2 хроніки 24
1 Йоаш був віку семи́ років, коли зацарював, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Цівія, з Беер-Шеви.
Беше Јоасу седам година кад се зацари, и царова четрдесет година у Јерусалиму. Матери му беше име Сивија из Вирсавеје.
2 І робив Йоаш вгодне в Господніх оча́х по всі дні священика Єгояди.
И чињаше Јоас што је право пред Господом докле год беше жив Јодај свештеник.
3 І взяв йому Єгояда дві жінки, а той породи́в синів та дочо́к.
И Јодај га ожени двема женама, те роди синове и кћери.
4 І сталося по тому, було́ в Йоашевому серці віднови́ти Господній дім.
Потом Јоас науми да оправи дом Господњи.
5 І зібрав він священиків та Левитів, і сказав до них: „Підіть по Юдиних міста́х, і збирайте з усього Ізра́їля срібло на направу храму вашого Бога рік-річно, і ви бу́дете спіши́ти в цій справі!“Та не спіши́лися Левити.
И сазва свештенике и Левите, па им рече: Пођите по градовима Јудиним и купите од свега Израиља новац да се оправља дом Бога вашег од године до године, и ви похитајте с тим. Али не хитеше Левити.
6 І покликав цар Єгояду, голову священиків, і сказав до нього: „Чому ти не жада́єш від Левитів, щоб прино́сили з Юди та з Єрусалиму дару́нки, за постановою Мойсея, раба Господнього, та Ізраїлевого збору — на скинію свідо́цтва?
Зато цар дозва Јодаја поглавара и рече му: Зашто не настојиш да Левити доносе из Јудеје и Јерусалима прилоге које је наредио Мојсије слуга Господњи збору Израиљевом на шатор од састанка?
7 Бо сини нечестивої Аталії вломи́лися були до Божого дому, і всі святощі Господнього дому вжили для Ваалів“.
Јер безбожна Готолија и синови њени опленише дом Господњи и све ствари посвећене дому Господњем обратише на Вале.
8 І сказав цар, і зробили одну скри́ньку, і поставили її в брамі Господнього дому назо́вні.
И тако заповеди цар те начинише ковчег, и метнуше га на врата дома Господњег споља.
9 І проголоси́ли в Юді та в Єрусалимі прино́сити для Господа да́ток, що його встановив на Ізраїля в пустині Мойсей, Божий раб.
И огласише по Јудеји и по Јерусалиму да доносе Господу прилог који је наредио Мојсије, слуга Божји, Израиљу у пустињи.
10 І раділи всі зве́рхники та ввесь наро́д, і прино́сили й ки́дали до скриньки, аж поки вона напо́внилася.
И обрадоваше се кнезови и сав народ, и доносећи метаху у ковчег докле се не сврши.
11 І бувало того ча́су, коли Левити прино́сили скриньку на царськи́й перегляд, і як вони бачили, що числе́нне те срібло, то прихо́див царськи́й писар та призна́чений від священика-голови, і вони випоро́жнювали скриньку. Потім відно́сили її, і поверта́ли її на її місце. Так робили вони день-у-день, і зібрали дуже багато срібла.
И кад доношаху Левити ковчег, по заповести царевој, видевши да има много новца, долажаше писар царев и посланик поглавара свештеничког, те изручиваху ковчег, потом га опет одношаху и остављаху на његово место; и тако чињаху сваки дан, и накупише много новца.
12 А цар та Єгояда давали його тим, що робили працю роботи Господнього дому, і все наймали каменярі́в та те́слів, щоб відно́влювати дім Господній, а також тим, що обробля́ли залізо та мідь на змі́цнення Господнього дому.
И даваше га цар Јодај настојницима над послом око дома Господњег, а они наимаху каменаре и дрводеље да се обнови дом Господњи, и коваче који раде од гвожђа и од бронзе, да се оправи дом Господњи.
13 І працювали робітники́, і чинилася направа працею їхньої руки. І поставили вони Божий дім на міру його, і зміцнили його.
И пословаху посленици, и оправљање напредоваше под њиховим рукама, те повратише дому Божјем обличје његово, и утврдише га.
