2 хроніки 24
1 Йоаш був віку семи́ років, коли зацарював, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Цівія, з Беер-Шеви.
Joash was seven years old when he began to reign; he reigned for forty years in Jerusalem. His mother's name was Zibiah, of Beersheba.
2 І робив Йоаш вгодне в Господніх оча́х по всі дні священика Єгояди.
Joash did what was right in the eyes of Yahweh all the days of Jehoiada, the priest.
3 І взяв йому Єгояда дві жінки, а той породи́в синів та дочо́к.
Jehoiada took for him two wives, and he became the father of sons and daughters.
4 І сталося по тому, було́ в Йоашевому серці віднови́ти Господній дім.
It came about after this, that Joash decided to restore the house of Yahweh.
5 І зібрав він священиків та Левитів, і сказав до них: „Підіть по Юдиних міста́х, і збирайте з усього Ізра́їля срібло на направу храму вашого Бога рік-річно, і ви бу́дете спіши́ти в цій справі!“Та не спіши́лися Левити.
He gathered together the priests and the Levites, and he said to them, “Go out every year to the cities of Judah and gather from all Israel money to repair the house of your God. Make sure that you start right away.” The Levites did nothing at first.
6 І покликав цар Єгояду, голову священиків, і сказав до нього: „Чому ти не жада́єш від Левитів, щоб прино́сили з Юди та з Єрусалиму дару́нки, за постановою Мойсея, раба Господнього, та Ізраїлевого збору — на скинію свідо́цтва?
So the king called for Jehoiada the high priest and said to him, “Why have you not required the Levites to bring in from Judah and Jerusalem the tax levied by Moses the servant of Yahweh and by the assembly of Israel for the tent of the covenant decrees?”
7 Бо сини нечестивої Аталії вломи́лися були до Божого дому, і всі святощі Господнього дому вжили для Ваалів“.
For the sons of Athaliah, that wicked woman, had broken up the house of God and had given all the holy things of the house of Yahweh to the Baals.
8 І сказав цар, і зробили одну скри́ньку, і поставили її в брамі Господнього дому назо́вні.
So the king commanded, and they made a chest and placed it outside at the entrance to the house of Yahweh.
9 І проголоси́ли в Юді та в Єрусалимі прино́сити для Господа да́ток, що його встановив на Ізраїля в пустині Мойсей, Божий раб.
Then they made a proclamation through Judah and Jerusalem, for the people to bring in for Yahweh the tax that Moses the servant of God levied on Israel in the wilderness.
10 І раділи всі зве́рхники та ввесь наро́д, і прино́сили й ки́дали до скриньки, аж поки вона напо́внилася.
All the leaders and all the people rejoiced and brought money in and put it into the chest until they finished filling it.
11 І бувало того ча́су, коли Левити прино́сили скриньку на царськи́й перегляд, і як вони бачили, що числе́нне те срібло, то прихо́див царськи́й писар та призна́чений від священика-голови, і вони випоро́жнювали скриньку. Потім відно́сили її, і поверта́ли її на її місце. Так робили вони день-у-день, і зібрали дуже багато срібла.
It happened that whenever the chest was brought to the king's officials by the hand of the Levites, and whenever they saw that there was much money in it, the king's scribe and the high priest's official would come, empty the chest, and take it and carry it back to its place. They did this day after day, gathering large amounts of money.
12 А цар та Єгояда давали його тим, що робили працю роботи Господнього дому, і все наймали каменярі́в та те́слів, щоб відно́влювати дім Господній, а також тим, що обробля́ли залізо та мідь на змі́цнення Господнього дому.
The king and Jehoiada gave the money to those who did the work of serving in the house of Yahweh. These men hired stonemasons and carpenters to restore the house of Yahweh, and also those who worked in iron and bronze.
13 І працювали робітники́, і чинилася направа працею їхньої руки. І поставили вони Божий дім на міру його, і зміцнили його.
So the workmen labored, and the work of repairing went forward in their hands; they set up the house of God in its original design and strengthened it.
14 А коли покінчи́ли, вони прине́сли перед царя та Єгояду решту срібла. І поробили вони з нього речі для Господнього дому, речі для служби та для жертвоприно́шення, і ложки, і по́суд золотий та срібний. І прино́сили цілопа́лення в Господньому домі за́вжди, по всі дні Єгояди.
