2 хроніки 15
1 А Азарія, син Оведів, — злинув на нього Дух Божий.
Азариа же сын Ададов, бысть на нем Дух Божий:
2 І вийшов він перед Асу та й сказав йому: „Послухайте мене, Асо та ввесь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо бу́дете з Ним, і якщо бу́дете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, — полишить Він вас!
и изыде во сретение Асе и всему Иуде и Вениамину и рече ему: услышите мя, Аса и весь Иуда и Вениамин: Господь с вами, яко бысте с Ним: и аще взыщете Его, обрящется вам, аще же оставите Его, оставит вас:
3 У Ізраїля було́ багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Зако́ну.
мнози дние (будут) во Израили без Бога истиннаго и без священника учащаго и без закона:
4 І вернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали Його, і Він дав їм знайти Себе.
егда же обратятся в печали ко Господу Богу Израилеву и взыщут Его, и обрящется им:
5 А тими часа́ми не було споко́ю ані тому́, хто виходить, ані тому, хто входить, бо були великі неспоко́ї в усіх ме́шканців кра́ю.
и во время оно не будет мир исходящему и входящему, яко ужас Господень на всех обитающих на земли
6 І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бог побенте́жив їх усяким лихом.
и ополчится язык на язык и град противу града, яко Господь смутит их во всяцей печали:
7 А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші ру́ки, бо є нагоро́да для вашої чи́нности!“
и вы укрепитеся, и да не ослабеют руки вашя, есть бо мзда делу вашему.
8 А коли Аса почув оці слова та пророцтво, яке говорив пророк Азарія, син Оведів, то зміцни́вся, і повикидав поганські гидо́ти зо всього кра́ю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув з Єфремових гір, і відновив Господнього же́ртівника, що перед Господнім притво́ром.
И егда услыша Аса словеса сия и пророчество Азарии пророка, укрепися и отя вся идолы от всея земли Иудины и Вениамини и от градов, ихже содержаше Иеровоам в горе Ефремли, и освяти олтарь Господень, иже бе пред храмом Господним:
9 І зібрав він усього Юду й Веніямина та тих, що ме́шкали часо́во з ними з Єфрему, і з Манасії, і з Симеона, бо дуже багато поперебіга́ли до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ним Господь, його Бог.
собра же (всего) Иуду и Вениамина и пришелцев обитающих с ним от Ефрема и от Манассии и от Симеона, мнози бо к нему прибегоша от Израиля, егда увидеша, яко Господь Бог его с ним.
10 І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця, п'ятнадцятого року царюва́ння Аси.
И собрашася во Иерусалим в месяц третий, в лето пятоенадесять царства Асы,
11 І прине́сли вони того дня в жертву для Господа зо здо́бичі, яку поприво́дили: худоби великої — сім сотень, а худоби дрібно́ї — сім тисяч.
и пожроша Господу в день той от корыстей, ихже приведоша, волов седмь сот и овец седмь тысящ,
12 І ввійшли вони в умову, щоб звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією своєю душею.
и поидоша в завете, еже искати Господа Бога отец своих всем сердцем и всею душею своею:
13 А кожен, хто не буде звертатися до Господа, Бога Ізраїля, буде забитий від мало́го й аж до великого, від чоловіка й аж до жінки.
и (рече): всяк, иже аще не взыщет Господа Бога Израилева, да умрет от юнаго даже до старейшаго, от мужа даже до жены.
14 І заприсягли́ся вони Господе́ві голосом сильним, і окликом, і су́рмами, і рога́ми.
И кляшася Господу гласом великим в восклицании и в трубах и в рожаных.
15 І тішився ввесь Юда тією прися́гою, бо вони заприсягли́ся всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І Господь дав їм мир навколо.
И возрадовася весь Иуда о клятве, яко от всея души кляшася, и всею волею взыскаша Его, и обретеся им, и даде им Господь покой окрест.
16 І навіть Мааху, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була́ ідола Астарти. І Аса порубав бовва́на її, і розтер, і спалив у долині Кедро́н.
И Мааху матерь свою отлучи, да не служит Астарту, и сокруши идола и сожже в потоце Кедрстем.
17 Та па́гірки не минулися в Ізраїля, але́ Асине серце було все з Господом по всі його дні.
Токмо высоких не отстави, еще бо бяху во Израили, но сердце Асы бе совершенно во всех днех его:
18 І вніс він до Божого дому святі речі свого батька та святі речі свої, — срібло, і золото, і по́суд.
и внесе святая Давида отца своего и святая своя в дом Божий, сребро и злато и сосуды.
19 А війни́ не було́ аж до тридцять й п'ятого року царюва́ння Аси.
И брань не бысть ему даже до тридесять пятаго лета царства Асина.
