2 хроніки 24
1 Йоаш був віку семи́ років, коли зацарював, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Цівія, з Беер-Шеви.
Seven years old was Joash when he became king, and forty years did he reign in Jerusalem: and the name of his mother was Zibyah of Beer-sheba'.
2 І робив Йоаш вгодне в Господніх оча́х по всі дні священика Єгояди.
And Joash did what is right in the eyes of the Lord, all the days of Yehoyada' the priest.
3 І взяв йому Єгояда дві жінки, а той породи́в синів та дочо́к.
And Yehoyada' took for himself two wives, and he begat sons and daughters.
4 І сталося по тому, було́ в Йоашевому серці віднови́ти Господній дім.
And it came to pass after this, that Yoash had it in his mind to renew the house of the Lord.
5 І зібрав він священиків та Левитів, і сказав до них: „Підіть по Юдиних міста́х, і збирайте з усього Ізра́їля срібло на направу храму вашого Бога рік-річно, і ви бу́дете спіши́ти в цій справі!“Та не спіши́лися Левити.
And he gathered together the priests and the Levites, and said to them, Go out unto the cities of Judah, and gather from all Israel money to repair the house of your God from year to year, and ye shall make haste in this matter. But the Levites made no haste.
6 І покликав цар Єгояду, голову священиків, і сказав до нього: „Чому ти не жада́єш від Левитів, щоб прино́сили з Юди та з Єрусалиму дару́нки, за постановою Мойсея, раба Господнього, та Ізраїлевого збору — на скинію свідо́цтва?
Then called the king for Yehoyada' the chief, and said unto him, Why hast thou not required from the Levites to bring in out of Judah and out of Jerusalem the contribution [fixed by] Moses the servant of the Lord, and of the congregation of Israel, for the tabernacle of the testimony?
7 Бо сини нечестивої Аталії вломи́лися були до Божого дому, і всі святощі Господнього дому вжили для Ваалів“.
For the sons of the wicked 'Athalyahu have made breaches [in] the house of God; and also the holy things of the house of the Lord have they applied to the Be'alim.
8 І сказав цар, і зробили одну скри́ньку, і поставили її в брамі Господнього дому назо́вні.
And at the king's order they made a chest, and placed it at the gate of the house of the Lord on the outside.
9 І проголоси́ли в Юді та в Єрусалимі прино́сити для Господа да́ток, що його встановив на Ізраїля в пустині Мойсей, Божий раб.
And they made a proclamation through Judah and Jerusalem, to bring in to the Lord the contribution [fixed by] Moses the servant of God upon Israel in the wilderness.
10 І раділи всі зве́рхники та ввесь наро́д, і прино́сили й ки́дали до скриньки, аж поки вона напо́внилася.
And all the princes and all the people rejoiced, and they brought it in, and cast it into the chest, until it was full.
11 І бувало того ча́су, коли Левити прино́сили скриньку на царськи́й перегляд, і як вони бачили, що числе́нне те срібло, то прихо́див царськи́й писар та призна́чений від священика-голови, і вони випоро́жнювали скриньку. Потім відно́сили її, і поверта́ли її на її місце. Так робили вони день-у-день, і зібрали дуже багато срібла.
Now it came to pass, that at what time the chest was brought unto the king's office by the hand of the Levites, and when they saw that there was much money, then came the king's scribe and the high-priest's officer and emptied the chest, and took it up, and brought it back to its place. Thus did they day by day, and gathered money in abundance.
12 А цар та Єгояда давали його тим, що робили працю роботи Господнього дому, і все наймали каменярі́в та те́слів, щоб відно́влювати дім Господній, а також тим, що обробля́ли залізо та мідь на змі́цнення Господнього дому.
And the king and Yehoyada' gave it to those who overlooked the service of the house of the Lord, and these hired masons and carpenters to renew the house of the Lord, and also to the workers in iron and copper to repair the house of the Lord.
13 І працювали робітники́, і чинилася направа працею їхньої руки. І поставили вони Божий дім на міру його, і зміцнили його.
So the workmen wrought, and the work was restored through their means, and they replaced the house of God in its [former] state, and strengthened it.
14 А коли покінчи́ли, вони прине́сли перед царя та Єгояду решту срібла. І поробили вони з нього речі для Господнього дому, речі для служби та для жертвоприно́шення, і ложки, і по́суд золотий та срібний. І прино́сили цілопа́лення в Господньому домі за́вжди, по всі дні Єгояди.
