< 2 хроніки 21 >
1 І спочив Йосафат із своїми батька́ми. І був він похований із своїми батьками в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Єгора́м.
And Jehoshaphat lieth with his fathers, and is buried with his fathers in the city of David, and Jehoram his son reigneth in his stead.
2 І були в нього брати, Йосафатові сини: Азарія, і Єхіїл, і Захарій, і Азарія, і Михаїл, і Шефатія, — усі вони сини Йосафата, Ізраїлевого царя.
And he hath brethren, sons of Jehoshaphat, Azariah, and Jehiel, and Zechariah, and Azariah, and Michael, and Shephatiah; all these [are] sons of Jehoshaphat king of Israel,
3 І дав їм їхній батько великі подару́нки срібла, і золота, і кошто́вності з тверди́нними містами в Юді, а царство дав Єгорамові, бо він перворо́джений.
and their father giveth to them many gifts of silver and of gold, and of precious things, with fenced cities in Judah, and the kingdom he hath given to Jehoram, for He [is] the first-born.
4 І став Єгорам на царстві батька. І зміцни́вся він, і позабивав усіх братів своїх мече́м, а також декого з Ізраїлевих зверхників.
And Jehoram riseth up over the kingdom of his father, and strengtheneth himself, and slayeth all his brethren with the sword, and also — of the heads of Israel.
5 Єгорам був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, і царював вісім літ в Єрусалимі.
A son of thirty and two years [is] Jehoram in his reigning, and eight years he hath reigned in Jerusalem,
6 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка́ була йому за жінку. І робив він зло в Господніх оча́х.
and he walketh in the way of the kings of Israel, as did the house of Ahab, for a daughter of Ahab hath been to him for a wife, and he doth the evil thing in the eyes of Jehovah,
7 Та не хотів Господь погубити Давидів дім ради заповіту, що склав був із Давидом, і як говорив дати світильника йому та синам його по всі дні.
and Jehovah hath not been willing to destroy the house of David, for the sake of the covenant that He made with David, and as He had said to give to him a lamp, and to his sons — all the days.
8 За його днів відпав був Едом з-під Юдиної руки, і настанови́ли над собою царя.
In his days hath Edom revolted from under the hand of Judah, and cause a king to reign over them;
9 І пішов Єгорам зо своїми зверхниками, і всі колесни́ці з ним. І сталося, що він устав уночі та й побив Едома, що оточив був його, та зверхників колесни́ць.
and Jehoram passeth over with his heads, and all the chariots with him, and it cometh to pass, he hath risen by night and smiteth the Edomites who are coming round against him, and the princes of the chariots,
10 І відпав Едом з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того ча́су відпала й Лівна з-під руки його, бо він поки́нув Господа, Бога своїх батьків.
and Edom revolteth from under the hand of Judah unto this day; then doth Libnah revolt at that time from under his hand, because he hath forsaken Jehovah, God of his fathers,
11 Також він наробив па́гірків по Юдиних містах, і вчинив пере́любами єрусалимських ме́шканців, а Юду звів.
also, he hath made high places in the mountains of Judah, and causeth the inhabitants of Jerusalem to commit whoredom, and compelleth Judah.
12 І прийшов до нього лист від пророка Іллі такого змісту: „Так говорить Господь, Бог Давида, твого батька: За те, що не ходив ти дорогами Йосафата, свого батька, і дорогами Аси, Юдиного царя,
And there cometh in unto him a writing from Elijah the prophet, saying, 'Thus said Jehovah, God of David thy father, Because that thou hast not walked in the ways of Jehoshaphat thy father, and in the ways of Asa king of Judah,
13 а ходив дорогою Ізраїлевого царя, і вчинив перелю́бниками Юду та ме́шканців Єрусалиму, як чинив перелю́бниками дім Ахавів, а також братів своїх, дім свого батька, ліпших від тебе, ти позабивав,
and thou dost walk in the way of the kings of Israel, and dost cause Judah and the inhabitants of Jerusalem to commit whoredom like the whoredoms of the house of Ahab, and also thy brethren, the house of thy father, who are better than thyself, thou hast slain;
14 то ось ударить Господь великою пора́зою в народі твоїм, і в синах твоїх, і в жінках твоїх, і в усьому маєтку твоєму.
lo, Jehovah is smiting — a great smiting — among thy people, and among thy sons, and among thy wives, and among all thy goods —
15 А ти бу́деш у великих хворобах, у хворобі нутра́ свого́, аж вийдуть ну́трощі твої через довгочасну хворобу“.
and thou, with many sicknesses, with disease of thy bowels, till thy bowels come out, by the sickness, day by day.'
16 I збудив Господь на Єгорама духа филисти́млян та арабів, що при етіо́пах.
And Jehovah waketh up against Jehoram the spirit of the Philistines, and of the Arabians, who [are] beside the Cushim,
17 І вийшли вони на Юду, і ввірвалися до нього, і позабирали ввесь маєток, що знахо́дився в царсько́му домі, а також синів його та жіно́к його. І не позоста́лося в нього сина, окрім Єгоахаза, наймолодшого з синів його.
and they come up into Judah, and rend it, and take captive all the substance that is found at the house of the king, and also his sons, and his wives, and there hath not been left to him a son except Jehoahaz the youngest of his sons.
18 А по всьому тому вдарив його Госпо́дь у ну́трощах його невиду́жною хворобою.
And after all this hath Jehovah plagued him in his bowels by a disease for which there is no healing,
19 І сталося по певному ча́сі, коли надійшов кінець двох років, вийшли його ну́трощі від хвороби його, і він помер у тяжки́х бо́лях. А народ його не зробив для нього спа́лення па́хощів, як робили спа́лення батькам його.
and it cometh to pass, from days to days, and at the time of the going out of the end of two years, his bowels have gone out with his sickness, and he dieth of sore diseases, and his people have not made for him a burning like the burning of his fathers.
20 Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі. І відійшов він, і ніхто за ним не жа́лував; і поховали його в Давидовому Місті, та не в царськи́х гроба́х.
A son of thirty and two [years] was he in his reigning, and eight years he hath reigned in Jerusalem, and he goeth without desire, and they bury him in the city of David, and not in the graves of the kings.