14 А коли покінчи́ли, вони прине́сли перед царя та Єгояду решту срібла. І поробили вони з нього речі для Господнього дому, речі для служби та для жертвоприно́шення, і ложки, і по́суд золотий та срібний. І прино́сили цілопа́лення в Господньому домі за́вжди, по всі дні Єгояди.
А кад свршише, донесоше пред цара и Јодаја новце што претекоше; и од тог новца начини судове за дом Господњи, судове за службу и за жртве, и кадионице, и друге судове златне и сребрне. И тако приношаху жртве паљенице у дому Господњем једнако свега века Јодајевог.
15 І постарі́в Єгояда, і наситився днями й помер. Він був віку ста й тридцяти́ літ, коли помер.
Потом остаревши Јодај сит живота умре; сто и тридесет година беше му кад умре.
16 І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму.
И погребоше га у граду Давидовом код царева; јер чињаше добро Израиљу и Богу и дому његовом.
17 А по Єгоядиній смерті прийшли князі́ Юдині, і поклонилися цареві. Тоді цар їх послухав.
А кад умре Јодај, дођоше кнезови Јудини и поклонише се цару; тада их послуша цар,
18 І покинули вони дім Господа, Бога своїх батькі́в, та й служили Аста́ртам та божка́м. І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину.
Те оставише дом Господа Бога отаца својих, и стадоше служити луговима и идолима; и подиже се гнев Господњи на Јуду и на Јерусалим за тај грех њихов.
19 І послав Він між них пророків, щоб приверну́ти їх до Господа, і вони сві́дчили проти них, та ті не слу́хались.
И слаше им пророке да их врате ка Господу, и они им сведочаху, али их не послушаше.
20 А Дух Господній огорну́в Захарія, сина священика Єгояди, і він став перед наро́дом та й сказав до них: „Так сказав Бог: Чому ви переступаєте Господні заповіти? Ви не ма́тимете у́спіху, бо ви покинули Господа, то й Він покинув вас!“
И дође дух Господњи на Захарију, сина Јодаја свештеника, те стаде више народа и рече им: Овако вели Бог: Зашто преступате заповести Господње? Нећете бити срећни; што остависте Господа, зато и Он вас остави.
21 І змо́вилися вони на нього, і заки́дали його камінням з царсько́го наказу в подві́р'ї Господнього дому.
А они се побунише на њ, и засуше га камењем по заповести царевој у трему дома Господњег.
22 І не пам'ята́в цар Йоаш тієї ми́лости, яку зробив був із ним батько того Єгояда, але вбив сина його. А як той умирав, то сказав: „Нехай побачить Господь, і нехай покарає!“
И не опомену се Јоас милости коју му учини Јодај, отац његов, него уби сина његовог; а он умирући рече: Господ нека види и тражи.
23 І сталося наприкінці року, прийшло на нього сирійське військо, і прибули́ до Юди та до Єрусалиму, і позабивали всіх зверхників народу, а всю здо́бич із них послали цареві в Дама́ск.
А кад прође година, подиже се на њ војска сирска и уђе у земљу јудејску и у Јерусалим, и побише по народу све кнезове народне, и сав плен од њих послаше цару у Дамаск.
24 Хоч з мало́ю кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони виконали присуд.
Ако и мала беше војска сирска која дође, ипак Господ даде у руке њихове врло велику војску, јер беху оставили Господа Бога отаца својих. И тако на Јоасу извршише суд.
25 А коли вони відійшли від нього, позоставивши його в тяжки́х хворобах, змо́вилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, — і забили його на ліжку його, і він помер. І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в гроба́х царськи́х.
А кад отидоше од њега оставивши га у тешкој болести, побунише се на њ слуге његове за крв синова Јодаја свештеника, и убише га на постељи његовој, те погибе; и погребоше га у граду Давидовом, али га не погребоше у гробовима царским.
26 А оце змовники на нього: Завад, син аммонітянки Шім'ат, і Єгозавад, син моавітянки Шімріт.
А ово су што се побунише на њ: Завад, син Симеате Амонке и Јозавад, син Симрите Моавке.
27 А сини його, і великість тягару, покладеного на нього, і відбудова Божого дому, — ото вони описані в викладі Книги Царів. А замість нього зацарював син його Амація.
А о синовима његовим и о великом порезу што би под њим, и о грађењу дома Божјег, ето записано је у књизи о царевима. А зацари се на његово место Амасија, син његов.