And when they had completed it, they brought before the king and Yehoyada' the rest of the money, and they made of it vessels for the house of the Lord, the vessels of the service and for the sacrificing, and the spoons, and [other] vessels of gold and silver. And they offered burnt-offerings in the house of the Lord continually all the days of Yehoyada'.
15 І постарі́в Єгояда, і наситився днями й помер. Він був віку ста й тридцяти́ літ, коли помер.
And Yehoyada' became old, and was full of days, and died: he was old one hundred and thirty years when he died.
16 І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму.
And they buried him in the city of David among the kings; because he had done a good thing in Israel, and toward God, and his house.
17 А по Єгоядиній смерті прийшли князі́ Юдині, і поклонилися цареві. Тоді цар їх послухав.
But after the death of Yehoyada' came the princes of Judah, and bowed themselves down to the king. Then did the king hearken unto them.
18 І покинули вони дім Господа, Бога своїх батькі́в, та й служили Аста́ртам та божка́м. І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину.
And they forsook the house of the Lord the God of their fathers, and served the Asherim and the idols: and there came wrath over Judah and Jerusalem for this their guiltiness.
19 І послав Він між них пророків, щоб приверну́ти їх до Господа, і вони сві́дчили проти них, та ті не слу́хались.
And he sent prophets among them, to bring them back again unto the Lord; and they gave them warning; but they did not give ear.
20 А Дух Господній огорну́в Захарія, сина священика Єгояди, і він став перед наро́дом та й сказав до них: „Так сказав Бог: Чому ви переступаєте Господні заповіти? Ви не ма́тимете у́спіху, бо ви покинули Господа, то й Він покинув вас!“
And the spirit of God endued Zechariah the son of Yehoyada' the priest, and he stood up above the people, and he said unto them, Thus hath said the [true] God, Why transgress ye the commandments of the Lord? ye cannot prosper so; because [as] ye have forsaken the Lord, he hath also forsaken you.
21 І змо́вилися вони на нього, і заки́дали його камінням з царсько́го наказу в подві́р'ї Господнього дому.
And they conspired against him, and stoned him with stones at the command of the king in the court of the house of the Lord.
22 І не пам'ята́в цар Йоаш тієї ми́лости, яку зробив був із ним батько того Єгояда, але вбив сина його. А як той умирав, то сказав: „Нехай побачить Господь, і нехай покарає!“
And king Joash did not remember the kindness which Yehoyada' his father had shown to him, but slew his son. And when he died, he said, The Lord will see [this], and require [my blood].
23 І сталося наприкінці року, прийшло на нього сирійське військо, і прибули́ до Юди та до Єрусалиму, і позабивали всіх зверхників народу, а всю здо́бич із них послали цареві в Дама́ск.
And it came to pass at the expiration of the year, that the army of Syria came up against him: and they came to Judah and Jerusalem, and destroyed all the princes of the people from among the people, and all their spoil they sent off unto the king of Damascus.
24 Хоч з мало́ю кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони виконали присуд.
Indeed with a small company of men did the army of Syria come; but the Lord delivered into their hand an army exceedingly numerous; because they had forsaken the Lord the God of their fathers. And on Joash they executed punishment.
25 А коли вони відійшли від нього, позоставивши його в тяжки́х хворобах, змо́вилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, — і забили його на ліжку його, і він помер. І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в гроба́х царськи́х.
And when these were gone away from him—for they left him [suffering] with great diseases—his own servants conspired against him because of the blood of the sons of Yehoyada' the priest, and slew him on his bed, and he died: and they buried him in the city of David, but they buried him not in the sepulchres of the kings.
26 А оце змовники на нього: Завад, син аммонітянки Шім'ат, і Єгозавад, син моавітянки Шімріт.
And these are those that conspired against him; Zabad the son of Shim'ath the 'Ammonitess, and Yehozabad the son of Shimrith the Moabitess.
27 А сини його, і великість тягару, покладеного на нього, і відбудова Божого дому, — ото вони описані в викладі Книги Царів. А замість нього зацарював син його Амація.
Now concerning his sons, and the great prophecy concerning him, and the founding of the house of God, behold, they are written in the story of the book of the kings. And Amazyahu his son became king in his stead.
