2 хроніки 16
1 Тридцятого й шостого року царюва́ння Аси пішов Баша, Ізраїлів цар, проти Юди, і будував Раму, щоб не дати ніко́му від Аси, царя Юдиного, вихо́дити та вхо́дити.
In the thirty-sixth year of the reign of Asa, Baasha king of Israel went up against Judah, and built Ramah, that he might not allow anyone to go out or come in to Asa king of Judah.
2 І виніс Аса срібло та золото із скарбни́ць Господнього дому та дому царе́вого, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, говорячи:
Then Asa brought out silver and gold out of the treasures of the house of Jehovah and of the king's house, and sent to Ben-hadad king of Syria, who dwelt at Damascus, saying,
3 „ Є умова між мною та між тобою, і між батьком моїм та батьком твоїм. Ось послав я тобі срібла та золота, — іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він віді́йде від мене“.
There is a league between me and thee, as between my father and thy father. Behold, I have sent thee silver and gold. Go, break thy league with Baasha king of Israel that he may depart from me.
4 І послухався Бен-Гадад царя Аси, і послав зверхників свого ві́йська на Ізраїлеві міста, і вони поруйнува́ли Іййона, і Дана, і Авел-Маїма та всі запаси міст Нефтали́мових.
And Ben-hadad hearkened to king Asa, and sent the captains of his armies against the cities of Israel. And they smote Ijon, and Dan, and Abel-maim, and all the store-cities of Naphtali.
5 І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, і спинив свою працю.
And it came to pass, when Baasha heard of it, that he left off building Ramah, and let his work cease.
6 А цар Аса взяв усього Юду, і вони повино́сили каміння Рами та її дерево, що з них будував був Баша, і побудува́в з того Ґеву та Міцпу.
Then Asa the king took all Judah, and they carried away the stones of Ramah, and the timber of it, with which Baasha had built. And he built Geba and Mizpah with it.
7 А того ча́су прийшов прозорли́вець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: „Через те, що ти спирався на сирійського царя, а не сперся на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки ві́йсько сирійського царя.
And at that time Hanani the seer came to Asa king of Judah, and said to him, Because thou have relied on the king of Syria, and have not relied on Jehovah thy God, therefore the army of the king of Syria has escaped out of thy hand.
8 Чи ж не були́ кушеяни та ливіяни ві́йськом дуже великим, колесни́цями й верхівця́ми дуже числе́нними? Та коли ти сперся на Господа, Він дав їх у твою руку.
Were not the Ethiopians and the Lubim a huge army, with chariots and horsemen exceedingly many? Yet, because thou relied on Jehovah, he delivered them into thy hand.
9 Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцни́ти тих, у кого все їхнє серце до Нього. Тому́ зробив ти нерозумно, бо відтепе́р будуть у тебе ві́йни!“
For the eyes of Jehovah run to and fro throughout the whole earth, to show himself strong on behalf of those whose heart is perfect toward him. In this thou have done foolishly, for from henceforth thou shall have wars.
10 І розгні́вався Аса на прозорли́вця, і дав його до в'язни́ці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з наро́ду того ча́су.
Then Asa was angry with the seer, and put him in the prison-house. For he was in a rage with him because of this thing. And Asa oppressed some of the people at the same time.
11 І оце Асині діла́, перші та останні, — ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів.
And, behold, the acts of Asa, first and last, lo, they are written in the book of the kings of Judah and Israel.
12 І занеду́жав Аса тридцятого й дев'ятого року свого царюва́ння на свої но́ги, і хвороба його була́ тяжка́. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, але до лікарі́в.
And in the thirty-ninth year of his reign Asa was diseased in his feet. His disease was exceedingly great, yet in his disease he did not seek for Jehovah, but to the physicians.
13 І спочив Аса з своїми батька́ми, і помер сорокового й першого року свого царюва́ння.
And Asa slept with his fathers, and died in the forty-first year of his reign.
14 І поховали його в його гробни́цях, які він ви́копав собі в Давидовому Місті. І поклали його на ложі, що він напо́внив па́хощами та різними, по-містецькому зро́бленими, мастя́ми. І спалили йому дуже велике палі́ння.
And they buried him in his own sepulchers, which he had hewn out for himself in the city of David, and laid him in the bed which was filled with sweet odors and various kinds of spices prepared by the perfumers' art. And they made a very great burning for him.
