2 хроніки 25

1 У віці двадцяти й п'яти літ зацарював Амація, і двадцять і п'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Єгоаддан, з Єрусалиму.

Amaziah was twenty and five years old when he began to reign, and he reigned twenty and nine years in Jerusalem. And his mother's name was Jehoaddan of Jerusalem.

2 І робив він угодне в Господніх оча́х, тільки не з ці́лим серцем.

And he did that which was right in the sight of the LORD, but not with a perfect heart.

3 І сталося, як зміцнилося царство за ним, то він повбивав своїх рабів, що забили царя свого, його батька.

Now it came to pass, when the kingdom was established to him, that he slew his servants that had killed the king his father.

4 А синів їх він не позабивав, як написано в книзі Мойсеєвого Зако́ну, що наказав був Господь, говорячи: „Не помруть батьки за синів, а сини не помруть за батьків, бо кожен за гріх свій помре́“.

But he slew not their children, but did as it is written in the law in the book of Moses, where the LORD commanded, saying, The fathers shall not die for the children, neither shall the children die for the fathers, but every man shall die for his own sin.

5 І зібрав Амація Юду, і поставив їх за домом їхніх батькі́в, за тисячниками та за сотниками для всього Юди та Веніямина; і він перелічив їх від віку двадцяти́ років і вище, і знайшов їх три сотні тисяч ви́браного, здатного до війська, хто тримає ра́тище та великого щита́.

Moreover Amaziah gathered Judah together, and made them captains over thousands, and captains over hundreds, according to the houses of their fathers, throughout all Judah and Benjamin: and he numbered them from twenty years old and above, and found them three hundred thousand choice men, able to go forth to war, that could handle spear and shield.

6 І найняв він із Ізраїля сотню тисяч хоробрих воякі́в за сотню талантів срібла.

He hired also an hundred thousand mighty men of valour out of Israel for an hundred talents of silver.

7 І прийшов до нього Божий чоловік, говорячи: „О ца́рю, нехай не вихо́дить з тобою Ізраїлеве ві́йсько, бо Господь не з Ізраїлем, ні з жодним із синів Єфрема.

But there came a man of God to him, saying, O king, let not the army of Israel go with you; for the LORD is not with Israel, to know, with all the children of Ephraim.

8 Але йди тільки ти, роби, будь відважний на війні! Інакше вчи́нить Бог, що ти спіткне́шся перед ворогом, бо в Бога є сила допомагати, або робити, щоб спіткну́тися“.

But if you will go, do it; be strong for the battle: God shall make you fall before the enemy: for God has power to help, and to cast down.

9 І сказав Амація до Божого чоловіка: „А що́ робити з тією сотнею талантів, що я дав Ізраїлевому ві́йську?“А Божий чоловік відказав: „Господь може дати тобі більше від цьо́го!“

And Amaziah said to the man of God, But what shall we do for the hundred talents which I have given to the army of Israel? And the man of God answered, The LORD is able to give you much more than this.

10 І відділив Амація їх, те ві́йсько, що прийшло з краю Єфремового, щоб ішло на своє місце. І дуже запали́вся їхній гнів на Юду, і вони вернулися на своє місце в запа́леному гніві.

Then Amaziah separated them, to know, the army that was come to him out of Ephraim, to go home again: wherefore their anger was greatly kindled against Judah, and they returned home in great anger.

11 А Амація зміцни́вся, і попровадив свій наро́д, і пішов до Соляної долини, і побив десять тисяч Сеїрових синів,

And Amaziah strengthened himself, and led forth his people, and went to the valley of salt, and stroke of the children of Seir ten thousand.

12 а десять тисяч живих узяли́ Юдині сини до неволі. І привели́ їх на верхі́в'я скелі, і поскида́ли їх з верхі́в'я тієї скелі, — і всі вони позабивалися.

And other ten thousand left alive did the children of Judah carry away captive, and brought them unto the top of the rock, and cast them down from the top of the rock, that they all were broken in pieces.

13 А люди того ві́йська, що Амація вернув, щоб не йшли з ним на війну, розси́палися по Юдиних містах від Самарії й аж до Бет-Хорону, і повбива́ли з них три тисячі, і пограбували велику здо́бич.

But the soldiers of the army which Amaziah sent back, that they should not go with him to battle, fell upon the cities of Judah, from Samaria even unto Bethhoron, and stroke three thousand of them, and took much spoil.

