [every] burnt-offering. So the service of the house of the LORD was set in order.
36 І радів Єзекі́я та ввесь народ тим, що́ Бог приготовив для народу, бо та річ сталася несподі́вано!
And Hezekiah rejoiced, and all the people, that God had prepared the people: for the thing was [done] suddenly.