When they finished, they brought the rest of the money to the king and Jehoiada. This money was used to make furnishings for the house of Yahweh, utensils with which to serve and make offerings—spoons and utensils of gold and silver. They offered burnt offerings in the house of Yahweh continually for all the days of Jehoiada.
15 І постарі́в Єгояда, і наситився днями й помер. Він був віку ста й тридцяти́ літ, коли помер.
Jehoiada grew old and was full of days, and then he died; he was 130 years old when he died.
16 І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму.
They buried him in the city of David among the kings, because he had done good in Israel, toward God, and to God's house.
17 А по Єгоядиній смерті прийшли князі́ Юдині, і поклонилися цареві. Тоді цар їх послухав.
Now after the death of Jehoiada, the leaders of Judah came and did honor to the king. Then the king listened to them.
18 І покинули вони дім Господа, Бога своїх батькі́в, та й служили Аста́ртам та божка́м. І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину.
They forsook the house of Yahweh, the God of their ancestors, and worshiped the Asherah gods and the idols. God's anger came on Judah and Jerusalem for this wrongdoing of theirs.
19 І послав Він між них пророків, щоб приверну́ти їх до Господа, і вони сві́дчили проти них, та ті не слу́хались.
Yet he sent prophets to them to bring them again to himself, Yahweh; the prophets testified against the people, but they refused to listen.
20 А Дух Господній огорну́в Захарія, сина священика Єгояди, і він став перед наро́дом та й сказав до них: „Так сказав Бог: Чому ви переступаєте Господні заповіти? Ви не ма́тимете у́спіху, бо ви покинули Господа, то й Він покинув вас!“
The Spirit of God came on Zechariah son of Jehoiada, the priest; Zechariah stood above the people and said to them, “God says this: Why do you transgress the commandments of Yahweh, so that you cannot prosper? Since you have forsaken Yahweh, he has also forsaken you.”
21 І змо́вилися вони на нього, і заки́дали його камінням з царсько́го наказу в подві́р'ї Господнього дому.
But they plotted against him; at the king's command, they stoned him with stones in the courtyard of the house of Yahweh.
22 І не пам'ята́в цар Йоаш тієї ми́лости, яку зробив був із ним батько того Єгояда, але вбив сина його. А як той умирав, то сказав: „Нехай побачить Господь, і нехай покарає!“
In this manner, Joash, the king, ignored the kindness that Jehoiada, Zechariah's father, had done to him. Instead, he killed Jehoiada's son. When Zechariah was dying, he said, “May Yahweh see this and call you to account.”
23 І сталося наприкінці року, прийшло на нього сирійське військо, і прибули́ до Юди та до Єрусалиму, і позабивали всіх зверхників народу, а всю здо́бич із них послали цареві в Дама́ск.
It came about at the end of the year, that the army of Aram came up against Joash. They came to Judah and Jerusalem; they killed all the leaders of the people and sent all the plunder from them to the king of Damascus.
24 Хоч з мало́ю кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони виконали присуд.
Although the army of the Arameans had come with only a few soldiers, Yahweh gave them victory over a very great army, because Judah had forsaken Yahweh, the God of their ancestors. In this way the Arameans brought judgment on Joash.
25 А коли вони відійшли від нього, позоставивши його в тяжки́х хворобах, змо́вилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, — і забили його на ліжку його, і він помер. І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в гроба́х царськи́х.
By the time that the Arameans had gone, Joash had been severely wounded. His own servants plotted against him because of the murder of the sons of Jehoiada, the priest. They killed him in his bed, and he died; they buried him in the city of David, but not in the tombs of the kings.
26 А оце змовники на нього: Завад, син аммонітянки Шім'ат, і Єгозавад, син моавітянки Шімріт.
These were the persons who plotted against him: Zabad son of Shimeath, an Ammonite woman; and Jehozabad son of Shimrith, a Moabite woman.
27 А сини його, і великість тягару, покладеного на нього, і відбудова Божого дому, — ото вони описані в викладі Книги Царів. А замість нього зацарював син його Амація.
Now the accounts about his sons, the important prophecies that were spoken about him, and the rebuilding of the house of God, see, they are written in the commentary on the book of the kings. Amaziah his son became king in his place.