14 І сталося по то́му, як прийшов Амація, побивши едо́млян, то він приніс богів Сеїрових синів, і поставив їх собі за богів, і перед ними вклоня́вся, і їм кадив.

Now it came to pass, after that Amaziah was come from the slaughter of the Edomites, that he brought the gods of the children of Seir, and set them up to be his gods, and bowed down himself before them, and burned incense unto them.

15 І запали́вся Господній гнів на Амацію, і Він послав до нього пророка, а той сказав йому́: „На́що ти звертався до богі́в цього народу, богів, що не врятували народу свого від твоєї руки?“

Wherefore the anger of the LORD was kindled against Amaziah, and he sent unto him a prophet, which said unto him, Why have you sought after the gods of the people, which could not deliver their own people out of your hand?

16 І сталося, як він говорив це до нього, сказав йому цар: „Чи я поставив тебе за царевого дора́дника? Перестань собі, нащо вбивати тебе?“І перестав той пророк, але сказав: „Я знаю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради“.

And it came to pass, as he talked with him, that the king said unto him, Are you made of the king's counsel? forbear; why should you be smitten? Then the prophet ceased, and said, I know that God has determined to destroy you, because you have done this, and have not hearkened unto my counsel.

17 І радився Амація, цар Юдин, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: „Іди но, поміряємось!“

Then Amaziah king of Judah took advice, and sent to Joash, the son of Jehoahaz, the son of Jehu, king of Israel, saying, Come, let us see one another in the face.

18 І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: „Терни́на, що на Лива́ні, послала до кедри́ни, що на Ливані, кажучи: Дай но дочку́ свою́ моєму синові за жінку! Та перейшла польова́ звірина́, що на Ливані, і витоптала ту терни́ну.

And Joash king of Israel sent to Amaziah king of Judah, saying, The thistle that was in Lebanon sent to the cedar that was in Lebanon, saying, Give your daughter to my son to wife: and there passed by a wild beast that was in Lebanon, and trode down the thistle.

19 Ти сказав: Ось побив ти Едома, і підне́сло тебе серце твоє, щоб пиша́тися. Тепер сиди ж у своєму домі. На́що будеш дрочи́тися зо злом, і впадеш ти та Юда з тобою?“

You say, Lo, you have smitten the Edomites; and your heart lifts you up to boast: abide now at home; why should you meddle to your hurt, that you should fall, even you, and Judah with you?

20 Та не послухався Амація, бо від Бога було це, щоб віддати їх у руку ворога, бо зверта́лися вони до едо́мських богів.

But Amaziah would not hear; for it came of God, that he might deliver them into the hand of their enemies, because they sought after the gods of Edom.

21 І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і зустрі́лися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.

So Joash the king of Israel went up; and they saw one another in the face, both he and Amaziah king of Judah, at Bethshemesh, which belongs to Judah.

22 І був побитий Юда перед Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого́.

And Judah was put to the worse before Israel, and they fled every man to his tent.

23 А Йоаш, цар Ізраїлів, схопи́в Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет-Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зробив пролі́м в єрусалиському мурі, від Єфремової брами аж до брами Нарі́жної, чотири сотні ліктів.

And Joash the king of Israel took Amaziah king of Judah, the son of Joash, the son of Jehoahaz, at Bethshemesh, and brought him to Jerusalem, and brake down the wall of Jerusalem from the gate of Ephraim to the corner gate, four hundred cubits.

24 І забрав він усе золото й срібло, та ввесь по́суд, що знахо́дився в Божому домі в Овед-Едома, та ска́рби царевого дому, та закла́дників, і вернувся в Самарію.

And he took all the gold and the silver, and all the vessels that were found in the house of God with Obededom, and the treasures of the king's house, the hostages also, and returned to Samaria.

25 І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.

And Amaziah the son of Joash king of Judah lived after the death of Joash son of Jehoahaz king of Israel fifteen years.

26 А решта діл Амації, перші та останні, ото вони написані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.

Now the rest of the acts of Amaziah, first and last, behold, are they not written in the book of the kings of Judah and Israel?

27 А від ча́су, коли Амація відступив від Господа, то склали на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, — і вбили його там.

Now after the time that Amaziah did turn away from following the LORD they made a conspiracy against him in Jerusalem; and he fled to Lachish: but they sent to Lachish after him, and slew him there.

28 І пове́зли його на ко́нях, і поховали його з батька́ми його в Давидовому Місті.

And they brought him upon horses, and buried him with his fathers in the city of Judah.